12. Продаж галантерейних товарів

У цьому підрозділі визначаються особливості продажу текстильної, швейної, металевої, шкіряної галантереї та іншої галантереї (далі — га­лантерейні товари).

Маркування галантерейних товарів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фі­рмовий) знак, назву виробу, номер артикула, модель, колір, довжину (для метражних товарів), розмір (для штучних виробів), сорт (за умови поділу на сорти), ступінь стійкості забарвлення (крім виробів із сиро­вини натурального кольору), кількість відрізів (тюлеві, мереживні по­лотна), спосіб прання, дату виготовлення, позначення нормативного документа. При маркуванні дрібних шкіргалантерейних виробів позна­чення нормативного документа не роблять. При маркуванні чемоданів, крім того, вказують номер; рукавиць та рукавичок — розмір; пасків — довжину; зубних щіток — колір ручки та ступінь жорсткості.

Галантерейні товари зберігають у сухих, чистих, добре вентильова­них приміщеннях на стелажах і підтоварниках на відстані не менше ніж 1 м від приладів опалення, 0,5 м — від електроосвітлювальних прила­дів, 0,2 м — від стін та підлоги. Проходи між стелажами мають бути не менше ніж 0,5 м.

При зберіганні галантерейних товарів суб'єкт господарської діяль­ності повинен забезпечити додержання пожежних вимог. Товари з пла­стичних мас та целулоїду мають зберігатися ізольовано від інших това­рів як вогненебезпечні.

У торговельному (демонстраційному) залі галантерейні товари роз­міщують на острівних та пристінних гірках, стендах, полицях-корзинах, полицях-касетах, у шафах-вітринах з похилими полицями тощо.

Працівники суб'єкта господарської діяльності повинні знати'.

• властивості та якість матеріалів, з яких товари виготовлені;

• шкали розмірів і шкалу повноти;

• сучасний напрям моди;

• особливості споживчого попиту;

• засоби І правила зберігання та догляду за виробами.

Вони повинні допомагати покупцям у виборі товару, знайомити їх з новими виробами, вміти визначити розмір рукавиць, комірця, пояса та інших виробів.

Відмірювання тюлю проводиться шляхом накладання жорсткого стандартного метра на тюль, що вільно лежить на прилавку. Стрічки, мереживо та тасьму відмірюють жорстким стандартним метром шля­хом відкидання їх на прилавок (у відкидку) при вільному, без натяган­ня, прикладанні цих виробів до метра. Капронові гофровані стрічки відмірюють шляхом накладання жорсткого (брускового, дерев'яного) метра на стрічку, що лежить на прилавку (столі) у розправленому ви­гляді, без натягання і порушення гофрування.

Суб'єкт господарської діяльності може здійснювати продаж таких супутніх товарів: рукавиць та рукавичок, шапочок, хусток, шарфів, блузок, сорочок, панчіх, шкарпеток, парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила тощо.

Питання для самоперевірки

1. Які вимоги ставляться до працівників, котрі здійснюють продаж: непродовольчих товарів? Що вони повинні знати?

2. Чи можна продавати покупцям товари, термін придат­ ності яких минув?

3. Перелічіть інформацію, яку продавець повинен надати покупцю технічно складного товару.

4. Чи можна продавати технічно складний товар без тех­ нічного паспорта або гарантійних талонів?

5. Опишіть послідовність дій продавця при оформленні по­ купки технічно складного товару.

6. Протягом якого терміну вибрані, але не оплачені покуп­ цем непродовольчі товари можуть зберігатися в магазині?

7. Протягом якого терміну оплачені великогабаритні то­ вари можуть зберігатися в магазині безкоштовно?

8. Опишіть порядок купівлі і доставки крупногабаритних товарів додому покупцю,

9. Які права має покупець протягом гарантійного терміну служби товару?

10. Що являє собою «Куточок покупця» непродовольчого магазину та яку інформацію він має містити?

Автотранспорт загального користування — автотранспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання платних послуг з перевезень юридичним і фізичним особам.

Автотранспорт відомчий — автотранспортні засоби підприємств, ор­ганізацій, установ, що використовується ними тільки для власних потреб.

Автотранспорт індивідуальний — транспортні засоби фізичних осіб, що використовуються ними тільки для власних потреб.

Агент -— юридична або фізична особа, яка діє від імені та в інтересах виробника чи покупця (споживача). Агент не бере на себе право власності на товари.

Аукціон — продаж майна чи товарів, при якому власником стає поку­пець, котрий запропонував у ході торгів максимальну ціну.

Аукціонне майно — майно, що пропонують для продажу на аукціоні.

Бар — заклад (підприємство) громадського харчування з барною стій­кою, що реалізує алкогольні, безалкогольні, змішані алкогольні і безалкогольні напої, закуски, десерти, кондитерські і булочні ви­роби, закупні товари.

