- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
Прийняті на склад товари укладають в тару, пакетують і переміщують в зону зберігання, де їх розміщують на стелажах або у штабелі.
Для запобігання псуванню і забезпечення повного збереження товарів на складі повинні бути створені відповідні умови. При цьому важливе значення мають розробка раціональної схеми розміщення товарів і вибір оптимальних способів їх укладання, створення необхідних режимів зберігання товарів, організація повсякденного нагляду за ними.
Велике значення для здійснення оперативного контролю та нагляду за товарами, швидкого відбору і відпуску зі складу мають розробка і дотримання раціональної схеми розміщення товарів, яка передбачає закріплення за товарами певних груп, підгруп і найменувань постійних місць зберігання (секцій, дільниць, стелажів тощо). При розробці таких схем необхідно мати на увазі обсяг і порядок надходження товарів на склад, умови їх реалізації, правильне товарне сусідство і можливість повсякденного нагляду за їх зберіганням.
Товари, які тривалий час зберігаються на складі, та які рідко надходять на склад, розміщують далі від входів і виходів, і навпаки, товари з високою оборотністю, великогабаритні, з великим обсягом надходження та відпуску розміщують ближче до виходу і зони комплектування замовлень.
Кожному місцю зберігання надається індекс або код, що означає номер стелажа (штабеля), номер секції та номер ярусу. Номери стелажів, секцій і ярусів наносяться на конструкції стелажів яскравою фарбою. Кодування місць зберігання істотно спрощує технологію відбору товарів. Схеми розміщення стелажів (штабелів) із вказівкою індексів вивішуються на складах і в залі товарних зразків.
Разом з тим скорочення обсягу товарних запасів на спеціалізованих дільницях призводить до нераціонального використання складських площ. Тому в окремих випадках можливий вільний вибір місця зберігання товарів, що дасть змогу більш ефективно маневрувати складською площею.
Товари укладають на зберігання різними способами, вибір яких залежить від форми товару і тари, маси кожного тарного місця, фізичних властивостей товарів та інших чинників. Перевага віддається такому способу укладання, при якому не допускається пошкодження товару і тари, більш раціонально використовуються складські приміщення та обладнання, створюються зручності для контролю за станом товарних запасів.
Розрізнюють два способи укладання товарів — штабельний і стелажний.
Штабельне укладання застосовують при зберіганні різних матеріалів і товарів, упакованих у мішки, ящики, бочки, тюки
тощо. При формуванні штабеля необхідно стежити за тим, щоб він був стійким, відповідав певним нормам за висотою і забезпечував вільний доступ до товарів. Висота штабеля залежить від властивостей товару та його упаковки, засобів механізації, що застосовуються, граничного навантаження на 1 кв. м підлоги, висоти складського приміщення.
Застосовують три способи штабельного укладання товарів — прямий, в перехресну клітку та у зворотну клітку. При прямому укладанні розміщення кожного верхнього тарного місця співпадає з розміщенням кожного місця в нижньому ряді. Такий спосіб застосовується при штабелюванні товарів, укладених в ящики. Для підвищення стійкості штабеля можна застосовувати пряме пірамідальне укладання, при якому в кожному верхньому ряду число тарних місць скорочується на одиницю і кожне місце, розташоване у верхньому ряду, опирається на два нижніх. Цей спосіб укладання зручний при штабелюванні бочок. У перехресну клітку кладуть товари, що містяться в ящиках різних розмірів. При цьому ящики верхнього ряду розміщують упоперек ящиків нижнього ряду. Мішки складають, як правило, у зворотну клітку, тобто кожний наступний ряд мішків розміщують на попередній у зворотному порядку.
При укладанні товарів в штабелі необхідно стежити за тим, щоб в складському приміщенні забезпечувалася нормальна циркуляція повітря і дотримувалися санітарні вимоги. З цією метою штабелі повинні розміщуватися не ближче ніж 0,5 м від зовнішньої стіни і 1,5 м від опалювальних приладів. Між штабелями повинні бути проходи шириною близько 1,5 м.
