Питання для самоконтролю

1. За яких історичних умов виникла класична кількісна теорія грошей?

2. Які економічні причини появи кількісного підходу до вивчення ролі грошей?

3. Які основні постулати класичної кількісної теорії грошей?

4. У чому особливості неокласичного варіанту розвитку кількісної теорії грошей?

5. Чим відрізняються “трансакційний” і “кембриджський” варіанти кількісної теорії грошей?

6. У чому полягає внесок Д.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей?

7. Що собою являє кейнсіансько-неокласичний синтез?

8. У чому полягає внесок М.Фрідмена в розробку монетарної політики?

9. Які особливості має сучасний монетаризм як альтернативний напрям кількісної теорії?

10. З якою метою урядові органи використовували монетаризм?

11. Які відмінності металістичної та номіналістичної теорії грошей?

12. Які функції грошей визнаються представниками металістичної, номіналістичної та кількісної теорії?

13. Які фактори впливають на “купівельну силу грошей” за І. Фішером?

14. У чому слабкі місця математичних викладок І. Фішера?

15. Хто з представників кембриджської школи вніс в її розвиток найбільший доробок?

16. Які економічні та політичні умови сприяли появі кейнсіанської версії кількісної теорії грошей?

17. У чому неминучість інфляційних наслідків реалізації неокейнсіанських концепцій?

Бібліографічний список

[13; 15; 16; 21; 22; 27; 28; 31; 32; 33]

Змістовий модуль 2. Теоретичні основи організації грошового обороту

Тема 3. Грошовий оборот і грошова маса

Мета роботи:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про готівковий та безготівковий сектори грошового обороту та сучасні засоби платежу, що обслуговують грошовий обіг, а також грошову масу і грошові агрегати

План вивчення теми

1. Готівковий та безготівковий сектори грошового обороту.

2. Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий обіг.

3. Закон кількості грошей, необхідних для обігу.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Маса грошей, що перебувають в обороті, має дві форми: готівкову і безготівкову. Розмежування грошового обороту на готівковий і безготівковий стає інструментом регулювання об‘єкта грошового обороту – грошової маси.

Зауважимо, що більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підприємств і організацій, банківських і фінансових установ, населення.

Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через банківські установи, що в них відкрито рахунки суб‘єктів підприємницької діяльності.

Готівковий оборот обслуговується банкнотами, розмінною монетою і паперовими грошима (казначейськими білетами).

Між готівковим і безготівковим оборотом існує тісний взаємозв‘язок: гроші постійно переходять із однієї сфери обороту в іншу, змінюючи форму готівкових знаків на депозит в банку і навпаки. Надходження безготівкових коштів на рахунок у банку – неодмінна умова для видачі грошей. Тому безготівковий платіжний оборот невіддільний від обігу готівки і утворює разом з ним єдиний грошовий оборот країни, в якому знаходяться єдині гроші одного найменування.

Зверніть увагу на сучасні засоби платежу, що обслуговують грошовий обіг, їх можна розглядати за формами існування, за характером випуску та закономірностями обігу.

За формами існування – це:

1. готівка;

2. депозитні гроші;

3. електронні гроші.

За характером випуску – це:

1. паперові (у вузькому розумінні) або бюджетні гроші;

2. кредитні гроші.

Кредитний характер може бути притаманний усім формам грошей.

Студенти повинні знати особливості обігу сучасних засобів платежу: банкноти, розмінної (білонної) монети, депозитних грошей, векселів, чеків та вміти їх охарактеризувати.

Четверте питання: закон кількості грошей, що необхідні для обігу, полягає в тому, що протягом певного періоду для обігу необхідна лише певна маса купівельних платіжних засобів. Зміст цього закону можна виразити рівнянням: К_ф = К_н , де К_ф - фактична маса грошей в обігу; К_н - об’єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Пригадайте рівняння обміну І.Фішера, з якого видно, що кількість грошей, що необхідна для забезпечення обігу товарів і послуг, прямо пропорційна номінальному обсягу виробництва (ВНП) та обернено пропорційна швидкості обігу грошової одиниці.

У країнах з розвиненою ринковою економікою врахування закону грошового обігу здійснюється на основі визначення його стану, тобто фактичної міри збалансованості К_ф і К_н та розробки і впровадження в життя відповідно кредитної та бюджетної політики. Збалансованість К_ф і К_н є важливою умовою забезпечення сталості грошей.