- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
Перед завантаженням транспортних засобів перевіряється придатність кузовів автомобілів і контейнерів для перевезення вантажу. В разі виявлення пошкоджень вони усуваються власником транспортного засобу.
Вантаження, закріплення, укриття, ув'язку вантажу повинен виконувати вантажовідправник— власник складу. А відкриття і закриття люків автоцистерн, вмикання і вимикання насосів, маніпуляції зі шлангом, встановленим на автомобілі, виконує водій. Участь водія у вантаженні може мати місце тільки за його згодою.
При вантаженні вантажів масою понад 50 кг і при їх підніманні на висоту понад 2 м застосування засобів механізації обов'язкове.
Ящики, бочки та інші штучні вантажі слід вантажити таким чином, щоб при різкому гальмуванні, зрушуванні з місця та на крутих поворотах виключалася можливість зсуву, навалювання на борти, потертості вантажу і тари. Для цього між окремими мі-
сцями вантажу не дозволяється залишати проміжків або між ними треба вставляти дерев'яні прокладки та розпірки. Крихкі та ламкі вантажі (скляні, керамічні та чавунні вироби, алюмінієвий та емальований посуд і т. ін.) перекладають соломою, деревною стружкою або іншими матеріалами. Вантаж зі спеціальним маркуванням «Обережно», «Не кидати», «Скло», «Верх», «Не кантувати» розміщують в кузові так, щоб при розвантаженні ці надписи було видно. Важкі вантажі розміщують унизу, а легкі -зверху. Вантаж повинен рівномірно розподілятися в кузові автомобіля, а також між кузовом автомобіля і причепом.
Якщо вантаження виконується навалом, вантаж не повинен здійматися над рівнем бортів кузова. Але штучні вантажі допускається перевозити в кузові з нарощеними додатковими бортами. При цьому загальна висота транспортного засобу з вантажем не повинна перевищувати 4 м від поверхні дороги. Навантажені предмети слід розміщувати і закріплювати так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Штучні вантажі, що перевищують рівень бортів, треба зв'язувати міцним справним такелажем (канатами, вірьовками). Зв'язування вантажів металевими тросами і дротом забороняється.
Відповідність укладання, кріплення і габаритів вантажу Правилам дорожнього руху України перевіряє водій, а виявлені недоліки усуває вантажовідправник — власник складу.
Завантажені фургони, цистерни, рефрижератори, контейнери, а також окремі вантажні місця можуть пломбуватися, про що в товарно-транспортній накладній робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби. Пломби навішуються на фургони — на всіх дверях по одній пломбі; на контейнери — на дверях по одній пломбі; на цистерни — на кришці люка та зливного отвору по одній, пломбі; на вантажні місця — від однієї до чотирьох пломб в місцях, де стикуються обкантувальні смуги або інші пакувальні матеріали. Водій повинен приймати вантаж до перевезення, якщо в нього немає сумнівів щодо правильності пломбування, виразності відтисків знаків на пломбі або пересування пломби на пломбувальному дроті.
Вантаж передається водію згідно з товарно-транспортною накладною. Після прийняття вантажу водій підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр залишається на складі, другий — передається водієм вантажоодержувачу, третій і четвертий, засвідчені підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача, передається перевізнику (автотранспортному підприємству).
У пункті призначення водій здає вантаж згідно з товарно-транспортною накладною. Без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць здаються тільки вантажі, які прибули:
у непошкоджених кузовах, причепах, контейнерах або цис тернах;
з непошкодженими пломбами вантажовідправника.
Якщо вантажі прибули у пошкодженому кузові (причепі, контейнері, цистерні), з пошкодженими пломбами або з порушенням температурного режиму при перевезенні в рефрижераторах, вантажоодержувач має право у присутності водія перевірити масу вантажу, його стан і кількість місць. При цьому підприєм-ство-перевізник не несе відповідальності, якщо різниця маси не перевищує норм природної втрати маси вантажу і технічних норм точності вагів. У противному разі викликається матеріально відповідальна особа складу (представник вантажовідправника) та експерт бюро товарних експертиз і в їх присутності здійснюється приймання товарів за кількістю (якістю). Результати експертизи оформляються актом. Витрати з експертизи відшкодовує винна сторона.
Питання для самоперевірки
Назвіть основні переваги залізничного транспорту.
Назвіть основні переваги автомобільного транспорту.