Брокер — фізична особа, зареєстрована на біржі відповідно до її стату­ту, посередник при укладенні угод, який спеціалізується на пев­них товарних групах, діє за дорученням і за рахунок клієнтів, отримує від них винагороду.

Буфет — заклад (підприємство) громадського харчування, обладнаний буфетною стійкою і який реалізує обмежений асортимент гото­вих страв, напоїв, борошняних кондитерських і булочних виро­бів, закупних товарів.

мами забезпечення інвентарем, посудом і приладдям, столовою білизною, асортиментним переліком страв, методами обслуго­вування.

Валютний ринок— система відносин з купівлі-продажу (обміну) наці­ональної та Іноземних валют, платіжних документів в іноземних валютах, усіх грошових знаків за вільними ринковими цінами.

Валютні біржі— організаційно оформлені, постійно діючі ринки, на яких здійснюються операції з іноземною валютою (грошовими одиницями, цінними паперами, вираженими в цих одиницях, та ін.).

Вантажний термінал (автопорт) призначений для вантаження, розва­нтаження і зберігання вантажів, збирання дрібних партій та офо­рмлення їх у великовагові відправлення за напрямами переве­зень, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів, надання перевізникам транспортно-експедиційних по­слуг, надання водіям побутових послуг.

Вантажна автомобільна станція призначена для вантаження, розван­таження і зберігання вантажів, збирання дрібних партій та офор­млення їх у великовагові відправлення за напрямами перевезень, надання перевізникам транспортно-експедиційних послуг.

Варіанти технологічного планування торговельного залу: лінійне, бок-сове і змішане.

Виставка — показ (експонування) товарів (послуг), що освоєні чи на­мічені до виробництва, з метою ознайомлення з ними потенцій­них покупців і/чи споживачів.

Виставка-продаж (торговий тиждень) — спеціальний захід, організо­ваний роздрібним торговельним підприємством сумісно з поста­чальником з метою вивчення і формування попиту населення на нові товари.

Вихідні бази -— підприємства оптової торгівлі з повним циклом обслу­говування, розташовані в районах виробництва товарів.

Відвідувачі виставки— представники підприємств і організацій, підприємці та громадяни, які відвідують виставку з метою ознайомлення з експонатами, укладення договорів або при­дбання товарів.

Відправка залізнична— вантаж, що перевозиться за однією залізнич­ною накладною. Відправки поділяються на дрібні, малотоннажні, вагонні, групові І маршрутні.

Дистриб 'ютор — підприємство оптової торгівлі з повним циклом обслу­говування, яке торгує від свого імені, має право власності на товар, але на відміну від незалежного оптовика, реалізує товари тільки на певній території, узгодженій в договорі з постачальником.

Депо — споруди, в які входять залізничні колії і які призначені для ремо­нту, обслуговування, підготовки до рейсів рухомого складу (локо­мотивів або вагонів). Депо поділяються на локомотивні І вагонні.

Дрібпооптовий магазин «СазН & Саггу» продає товари власникам неве­ликих магазинів, дрібнороздрібної торговельної мережі за готів­ковим чи безготівковим розрахунком, але без доставки.

Інфраструктура ринку — див.: «Ринкова інфраструктура».

Інфраструктура товарного ринку— сукупність суб'єктів товарного ринку (підприємств та організацій), які здійснюють різні види ді­яльності у сфері товарного обігу.

їдальня — заклад (підприємство) громадського харчування з різномані­тним асортиментом страв, булочних, кондитерських виробів і за­купних товарів.

Експедитори — підприємства різних форм власності, які за дорученням вантажовласників (вантажовідправників або вантажоодержува­чів) здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування.

Експоненти — див.: «Учасники виставки».

Закупний товар — товар, що його купує підприємство. громадського харчування для подальшого перепродажу споживачам без видо­змінення (порціювання, нарізання, додаткового оформлення).

Закусочна— заклад (підприємство) громадського харчування з обме­женим асортиментом страв нескладного виготовлення, призначе­ний для швидкого обслуговування споживачів.

Залізничний транспорт загального користування призначений для за­безпечення потреб суспільного виробництва І населення в пере­везеннях, інших транспортних і додаткових послугах без обме­жень споживачів за формами власності, видами діяльності тощо.

Залізничний транспорт промисловий призначений для переміщення ва­нтажів у процесі виробництва (між промисловими підприємства­ми, дільницями, цехами, іншими структурними підрозділами).

Засоби пересувної дрібнороздрібної мережі — автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціаль­не технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Інформаційно-комерційний центр — підприємство, яке за певну плату надає інформацію комерційного характеру (про потенційних по­стачальників або покупців товарів, ціни, тарифи тощо).

Канал товароруху— сукупність і послідовність підприємств оптової і роздрібної торгівлі, які доводять товар від виробника до кінцево­го споживача.

