29. Організація та завдання банківського регулювання та нагляду.

Важливою функцією держави є регулювання та нагляд за ді-тю банків з метою забезпечення стабільності банк-ї сис-ми.

Регулювання банк-ї ді-ті це є забезпеченість правовими документами щодо ді-ті банків.

Під банківським наглядом слід розуміти моніторинг процесів, що мають місце у банк-й сфері на різних стадіях функціонування банків, а саме:

1. створення нових банків та їх установ;

2. діяльності банків;

3. реорганізації та ліквідації банків.

Регулятивно наглядові органи мають повноваження застосовувати до банків певні коригувальні заходи, а також заходи примусового впливу з метою регулювання їх ді-ті. Таким чином поняття регулювання та нагляд дуже тісно між собою пов’язані.

Так базовим для банк-ї ді-ті фахівці вважають комплекс посередницьких операцій, а саме:

1. прийняття грошових коштів від клієнтів у формі вкладів;

2. надання клієнтам кредитів;

3. здійснення розрахунків між клієнтами.

Розглядаючи середовище банк-ї ді-ті визначимось щодо інструментів регулювання банк-ї ді-ті, якими є наступні:

1. механізм обов’зкового резервування певної частини ресурсної бази банку;

2. не втрачати довіри щодо надання певних гарантій клієнтам;

3. врахування банками ймовірності ризику неплатоспроможності, ризику ліквідності та ризику банкрутства;

4. запобігання ланцюга банківських крахів через сис-му міжбанківських зв’язків;

5. страхування депозитів;

6. управління кредитними ризиками;

7. держ. нагляд.

Основні завдання банк-го регулювання та нагляду:

1. забезпечення стабільності і надійності банк-ї сис-ми;

2. захист інтересів вкладників;

3. створення конкурентного середовища в банківському секторі;

4. забезпечення прозорості політики і ді-ті банк-го сектора в цілому та кожного банку окремо;

5. підтримування необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банк-му секторі.

До основних повноважень регулятивно-наглядових органів належать такі:

1. перевірка щодо отримання ліцензій на право здійснювати банк-ку ді-ть;

2. дотримання економ. нормативів КБ, що регламентують банк-кі ризики;

3. вчасно отримувати від банків звітність та проводити інспективні перевірки в КБ;

4. застосовувати заходи примусового впливу щодо проблемних банків;

5. неплатоспроможні банки брати під контроль, призначати тимчасову адміністрацію в такі банки, реорганізовувати та ліквідовувати такі банки.

Найбільш авторитетною організацією у світі щодо визначення політики у галузі банківського регулювання та нагляду має Базельський комітет (місто Базель у Швейцарії). Це місто є базою знаходження де розміщується міжнародний комітет з банківського нагляду. Цей комітет має свої напрацювання (світовий досвід) з банк-го нагляду, а наша країна бере за основу його загальні положення.

В Укр. Нагляд за банками НБУ та його установи традиційно здійснюють двома методами:

1. безвиїзний (дистанційний або заочний нагляд);

2. виїзне інспектування банків.

До першого безвиїзного методу відносять дистанційний моніторинг ді-ті окремих банків та банк-ї сис-ми в цілому, який ґрунтується на аналізі звітності (балансовий звіт, звіт про прибутки), що подаються органами банк-го нагляду на регулярній основі. Дані звітності аналізуються і зводяться у загальні статистичні звіти. У деяких країнах здійснюються моніторинги великих кредитів, моніторинг позичальників, які несвоєчасно повертають банк-кі позички. Таким чином, безвиїзний нагляд – це сис-ма раннього застереження і цей вид нагляду є ефективний у тому разі, якщо статистична звітність достовірна.

Другий метод нагляду (інспективні перевірки) повинні проводитись кваліфікованими фахівцями з банк-го нагляду, які здатні оцінити ступінь ризиків та визначити якість управління останніми.

Інспектування дає змогу органам банк-го нагляду перевіряти такі аспекти ді-ті банків:

1. достовірність звітності;

2. дотримання законів і нормативних актів;

3. надійність управління банком;

4. стійкість фін-го стану банку.

Цей метод перевірки значно трудомісткий. Найбільш оптимальний варіант банк-го нагляду передбачає координацію зусиль як безвиїзного нагляду, так і інспектування.