Який вид транспорту вважається найбільш ефективним для перевезення цінних і тих, що швидко псуються, невели кими партіями на далекі відстані?
Чим відрізняється залізничний транспорт загального ко ристування від промислового залізничного транспорту?
Що таке «смуга відведення» і «охоронні зони»?
Назвіть основні ознаки вантажної і сортувальної заліз ничних станцій.
Для яких цілей призначені дільнична і проміжна залізничні станції? Де вони розміщуються?
Що належить до транспортних засобів залізничного транспорту?
Визначте сутність депо, їх види і призначення.
На які види сполучення поділяються перевезення заліз ничним транспортом?
Який документ слугує двостороннім письмовим догово ром між залізницею і вантажовідправником?
Що таке «відправка» у сфері перевезень вантажів залі зничним транспортом?
Дайте характеристику вагонної, дрібної, малотоннаж ної, групової і маршрутної відправок.
Який єдиний термін встановлено в Україні на здійснення операцій, пов'язаних з виконанням залізничною станцією відправлення і прибуття вантажів?
Коли залізнична станція повинна повідомити вантажо одержувача про прибуття його вантажу?
Протягом якого терміну вантаж, що прибув, зберіга ється на залізничній станції безкоштовно?
Чим відрізняється автотранспорт загального користу вання від відомчого автотранспорту?
Яким чином поділяються автотранспортні засоби, при значені для перевезення вантажів?
Назвіть класифікаційні ознаки вантажних автомо білів.
Для яких цілей застосовуються вантажні автомобілі загального призначення і спеціалізовані вантажні автомо білі?
Чим відрізняється вантажний термінал (автопорт) від вантажної автостанції'?
Що відноситься до об'єктів дорожнього сервісу?
Які документи повинен мати водій автомобіля під час перевезення вантажу?
Опишіть технологічний процес приймання вантажу до перевезення водієм автомобіля.
Опишіть технологічний процес передавання водієм ва нтажу одержувачу в пункті призначення.
З якого моменту визначається час прибуття автотра нспортного засобу під навантаження?
З якого моменту визначається час прибуття автотра нспортного засобу під розвантаження?
Таблиця
ВИХІДНІ ДАНІ
№ з/п |
Показник |
Значення показника |
1 |
Гранична вантажопідйомність автомобіля, т |
5,0 |
2 |
Обсяг завантаження товарів на оптовій базі, т |
3,2 |
3 |
Обсяги завезених товарів кільцевим маршрутом у магазини, т: |
|
|
№1 |
0,7 |
№2 |
1,0 |
|
№.. ' |
0,5 |
|
№4 |
1,0 |
|
4 |
Відстань між пунктами, км: |
|
|
базою і магазином № 1 |
10 |
магазинами № 1 і № 2 |
20 |
|
магазинами № 2 і № 3 |
10 |
|
магазинами № 3 і № 4 |
15 |
|
магазином № 4 і базою |
5 |
Методика розв'язання задачі
Статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності - це відношення фактичної маси товарів у завантаженому автомо білі до його граничної вантажопідйомності.
Динамічний коефіцієнт використання вантажопідйомності визначають як фактично виконаний вантажооборот (у тоннокі- лометрах), поділений на максимально можливий вантажооборот (у тоннокілометрах).
Коефіцієнт використання пробігу розраховується за формулою:
Розрахувати статичний і динамічний коефіцієнти використання вантажопідйомності автомобіля, коефіцієнт використання пробігу, експлуатаційну і технічну швидкості. Умови задачі наведені в таблиці.
Автомобіль почав завантажуватися на оптовій базі о 9.00, повернувся на базу о 13.00. Час на вантажно-розвантажувальні роботи, оформлення водієм документів — 2,5 год.
ТОРГОВЕЛЬНО-ПОСЕРЕДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ТОВАРНОМУ РИНКУ
Ключові слова і поняття: потенційний постачальник, надійність поставок, критерії вибору постачальника, рейтинг постачальника, комерційні зв'язки, проект договору, протокол розбіжностей, істотні умови договору, предмет договору, зовнішньоекономічний договір, базисні умови поставки, санкції та рекламації, коефіцієнт виконання договірних зобов'язань, рентабельність витрат обігу, обороту із закупівлі товарів і обороту з оптової реалізації, номінальний і реальний чистий прибуток.