Кафе — заклад (підприємство) громадського харчування з обмеженим у порівнянні з рестораном асортиментом страв, вино-горілчаних напоїв, тютюнових, булочних, кондитерських виробів і закупних товарів.

Клас ресторану (бару) — сукупність відмітних ознак закладу громадсь­кого харчування, що визначають зовнішній вигляд і оформлення інтер'єра приміщень об'єкта, оснащеність устаткуванням, мебля­ми, посудом та інвентарем і кваліфікацію виробничого й обслу­говуючого персоналу. Класи ресторанів і барів; люкс, вищий, перший.

Комерційний банк — спеціалізована фінансова установа, яка акумулює фінансові ресурси, надає їх у тимчасове користування у вигляді кредитів (позик), здійснює посередництво у взаємних платежах І розрахунках між суб'єктами ринку з метою одержання прибутку.

Комісіонер -— посередник, який за встановлену винагороду (комісію) укладає угоди за дорученням і за рахунок комітента, але від свого імені.

Комітент— сторона договору комісії, яка дає доручення комісіонеру на здійснення за винагороду однієї чи кількох угод від імені ко­місіонера, але за свій рахунок.

Контейнерний пункт призначений для вантаження, розвантаження і зберігання контейнерів, збирання дрібних партій контейнерів та формування їх у великовагові відправлення за напрямами переве­зень, ремонту та обслуговування контейнерів, надання транспор­тно-експедиційних послуг.

Кредитний ринок — див.: «Ринок кредитних ресурсів».

Крок аукціону — мінімальна надбавка (знижка), на яку в ході торгів здійснюється підвищення (зниження) стартової та кожної насту­пної ціни лота, оголошеного ліцитатором.

Ланцюговість товароруху (торгово-організаційна ланцюговість) — чи-

сло переходів товару від одного власника до іншого. Ланцюговість складська — число перевезень товару з одного складу на

інший. Лізинг — різновид орендних відносин і вид господарської діяльності,

спрямований на інвестування тимчасово вільних або залучених

фінансових коштів у майно, що передається юридичним або фі-

зичним особам за певну плату в тимчасове користування. Лїзингодавець — юридична особа, яка передає право володіння та кори-

стування предметом лізингу лІзингоодержувачу. Лізшгоодержувач — фізична або юридична особа, яка отримує пра-

во володіння та користування предметом лізингу від лізинго-

давця. Ліцитатор — ведучий аукціону, який досконало знає порядок і техніку

проведення торгів. Лот — одиниця майна (товару), що виставляється для продажу на аук-

ціоні, або партія аукціонного майна (товарів), що пропонується

для продажу як одне ціле.

Магазини вузькоспеціалізовані реалізують товари однієї товарної під-

групи (наприклад, магазин жіночого взуття). Магазини змішані реалізують товари різних груп, не пов'язаних між со-

бою (наприклад, продовольчі і непродовольчі товари). Магазини комбіновані реалізують товари двох-трьох груп, об'єднаних

спільністю їхнього споживання (наприклад: м'ясо — риба —

овочі; трикотаж — галантерея, взуття— шкіргалантерейні ви-

роби). Магазини спеціалізовані реалізують, як правило, одну групу товарів

(одяг, взуття, рибні товари або хлібобулочні вироби). Магазини універсальні реалізують, як правило, всі основні групи продо-

вольчих або непродовольчих товарів (наприклад: універсам, уні-

вермаг).

Маклер — співробітник товарної біржі, який веде біржові торги. Маркетингові посередники за визначенням Ф. Котлера — це фірми, які

допомагають компанії в просуванні, збуті і розповсюдженні її то-

варів серед клієнтури. Митний брокер— підприємство або підприємець, який здійснює де-

кларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються

через митний кордон України. Митний ліцензійний склад (МИС) — спеціально обладнане приміщення,

резервуар або майданчик, що призначене для зберігання товарів у

режимі митного складу протягом строку, що не перевищує трьох років. Для відкриття і функціонування МЛС його власник пови­нен мати ліцензію Держмитслужби України.

Міжнародне залізничне сполучення — перевезення між Україною та іноземними державами.

Накладна залізнична— основний перевізний документ, який передає відправник залізниці разом з вантажем. Накладна є двостороннім письмовим договором між відправником і залізницею на користь третьої сторони — одержувача вантажу.

Незалежний оптовик — підприємство оптової торгівлі з повним цик­лом обслуговування, яке торгує від свого імені і має право влас­ності на товар.

Об'єкти дорожнього сервісу— стоянки, мийки, автозаправні станції, мотелі, кемпінги, магазини, заклади громадського харчування, пункти зв'язку та медичної допомоги.

Об'єкти ринку — всі блага і послуги, з приводу яких виникають ринко­ві відносини (предмети споживання І послуги, засоби виробницт­ва, фінансові ресурси, робоча сила).

Оптовий продовольчий ринок — підприємство, метою діяльності якого є створення необхідних умов для здійснення операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та продуктів її переро­бки, укладення торговельних угод.

