Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Groshi_ta_kredit_Den_2011.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1.08 Mб
Скачать

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Найцікавіші і найвидатніші грошові реформи у світовій історії.

2. Приклади боротьби з інфляцією у світі.

3. Передумови і наслідки грошової реформи 1996 року в Україні

Бібліографічний список

[1;2;3;4;5;6;7]

Змістовий модуль 3. кредитні відносини та роль інституту фінансового посереднечества в розвитку економіки

Семінарське заняття 7.

Тема 7. Кредит у ринковій економіці

Мета заняття:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з теорії кредиту, а також про роль кредиту у ринковій економіці, про позичковий процент, чинники що на нього впливають, а також про гарантії повернення кредиту

Ключові терміни і поняття:

кредит, концепції кредиту, функції кредиту, межа кредиту, процент за кредит, маржа, забезпечення кредиту, гарантії, поручительства, застава .

План заняття

  1. Необхідність, сутність та функції кредиту.

  2. Теорії кредиту.

  3. Форми та види кредиту

  4. Роль кредиту в розвитку економіки

  5. Плата за кредит та чинники, що впливають на розмір процентної ставки за кредит

  6. Гарантії повернення кредиту

Методичні рекомендації до семінарського заняття

З’ясовуючи перше питання, зверніть увагу на передумови кредиту, умови його надання, особливості кругообігу авансованих коштів на сезонних та несезонних підприємствах, на коливання в джерелах формування коштів. Треба розрізняти фінансовий і кредитний методи мобілізації та надання коштів, сфери їх застосування.

Вивчаючи сутність кредиту, слід з’ясувати його характерні ознаки, типи, об’єкти, суб’єкти кредитних відносин. Наприкінці треба відповісти на питання, в чому ж переваги кредиту.

Теоретичні концепції кредиту дозволять краще зрозуміти його сутність. Почніть з вивчення натуралістичної теорії кредиту. Її представниками були англійські економісти А.Сміт і Д.Рікардо. Основні постулати капіталотворчої теорії кредиту були сформульовані англійським економістом Дж. Ло. Ідеї Дж.Кейнса про принципи кредитного регулювання економіки через зниження норми позикового процента та роль кредиту в інвестиційному процесі мають велике значення. Зверніться також до ідей монетаристів стосовно кредиту.

Вивчення функцій кредиту дозволить краще зрозуміти його роль в економіці. У навчальних джерелах надається різна кількість їх, ми виділяємо перерозподільчу, контрольну, емісійну (антиципаційну) і стимулюючу. Необхідно знати, як проявляється кожна з них.

Не слід путати форми і види кредиту. Кредит надається лише у грошовій та товарній формах. У вітчизняній економічній науці виділяють банківський, підприємницький, державний, споживчий і міжнародний види кредиту. Кредит можна класифікувати за різними критеріями: за об’єктами кредитування, від порядку надання, у сфері виробництва та у сфері обігу, залежно від забезпечення тощо.

Треба з’ясувати особливості надання, користування і погашення облігаційного кредиту, лізингу, міжнародного кредиту. Звертаємо вашу увагу, що функцією створення платіжних засобів (антиципаційною) наділений лише банківський кредит, хоча певна частка економістів вважає, що це не так. Треба розібратись у механізмі випуску грошей в обіг на кредитній основі.

Вивчаючи питання про роль кредиту, слід зазначити, що вона характеризується конкретними проявами його функцій у даному соціально-економічному середовищі. Роль кредиту не є сталою. Із зміною економічних умов у країні відбуваються зміни ролі кредиту та сфери його застосування. Так, в умовах функціонування повноцінних грошей роль кредиту була незначною, бо зміна маси грошей незначною мірою залежала від застосування кредиту. Зменшення маси повноцінних грошей в обігу здійснювалось шляхом перетворення їх у скарб (без участі кредиту), і - навпаки.

Слід зауважити, що при функціонуванні неповноцінних грошей збільшення або зменшення їх маси відбувається завдяки кредитним операціям. Тому роль кредиту зростає.

Ще більш важливою є роль кредиту в умовах інфляції, бо регулювання грошової маси в обігу за допомогою кредиту має велике значення для підтримання стабільності купівельної спроможності грошової одиниці.

