- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
Транспортно-експедиційнг операції — - це весь комплекс робіт, пов'язаних з доставкою товарів від пункта відправлення (постачальника) до момента здачі в пункті призначення (одержувача). Розгорнутий перелік цих операцій містить такі групи робіт:
підготовка товарів до перевезення (пакування, маркування, пакетування);
організація та оформлення перевезення (укладення догово ру, виписка накладних та інших документів);
вантаження на транспортний засіб у пункті відправлення;
перевізний процес (саме перевезення вантажу у необхідному режимі, його супроводження та охорона);
розвантаження в пункті призначення;
оформлення здачі-приймання товарів;
заповнення документів, видача довідок, пов'язаних з переве зеннями, та ін.
Зазначений перелік транспортно-експедиційних операцій може бути складений в іншому порядку. Все залежить від того, закуповує товари оптовик чи, навпаки, продає їх. Важливе значення також мають умови поставки, кількість видів транспорту, які
беруть участь у перевізному процесі. Цей перелік може бути зовсім малим, якщо підприємство оптової торгівлі не має власного транспорту, а користується послугами транспортних організацій або підприємств-експедиторів на підставі укладених з ними договорів. Втім, жодне підприємство оптової торгівлі не може уникнути транспортно-експедиційних операцій, пов'язаних з підготовкою товарів до перевезення, організації та оформлення перевезення, оформлення здачі-приймання товарів.
7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
Україна має всі види транспорту—- залізничний, автомобільний, авіаційний, морський, річковий і трубопровідний. Транспорт тісно взаємодіє з усіма галузями народного господарства і соціальною сферою суспільства. Надійне транспортне обслуговування є одним з обов'язкових умов успішного функціонування економіки.
Продукція і товари, що виробляються в країні, повинні бути перевезені до місць їх споживання. При цьому великого економічного значення набувають своєчасність їх вивозу і доставки до споживачів, що впливає на оборотність вкладених капіталів. А висока вартість перевезень обмежує зони збуту продукції і товарів, їх конкурентоспроможність у ринковій економіці, впливає на ділову активність посередників на регіональних товарних ринках.
Динаміка вантажообороту за видами транспорту представлена в табл. 7.1.
Таблиця 7.1
ДИНАМІКА ВАНТАЖООБОРОТУ УКРАЇНИ ЗА 1990 — 2002 РР.
млрд. ткм
Види транспорту |
1990 |
1995 |
2000 |
2002 |
Усі види транспорту |
1039,3 |
544,0 |
394,1 |
411,3 |
у тому числі: залізничний |
474,0 |
195,8 |
172,8 |
193,1 |
автомобільний |
79,7 |
34,5 |
19,3 |
20,6 |
морський |
265,6 |
123,1 |
8,6 |
8,8 |
річковий |
11,9 |
5,7 |
5,9 |
4,2 |
авіаційний |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
0,4 |
трубопровідний |
208,0 |
184,9 |
187,5 |
184,2 |
Різкий спад вантажообороту майже всіх видів транспорту припинився у 2001 р., а останніми роками намітилася тенденція до зростання вантажообороту, особливо на залізничному транспорті. Зараз на залізничний і трубопровідний види транспорту припадає понад 90 % вантажообороту України.
Усі види транспорту в ринкових умовах взаємодіють і доповнюють один одного на основі конкуренції з метою найбільш повного, безперебійного та якісного задоволення потреб суспільного виробництва у вантажних перевезеннях. Транспортна система в умовах конкуренції створює об'єктивні передумови для раціонального розподілу перевезень між різними видами транспорту, що призводить до скорочення транспортних витрат у народному господарстві в цілому,
Вибір ефективного виду транспорту для перевезення вантажів має здійснюватися на основі техніко-економічних розрахунків. При визначенні сфери використання видів транспорту необхідно враховувати такі їх особливості і переваги. Залізничний транспорт:
регулярність перевезень незалежно від кліматичних умов, пори року і годин доби;
висока пропускна і провізна спроможність у будь-якому на прямку;
як правило, більш короткий шлях руху вантажів порівняно з річковим і морським транспортом, відносно невисока собівар тість перевезень;
більш висока швидкість доставки вантажів порівняно з річ ковим транспортом і висока маневреність у використанні рухо мого складу (можливість регулювання вагонного парку, зміни напрямку вантажопотоків тощо);
висока ефективність при перевезеннях масових вантажів на великі і середні відстані, особливо маршрутами (поїздами).
