- •Давня історія України
- •Виникнення та розквіт Київської Русі
- •Київська Русь у період феодального роздроблення
- •1187 Р. – перша згадка в літописі слова “Україна” під час опису смерті переяславського князя Володимира Глібовича.
- •1223 Р. – битва на р. Калці (перша поразка руських військ від монголо-татар).
- •1240 Р. – взяття монголо-татарами Києва, початок золотоординського панування на Русі.
- •Соціальний, економічний та культурний розвиток Київської Русі
- •Українські землі під владою Литви
- •1413 Р. – Городелська унія – визнання незалежності вкл, але католикам надали переважні права над православними.
- •Соціальний, економічний та культурний розвиток українських земель у XIV – I половині XVI ст.
- •Українські землі під владою Речі Посполитої
- •Національно-визвольна боротьба під проводом б. Хмельницького
- •Українські землі у XVIII ст.
- •1785 Р. – “Грамота про вільність дворянства” Катерини іі. Урівняння в правах української шляхти з російським дворянством.
- •Освіта, культура, мистецтво та релігійне життя у другій половині XVII – XVIII ст.
- •1674 Р. – вихід друком у друкарні Києво-Печерської Лаври першого вітчизняного підручника з історії “Синопсис” п. Кохановського.
- •Українські землі у і половині хіх ст.
- •1798 Р. – вихід друком перших частин “Енеїди” і. Котляревського, започаткування нової української літератури (написання художніх творів народною розмовною мовою).
- •19 Жовтня 1848 р. – Собор руських учених у Львові (організація української освіти і науки).
- •1851 Р. – заборона діяльності грр.
- •1813-1835 Рр. – повстанський рух на Поділлі під проводом у. Кармалюка.
- •1843-1844 Рр. – селянські заворушення на Буковині під проводом л. Кобилиці.
- •1834 Р. – відкриття Київського університету св. Володимира (перший ректор – м. Максимович).
- •1817 Р. – заснування наукового осередку – Інституту Оссолінського у Львові.
- •Українські землі у іі половині хіх ст.
- •1882-1906 Рр. – у Києві почав виходити журнал “Киевская старина”, організований громадівцями.
- •1897 Р. – на нелегальному з’їзді всіх громад створено Загальноукраїнську безпартійну організацію (зубо) на чолі з в. Антоновичем та о. Кониським.
- •1895 (6) Р. – ю. Бачинський видає книгу “Україна іредента” – перший обґрунтував ідею цілковитої політичної незалежності України.
- •1871 Р. – заснування у Києві колегії Галагана.
- •Українські землі на початку хх ст.
- •1909 – 1913 Рр. – промислове піднесення.
- •1905 Р. – перейменування руп в Українську соціал-демократичну робітничу партію (усдрп) на чолі з Винниченком, Петлюрою, Поршем, Донцовим.
- •17 Жовтня 1905 р. – Царський маніфест Миколи іі про права та свободи: недоторканість особи, свобода слова, друку, зборів, совісті, союзів.Фактично було скасовано Валуєвський циркуляр та Емський указ.
- •Україна у Першій світовій війні
- •Україна в період революції (1917 – початок 1918 рр.)
- •16 Січня – бій українських студентів проти більшовицьких військ під Крутами.
- •Українські національно-визвольні змагання 1918-1921 рр.
- •1 Червня 1919 р. – укладено військово-політичний союз радянських республік, що об’єднували свої головні наркомати для спільного керівництва (фактичне підпорядкування усрр Радянській Росії).
- •30 Серпня 1919 р. – частини уга увійшли у Київ. Одночасно зі Сходу туди вступили денікінці. Після переговорів українські частини відступили до лінії Василькова.
- •21 Березня 1921 р. – Ризький мирний договір між Польщею і Радянською Росією, за яким Східна Галичина і Західна Волинь визнавалися за Польщею.
