- •1. Роль і значення цб в економіці країни.
- •2. Об’єктивні закономірності виникнення цб.
- •3. Статус цб.
- •4. Структура нбу.
- •5. Функції цб.
- •6.Фінанси нбу.
- •11. Регламентація готівкового обігу на п-вах.
- •12. Готівковий обіг в кб.
- •13. Емісійно-касова робота установ нбу.
- •14. Прогноз та облік касових оборотів.
- •22. Економ. Сутність і значення кредитів нбу комерційним банкам.
- •23. Еволюція кредитних відносин нбу з кб.
- •24. Рефінансування кб за допомогою кредитних аукціонів.
- •25. Рефінансування кб під заставу держ. Ц.П.
- •26. Рефінансування кб через надання стабілізаційного кредиту.
- •27. Депозитний сертифікат нбу та його застосування.
- •28. Організація міжбанківських розрахунків.
- •29. Організація та завдання банківського регулювання та нагляду.
- •Відповідно до ст.№71 зу “Про банки і банк-ку ді-ть”:
- •30. Реєстрація та ліцензування кб.
- •31. Контроль економ. Нормативів з боку нбу та заходи впливу останнього.
- •32. Визначення рейтингової оцінки ді-ті банку та інтегральної оцінки привабливості кб.
- •34. Загальна характеристика державного боргу країни.
- •35. Обслуговування внутрішнього держ. Боргу.
- •36. Обслуговування зовнішнього держ. Боргу.
- •38. Інструменти грошово-кредитної політики.
- •39. Розвиток грошово-кредитної політики нбу.
- •40. Зміст та цілі грошово-кредитної політики
- •40. Сутність грошово-кредитної політики.
- •48. Валютний контроль нбу.
- •51. Становлення системи валютного регулювання в Україні.
- •55. Класифікація і структурні компоненти платіжного балансу.
- •54. Концептуальні основи платіжного балансу.
- •56. Принцип формування платіжного балансу.
29. Організація та завдання банківського регулювання та нагляду.
Важливою функцією держави є регулювання та нагляд за ді-тю банків з метою забезпечення стабільності банк-ї сис-ми.
Регулювання банк-ї ді-ті це є забезпеченість правовими документами щодо ді-ті банків.
Під банківським наглядом слід розуміти моніторинг процесів, що мають місце у банк-й сфері на різних стадіях функціонування банків, а саме:
1. створення нових банків та їх установ;
2. діяльності банків;
3. реорганізації та ліквідації банків.
Регулятивно наглядові органи мають повноваження застосовувати до банків певні коригувальні заходи, а також заходи примусового впливу з метою регулювання їх ді-ті. Таким чином поняття регулювання та нагляд дуже тісно між собою пов’язані.
Так базовим для банк-ї ді-ті фахівці вважають комплекс посередницьких операцій, а саме:
1. прийняття грошових коштів від клієнтів у формі вкладів;
2. надання клієнтам кредитів;
3. здійснення розрахунків між клієнтами.
Розглядаючи середовище банк-ї ді-ті визначимось щодо інструментів регулювання банк-ї ді-ті, якими є наступні:
1. механізм обов’зкового резервування певної частини ресурсної бази банку;
2. не втрачати довіри щодо надання певних гарантій клієнтам;
3. врахування банками ймовірності ризику неплатоспроможності, ризику ліквідності та ризику банкрутства;
4. запобігання ланцюга банківських крахів через сис-му міжбанківських зв’язків;
5. страхування депозитів;
6. управління кредитними ризиками;
7. держ. нагляд.
Основні завдання банк-го регулювання та нагляду:
1. забезпечення стабільності і надійності банк-ї сис-ми;
2. захист інтересів вкладників;
3. створення конкурентного середовища в банківському секторі;
4. забезпечення прозорості політики і ді-ті банк-го сектора в цілому та кожного банку окремо;
5. підтримування необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банк-му секторі.
До основних повноважень регулятивно-наглядових органів належать такі:
1. перевірка щодо отримання ліцензій на право здійснювати банк-ку ді-ть;
2. дотримання економ. нормативів КБ, що регламентують банк-кі ризики;
3. вчасно отримувати від банків звітність та проводити інспективні перевірки в КБ;
4. застосовувати заходи примусового впливу щодо проблемних банків;
5. неплатоспроможні банки брати під контроль, призначати тимчасову адміністрацію в такі банки, реорганізовувати та ліквідовувати такі банки.
Найбільш авторитетною організацією у світі щодо визначення політики у галузі банківського регулювання та нагляду має Базельський комітет (місто Базель у Швейцарії). Це місто є базою знаходження де розміщується міжнародний комітет з банківського нагляду. Цей комітет має свої напрацювання (світовий досвід) з банк-го нагляду, а наша країна бере за основу його загальні положення.
В Укр. Нагляд за банками НБУ та його установи традиційно здійснюють двома методами:
1. безвиїзний (дистанційний або заочний нагляд);
2. виїзне інспектування банків.
До першого безвиїзного методу відносять дистанційний моніторинг ді-ті окремих банків та банк-ї сис-ми в цілому, який ґрунтується на аналізі звітності (балансовий звіт, звіт про прибутки), що подаються органами банк-го нагляду на регулярній основі. Дані звітності аналізуються і зводяться у загальні статистичні звіти. У деяких країнах здійснюються моніторинги великих кредитів, моніторинг позичальників, які несвоєчасно повертають банк-кі позички. Таким чином, безвиїзний нагляд – це сис-ма раннього застереження і цей вид нагляду є ефективний у тому разі, якщо статистична звітність достовірна.
Другий метод нагляду (інспективні перевірки) повинні проводитись кваліфікованими фахівцями з банк-го нагляду, які здатні оцінити ступінь ризиків та визначити якість управління останніми.
Інспектування дає змогу органам банк-го нагляду перевіряти такі аспекти ді-ті банків:
1. достовірність звітності;
2. дотримання законів і нормативних актів;
3. надійність управління банком;
4. стійкість фін-го стану банку.
Цей метод перевірки значно трудомісткий. Найбільш оптимальний варіант банк-го нагляду передбачає координацію зусиль як безвиїзного нагляду, так і інспектування.