Оптовий товарооборот — обсяг перепродажу підприємствами товарів без будь-яких змін іншим підприємствам та організаціям для ви­користання або наступного продажу як в Україні, так і на екс­порт.

Оптовик-комівояжер — невелике підприємство оптової торгівлі з об­меженим циклом обслуговування або підприємець, які за власні кошти закуповують товари і доставляють їх до заготівельних, ви­робничих підприємств чи роздрібних торговців.

Оптовик-консигнант — підприємство оптової торгівлі з повним цик­лом обслуговування, яке постачає товари на склад оптовика-консигнатора або консигнатора — роздрібного підприємства.

Оптовик-консигнатор — різновид агента. Він реалізує товари, які на­лежать консигнанту, з власного або орендованого ним складу від свого імені, але за рахунок консигнанта.

Оптовик-посилторговець — підприємство оптової торгівлі з обмеже­ним циклом обслуговування, яке займається оптовою реалізацією товарів, розсилаючи каталоги та інші рекламні матеріали підпри­ємствам — потенційним покупцям.

20*

Оптовик-організатор — підприємство оптової торгівлі з обмеженим циклом обслуговування, яке не має товарних складів і працює в галузях, де є перевезення, зберігання і реалізація товарів у транс­портній тарі (контейнерах., вагонах, цистернах тощо).

Організатор аукціону — суб'єкт господарювання (юридична особа або підприємець), з яким власник-продавець майна (товарів) укладає угоду.

Організатори виставки (ярмарку) — юридична особа, група юридич­них осіб або підприємці, які вкладають грошові кошти в її прове­дення з метою отримання прибутку.

Організатори оптового обороту — торгові посередники, які створю­ють умови для здійснення актів купівлі-продажу товарів між оп­товими продавцями і оптовими покупцями. Організаторами оп­тового обороту є виставки, оптові ярмарки, товарні біржі, аукціони, оптові продовольчі ринки тощо.

Перевезення в місцевому сполученні — перевезення залізничним транс-

портом в межах однієї з шести залізниць України. Перевезення у прямому сполученні — перевезення залізничним транспо-

ртом за участю двох і більше залізниць. Перевезення у прямому змішаному сполученні — перевезення, що вико-

нуються залізницями разом з іншими видами транспорту за єди-

ним транспортним документом на всьому шляху прямування. Персональний продаж — усне представлення товару під час бесіди з

одним або декількома потенційними покупцями з метою його

продажу. Посередницькі структури — торгові посередники, які не мають права

власності на товари (агенти, оптовики-консигнатори, оптовики-

комІсіонери, брокерські контори та їх брокери). Правила біржової торгівлі — внутрішній документ біржі, що регламен-

тує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової тор-

гівлі та розв'язання спорів з цих питань. Предмет лізингу — неспоживна річ, визначена індивідуальними озна-

ками та віднесена до основних фондів, крім земельних ділянок,

інших природних об'єктів, єдиних майнових комплексів підпри-

ємств та їх відокремлених структурних підрозділів (філій, цехів,

дільниць). Продавець (постачальник) у сфері лізингових відносин — фізична або

юридична особа, в якої лізингоодержувач набуває річ, що в на-

ступному буде передана як предмет лізингу. Продажна ціна лота — фактична ціна реалізації лота на аукціоні. Продукція власного виробництва — кулінарна продукція (страви, куліна-

рні вироби і напівфабрикати), булочні та борошняні кондитерські

вироби, виготовлені підприємством громадського харчування.

Рекламне агентство — підприємство, що надає послуги з виробництва і/чи розповсюдження реклами клієнтів-рекламодавців з викорис­танням їх фінансових коштів і матеріальних ресурсів.

Ресторан — заклад (підприємство) громадського харчування з високим рівнем комфорту, матеріально-технічного оснащення, кваліфіка­ції працівників, різноманітним асортиментом страв складного ви­готовлення, з підвищенним рівнем обслуговування і організацією відпочинку споживачів.

Ринкова інфраструктура (інфраструктура ринку)— сукупність суб'єктів ринку (підприємств, організацій, підприємців), які за­безпечують і обслуговують рух товарів і послуг, фінансових ре­сурсів або робочої сили.

Ринок — система відтворення, яка саморегулюється і всі ланцюги якої перебувають під постійним впливом попиту і пропозицій. Ринок поділяється на товарний, фінансовий ринки і ринок праці.

Ринок — підприємство, створене на відведеній земельній ділянці, фун­кціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купІвлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. Ринки поділяються на оптові і роздрібні.

Ринок кредитних ресурсів (кредитний ринок) — відносини, що виника­ють у процесі залучення і надання грошових коштів на умовах повернення, оплатності і строковості.

Ринок праці — одна з трьох складових ринку (поряд з товарним і фінан­совими ринками). Це суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів, при якій робоча сила обертається так само як товар, тобто продається І купується у відповідності з законами ринкової економіки.