- •Україна у добу неПу
- •Радянська модернізація України
- •Західноукраїнські землі у 20-30-х рр. Хх століття
- •Україна у роки Другої світової війни
- •Повоєнна відбудова в Україні
- •Україна в умовах десталінізації
- •Україна у період загострення кризи радянської системи
- •1970-1972 Р. – 5 випусків самвидавського журналу “Український вісник”.
- •Розпад срср та відродження незалежності України
- •24 Серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України.
- •Україна у посткомуністичний період
- •Україна у 2001-2006 рр.
Українські землі під владою Речі Посполитої
1550-ті (1552 або 1556 р.) – заснування Дмитром Байдою-Вишневецьким першої Січі на о. Мала Хортиця. Землі козаків – Запорозькі вольності за дніпровськими порогами, між володіннями Кримського ханства та Речі Посполитої. Великий Луг – пониззя Дніпра з численними заплавами, рукавами, болотами й островами, де можна було займатися промислами (зараз ця територія затоплена водами Каховського водосховища). Кількість козаків поповнювалася за рахунок втікачів від панської сваволі.
Суспільний устрій Січі. Запорозька Січ – військово-політична організація республіканського типу. Найвищий орган – загальна рада. Адміністрація – козацька старшина: гетьман або кошовий отаман, суддя, осавул, писар. Козацькі клейноди (символи): корогва (прапор), булава (символ влади гетьмана або кошового отамана), бунчук, пірнач (символ влади полковника або курінного отамана), печатка й каламар (завідував писар), литаври – козацькі барабани (завідував довбиш). Січове козацтво ділилося на курені. Козацькі кораблі – чайки. Джура – юнак, що готувався стати козаком. Обов’язкова умова вступу до січового товариства – православна віра.
1572 р. – король Сигізмунд Август взяв на службу 300 козаків, заніс їх до списку (реєстру). Утвердження нової соціальної верстви – реєстрового козацтва.
1578 (6) р. – король Стефан Баторій збільшив реєстр, надав реєстровцям привілеї власної судової та адміністративної справи, вручив їм клейноди, надав права на землеволодіння на території з центром у містечку Трахтемирів. (козацька реформа Стефана Баторія).
Реєстрове військо ділилося на полки (всього 6) та сотні. На чолі реєстровців – гетьман, призначений королем.
1577-1578 рр. – похід гетьмана Івана Підкови у Молдавію.
1591-1593 рр. – козацьке повстання під проводом К. Косинського. Причина: утиски прав реєстровців з боку польської влади та окремих шляхтичів, зменшення реєстру (поява категорії “випищиків” – викреслених з реєстру). До козаків приєдналися селяни і міщани. Бойові дії на Київщині, Волині, Поділлі. 1593 р. – поразка повстанців у битві під м. П’яткою.
1594-1596 рр. – повстання під проводом С. Наливайка, а також Г. Лободи та М. Шаули. Бойові дії на Поділлі, Волині, Поліссі та у Білорусії. Побудова табору на р. Солониця. Облога його польськими військами. Суперечності між реєстровцями та нереєстровими козаками. Зрада реєстровців, видача Наливайка полякам (його було страчено у Варшаві), поразка повстання.
1600-1602 рр. – гетьманування С. Кішки (загинув у поході в Лівонію).
На початку XVII ст. – “доба героїчних походів” . Морські походи козаків на кримські та турецькі прибережні міста (в т. ч. столицю Стамбул). 1616 р. – козаки на чолі з гетьманом Сагайдачним взяли Кафу, звільнили багато українських бранців. Сагайдачний об’єднав розрізнені загони у дисципліноване військо.
1618 р. – похід козаків на чолі із Сагайдачним у Московщину на допомогу польському королевичу Володиславу. Стояв з козацьким військом під Москвою, але не штурмував місто.
1620 р. – битва під Цецорою (поразка поляків, які не захотіли закликати на допомогу козаків, від турецького війська). У цій битві потрапив до полону Б. Хмельницький.
