1. Роль і значення ЦБ в економіці країни.

2. Об’єктивні закономірності виникнення ЦБ.

3. Статус ЦБ.

4. Структура НБУ.

5. Функції НБУ.

6.Фінанси НБУ.

7. Правова основа діяльності НБУ

8. Керівні органи НБУ

9. Функції НБУ.

10. НБУ - центр готівкового обігу.

11. Регламентація готівкового обігу на п-вах.

12. Готівковий обіг в КБ.

13. Емісійно-касова робота установ НБУ.

14. Прогноз та облік касових оборотів.

15. ЦБ – емісія центральної держави.

16. Повноваження НБУ як емісійного центру готівкового обігу.

17. Регулювання готівкового обігу в поза банківській сфері.

18. Регулювання касових операцій банку.

19. Стратегія емісійно-касової роботи в системі НБУ.

20. Прогнозування касових оборотів.

21. Інкасація та перевезення грошових знаків.

22. Економ. сутність і значення кредитів НБУ.

23. Еволюція кредитних відносин НБУ з КБ.

24. Рефінансування КБ за допомогою кредитних аукціонів.

25. Рефінансування КБ під заставу держ. ЦП.

26.Рефінансування КБ через надання стабілізаційного кредиту.

27. Депозитний сертифікат НБУ та його застосування.

28. Організація міжбанківських розрахунків.

29. Організація та завдання банківського регулювання та нагляду.

30. Реєстрація та ліцензування КБ.

31. Контроль економ. нормативів з боку НБУ та заходи впливу.

32. Визначення рейтингової оцінки ді-ті банку та інтегральної оцінки привабливості КБ.

33. Основні напрямки діяльності ЦБ з обслуговування уряду.

34. Загальна характеристика державного боргу країни.

35. Роль НБУ в обслуговуванні внутрішнього держ. боргу.

36. Роль НБУ в обслуговуванні зовнішнього держ. боргу.

37. Забезпечення касового виконання держ. бюджету.

38. Інструменти реалізації грошово-кредитної політики.

39. Створення та функц-ня грошово-кредитної політики НБУ.

40. Суть та цілі грошово-кредитної політики.

41. Зміст і порядок розробки основних засад ГКП

42. Реалізація ГКП, активи і пасиви ЦБ.

43. Механізм реалізації ГКП.

44. Норми обов’язкових резервів для комерційних банків.

45. Відсоткові ставки.

46. Рефінансування комерційного банку.

47. Операції з ЦП на відкритому ринку.

48. Валютне регулювання і контроль НБУ.

49. Умови, принципи та загал. хар-ка валютних операцій.

50. Валютне ліцензування комерційних банків.

51.Створення та функціонування системи валютного регулювання в Україні.

52. Встановлення та використання офіційного курсу гривні до іноземних валют.

53. Порядок купівлі та продажу банками валюти. Участь банків у роботі валютної біржі.

54. Концептуальні основи платіжного балансу.

55.Класифікаційні ознаки і структурні компоненти платіжного балансу.

56. Принципи щодо формування платіжного балансу.

57.Місце монетарної політики в загальнодержавній економічній політиці.

58. Валютна політика.

59.Класифікація і характеристика методів валютного регулювання

60. Курсова політика.

61. Процентна політика ЦБ.

62. Форми побудови та основи аналізу платіжного балансу.

63. Режим фінансового оздоровлення (санація).

64. Формування та управління золотовалютним резервом країни.

65. Нумерація операцій, на які НБУ надає банкам банк-ку ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій.

66. Досвід ЦБ зарубіжних країн.

67. Європейська система ЦБ (ЕСЦБ).

1. Роль і значення цб в економіці країни.

Суспільство може процвітати тривалий період часу тільки тоді, коли забезпечуються матеріальні блага для його членів завдяки ефективній економіці. У сучасній економіці велике значення мають підтримка стабільності грошової одиниці, достатнє забезпечення капіталом, а також захищена від криз банківська система. Для досягнення цієї мети держави здійснюється суворий всебічний контроль. Це визначено конституціями відповідних держав та окремими їх законодавчими актами. Особлива роль у державному регулюванні ринкової економіки належить грошово-кредитній системі та її головній ланці – центральним емісійним банкам. Така роль ЦБ визначається їх статусом монопольного органу щодо постачання суспільства грошовими коштами.

