35. Обслуговування внутрішнього держ. Боргу.
Держ. борг будь-якої країни поділяється на внутрішній та зовнішній. До держ. внутрішнього боргу входять позички Уряду і позички здійснені за безумовні гарантії Уряду для забезпечення фінансування загальнодержавних програм.
Держ. внутрішній борг Укр. склад. з:
1. заборгованості минулих років;
2. поточної заборгованості, що виникає щорічно за новими зобов’язаннями Уряду України. До таких зобов’язань належать:
держ. ц.п.;
інші зобов’язання у грош. формі гарантовані Урядом;
одержані Урядом кредити;
частка боргових зобов’язань СРСР, які взяла на себе Україна.
За зак-вом України держ. ц.п. можуть бути представлені у формі облігацій та казначейських зобов’язань. Такі ц.п. мають наступний термін дії:
короткострокові – до 1 року;
середньострокові – до 5 років;
довгострокові – вище 5 років.
За ЗУ „Про ц.п. та фондову біржу” казначейські зобов’язання є ц.п. на пред’явника, коли на добровільних засадах власники грош. коштів вносять їх до бюджету і це їх дає право на одержання фін. доходу.
Облігація – це ц.п., що засвідчує внесення її власником коштів до держ. бюджету і підтверджує зобов’язання Уряду відшкодувати йому номінальну вартість цього паперу в передбачений у ньому термін із виплатою попередньо визначеного доходу (якщо це передбачено).
Облігації бувають:
процентними;
дисконтними.
Облігації добровільно розміщуються серед фіз. і юр. осіб. Вони можуть мати форму документарну і бездокументарну. В документарній формі облігації випускаються у вигляді сертифікатів – грошових документів із дотриманням вимог щодо технологічного їх виготовлення, які засвідчують майнові права власників визначені умовами випуску облігацій.
Сертифікати облігацій внутрішньої позики у документарній формі повинні мати відповідні ступені захисту від підроблення і містять обов’язкові реквізити. До сертифікатів %-них облігацій внутрішньої позики додається купонний лист.
В бездокументарній формі облігації існують як грошові документи у вигляді облікових записів встановленої структури з додержанням вимог щодо їх захисту від несанкціонованого доступу. Ведення обліку прав власності (облікових записів) за облігаціями, що існують в бездокументарній формі здійснюється депозитарієм.
Обсяг випуску облігацій за зак-вом встановлюється ВРУ в межах визначених бюджетом на поточний рік граничного розміру внутрішнього держ. боргу. Хар-р і умови випуску боргових зобов’язань визначаються Постановою Каб.Міну Укр.
Функціонування ринку України не можливе без чіткого розподілу функцій та повноважень його учасників. Гарантом випуску та своєчасністю сплати доходу та погашення облігацій постає Мін.Фін. Укр.
Учасниками ринку облігацій є НБУ, КБ, клієнти КБ, тобто юр. і фіз. особи.
Продаж облігацій на первинному ринку організовує НБУ у формі різного виду аукціонів. Аукціон вважається, що відбувся, коли 20% від загальної кількості облігацій реалізовано.
Покупцями облігацій на торгах є КБ та їх філії. КБ мають право придбати облігації:
за власні та залучені кошти при дотриманні лімітів;
за кошти клієнтів за їх дорученням.
КБ та їх філії допускаються до участі у аукціоні за умови укладання угоди про депозитарне та інформаційне обслуговування операцій з облігаціями та набуття статусу депонента депозитарію НБУ.
Вихід нерезидентів на ринок облігацій потребує запровадження механізмів спільного функціонування різних сегментів фін. ринку. Окрім цього виникає низка проблем із страхування ризиків нерезидентів пов’язаних із зміною валютного курсу та ді-ті банку, який здійснює ведення рахунків нерезидента.
На сьогодні встановлений чинним зак-вом механізм випуску та обігу похідних ц.п. є недосконалим, що впливає на відплив іноземного капіталу.
Статус уповноважених для обслуговування операцій нерезидентів на ринку облігацій набувають банки резиденти, які уклали відповідні угоди з НБУ. На підставі угоди з відома НБУ та Мін.Фіну Укр. можуть бути встановлені обмеження на обсяги придбання нерезидентами облігацій. При цьому враховуються потреби Мін.Фіну для покриття дефіциту бюджету, розподіл за термінами погашення обсягу платежів за облігаціями та тенденції зміни валютного курсу.
Розмір кола безпосередніх учасників ринку облігацій пов’язаний із виходом на нього торговців ц.п., що не належать до установ банк-ї сис-ми. НБУ може укладати окремі угоди із торговцями ц.п. при наданні їх програмно-технологічних засобів участі у торгах облігаціями та ведення депозитарного обліку операцій з ними. Угода може бути укладена за умови придбання програмно-технологічних засобів електронної пошти та подання копії угоди з КБ.