Ринок страхових послуг— відносини, що виникають у сфері страху­вання між страховиками, страхувальниками та посередниками, які функціонують на цьому ринку.

Ринок фінансових послуг— відносини, що виникають між суб'єктами ринку у процесі надання фінансових послуг. До фінансових по­слуг належать лізинг, факторинг та багато інших послуг, які на­даються юридичним і фізичним особам при їх обслуговуванні в банках та інших кредитно-фінансових організаціях.

Ринок цінних паперів (фондовий ринок) — особлива сфера ринкових відно­син, яка полягає у здійсненні актів купівлі-продажу цих паперів.

Роздрібна торгівля— діяльність суб'єктів товарного ринку з продажу товарів і надання додаткових послуг безпосередньо населенню.

Роздрібна торговельна мережа — сукупність торговельних та інших підприємств, підприємців, які є власниками об'єктів роздрібної торгівлі (магазинів, закладів громадського харчування, кіосків, павільйонів, палаток тощо).

Склади — це будівлі, споруди, майданчики, різні пристрої, призна­чені для приймання, розміщення і зберігання сировини, мате­ріалів, комплектуючих виробів, готової продукції І товарів, підготовки їх до виробничого процесу, продажу або транспор­тування.

Склади товарні — склади, де зберігається товарна продукція, призна­чена для подальшої переробки або реалізації. Вони поділяються на матеріальні склади, склади готової продукції, накопичувальні, транзитно-перевалочні, склади сезонного зберігання, сортуваль­но-розподільні склади. Склади загальнотоварні— товарні склади, призначені для зберігання

товарів, що не потребують створення особливого режиму. Склади спеціальні — товарні склади, призначені для зберігання товарів, що потребують створення особливого режиму (холодильники, овочесховища, соляні склади тощо).

Склад прирейковий — склад, який має одну або кілька під'їзних заліз­ничних колій.

Склад тимчасового зберігання (СТЗ) — складське приміщення, резер­вуар, критий або відкритий майданчик, призначені для зберігання товарів, транспортних засобів і транспортного обладнання протя­гом строку, який не може перевищувати трьох місяців. Для від­криття СТЗ треба мати дозвіл митниці, в районі діяльності якої розташований власник цього складу. Станція вантажна— залізнична станція, призначена для виконання

вантажних операцій і обслуговування вантажовласників. Станція дільнична — залізнична станція, призначена для обробки тран­зитних поїздів, що проходять без переробки (без розформування поїзда) або з частковою переробкою (причепленням або відчеп­ленням тільки окремих вагонів).

Станція пасажирська — залізнична станція, призначена для обслуго­вування пасажирів, приймання багажу, вантажобагажу, пошти та обробки пасажирських поїздів (технічного обслуговування поїз­да, випробування гальм, огляду поїзда та усунення недоліків, зміни локомотивів або локомотивних бригад).

Станція проміжня — залізнична станція, призначена для приймання, відправлення і пропуску поїздів, а також обслуговування паса­жирів, виконання вантажних і комерційних операцій (надання послуг вантажовласникам) у невеликому обсязі.

Станція сортувальна — залізнична станція, призначена для масового розформування і формування поїздів, а також обробки транзит­них поїздів.

Стартова ціна лота— ціна, що формується, виходячи з ціни аукціон­ного майна (товарів) з урахуванням витрат на підготовку І прове­дення аукціону.

Стаціонарні пункти дрібнороздрібної мережі — кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати.

Страховик — юридична особа, яка має ліцензію на здійснення страхо­вої діяльності.

Страхові агенти — юридичні особи або громадяни, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності.

Страхові брокери— юридичні особи або громадяни-підприємці, які здійснюють посередницьку діяльність на ринку страхових по­слуг від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

Страхувальники— юридичні особи або дієздатні громадяни, які укла­дають зі страховиком договір страхування.

Суб 'єкти інфраструктури товарного ринку — підприємства та органі­зації, які займаються купівлею-продажем товарів чи спеціалізу­ються на наданні однорідних послуг власникам товарів на шляху їхнього руху від виробника до споживача. Вони поділяються на активних і непрямих. Активні суб'єкти інфраструктури товарного ринку мають право власності на товари, на відміну від непрямих.

Суб'єкти лізингу— лізингодавець, лізингоодержувач і продавець (по­стачальник) майна, що передається в лізинг,

Суб'єкти ринку— носії ринкових відносин (виробники, продавці, по­купці і споживачі — юридичні і фізичні особи).

Сублізинг — вид піднайму предмета лізингу, відповідно до якого лізин­гоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізин-гоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк предмет лізингу, отриманий раніше від лі-зингодавця.

Тип закладу громадського харчування — вид закладу з характерними рисами асортименту реалізованої продукції, організації обслуго­вування споживачів (наприклад, фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії).