Порівняно із казначействами, діяльність яких обмежена, ЦБ володіють більшим ступенем свободи, оскільки можуть випускати в обіг необхідну кількість грошей. Це означає, що при виникненні кризових ситуацій вони у змозі надавати дієву підтримку суб’єктам господарювання шляхом створення резервного фонду платіжних засобів для попередження їх банкрутств. У більшості країн надання такої підтримки регламентовано законами „Про ЦБ” і проводиться згідно із рішенням держ. органів управління економікою.

Більшість країн мають ЦБ з різною назвою (федеральна резервна система у США, Німецький федеральний банк, банк Франції). Кожен із ЦБ чимось відрізняється один від одного. Це можуть бути операції, які вони здійснюють; повноваження ЦБ, які використовують в основі своїх стосунків із Урядом, але всі вони слугують як банки і для Уряду країни і для банківської системи.

Шляхом поєднання цих двох функцій ЦБ стає основним органом, що проводить грошову політику в своїй країні, тобто таку політику, що впливає вартість та наявність грошей. Це робить ЦБ виключно важливим для економіки своєї країни та для світових фінансових ринків.

ЦБ відіграють ключову роль у фінансовій та економічній політиці різних країн світу. Такою ж мірою це стосується і України. Тому вибір моделі побудови, ролі і місця НБУ також має відбуватися із урахуванням світового досвіду. Саме від вибору ступеня самостійності НБУ та можливості його впливу на розвиток економ-х процесів значно залежить соц.-ек-не становище держави, її економ-й та політ-й суверенітет.

2. Об’єктивні закономірності виникнення цб.

До об’єктивних закономірностей виникнення ЦБ слід віднести передісторію розвитку товарно-грошових відносин в суспільстві та участі в них суб’єктів господарювання.

Розглянемо історичні аспекти щодо формування першопричин появи ЦБ в різних регіонах світу та в різний час:

1. об’єктивна необхідність переходу від золотих грошей до кредитних. Перехід мав переваги так як ці гроші мали платіжну силу як золоті, так і срібні і мали використовуватись не тільки як засіб платежу, але і як засіб нагромадження. Тобто це період коли банкнота розпочинає свій обіг як емітований банками платіжний засіб.

2. З розвитком кредитної системи та особливої дії закону конкуренції стає причиною випуску банкнот і сама банкнота набуває чинності законного платіжного засобу, наповнюючи при цьому канали готівкового обігу. Золото повністю витісняється із грошового обігу і стає очевидним введення паперових грошей як платіжного засобу.

3. Згодом спостерігається закріплення випуску банкнот за одним банком, що користується довірою як економічних агентів, так і держави.

4. Протягом певного часу банкнота емісійного банку визначається державою як єдиний законний засіб платежу і мають на меті здійснення бюджетних трансакцій. Держава отримуючи сеньйораж отримує можливість покрити бюджетний дефіцит.

5. Наступним кроком в історії розвитку ЦБ було виокремлення одного емісійного банку. Це призводить до появи дворівневої банківської системи.

Слушним було б зазначити, що треба розуміти під емісійним банком:

а) держава здійснює емісію через єдиний банк;

б) роль цього банку стає пануючою у кредитній системі держави;

в) цей банк несе відповідальність за організацію не тільки емісійного процесу, але і за організацію готівкового обігу взагалі (забезпечення банкнот золотом, їх розмінність на золото, вміст золота в номіналі банкнот).

Підводячи підсумок визначимо, що:

1. створення ЦБ історично припадає на різні періоди часу варіація яких дуже велика; наприклад, у Швеції Ріксбанк створено у 1668 р., банк Англії – 1694 р., Нац банк Швейцарії – 1907 р.

Слід зазначити, що деякі ЦБ створені імперативно, тобто за рішенням держави (1913 р.– федеральна резервна система США, 1960 р.– резервний банк Австралії).

2. Створенню ЦБ сприяє наявність в країні відповідних чинників:

а) політична та територіальна консолідація в країні;

б) генезис централізованих інститутів публічної влади.