Перед початком проведення аукціону НБУ на підставі угоди торгівцям ц.п. може вимагати переказати через КБ, що обслуговує цих клієнтів, на рахунок в ОПЕРУ НБУ кошти, не менше як 20% від номінальної вартості облігацій. За відсутності необхідних коштів заявки торгівця ц.п. не допускаються до торгів, так як сплата забезпечує достатні гарантії торгівця ц.п.
У разі, якщо заявки торгівця ц.п. не задоволені, то кошти із субрахунку в ОПЕРУ НБУ знову переказуються на поточний рахунок торгівця ц.п.
За умови, коли перерахування коштів на субрахунок невчасне, то в такому випадку застосовуються штрафні санкції.
На торгах облігаціями можливо виокремити 3 періоди:
1. підготовчий – інформаційно - повідомний;
2. здійснення самих торгів;
3. підсумковий.
Рішення про час, місце, форму, обсяги та розміщення облігацій, термін надання заявок на участь ухвалюється Мін.Фіном при узгодженні із НБУ в межах загальної суми емісії.
При аукціонному продажу облігацій надається інформація про:
1. дату та час аукціону;
2. кількість облігацій на продаж;
3. термін погашення облігацій та виплати % за ними.
При розміщенні дисконтних облігацій дати виплат доходу не вказується, а при розміщенні облігацій за фіксованими цінами, які встановилися на попередньому аукціоні, зазначаються цінові умови продажу.
Розміщення облігацій здійснюється у вигляді електронних торгів із використанням телекомунікаційної мережі передавання даних. Учасникам торгів надаються програмно-технологічні засоби системи ліга, які забезпечують формування та передавання заявок на участь у торгах, а також отримання даних за їх результатами.
Заявки на торги засвідчуються підписами в електронній формі лише уповноважених осіб.
Аналітична інформація має місце у вигляді таких показників: ціни відсікання, тобто нижче від якої заявки учасників торгів не задовольняються; розраховують також і розрахункову ставку доходності облігацій купонної форми випуску:
,
Дк.ф. – доходність купонної форми облігації, яка визначається у % у розрахунку на рік;
Цном. – номінальна ціна, або ціна за якою буде погашатися облігація;
Цкуп. – розмір купонної виплати;
n – кількість купонних виплат;
Цприд. – ціна придбання облігації;
Кобігу – кількість днів у обігу.
Доходність дисконтних облігацій розраховується:
Остаточне рішення щодо визначення ціни відсікання приймається Мін.Фіном. Останній і визначає попередню ціну продажу облігацій нижче якої він не буде задовольняти заявки.
КБ на основі попередньої ціни уточнюють свої конкурентні та неконкурентні заявки і надсилають НБУ остаточні заявки. Заявки, що не відповідають ціновим умовам торгів відсікаються і не задовольняються.
Після погашення облігацій чергового випуску, заповнюються реквізити відповідного глобального сертифікати у частині, що хар-ть погашення, цінові умови продажу облігацій та обсяги коштів, які залучені до держ. бюджету.
Для обслуговування обігу облігацій необхідна відповідна інфраструктура, тобто депозитарна мережа, яка в свою чергу забезпечує облік та перереєстрацію прав власності за ц.п. Зважаючи на це НБУ створив спеціалізований електронний депозитарій, що є центральною ланкою дворівневої сис-ми обліку держ. боргових зобов’язань та здійснення розрахунків за ними.
Депонентами депозитарію НБУ на підставі депозитарних угод можуть бути установи б.с.
Філії КБ можуть бути депонентами депозитарію за умови угоди між центральним офісом КБ та НБУ.
Небанківські фін. установи набувають статусу депонента за дозволом органу держ. виконавчої влади та договору з Нацбанком.
Депозитарій НБУ обслуговує розміщення, укладання угод на купівлю-продаж на вторинному ринку, виплату % та погашення облігацій у сис-мі електронного обігу ц.п.
Облігації, які перебувають у власності юр. і фіз. осіб можуть бути предметом укладання та реалізацій цивільних правових угод у тому числі купівлі-продажу на біржовому та позабіржовому ринках.
Загальний порядок здійснення біржових торгів облігаціями визначається окремими нормативними актами централізованої торгівельної сис-ми і узгоджуються із держ. комісією з ц.п. та фондового ринку.
Участь у біржових торгах можуть брати як депоненти депозитарію Нацбанку, так і їх клієнти.
Під час продажу облігацій через сис-му телекомунікаційного зв’язку подається інформація до депозитарію у формі депо-розпорядження про блокування облігацій, що виставляються на продаж. У разі переказу коштів на коррахунки відповідних установ – у депозитарії облігації розблоковуються.