Проте, враховуючи великі капітальні вкладення на будівництво і відтворення інфраструктури залізниць, найбільш ефективно використовувати залізничний транспорт в місцях значної концентрації вантажних потоків.
Автомобільний транспорт:
більш висока, ніж на залізничному, річковому і морському транспорті, швидкість доставки вантажів і висока маневреність;
можливість доставки вантажів від складу відправника до складу одержувача без перевантаження;
регулярність і маневреність перевезень, у деяких випадках більш короткий шлях прямування, ніж залізничним і річковим транспортом;
спроможність доставляти вантаж невеликими партіями від дрібних вантажовідправників або до дрібних вантажоодержувачів;
менші порівняно з залізничним транспортом капітальні вкла дення в разі освоєння малих вантажопотоків на невеликих від станях.
Автомобільний транспорт найвигідніше використовувати для перевезення вантажів на короткі відстані (до 300 км), а також термінових І вантажів, що швидко псуються, на великі відстані (понад 300 км).
Частка автомобільного транспорту у вантажообороті України невелика (5 %). Проте ним щорічно відправляється приблизно в 2,5 рази більше вантажів (у тоннах), ніж залізничним, і в 4,5 рази більше, ніж іншими видами транспорту. В Україні вантажообо-рот автомобільного транспорту і надалі зростатиме за рахунок передачі короткопробіжних перевезень з залізниць, реконструкції та розвитку мережі автомобільних доріг, оновлення парку і збільшення кількості вантажних автомобілів, зростання їх вантажопідйомності.
Розвиток автомобільного транспорту дає змогу забезпечити його широку кооперацію з іншими видами транспорту (залізничним, морським, річковим). Можливість централізованого завозу і вивозу вантажів зі станцій, морських і річкових портів, концентрації вантажних операцій на меншій кількості добре оснащених станцій і портів сприяє кращому використанню техніки і робочої сили.
Морський транспорт:
4 можливість здійснення масових міжконтинентальних перевезень зовнішньоторговельних вантажів, міжбасейнових і внут-рішньобасейнових перевезень вантажів між портами інших країн;
4 нижча порівняно з іншими видами транспорту собівартість перевезень на далекі відстані;
4 менші порівняно з річковим і залізничним транспортом капітальні вкладення (в разі перевезень масових вантажів на далекі відстані).
Річковий транспорт:
• висока провізна спроможність на глибоководних ріках і по рівняно невисока собівартість перевезень, особливо масових ван тажів (піску, брухту чорних металів, будівельних матеріалів, зер на тощо);
• невисокі питомі капітальні витрати, витрати металу і палива. Але річковий транспорт має істотні недоліки: напрями течії рік
не завжди співпадають з основними вантажопотоками; нерегулярність перевезень протягом року; менша порівняно з залізничним
транспортом швидкість доставки вантажів; більший, ніж в інших видах транспорту, шлях руху. Тому річковий транспорт використовується в Україні переважно для доставки масових вантажів. Авіаційний транспорт:
велика швидкість;
малі терміни доставки вантажів.
Цей вид транспорту вважається найбільш ефективним для перевезення цінних і таких, що швидко псуються, вантажів невеликими партіями на далекі відстані, а також інших вантажів у райони, де немає інших видів транспорту.
Трубопровідний транспорт:
найнижча собівартість транспортування нафти і нафтопро дуктів;
найменші капітальні вкладення у розрахунку на одну тонну вантажу порівняно з іншими видами транспорту.
Конкурентоспроможність різних видів транспорту, в першу чергу, залежить від вартості перевезень. В умовах непомірного оподаткування, необхідності сплачувати безліч додаткових зборів і платежів український морський і річковий види транспорту фактично працюють на виживання. Так, вантажовласникам стало набагато вигідніше везти свою продукцію автомобільними шляхами і залізницею, ніж користуватися послугами річкового транспорту в тому самому напрямку. Недосконала система оподаткування звела нанівець очевидну перевагу України — єдиної країни в Європі, де глибоководна транспортна магістраль р. Дніпро так зручно перетинає територію всієї країни.
Протягом 1996—2002 рр. вантажооборот річкового транспорту скоротився на 30%, морського— аж у 14 разів. За останні 6 років (1997-—2002 рр.) кількість річкових наливних і суховантажних суден зменшилася з 1257 до 870 одиниць, морських— з 265 до 219. Переключення вантажних перевезень на інші види транспорту ставить під сумнів фізичне відтворення та існування українського торгового флоту за рахунок власних прибутків транспортних підприємств.