Товари, доставлені в місця зберігання без піддонів, укладають в штабелі на підтоварники, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря. Більш ефективним є штабельне зберігання товарів, укладених на різні види піддонів, що дає змогу не тільки раціональніше використовувати складські приміщення, а й широко застосовувати для внутрішньоскладської переробки вантажів засоби механізації вантажно-розвантажувальних робіт.
Широке розповсюдження має стелажне укладання товарів на зберігання. При цьому способі розпаковані товари, а також товари у зовнішній тарі різними способами (рядами, десятками і т. ін.) кладуть на стелажі. Найбільш ефективним є стелажне зберігання товарів, укладених на піддони. Воно забезпечує широке застосування підйомно-транспортних механізмів, створює хороші умови для повсякденного оперативного обліку товарів. Стелажне зберігання товарів сприяє раціональному використанню місткості
складу, оскільки за допомогою вилочних навантажувачів або штабелерів товари можна розміщати на полицях, розташованих на максимальній висоті. Укладання товарів на стелажі здійснюється по вертикалі, що дає змогу раціоналізувати процес їх відбору. На нижніх полицях розміщують товари, що відпускаються невеликими партіями і відбір яких здійснюється вручну, на верхніх — товари, що відпускаються партіями обсягом не менше за один піддон.
При укладанні товарів на зберігання необхідно дотримуватися таких основних вимог:
однорідні товари повинні бути укладені в стелажі по обидва боки одного проходу;
при укладанні товарів вручну їх потрібно розміщувати в осередках стелажів по вертикалі з тим, щоб вони були в одній або кількох секціях, розташованих поруч;
на верхніх ярусах стелажів повинні розміщуватися товари тривалого зберігання, а також товари, що відпускаються зі складу великими партіями;
при будь-якому способі зберігання тарні місця слід укладати маркуванням назовні.
Роботи, пов'язані з відбором товарів покупцями, виконуються реал і заторам й, які працюють в залах товарних зразків. Вони передають на склад відбірний лист або товарно-транспортну накладну, що виконує роль відбірного листа.
Основними видами устаткування для відбору товарів є вантажні візки, вантажні ліфти, штабелери, електронавантажувачі.
На складах може виконуватись індивідуальний (для одного замовника) і комплексний відбір товарів. У разі комплексного відбору товари на піддонах заздалегідь спрямовують у зону комплектування, де формуються замовлення для кількох покупців. Широке розповсюдження для комплектування замовлень невеликих замовників мають колісні ящикові піддони (контейнери), що застосовуються як транспортне устаткування складу (відбірні візки) і водночас як тара при транспортуванні.
Робота з комплектування замовлень і підготовки товарів до відвантаження є найбільш трудомісткою, оскільки вона більш пов'язана з ручними операціями, ніж приймання товарів на склад.
Підготовка товарів до відвантаження — це формування відправок за маршрутами згідно з дислокацією конкретних замовників, враховуючи вантажопідйомність транспортних засобів. Відібрані товари розміщують в зоні відправницької експедиції за окремими маршрутами.
Переміщення товарів із зони комплектування в зону відправницької експедиції здійснюється за допомогою візків, колісних ящикових піддонів (контейнерів) або електронавантажувачів. Роботи з вантаження автотранспортних засобів виконуються згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними документами.
Питання для самоперевірки
Назвіть основні функції матеріальних складів, складів готової продукції, накопичувальних, транзитно-перевалоч них складів, складів сезонного зберігання і сортувально- розподільних складів.
За якою ознакою класифікуються товарні склади па уні версальні і спеціалізовані?
Чим відрізняються загальнотоварні склади від спеціаль них?
Яким чином класифікуються товарні склади залежно від ступеня механізації технологічних процесів?
Дайте характеристику відкритих, напівзакритих і за критих складів.
Що таке глибинні і прирейкові склади?