Товарна біржа— організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу І комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення то­варних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядку­вання і полегшення товарообігу І пов'язаних з ним торговель­них операцій.

Товарний ринок — один з трьох складових ринку (поряд з фінансовим ринком І ринком праці), на якому продаються і купуються товари

і послуги. Товарний ринок поділяється на споживчий ринок, ри­нок засобів виробництва, ринок інформації та інтелектуального продукту.

Торговельний зал магазина призначений для розміщення робочого і де­монстраційного запасу товарів, вибору товарів покупцями, здійс­нення розрахункових операцій за товари, надання покупцям різ­них додаткових послуг. Площа торговельного залу складається з установчої площі, проходів для покупців, робочих місць продав­ців, площі зони розрахункового вузла.

Торговий агент — фізична особа, яка здійснює персональний продаж товарів підприємства, де вона працює у штаті, за сумісництвом або за договором підряду, а також підприємці, які уклали договір доручення, агентську угоду з цим підприємством.

Торговий дім — підприємство оптової торгівлі з повним циклом обслу­говування, яке спеціалізується на зовнішньоторговельних опера­ціях, фінансуванні і кредитуванні експорту товарів і послуг.

Торгові бази — підприємства оптової торгівлі з повним циклом обслу­говування, розташовані в районах споживання товарів.

Торгові посередники — це підприємства оптової торгівлі з повним І обмеженим циклами обслуговування, посередницькі структу­ри, організатори оптового обороту, підприємства роздрібної торгівлі.

Торгово-промислова палата України — недержавна організація, що на добровільних засадах об'єднує юридичних осіб і підприємців України з метою створення умов для підприємницької діяльності, всебічного розвитку усіх видів підприємництва, налагодження науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими під­приємствами і закордонними компаніями.

Транспортні засоби залізниць — це залізничний рухомий склад (елект­ровози, тепловози, вагони) і контейнери.

Транспортно-експедиційне обслуговування — надання комплексу по­слуг, пов'язаних з підготовкою і відправкою вантажів, проведен­ням взаєморозрахунків, контролем за проходженням і одержан­ням вантажів.

Транспортно-експедиційні операції— весь комплекс робіт, пов'язаних з доставкою товарів від пункта відправлення (постачальника) до момента здачі в пункті призначення (одержувача). Частину цих операцій можуть виконувати транспортні підприємства і підпри-ємства-експедитори на підставі договорів, укладених з власником товарів.

Фінансовий ринок — один з трьох складових ринку (поряд з товарним ринком і ринком праці), на якому продаються та купуються фі­нансові ресурси й послуги. Він поділяється на валютний ринок, ринок кредитних ресурсів, ринок цінних паперів (фондовий ри­нок), ринок фінансових послуг, ринок страхових послуг.

Фондові біржі— організаційно оформлені, постійно діючі ринки, на яких здійснюється торгівля акціями, облігаціями та іншими цін­ними паперами.

Фондовий ринок — див.: «Ринок цінних паперів».

Ціна аукціонного майна (товарів)— ціна, зазначена в акті передачі майна (товарів) для подальшого продажу на торгах.

Члени товарної біржі — засновники, а також прийняті до складу_біржі згідно з її статутом вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи.

Я

Ярмарок— короткострокова виставка, що регулярно повторюється у визначеному місці під традиційною назвою і в обумовлений тер­мін. Оптовий ярмарок призначений для створення умов при укладенні договорів купівлі-продажу товарів, а роздрібний ярма­рок — для продажу товарів безпосередньо населенню.

1. Господарський кодекс України, 2003.

2. Митний кодекс України, 2003.

3. Цивільний кодекс України, 2003.

4. Закон України «Про товарну біржу», 1992.

5. Закон України «Про захист прав споживачів», 1993.

6. Закон України «Про транспорт», 1994.

7. Закон України «Про залізничний транспорт», 1996.

1. Статут залізниць України / Затв. Постановою КМУ від 6 квітня 1998р. №457.

2. Інструкція прийомоздавальника вантажу / Затв. наказом Укрзалі­ зниці від 2 ківтня 2002 р. № 157-Ц. — К.: ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2002. —18с.

10. Митна конвенція про перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), 1975.

11. Положення про вагони-ресторани (вагони-кафе) в пасажирських поїздах залізниць України /Затв. наказом Укрзалізниці 11 лютого 2002 р. № 57-Ц.

12. Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів / Затв. наказом Держмитслужби України від 31 грудня 1996 р. № 592.

13. Положення про склади тимчасового зберігання / Заїв, наказом Держмитслужби України від 7 жовтня 2003 р. № 674.

14. Порядок реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП / Затв. наказом Держмитслужби України 5 березня 2004 р. № 172.

15. Правша перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні / Затв. наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 р. № 363.

16. Правша роботи закладів (підприємств) громадського харчування / Затв. наказом Мінекономіки України 27 липня 2002 р. № 219.

