- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Гроші та кредит
- •6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030505 “Управління персоналом та економіка праці” Дніпропетровськ 2011
- •Інструментальні компетенції:
- •Системні компетенції:
- •1.2 Зміст навчальної дисципліни
- •«Гроші та кредит»
- •Модуль I. Вивчення теоретичного курсу дисципліни
- •Змістовий модуль 1. Історичні аспекти
- •Розвитку грошових відносин
- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошова маса
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •Тема 5. Грошові системи
- •Тема 6. Інфляція і грошові реформи
- •Тема 7. Кредит у ринковій економіці
- •Тема 8. Фінансові посередники грошового ринку
- •Тема 9. Центральні банки
- •Тема 10. Комерційні банки
- •Тема 11. Валютний ринок і валютні системи
- •Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною
- •2. Методичні рекомендації до самостійної роботи Модуль і Вивчення теоретичного курсу дисципліни Змістовий модуль 1. Історичні аспекти розвитку грошових відносин
- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошова маса
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 5. Грошові системи
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 6. Інфляція і грошові реформи
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Кредит у ринковій економіці
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 8. Фінансові посередники грошового ринку
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 9. Центральні банки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 10. Комерційні банки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 11. Валютний ринок і валютні системи
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •3.Методичні рекомендації до cемінарських занять
- •Модуль I. Вивчення теоретичного курсу дисципліни
- •Змістовий модуль 1. Історичні аспекти розвитку грошових відносин
- •Семінарське заняття 1.
- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошова маса
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Проблемні питання
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 5. Грошові системи
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 6. Інфляція і грошові реформи
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття 7.
- •Тема 7. Кредит у ринковій економіці
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 8. Фінансові посередники грошового ринку
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Проблемні питання
- •Тема 9. Центральні банки
- •Тема 10. Комерційні банки
- •Проблемні питання
- •Тема 11. Валютний ринок і валютні системи
- •Проблемні питання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Проблемні питання
- •4. Методичні рекомендації до практичних занять Змістовий модуль 1. Історичні аспекти розвитку грошових відносин
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •Приклад розв’язку типових задач
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Змістовий модуль 2. Теоретичні основи організації грошового обороту
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошова маса
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Приклад розв’язку типових задач
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Змістовий модуль 3. Кредитні відносини та роль інституту фінансового посереднечиства в розвитку економіки
- •Тема 7. Кредит у ринковій економіці
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Приклад розв’язку типових задач
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •5.1. Тематика індивідуальних завдань
- •6. Підсумковий контроль
- •6.1. Ситуаційні завдання
- •- Здійснити оцінку ефективності регулятивної функції держави; - визначити зв’язок між грошовим обігом і економічною стабільністю у державі;
- •6.2. Перелік питань до екзамену
- •7. Список використаної літературИ
- •Додаток а Маса грошей в обігу
- •Додаток б Основні показники наявної грошової маси в обігу
- •Додаток в
- •ДніпропетровськА ДержавнА фінансовА академія
- •З дисципліни «Гроші та кредит»
- •Міністерство фінансів України Дніпропетровська державна фінансова академія гроші та кредит
- •Дніпропетровськ 2011
Тема 4. Грошовий ринок
Мета заняття: |
засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про грошовий ринок та інструменти грошово – кредитного регулювання |
Ключові терміни і поняття: |
грошовий ринок, інституційна модель, попит на гроші, пропозиція грошей, рівновага на ринку грошей. |
План заняття
1. Суть грошового ринку. |
2. Інституційна модель ринку грошей. |
3. Економічна структура грошового ринку. |
4. Попит на гроші.
5. Пропозиція грошей.
6. Роль грошово-кредитної політики у формуванні пропозиції грошей
7. Рівновага на ринку грошей.
Методичні рекомендації до семінарського заняття
Вивчення теми слід розпочати із з’ясування суті грошового ринку. Він виступає як механізм перерозподілу коштів між секторами і суб’єктами економіки, збалансування окремих грошових потоків та грошового обороту в цілому.
Характерною відзнакою грошового ринку є те, що на ньому продається і купується такий специфічний товар, як гроші. Як і в будь-якому іншому секторі ринку, тут є свої продавці і покупці, попит і пропозиція, посередники, ціна тощо. Він має свою інфраструктуру, яка забезпечує спрямування потоків коштів від власників (продавців) до позичальників (покупців). Головними елементами цієї інфраструктури виступають банки.
За інституціональною побудовою та характером окремих грошових потоків грошовий ринок можна поділити на два великих сектори:
сектор прямого фінансування;
сектор опосередкованого фінансування.
У першому секторі продавці і покупці грошей зустрічаються безпосередньо, і всі питання купівлі-продажу вирішують прямо один з одним.
У другому секторі зв’язок між продавцями і покупцями грошей реалізується через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, а потім продають їх покупцям від свого імені.
Далі слід розглянути структуру грошового ринку. Залежно від призначення коштів, що обертаються на грошовому ринку, в ньому можна виділити два сектори: ринок грошей і ринок капіталів. На першому з них продаються і купуються короткострокові кошти (до 1 року), на другому - середньо- та довгострокові кошти (більше 1 року).
В процесі функціонування грошового ринку формується грошова пропозиція і попит на гроші, а залежно від співвідношення між ними - певна ціна грошей. Тому, щоб зрозуміти механізм грошового ринку, треба насамперед розглянути такі категорії, як пропозиція грошей і попит на гроші.
