- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
3.2. Види торгових посередників
До торгових посередників належать:
• підприємства оптової торгівлі з повним і обмеженим циклами обслуговування (з правом власності на товари);
посередницькі структури, які не мають права власності на товари (агенти, оптовики-консигнатори, комісіонери, брокери тощо);
організатори оптового обороту (товарні біржі, виставки та ярмарки, аукціони, оптові продовольчі ринки);
підприємства роздрібної торгівлі.
Підприємства оптової торгівлі, організатори оптового обороту і підприємства роздрібної торгівлі розглядатимуться в наступних розділах навчального посібника. В цьому ж розділі ми розглянемо особливості посередницьких структур, які не мають права власності на товари. Вони працюють за винагороду в відсотках до обсягу реалізації або отримують плату за іншими схемами.
Агент— це особа, яка діє від імені та в інтересах виробника чи покупця (споживача). Агент не бере на себе право власності на товари. Головна його функція — це сприяння процесу купівлі-продажу.
Розрізняють такі типи агентів:
агенти виробників — представляють інтереси двох або кіль кох виробників товарів;
повноважні агенти зі збуту (збутові агенти) — отримують право на збут і відповідають за маркетинг усієї продукції вироб ників; виконують функції відділу збуту, але не входять у струк туру підприємства-виробника; вони взаємодіють з виробником на договірних умовах;
агенти із закупівлі — найчастіше займаються підбором не обхідного торгового асортименту (наприклад, для дрібних роз дрібних торговців).
Особу, від імені ї на користь якої діє агент, називають принципалом. Ним може бути власник товару, який доручає агенту продати товар, або покупець (споживач) товару, який доручає агенту купити необхідну продукцію.
Правовою основою здійснення агентських функцій є агентський договір (угода), укладений між принципалом і агентом. Агент зобов'язується від імені принципала продати чи купити товар. При цьому ціна, розмір агентської винагороди й інших умов обумовлюються в договорі. Перевагою використання агента є те, що він дає можливість підприємству збільшувати обсяг збуту продукції, допомагає виводити нові товари на існуючі і нові географічні ринки, формувати широкі контакти з покупцями.
Оптовик-консигнатор — це різновид агента. Він реалізує товари, які належать консигнанту, з власного або орендованого ним
складу від свого імені, але за рахунок консигнанта. Функціями консигнатора є:
підготовка приміщень для організації торгівлі;
наймання персоналу;
рекламування товарів;
оптовий продаж товарів.
Оптовик-консигнатор несе відповідальність за збереження товарів на своєму складі та їх страхування. Він не є власником товарів і діє за дорученням оптовика-консигнанта. Витрати на утримання складських приміщень, рекламу, транспортування товарів та інше оплачує консигнант.
Консигнатор отримує винагороду від консигнанта після продажу товарів третім особам, як правило, підприємствам оптової торгівлі, розташованим в інших регіонах країни, та роздрібним підприємствам у своєму районі діяльності. Нерідко оптовик-консигнатор також має власні магазини, в яких реалізує частину товарів консигнанта.
Комісіонер — це посередник, який за встановлену винагороду (комісію) укладає угоди за дорученням і за рахунок комітента, але від свого імені.
Правовою основою регулювання відносин між комісіонером і комітентом є договір комісії. Комітент— сторона договору комісії, яка дає доручення комісіонеру на здійснення за винагороду однієї чи кількох угод від імені комісіонера, але за свій рахунок.
Комісіонер одержує від комітента (фізичної чи юридичної особи) товар у тимчасове фізичне володіння. Встановлюється продажна ціна за домовленістю і за згодою комітента. Після реалізації продукції віднімають з виторгу комісійні і витрати, пов'язані зі збутом. Залишок суми передається комітентові.
До послуг комісіонерів звертаються у разі продажу непродовольчих товарів, сільськогосподарської продукції. Комісіонери можуть бути представлені в організаційному аспекті як комісійні магазини, відділи (секції) комісійної торгівлі при універмагах, спеціалізованих магазинах. Продавці дрібнороздрібних пунктів продажу товарів (павільйонів, кіосків) також можуть приймати вітчизняні й іноземні товари на комісію.
Комітент повинен сплатити комісіонеру винагороду за проведення комісійної операції. Розмір комісії встановлюється у вигляді певного відсотка від суми угоди.
Брокер— це посередник при укладенні угод, який спеціалізується на певних товарних групах, діє за дорученням і за раху-
нок клієнтів, отримує від них винагороду. Діяльність брокерів пов'язана з організацією брокерських контор, бірж.
Брокерська контора — це юридична особа, що займається посередництвом на біржі. Залежно від організаційно-правового статусу брокерська контора може бути створена як приватне чи колективне підприємство, структурний підрозділ підприємства. Брокерські контори відкриваються членами біржі, розрізняються між собою товарною спеціалізацією. Вони можуть бути створені двома способами: на основі придбання акцій біржі чи шляхом покупки брокерського місця.