5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі

Оптова торгівля як підгалузь торгівлі — це велика ме­режа підприємств різних форм власності і відомчої приналежнос­ті. Політика розвитку оптової торгівлі в Україні довгостроковою метою ставить забезпечення ринкової розмаїтості оптових струк­тур, що дасть можливість наповнити споживчий ринок товарами, створить умови для безперешкодного їх просування по каналах товароруху, активізації українських товаровиробників.

В основу класифікації підприємств оптової торгівлі можна по­класти масштаби їх діяльності, з урахуванням чого варто виді­ляти підприємства оптової торгівлі загальнонаціонального і регі­онального (обласного) рівнів.

Підприємства загальнонаціонального рівня покликані стати стрижнем усієї внутрішньогалузевої структури оптової торгівлі. Вони повинні гарантувати її стійкість і стратегічну стабільність. Найважливішим їх завданням є створення необхідної структури каналів товароруху, призначеної для обслуговування великих українських товаровиробників, а також закордонних виробників і постачальників товарів.

Підприємства оптової торгівлі загальнонаціонального рівня реалізують товари по всій території України. До них належать підприємства, що забезпечують державні потреби, а також під­приємства міжрегіонального характеру, які обслуговують істори-

чні центри виробництва метал о продукції, хімічних товарів, това­рів легкої промисловості, транспортних засобів, сільськогоспо­дарської продукції, виноробства тощо. З урахуванням цього і має розвиватися торговий асортимент підприємств оптової торгівлі загальнонаціонального масштабу та міжрегіонального характеру.

Процес оптової реалізації товарів завершують підприємства оптової торгівлі регіонального (обласного) рівня. Вони закупову­ють товари безпосередньо у товаровиробників і підприємств оп­тової торгівлі загальнонаціонального рівня, доводять їх до опто­вих покупців у зоні своєї діяльності. Головним завданням їх функціонування є забезпечення товарами регіональних товарних ринків.

Залежно від форми власності оптові підприємства поділя­ються на:

• державні підприємства;

• комунальні;

• приватні;

• колективні;

• підприємства міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

Державні і комунальні підприємства становлять менше 1 % загальної кількості підприємств оптової торгівлі України. Пере­важна більшість (98 %) —- це підприємства колективної і приват­ної форм власності.

За територіальною ознакою і характером діяльності під­приємства оптової торгівлі поділяються на:

• підприємства, розташовані в районах виробництва (вихідні бази);

• підприємства, розташовані в районах споживання (торгові бази).

Вихідні бази створюються з метою:

• звільнення виробничих підприємств від зв'язків з багаточи- сельними оптовими покупцями та від експедиційних операцій з відправлення вантажів у райони споживання;

• здійснення контролю за якістю товарів, що надходять від виробників;

• перетворення виробничого асортименту в торговий;

• фасування, пакування і виконання інших операцій, комплек­ тування товарних партій.

Вихідні бази, як правило, мають прирейкові склади. Торгові бази розташовують в обласних центрах, інших місцях концентрації споживачів. Вони отримують товари з різних райо-

нів виробництва, закуповують продукцію місцевих виробничих підприємств і постачають товари роздрібним підприємствам.

Останніми роками словосполучення «оптова база» майже зни­кло із термінології торгівлі. Його замінили іноземним словом «дистриб'ютор», «торговий дім» або просто «оптовик». Втім, є надія, що це слово повернеться в наш лексикон, оскільки має ду­же конкретний і зрозумілий зміст. За всіх часів оптовою базою вважалося підприємство оптової торгівлі, яке здійснює операції оптової купівлі-продажу товарів і має для цієї мети один або кі­лька складів. Такі бази також називають підприємствами оптової торгівлі з повним циклом обслуговування.

За спеціалізацією підприємства оптової торгівлі, які торгують споживчими товарами, поділяються на:

• змішані;

• універсальні;

• спеціалізовані;

• вузькоспеціалізовані.

Змішані підприємства оптової торгівлі торгують як продово­льчими, так і непродовольчими споживчими товарами. Універса­льні — широким асортиментом продовольчих або непродоволь­чих товарів. Спеціалізовані підприємства здійснюють оптову торгівлю однією або кількома товарними групами, що доповню­ють одна одну (наприклад, телевізорами і відеомагнітофонами). Вузькоспеціалізовані — тільки однією товарною підгрупою, на­приклад керамічною плиткою.

Залежно від функцій, які виконують підприємства оптової то­ргівлі, вони поділяються на два види:

• підприємства з повним циклом обслуговування;

• підприємства з обмеженим циклом обслуговування.

Повний цикл обслуговування передбачає повний комплекс по­слуг, які надає підприємство оптової торгівлі своїм покупцям, а са­ме: пакування, фасування товарів та інші складські операції, надання покупцям товарного кредиту (відстрочка платежу), централізована доставка власним транспортом або транспортом АТП, розвантажен­ня з використанням засобів механізації, вивезення контейнерів, тари і піддонів, надання технічної інформації, забезпечення рекламними матеріалами, участь у проведенні сумісних рекламних заходів, кон­сультування і надання результатів маркетингових досліджень тощо. Підприємство оптової торгівлі з обмеженим циклом обслуговування надає своїм покупцям тільки деякі з перелічених послуг.

В обох випадках ці підприємства мають право власності на товари, оскільки закуповують їх на власні або позичені кошти.