Пропозиція грошей, або грошова маса - це сукупність загальноприйнятих грошових засобів в економіці. Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі, суттєво впливає на реальний випуск продукту, рівень цін, зайнятість та інші змінні.
Механізм формування пропозиції грошей розглядається в шостому питанні.
У розпорядженні центрального банку знаходяться економічні важелі, спираючись на які він здатний впливати на формування грошової пропозиції і регулювати грошовий обіг у країні. Серед них важливе місце належить показнику “грошова база”, який широко використовується при визначенні потенційних можливостей емісії і прогнозування динаміки грошової маси.
Грошова база - це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якої через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей.
За структурою грошова база складається з суми готівки в обігу, готівки в сейфах (залишків кас банків) та резервів комерційних банків, що знаходяться на рахунках у центральному банку. При цьому, загальний обсяг резервів комерційних банків включає суму запасів готівки у касах банків та їх коштів на рахунках в центральному банку.
Отже, грошова база включає гроші готівкою (М0) і банківські резерви (R):
Мh = М0 + R
Грошова база безпосередньо контролюеться центральним банком, тобто відноситься до числа найбільш важливих показників діяльності банківської системи з точки впливу на ситуацію, що складається на грошовому ринку
Грошовий мультиплікатор - коефіцієнт що характеризує у скільки разів зростатиме ефективність грошової бази. Його величина є зворотною величиною до норми обов`язкових банківських резервів, а також до співвідношення між обсягами готівки і депозитів. Це свідчить про те, що зі збільшенням резервної норми або при більш високому співвідношенні готівки відносно депозитів, величина грошового мультиплікатора зменшуватиметься.
Основний сенс грошового мультиплікатора полягає в тому, що він примножує в кратно разів кількісні параметри грошової маси. Тобто він показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця (долар чи гривня) від операцій на відкритому ринку
Пропозиція грошей (Ms) прямо пропорційна грошовій базі і залежить від величини грошового мультиплікатора. Взаємодія двох величин: грошової бази і грошового мультиплікатора визначає потенційні можливості банківської системи в забезпеченні приросту грошової маси тобто додаткової пропозиції грошей.
Таким чином, розглядаючи механізм формування пропозиції грошей, бачимо, що центральний банк може суттєво впливати на пропозицію грошей, хоч і не в змозі повністю її контролювати.
Розміри і динаміку змін у грошовій масі визначає не лише пропозиція грошей, але й попит на гроші, під яким розуміється попит на готівкові гроші та попит на кошти на рахунках до запитання, тобто попит на гроші як на активи у безпосередньо ліквідній формі. Аналіз попиту на гроші дає можливість з'ясування причин, які зумовлюють зацікавлення економічних суб'єктів грошовою готівкою. Серед основних причин даного попиту економісти називають такі: попит на гроші для операцій і попит зі сторони активів. Детальніше трансакційний попит і спекулятивний попит на гроші студентам рекомендується розглянути самостійно. При цьому слід враховувати, що попит на гроші зі сторони активів змінюється обернено пропорційно ставці відсотка: зростання відсоткової ставки послаблює мотивацію до зберігання нагромаджень у готівковій формі і посилює бажання більше коштів вкладати в дохідні активи. Цю залежність можна зобразити графічно: (Рис. 1)
(Рис. 1)
Сукупний (загальний) попит на гроші - це та загальна кількість грошей, яку економічні суб'єкти хотіли б мати для операцій і в формі активів при кожному можливому значенні ставки відсотка. Графічно загальний попит на гроші можна визначити шляхом зміщення по горизонтальній осі кривої спекулятивного попиту на гроші на величину, яка дорівнює трансакційному попиту на гроші (Рис. 2)
(Рис. 2) Рівновага грошового ринку
Переміщення вздовж кривої попиту на гроші показує зміни норми відсотка і вплив цих змін на величину загального попиту на гроші. Зсув кривої загального попиту на гроші виражає зміни у величині трансакційного попиту на гроші в результаті зменшення або збільшення реального доходу (при цьому слід також зазначити, що зміна рівня цін не змінює попит на реальні грошові залишки).
Як і на ринку продуктів або ресурсів, перетин кривих попиту та пропозиції визначає ціну рівноваги. У даному випадку «ціною» виступає рівноважна ставка відсотка, тобто ціна, яка виплачується за користування грошима. Крива з від'ємним нахилом Dм - це крива попиту на гроші, який обернено пропорційно пов'язаний із відсотковою ставкою. Вертикальна крива SМ - це графік пропозиції грошей, що безпосередньо залежить не від рівня відсоткової ставки, а визначається політикою центрального банку, який, в свою чергу, вживає всіх необхідних заходів для підтримки незмінного стану грошової маси, незалежно від варіацій норми відсотка. Точка Е - це рівноважний стан грошового ринку, а r - відповідно рівноважна відсоткова ставка. Зміни рівноваги на грошовому ринку можливі внаслідок змін у пропозиції грошей та попиті на гроші.
Для кращого розуміння питання слід розглянути наслідки змін у пропозиції грошей і змін у попиті на гроші.
Врівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об’єктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілізація кон’юнктури цього ринку. Взаємозв’язок між попитом, пропозицією і ціною грошей на цьому ринку реалізується відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку: попит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей – обернено пропорційно.