1620-1621 рр. – Хотинська війна (основна подія – облога Хотина та козацько-польського табору турками). Перемога (є думка що нічия) польсько-козацького війська за вирішального значення козаків. У одній із битв було поранено Сагайдачного, який у 1922 р. помер. Але польська влада не виконала умов, за яких козаки їм надавали допомогу (відновлення козацьких прав та привілеїв), не пішла на обіцяні поступки.
1625 р. – повстання козаків під проводом М. Жмайла битва біля Курукового озра, поразка повстанців, за Куруківською угодою – реєстр козаків у 6 тисяч.
1625-1628 рр. – гетьманування М. Дорошенка.
1630 р. – повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила). Переяславська битва (“Переяславська ніч”), перемога повстанців, за Переяславською угодою – збільшення реєстру до 8 тисяч.
1635 р. – повстання під проводом І. Сулими. Повстанці здобули потужну фортецю Кодак на Дніпрі, з якої полки перехоплювали втікачів на Січ. Але зрадили реєстровці, видача Сулими та страта його поляками.
1637-1638 р. – повстання під Проводом Павла Бута (Павлюка), Д. Гуні, К. Скидана, Я. Острянина. Охопило Правобережжя та Лівобережжя. І етап (1637 р.) – битви під Кумейками та Боровицею, поразка повстанців, переговори, зрадницьке захоплення поляками кількох лідерів. ІІ етап (1638 р.) – битва під Голтвою (поразка поляків), Лубнами і Жовнином (поразка повстанців). Острянин з частиною козаків та їх родинами перейшов кордон Московщини та оселився у Слобожанщині.
1638 р. – польський уряд нав’язав козакам “Ординацію Війська Запорозького”: реєстр – 6 тисяч, на чолі реєстрового війська – призначений польський комісар та полковники, заборона гетьманства, право козакам жити лише у прикордонних містах Чигирин – Черкаси – Корсунь.
Соціальний, економічний та культурний розвиток українських земель
у складі Речі Посполитої
Економічний розвиток. 1588 р. – ІІІ Литовський статут узаконив кріпацтво на Східному Поділлі та Київщині. Поширення оренди – власники маєтків здавали їх в оренду (часто євреям). Орендарі самовільно для свого збагачення збільшували норми панщини та повинностей. Колонізація (освоєння нових земель), особливо на Лівобережжі. Тут засновувалися слободи – поселення на малолюдних землях, жителі яких користувалися пільгами при сплаті податків або зовсім звільнялися від них.
Релігійне життя. У XVI ст. на українських землях поширюється Реформація – рух за обмеження церковного землеволодіння влади духовенства, здешевлення церковних обрядів. Поява різних видів протестантизму (соцініанство, лютеранство, кальвінізм, баптизм тощо)
Наступ католицизму на українських землях, боротьба з православ’ям (схизмою). Діяльність єзуїтських колегіумів – навчальні заклади, де, поряд із наданням хорошої освіти, окатоличували дітей заможної православної шляхти (яскравий приклад – нащадок давнього князівського роду Ярема Вишневецький).
Завдання захисту православної віри взяли на себе братства – об’єднання ремісників і торгівців, які надавали допомогу храмам, підтримували дисципліну серед церковних діячів, організовували опіку над сиротами, друкарську справу, українські школи тощо.
1586 р. – заснування Львівського (Успенського) братства. Надання йому ставропігії – вихід з підпорядкування місцевому духовенству та перехід під безпосереднє управління константинопольського патріарха.
1615 р. – виникнення Київського (Богоявленського) братства. У 1620 р. до нього з усім Кошем Запорозьким вступив П. Сагайдачний.
В кінці XVI ст. у церковних колах з’являється ідея об’єднання католицької та православної церков. Прихильники даної унії: І. Потій (батько унії), П. Скарга, Г. Балабан. Проти неї виступили православні митрополити та князь Острозький.