Чим відрізняються прирейкові склади загального корис тування від прирейкових складів незагального користуван ня? Наведіть приклади.
Назвіть основні види приміщень підприємства, яке має критий загальнотоварний склад.
Назвіть основні зони загальнотоварного складу.
Яке устаткування застосовується для зберігання тар но-пакувальних і штучних товарів?
Які види піддонів Ви знаєте?
Яке устаткування призначене для зберігання насипних вантажів?
Де зберігаються наливні вантажі?
Що належить до підйомно-транспортних машин пері одичної (перервної) дії?
Що належить до підйомно-транспортпих машин без перервної дії?
Наведіть приклади підйомно-транспортних машин, що переміщують вантажі в горизонтальному і трохи похилому напрямі.
/ 7. Наведіть приклади підйомно-транспортних машин, що переміщують вантажі у вертикальному і різко похилому напрямі.
Наведіть приклади підйомно-транспортних машин, що переміщують вантажі у змішаних напрямах.
Що таке елеватор?
Охарактеризуйте принципи роботи навантажувача.
На які види поділяються вантажні візки і де вони за стосовуються?
Що таке вагоноперекидач? Де він застосовується?
Назвіть два способи укладання тарно-штучних товарів на зберігання.
Опишіть три способи штабельного укладання товарів (прямий, в перехрестну клітку та у зворотну клітку).
Які вимоги ставляться до стелажного укладання то варів па зберігання?
Чим відрізняється індивідуальний відбір товарів на складі від комплексного відбору?
Задача
Розрахувати потребу оптового підприємства у корисній площі і корисній місткості загальнотоварного складу для зберігання товарів на основі даних табл. 6.1.
Таблиця 6.1
вихідні дані
Товарна група |
Середні товарні запаси, вагонів |
Розподіл запасів ча способом зберігання, % |
||
разом |
у штабелях Дц, |
на стелажах дс |
||
Кондитерські вироби |
5,5 |
100 |
80 |
20 |
Горілчані вироби |
12,4 |
100 |
75 |
25 |
Сірники |
0,7 |
100 |
100 |
_ |
Тютюнові вироби |
1,5 |
100 |
90 |
10 |
Бакалія |
9,0 |
100 |
100 |
— |
Разом |
... |
X |
X |
X |
Додаткові умови
Коефіцієнт нерівномірності утворення товарних запасів для всіх товарних груп Кн.3= 1,2.
Норми складської площі на один вагон вантажів, що збері гаються:
а) у штабелях висотою 2,5 м — 50 м :
б) на стелажах висотою 5,5 м — 44 м~.
Методика розв'язання задачі
Розраховують максимальні товарні запаси Зм (у вагонах) множенням середніх запасів на коефіцієнт нерівномірності утво рення товарних запасів.
Максимальні товарні запаси розподіляють на дві частини у залежності від способу зберігання (у штабелях і на стелажах), помноживши на їх частку (Дш і Дс) і поділивши на 100.
Згідно з додатковими умовами задачі один вагон вантажів, які потрібно зберігати в штабелях висотою 2,5 м, можна розміс тити на площі 50 м2. Множенням цієї норми на максимальні то варні запаси (у вагонах) розраховують корисну площу складу, необхідну для розміщення товарів у штабелях, для кожної групи товарів. Так само визначають корисну площу складу, необхідну для розміщення товарів на стелажах, помноживши максимальні товарні запаси (у вагонах) на норму 44 м2.
Загальна корисна площа складу— це сума корисних площ, потрібних для розміщення зазначених товарів у штабелях і на стелажах.
Розраховують корисну місткість складу (м3) множенням корисних площ на відповідну висоту складання (2,5 або 5,5 м).
ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Ключові слова і поняття: транспортно-експедиційні операції, види транспорту, залізничний транспорт загального користування, промисловий залізничний транспорт, смуга відведення, охоронні зони, колійне господарство, станції, рухомий склад, депо, види сполучень, накладна, автопорт, вантажна автостанція, контейнерний пункт.