- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
9.5. Аукціони
Аукціон— це продаж майна чи товарів, при якому власником стає покупець, котрий запропонував у ході торгів максимальну ціну.
При аукціонній торгівлі використовується пряма конкуренція кількох покупців, присутніх при продажу. В ході аукціону стартова ціна майна (товару) збільшується чи зменшується до рівня платоспроможності учасників аукціону.
Залежно від того, яка організація чи підприємство проводить аукціон, вони поділяються на:
Ф аукціони, що організуються установами (підприємствами), які спеціалізуються на їх проведенні. До таких організацій, наприклад, відноситься Державна Акціонерна Компанія «Національна мережа аукціонних центрів» з 26 філіями, розташованими в
кожному обласному центрі України й об'єднаними єдиним телекомунікаційним зв'язком;
• аукціони, що організуються підприємствами, для яких аук ціони не є основним видом діяльності, але статутами передбачене право на їх проведення. До цієї організаційної форми відносяться аукціони, які проводяться біржами, салонами художників, по стійно діючими виставками, торгово-промисловими палатами, іншими торговельними організаціями і підприємствами усіх форм власності.
Спеціалізовані і неспеціалізовані організатори аукціонів разом складають аукціонну мережу.
Залежно від порядку організації аукціони поділяються на:
примусові, які проводять, як правило, державні організації з метою продажу арештованого майна, майна, що перейшло у вла сність держави (конфіскованого, безхазяйного), закладеного і не- викупленого у встановлений термін та ін.;
добровільні, які проводяться за ініціативою власників майна (товарів) з метою найбільш вигідного їх продажу.
Залежно від технології проведення аукціони класифіку ються на:
аукціони за методом підвищення ціни, при яких до первісної мінімальної ціни поступово додають надбавки; учасник аукціону, котрий згоден з найбільш високою ціною, стає власником товару після оплати його вартості;
аукціони за методом зниження ціни, при яких первісна, яв но завищена, стартова ціна поступово знижується доти, поки один з покупців не висловить бажання придбати товар за оголо шеною ціною.
В аукціонній торгівлі використовуються такі специфічні поняття.
Лгцитатор— ведучий аукціону; він повинен знати порядок і володіти технікою проведення торгів.
Аукціонне майно — це майно, які пропонують для продажу на аукціонах.
Лот — одиниця майна (товару), що виставляється для продажу на аукціоні, або партія аукціонного майна (товарів), що пропонується для продажу як одне ціле. Кожному лоту надається номер, який вказується в інформаційній картці і оголошується ліцитатором під час проведення аукціону.
Організатор аукціону— це суб'єкт господарювання, незалежно від форми власності, з яким власник-продавець майна (товарів) укладає угоду.
Ціна аукціонного майна (товарів) — ціна, зазначена в акті передачі майна (товарів).
Стартова ціна лота— ціна, Ідо формується, виходячи з ціни аукціонного майна (товарів) з урахуванням витрат на підготовку та проведення аукціону.
Продажна ціна лота — фактична ціна реалізації лота на аукціоні.
Крок аукціону— мінімальна надбавка (знижка), на яку в ході торгів здійснюється підвищення (зниження) стартової та кожної наступної ціни лота, оголошеного ліцитатором. Його розмір встановлює організатор аукціону на кожний лот, але не менш як на 10 % вищий (нижчий) за попередню ціну.
Організатор аукціону повинен мати власне чи орендоване приміщення з відповідними умовами для зберігання, передпродажної підготовки і демонстрації майна. Приміщення повинне відповідати торговельно-технологічним, санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам. Крім того, організатор аукціону повинен мати приміщення для проведення аукціону.
Технологія проведення аукціону за методом підвищення ціни лота
Аукціон починається з оголошення ліцитатором порядку його проведення.
За кожним лотом, що виставляється, ліцитатор оголошує:
номер, вказаний в інформаційній картці;
назву;
коротку характеристику майна (товарів);
стартову ціну;
крок аукціону.
Лот виставляється на торги за наявності не менше як двох покупців. Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни учасники не виявили бажання придбати запропонований лот, то об'єкт продажу знімається з торгів і аукціон за даним лотом не проводиться.
У ході торгів учасники аукціону повідомляють про готовність придбати лот за оголошену ціну, піднімаючи квиток учасника з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають квиток з номером і пропонують свою ціну. Запропонована учасником ціна повинна бути вищою за ціну, оголошену ліцитатором.
Якщо ціна, запропонована учасником, який першим підняв квиток з номером, є більшою за ціну, запропоновану ліцитатором, то останній називає номер учасника й запропоновану ним ціну.
Мовчання учасника аукціону, який перший підняв квиток з номером, приймається ліцитатором як згода учасника з оголошеною ціною. Після цього ліцитатор оголошує ціну відповідно до кроку аукціону.
Торги за даним лотом закінчуються тоді, коли після триразового повторення чергової ціни тільки один з учасників аукціону, тримаючи квиток з номером, дає згоду на його придбання.
Після закінчення торгів за даним лотом ліцитатор оголошує про продаж лота, називає продажну ціну й аукціонний номер переможця.
Технологія проведення аукціону за методом зниження ціни лота
Аукціони, що використовують метод зниження ціни лота, як правило, проводяться в тих випадках, коли ніхто з покупців на двох попередніх аукціонах не виявив бажання купити майно (товари) за стартовою ціною.
Крок аукціону (мінімальну знижку) встановлює організатор аукціону. Крок аукціону розраховується двома способами. Зазвичай він складає 10 %:
стартової (мінімальної) ціни при проведенні попереднього аукціону за методом підвищення ціни лота;
стартової (максимальної) ціни при проведенні даного аукці ону за методом зниження ціни лота.
Лот виставляється на торги за наявністю не менш як двох покупців.
У ході торгів покупці (учасники аукціону) повідомляють про готовність придбати оголошений лот за проголошеною ліцитатором ціною, піднімаючи картку з номером, поверненим до ліцитатора. Якщо ніхто з учасників не виявив бажання придбати лот за даною ціною, ліцитатор знижує ціну на крок аукціону, тобто на 10 %.
Мовчання учасника аукціону, який перший підняв картку з номером, приймається ліцитатором як його згода з оголошеною ціною. Він вважається переможцем аукціону. Якщо при проведенні аукціону одночасно два і більше учасників підняли свої картки, то торги за цім лотом проводяться за методом підвищення ціни лота.
Торги за лотом закінчуються в тому випадку, коли після триразового повторення чергової ціни лише один з учасників аукціону, тримаючи картку з номером, дає згоду на його придбання. Після закінчення торгів за лотом ліцитатор оголошує про продаж лота, називає продажну ціну й аукціонний номер переможця.