4. Структура нбу.

Існують 2 моделі організаційної побудови ЦБ розвинутих країн:

1. ЦБ проводить грошово-кредитну політику, що розглядається як частина інструментарію котрим володіють органи влади для регул. ек-ки. Монетарна політика як і бюджетна, а також структурна політика та політика доходів використовується для досягнення економічних та соц. завдань Уряду. Така модель орг-ції ді-ті ЦБ хар-на наприклад, для Японії та ВБ.

2. Перед ЦБ ставить конкретна ціль: підтримувати стабільність цін чи нац. грошей за допомогою спеціально призначених для цього інструментів г-к політики на котру не впливають політичні органи влади.

У рамках цієї моделі, що існує у більшості європейських країн, у т.ч. в Укр., ЦБ є одночасно незалежним і виконує суворо призначені завдання.

Відповідно до ст.№22 ЗУ „Про НБУ” стр-ра Нацбанку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.

До системи Нацбанку входять:

• центральний апарат, розташований в м. Київ;

• кримське республіканське та 24 обласних управління;

• розрахункові палати;

• банкнотно-монетний двір;

• фабрика банкнотного паперу;

• держ. скарбниця Укр.;

• центральне сховище;

• спеціалізовані п-ва, банківські навчальні заклади та інші структурні одиниці та підрозділи, необхідні для забезпечення ді-ті НБУ.

У межах чинного зак-ва НБУ самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації спеціалізованих п-в та інших структурних одиниць, затверджуючи їх статути та положення.

Філії (ТУ НБУ) не мають статусу юр. особи і не можуть видавати нормативні акти, а діють від імені Нацбанку в межах отриманих від нього повноважень.

Завдання і функції філій НБУ визначаються положенням, яке затверджує правління НБУ.

Структура центрального апарату НБУ заснована на засадах лінійно-функціонального принципу. Під стр-рою центр-го апарату НБУ слід розуміти сукупність його підрозділів, схем розподілу між ними функцій та повноважень, які покладені на банк, а також сис-му взаємовідносин цих підрозділів.

До складу центрального апарату НБУ входить 17 департаментів та 10 самостійних управлінь:

Департаменти:

1. Д. пруденційного нагляду;

2. Д. монетарної політики;

3. Д. валютного регул-ня;

4. Д. валютного контролю та ліцензування;

5. економічний Д.;

6. Д. науково-економічних досліджень;

7. Д. готівково-грошового обігу;

8. Д. платіжних систем;

9. Д. бухгалтерського обліку;

10. Д. інформації;

11. фінансовий Д.;

12. юридичний Д.;

13. Д. міжнародних зв’язків;

14. Д. перевезення цінностей та організації інкасації;

15. Д. внутрішнього аудиту;

16. Д. банківської безпеки;

17. Д. персоналу.

Самостійні управління:

1. У. контрольних ризиків;

2. секретаріат голови правління (з правами самостійного упр-ня);

3. прес-служба (з правами самостійного упр-ня);

4. редакція періодичних видань НБУ;

5. У. будівництва та реконструкції;

6. У. реєстрації та ліцензування банків;

7. У. з питань роботи з проблемними банками;

8. У. нагляду за великими банками;

9. У. справами;

10. група управління проектами міжнародних кредитних ліній.