Необхідно звернути увагу на те, що у період, що передував переходу до ринкової економіки в Україні, роль кредиту була незначна. Обмеженим було застосування комерційного кредиту, не використовувався він і як джерело капіталовкладень, не видавався іпотечний кредит. Існувала жорстка централізація управління банківським кредитом: усі кошти виділялися з центру для різних позичальників на різні цілі і в межах визначених сум (ліміт кредитування). Однорівнева банківська система не сприяла розвитку кредитних відносин.

Слід підкреслити, що у ринковій економіці роль кредиту зростає, розширюється сфера кредитних відносин, розвиваються методи кредитування та управління кредитом, а саме:

• відбувається перехід до децентралізації управління кредитними операціями комерційних банків;

• розширюються права і можливості комерційних банків та їх клієнтів на основі договірних відносин;

• розширюється сфера застосування кредиту;

• вдосконалюються методи кредитування;

• поява акціонерних товариств, випуск акцій, залучення урядом коштів до бюджету за допомогою цінних паперів сприяє розширенню кредитних операцій з цінними паперами (участь кредиту в операціях з емісії цінних паперів, у кредитуванні під заставу цінних паперів);

• починає використовуватись комерційний та іпотечний кредити;

• підвищується роль кредиту як джерела інвестицій.

Тобто створюються умови для подальшого вдосконалення управління кредитом і розширення сфери його застосування.

Питання про позиковий процент краще з’ясувати вивчаючи питання про межі кредиту. Воно є відносно новим і мало вивченим у теоретичних дослідженнях. Одні автори взагалі не говорять про межі кредиту, а розглядають лише закономірності його руху і принципи кредитування. Інші не просто погоджуються з наявністю об'єктивних меж розвитку кредиту, а й налічують їх таку велику кількість, яка істотно ускладнює розуміння економічної сутності цього явища і його практичного значення. Тому, насамперед слід чітко визначити саме поняття «межі кредиту». Під ним ми розуміємо такий рівень розвитку кредитних відносин в народному господарстві, за якого попит і пропозиція на кредит балансуються при збереженні стабільної, помірної, доступної для переважної більшості нормально працюючих позичальників, процентної ставки.

Пов'язування меж кредиту з ринковим механізмом його руху, зокрема, з обсягом реального попиту на кредит, надає цьому явищу більшої об'єктивності в теоретичному плані і більшої значущості — у практичному.

Виявляється, що розміри меж кредиту визначаються поведінкою суб'єктів грошового ринку, а не суб’єктивними оцінками аналітиків чи державних органів.

Варто зауважити, що регулювання ставки банківського процента, який є важливим інструментом грошово-кредитної політики ЦБ, стає ключовим важелем формування економічної межі кредиту та забезпечення її дотримання з боку банківської системи. Якщо ЦБ проводить політику зниження процента (здешевлення кредиту), то попит на позички зростатиме, а межа кредиту — розширюватиметься. І навпаки, якщо проводитиметься політика подорожчання кредиту, то попит на позички буде зменшуватися, а межа кредиту звужуватися.

Студенти повинні знати, що економічна межа кредиту може розглядатися в кількох аспектах:

  • залежно від певного рівня економічної системи – як макроекономічна і мікроекономічна межі кредиту;

  • залежно від призначення – кількісна і якісна межі кредиту.

Слід зазначити, якщо кредити надаються під забезпечення, то вони називаються забезпеченими або ломбардними, а якщо без забезпечення - незабезпеченими або бланковими. Більша частина кредитів надається під різні форми забезпечення. В країнах з розвинутою ринковою економікою найбільш розповсюдженими є наступні види забезпечення кредитів: гарантія або поручительство третьої сторони; переуступка контрактів дебіторської заборгованості; застава товарних запасів, дорожніх документів, нерухомого майна, цінних паперів, дорогоцінних металів; страхування. Гарантія або поручительство - це зобов'язання третьої особи сплатити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності; оформлюється як самостійне зобов'язання гаранта, чи поручителя, за допомогою передатного напису на вимозі (індосаменту).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]