17. Правша торгівлі на ринках / Затв. наказом Мінекономіки Украї­ ни 26 лютого 2002 р. № 57.

18. Про транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторго­ вельних і транзитних вантажів: Постанова КМУ від 21 вересня 1999 р. № 770.

19. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні / Затв. наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 р. № 363.

20. Рекомендації щодо організації продажу товарів методом само­ обслуговування / Затв. наказом Мінекономіки України 20 липня 2000 р №153.

21. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник.— К.: НІОС. — 2001. —416с.

22. Випоградська А. М. Основи підприємництва: Навч. посіб. — К.: КНТЕУ, 2003. —382с.

23. Випоградська А. М., Шкапова О. М. Стратегія розвитку роздрі­ бної торгівлі // Ділова панорама. — 2001. — № 3 — 4.

24. Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Шкапова О. М. Ме­ неджмент в організації: Навч. посібник для студ. екон. спец, вузів. — 3- е вид., перероб. і допов. — К.: Кондор. — 2004. — 654 с.

25. Габа В. В., Ігошина В. Я, Миронюк /.' В. Курс лекцій з дисцип­ ліни «Комерційна експлуатація залізниць». — К.: КУЕТТ, 2003. — 48 с.

26. Гаджинский А, М. Логистика: Учебник для вузов. — 8-е изд., перераб. й доп. — М.: Дашков й К . — 2003. —408 с.

27. Дашков Л. Я, Бризгалін А. В, Комерційний договір: від укла­ дання до виконання. — К.: МПП «Капрал», 1998. — 172 с.

28. Довідник основних показників роботи залізниць України (1992—2003 роки) / Під кер. О. В. Юрченка. — К.: Управління статис­ тики Укрзалізниці, 2003. — 39 с.

29. Економіка і залізничний транспорт України: Моніторинг мак- роекономічних і галузевих показників (1996 — 2001 рр.) / Наук. кер. Ю. М. Цвєтов, М. В. Макаренко. — К.: КУЕТТ, 2003. — 316с.

30. Железнодорожньш транспорт УкраиньІ — 2003: Каталог. — К.: ДП «Такі справи», 2003. — 24 с.

31. Ибрагимое Л. А. ^Інфраструктура товарного рьшка.-- М.: ПРИОР, 2001. —256с.

32. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник / Під ред. д- ра екон. наук, проф. І.В.Сороки. — К.: НМЦВО МОіН України, НВФ «Студцентр», 2002. — 608 с.

33. Котлер Ф. ОсновьІ маркетинга: Пер. с англ. / Общ. ред. й вступ, ст. Е. М. Пеньковой. — М.: Прогресе, 1990. — 736 с.

34. Кушнірчук В. Г., Петров В, І., Зеркалов Д.В. Перевезення ва­ нтажів залізничним транспортом: Довідник. — К.: Основа, 2001.- 512с.

35. МазаракіА. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка тор­ говельного підприємства: Підручник для вузів / За ред. проф. Н.М. Ушакової. — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с.

36. Моніторинг показників основної діяльності підприємств заліз­ ничного транспорту України (1991—2000 рр.) / Наук, керівн. Ю. М. Цвєтов, М. В. Макаренко. — К.: ВАТ «ІКТП-Центр», 2001. - - 163 с.

37. Неруш Ю. М. Логистика: Учебник для вузов. — 2-е изд., пере­ раб. й доп. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 389 с.

38 ОсиповаЛ. В., Синяева Й, М. Основи коммерческой деятельно-сти: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ — ДАНА, 2000. — 623 с.

39. Основьі зкономической теории: Учебное пособие / В. Л. Клюня, М. Л. Зеленкевич, Н. В. Черненко й др. / Под ред. В. Л. ЬСлюни. — М.: ИП «Зкоперспектива», 1997. — 336 с.

40. Памбухчиянц В. К. Организация, технология й проектирование торгових предприятий: Учебник. — 2-е изд. — М,: ИВЦ «Маркетинг», 1998. —320с.

41. Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000. — 580 с.

42. Статистичний щорічник України за 2002 рік / Держкомстат України. — К.: Консультант, 2003. — 664 с.

43. Транспорт і зв'язок України: Стат. збірник за 2002 р.— К.: Держкомстат України, 2003. — 219 с.

44. Транспортне право України: Навч. посібн. / Демський Е. Ф. та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 416 с.

45. Федько В. П., Федько Н. Г. Ифраструктура товарного рьшка. — Ростов н/Д.: Феникс, 2000. — 512 с.

46. Федюшгт Ю. М., Букін В. І, Пащенко Ю. Є. Реструктуризація, оновлення і розміщення виробничого апарату залізниць України. — К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2001.— 406с.

47. сібн. -

48. сібн. -

49. 2003.-

Шкапова О. М. Інфраструктура товарного ринку: Навч. по-

К.:МАУП, 2004. —180с.

