- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
4.1. Поняття торгівлі і товароруху
Слово «торгівля» має два тлумачення. В першому випадку — це галузь народного господарства, до якої належать усі торгові посередники, незалежно від того, мають чи не мають вони право власності на товари, а саме:
підприємства оптової торгівлі з правом власності на товари (незалежні оптовики, дистриб'ютори, оптовики-консигнанти, то ргові доми, оптовики-організатори, оптовики-посилторговці, оп- товики-комівояжери);
посередницькі структури без права власності на товари (аге нти, оптовики-консигнатори, комісіонери, брокери);
організатори оптового обороту (виставки, оптові ярмарки, товарні біржі, аукціони, оптові продовольчі ринки);
підприємства роздрібної торгівлі і фізичні особи, зареєстро вані як підприємці.
Усі вони мають справу з торгівлею товарами І тому відносяться до цієї галузі.
У другому випадку під словом «торгівля» розуміють процес або дію, тобто мова йде про продаж, зміну власника товару. Торгівля — це те ж саме, що і комерція (від лат. соттегсїит -— торгівля). Комерцією (торгівлею) займаються майже всі підприємства: виробничі, оптові і роздрібні. Але оптову торгівлю здійсню-
ють в основному виробничі і оптові підприємства, а роздрібні — роздрібну торгівлю, тобто продаж товарів населенню.
Результатом торгівлі є продаж або реалізація продукції (товарів). Залежно від того, хто кому продав товари, продаж називають по-різному:
Виробниче підприємство продає товари іншому виробни чому підприємству або підприємству оптової торгівлі. Це збут продукції (оптова реалізація).
Підприємство оптової торгівлі продає товари підприємству роздрібної торгівлі. Це оптова торгівля (оптова реалізація).
Підприємство оптової торгівлі продає товари іноземному по купцю (на експорт). Це теж оптова торгівля (оптова реалізація).
Підприємство роздрібної торгівлі продає товари населенню. Це роздрібна торгівля (роздрібна реалізація).
Виробниче підприємство або підприємство оптової торгівлі продає товари населенню. Це теж роздрібна торгівля (роздрібна реалізація).
Характерною ознакою торгівлі (продажу) є зміна власника товару. В усіх перелічених випадках товари змінюють свого власника. Тому, якщо ми говоримо про підприємства оптової торгівлі, то розуміємо тільки ті торговельні підприємства, які мають право власності на товари. Інші підприємства, які не мають права власності на товари, лише надають певні послуги власнику товарів щодо їх просування, хоча і належать до підгалузі «оптова торгівля».
Зі зміною власника виникає необхідність фізичного переміщення товару, хоча воно може за часом і місцем не співпадати з моментом продажу. Крім того, товар може змінити одного власника або навіть кількох, не змінюючи свого місця перебування і, навпаки, може бути перевезеним на великі відстані зі складу на склад без продажу.
Таким чином, рух товарів (товарорух) здійснюється в економічному і територіальному просторах.
Рух в економічному просторі полягає в переході товару від одного власника до іншого, в зміні прав власності на товар. Фізичний рух товару— це його територіальне переміщення з одного географічного пункту в інший. Товарорух передбачає потенційну можливість багаторазового (багатоланцюгового) переходу товару від одного власника до іншого. Тому ланцюговість товароруху (торгово-організаційна ланцюговість) — це число переходів товару від одного власника до іншого, а складська ланцюговість — число перевезень товару з одного складу на інший. За інших рівних умов чисельні перепродажі товару (тобто велике
У надмірному зростанні ланцюговості, як правило, виробник не зацікавлений, оскільки він мусить ділитися з додатковими посередниками частиною потенційного прибутку. Це невигідно і кінцевому споживачу: зайві ланцюги підвищують кінцеву ціну. У свою чергу, зростання ціни за рахунок збільшення ланцюговості товароруху може призвести до уповільнення товароруху, зростання запасів і навіть до скорочення попиту, до кризового стану щодо збуту товару. Число учасників товароруху залежить від певних умов, від попиту і пропозиції, від фізичних властивостей товару, від організації оптового і споживчого ринків, від стану матеріально-технічної бази, загальної ситуації на товарному ринку тощо. Ланцюговість товароруху залежить від маркетингової стратегії вибору постачальником каналу товароруху, тобто шляху переміщення товару в економічному просторі.
Канал товароруху — це сукупність і послідовність підприємств оптової і роздрібної торгівлі, які доводять товар від виробника до кінцевого споживача.
У маркетингу існує така класифікація каналів товароруху (рис. 4.1):
прямі канали товароруху (канали нульового рівня): виробник -> споживач;
опосередковані канали товароруху, зокрема:
однорівневі;
дворівневі;
трирівневі;
багаторівневі.
Часто канал товароруху також називають каналом розподілу або каналом збуту.
Під рівнями каналу товароруху розуміють підприємства оптової і роздрібної торгівлі, які мають право власності на товари, тобто купляють їх за власні або позичені кошти.
У товарорусі також можуть брати участь посередники, які не мають права власності на товар і лише зводять постачальника з покупцем, допомагають їм укласти угоду, організувати товарорух (агенти, брокери, комісіонери тощо). Проте вони не входять в число рівнів каналу товароруху і тому не впливають на його ланцюговість.
Процес товароруху можна вивчати за окремими етапами і ланцюгами. Поділ товароруху на етапи грунтується на ознаках завершеності процесу і розміру партії товару. Товарорух здійснюється у два етапи: оптовий і роздрібний. На оптовому етапі переміщуються і змінюють власника великі партії товару. Покупцями є юридичні особи (підприємства оптової і роздрібної торгівлі, в тому числі імпортери). На роздрібному етапі товари переходять до кінцевого споживача — населення.