1596 р. – Берестейська церковна унія. Умови: православні підпорядковуються Римському папі, визнають головний догмат католиків про походження Духа Святого від Бога-Отця та Бога-Сина. Але при цьому зберігається православний церковний обряд, мова богослужіння, окрема а Київська митрополія. Наслідки унії – утворення нової релігійної течії греко-католицької (уніатської). Уніатські митрополити: М. Рогоза, І. Потій, Й. Рутський (створив Василіанський чернечий орден).
Розгорнулася ідейна боротьба православних, які опинилися поза законом, із греко-католиками. Це знайшло вираження у полемічній літературі (полеміка – дискусія, суперечка).
Противники унії: Х. Філалет “Апокрисис”; Г. Смотрицький “Ключ до Царства Небесного”; М. Смотрицький “Тренос” (Плач), але він пізніше перейшов до уніатства; І. Вишенський (близько 20 послань зокрема “Послання до єпископів”).
Прихильники унії: П. Скарга “Оборона Берестейської унії”; Л.Кревза “Оборона унії”.
1620 р. – за сприяння П. Сагайдачного єрусалимський патріарх висвятив київським митрополитом І. Борецького (відновлення вищої православної ієрархії). І. Борецький написав твір “Слово перестороги”.
1632 р. – король Володислав IV оголосив “Пункти про заспокоєння обивателів грецької віри” – узаконення існування окремої православної церкви (поряд із католицькою та греко-ктолицькою).
1633 р. – київським митрополитом стає П. Могила. Здійснює церковну реформу: сувора дисципліна і моральність серед ченців і духовенства, систематизація православної богослужби. 1640 р. – проведення Помісного собору. Написав книги “Служебник”, “Требник” (збірник молебнів із повсякденної та святкової богослужби).
Освіта, література, мистецтво. Поширення гуманізму (головна цінність – людина, її потреби, інтереси, свобода). Письменники-гуманісти: П. Русин, П. Оріховський, С. Кленович.
Створюються школи при церквах та монастирях, у яких найважливіший предмет – теологія (богослов’я). Ще предмети: грецька, латинська мови, 7 “вільних наук” (граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика). Вчителі – дяки (дидаскали, бакаляри), учні – спудеї, бурсаки.
1576 р. – заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської школи. (на кошти князя Острозького). 1632 р. – об’єднання Лаврської та братської шкіл у Києві та створення Києво-Могилянського колегіуму.
1574 р. – український першодрукар І. Федоров видав у Львові “Апостол” та “Буквар”, а трохи пізніше – “Острозьку Біблію”.
Інші відомі книги: Арсеній “Адельфотес”; Л. Зизаній “Граматика Словенороська”; П. Беринда “Лексикон словенороський” (словник); 1619 р. – М. Смотрицький “Граматику словенську” (підручник до кінця XVIII ст.).
Літописи: У ІІ половині XVI ст. – Київський, Баркулабівський, Супрасльський, хроніка Биховця. У І половині XVII ст. – Густинський, Київський, Острозький літописець, Хронограф, Львівський літопис.
Література: “Вірші” К. Саковича – написані на смерть Сагайдачного, “Зерцало богослів’я” Транквіліона-Ставровецького
Театр. Поширена шкільна драма, інтермедії (вставки між актами драми комічного характеру на побутові теми). Вертеп – народний ляльковий театр.
Архітектура. З XVI ст. поширюється ренесансний стиль (стиль відродження). Архітектори: П. Красовський, М. Люшня, П Лука, А. Прихильний (синагога у Львові), Леонтій (церква Різдва Христового у Тернополі).
Мистецтво. Церковне малярство (І. Кондзелевич), портретний живопис (А. Іринкович, В. Максимович), графіка – заставки, орнаментовані літери, мініатюри у книгах, граверство (Л. Филипович, Т. Петрович, Т Земка), розвиток геральдики (герби), сфрагістики (печатки), людвисарства (лиття з міді), конвисарства (лиття із золота).
Музика. На зміну давньоруським билинам прийшли думи, історичні пісні, які виконували кобзарі та бандуристи. Міська побутова пісня – кант. Багатоголосий спів у церквах. Поява нотно-лінійного музичного письма.