Шкапова О. М. Маркетингова товарна політика: Навч. по-

К.:МАУП, 2003. —160с.

Шкапова О. М. Маркетинг послуг: Навч. посібн. — К.: Кондор,

-304с.

Зміст

Вступ З

Розділ 1. Сутнісна характеристика товарного ринку 7

1. Сутність ринку та умови його функціонування 7

2. Класифікація ринків і поняття ринкової інфраструктури 9

Питання для самоперевірки 14

Розділ 2. Інфраструктура товарного ринку: сутність,

склад і проблеми розвитку 15

1. Сутність інфраструктури товарного ринку 15

2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку 16

3. Проблеми розвитку 21

Питання для самоперевірки 25

Розділ 3. Принципи й особливості діяльності маркетингових

посередників на товарному ринку 26

1. Маркетингові посередники 26

2. Види торгових посередників 27

3. Організатори переміщення товарів ЗО

4. Агентства з надання маркетингових послуг 39

5. Кредитно-фінансові організації 43

Питання для самоперевірки 48

Розділ 4, Макроорганізація оптової торгівлі 50

1. Поняття торгівлі і товароруху 50

2. Сутність, функції та основні завдання оптової торгівлі 54

3. Значення оптової торгівлі для виробничих і роздрібних

підприємств 56

Питання для самоперевірки 58

Розділ 5. Підприємства оптової торгівлі 59

1. Класифікація підприємств оптової торгівлі 59

2. Підприємства з повним циклом обслуговування 63

3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування 66

Питання для самоперевірки 68

Розділ 6. Виробнича діяльність підприємства оптової торгівлі 69

1. Поняття товарного складу 69

2. Устаткування для зберігання товарів 72

3. Підйомно-транспортні машини і пристрої 74

4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору

товарів на складі 77

Питання для самоперевірки 81

Задача 82

Розділ 7, Транспортно-експедиційна діяльність 84

1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємс­ тва оптової торгівлі 84

2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту 85

3. Залізничний транспорт 88

4. Відвантаження товарів зі складу для перевезення їх заліз­ ничним транспортом 94

5. Автомобільний транспорт 98

6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення авто­ транспортом 101

Питання для самоперевірки 103

Задача 104

Розділ 8. Торговельно-посередницька діяльність

підприємства оптової торгівлі 106

1. Вибір постачальників 106

2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і поря­ док укладення договору 108

3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України 110

4. Зовнішньоекономічний договір (контракт) 120

5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'я­ зань 125

6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності 127

Питання для самоперевірки 129

Задача 130

Розділ 9. Інформаційна та організаційно-комерційна

діяльність 132

1. Інформаційно-комерційні центри 132

2. Виставки та оптові ярмарки 133

3. Національний комплекс «Експоцентр України» 137

4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України . . . 139

5. Аукціони 140

6. Оптові продовольчі ринки 144

Питання для самоперевірки 147

Розділ 10. Роздрібна торгівля 148

1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі .... 148

2. Магазин самообслуговування 157

3. Заклади (підприємства) громадського харчування 172

4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського хар­ чування 180

5. Дрібнороздрібна торговельна мережа 1§⁷

6. Роздрібна торгівля на ринках 192

Питання для самоперевірки 205

Задача 1 206

Задача 2 208

Розділ 11. Товарні біржі 211

1. Історія створення і відродження бірж в Україні 211

2. Поняття товарної біржі та її функції 214

3. Порядок створення товарної біржі 216

4. Органи управління і підрозділи товарної біржі 218

5. Біржові операції та правила біржової торгівлі 221

Питання для самоперевірки 223

Задача 223

Розділ 12. Лізинг 224

1. Предмети і суб'єкти лізингу 224

2. Права та обов'язки лізингодавця 226

3. Права та обов'язки лізингоодержувача 227

4. Лізингові платежі 228

Питання для самоперевірки 230

Розділ 13. Персональний продаж 231

1. Поняття персонального продажу і торгового агента 231

2. Формування та управління мережею торгових агентів .... 233 Питання для самоперевірки 237

ДОДАТКИ 238

Додаток А. Договір про надання послуг при організації митного

огляду вантажів у зоні митного контролю ст. Київ-Петрівка 238

Додаток Б. Типовий договір про перевезення вантажів автомобі­ льним транспортом у місцевому та міжміському сполученні 241

Додаток В. Разовий договір на перевезення вантажів автомо­ більним транспортом 251

Додаток Г. Акт, що додається до товарно-транспортної на­ кладної 252

Додаток Д. Опис вантажів, завантажених в автомобільний ко­ нтейнер 253

Додаток Е. Правила роздрібної торгівлі продовольчими това­ рами 254

Додаток Є. Правила роздрібної торгівлі непродовольчими то­ варами 274

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК 302

ВИКОРИСТАНА І РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 314

Навчальне видання