Виникнення та розквіт Київської Русі

V-VI ст. – заснування Києва – центру племені полян. Князювання династії Києвичів. Легенда про прихід Кия, Щека, Хорива та сестри Либідь.

VII ст. – Дулібський племінний союз із центром на Волині. Дуліби воювали з аварами.

VIII – IX ст. – розселення східнослов’янських племен. 7 з них проживали на території сучасної України: поляни (середня течія Дніпра); деревляни (правий берег Дніпра у басейні р. Тетерев до Прип’яті); волиняни або дуліби (Волинь); хорвати (Карпатський регіон); уличі (між Дністром і Дніпром); тиверці (між Дністром і Прутом); сіверяни (лівий берег Дніпра, у басейні Десни та Сейму).

Теорії походження слова “русь” – варязька (норманська) та автохтонна (місцева).

Навколо полянського центру Київ стали об’єднуватися східнослов’янські землі. Тісні зв’язки Київської Русі з Хозарією на сході (війни, торгівля), Візантією на півдні, Скандинавією (варягами) на півночі.

У період правління Аскольда (та, можливо, Діра) – нащадки Кия було здійснено відомий похід 860 р. руського війська на Візантію. Він був вдалий, підняв престиж Русі, укладено вигідний торговий договір, хрещення Аскольда.

882 р. – Олег із Новгорода прийшов із військом та варягами у Київ, вбив Аскольда, об’єднав південну та північну частину Русі, започаткував нову князівську династію Рюриковичів.

Князювання Олега (882-912 рр.). вдалі походи проти Візантії у 907, 911 рр. Підписання вигідних для руських купців торгівельних договорів. Підкорював неслухняних його владі деревлян, сіверян, уличів, тиверців. За легендою помер від укусу змії, яка виповзала із черепа його мертвого коня.

Ігор (912-945 рр.). Приборкував деревлян, уличів, тиверців. Походи проти Візантії. Один невдалий, а один вдалий (можливо у 944 р.), але не такий успішний як за Олега. Згідно нового договору князь мав надавати військову допомогу Візантії. У 915 р – вперше на руських рубежах з’являються кочовики-печеніги. 945 р. – загибель Ігоря від рук повсталих деревлян, які були обурені великою даниною.

Ольга (945-964 рр.). Помста деревлянам за чоловіка (спалення їх столиці Іскоростеня). Ліквідувала місцеве племінне княжіння і підпорядкувала деревлян безпосередньо Києву. На відміну від попередників не проводила войовничу політику, а здійснювала внутрішні реформи та дипломатичні переговори.

Податкова реформа Ольги. Якщо за попередніх князів організовувалося полюддя – князь об’їзджав підвладні землі (зазвичай взимку), особисто збирав данину з населення, то Ольга стала засновувати погости (пункти збору данини), чітко визначила фіксований розмір данини (устави та уроки).

Міжнародні зв’язки. 957 р. – руське посольство на чолі із Ольгою до Константинополя (столиця Візантії). Є відомості, що там вона охрестилася. 961 р. – місія єпископа Адальберта із Священної Римської (Німецької) імперії до Києва. Мета – схилити Ольгу до хрещення держави за західним зразком, але княгиня не погодилася.

Святослав (964-972 рр.). Великий завойовник, благородно попереджав ворогів “Іду на Ви”. Воював з хозарами, розгромив їх каганат, взяв столицю Ітіль та м. Саркел (Біла Вежа), але цим самим знищив заслін проти кочовиків зі сходу, які посунули на Русь. Воював з волзькими болгарами, кавказькими народами (ясами та касогами), завдяки останній перемозі піднялося Тмутораканське князівство (на берегах Керченської протоки).

967 р. – перший Балканський похід у Болгарію, військові дії проти Візантії. Літописець повідомляє, що Святослав хотів зробити м. Переяславець на Дунаї новою столицею Русі. Але Київ взяли в облогу печеніги, тому Святослав повертається і ділить землі між трьома синами (Ярополк – у Києві; Володимир – у Новгороді; Олег – у Овручі).

970 р. – другий Балканський похід, але поразка руського війська під Аркадіополем та Доростолом. В результаті – договір з Візантією, повернення русичів додому. Коли руське військо поверталося човнами вверх по Дніпру до Києва, на о. Хортиця на них напали печеніги. Святослав у бою загинув, а з його черепа печенізький хан Куря зробив чашу для вина.

972-980 рр. – Ярополк. Усобиця між синами Святослава: 977р. – конфлікт між Ярополком та Олегом, смерть Олега. Володимир із Новгорода закликав на допомогу варягів і у бою під Любечем перемагає Ярополка, який теж гине.

980-1015 рр. – Володимир. 981 р. – відвоював у Польщі західні території (червенські міста – Перемишль, Червен). Боротьба з печенігами – початок спорудження оборонних “Змієвих валів” на південних рубежах Русі. Держава Володимира стала фактично імперією, за площею найбільша у Європі. Відносини з Чехією, Угорщиною, Польщею, Німецькою імперією, Римом тощо.

Внутрішні реформи. 980 р. – релігійна реформа, створення єдиного язичницького культц на чолі з Перуном з центральним капищем у Києві.

988 р. – хрещення Володимира під час походу у Херсонесі, одруження із візантійською царівною, хрещення Русі (примусове хрещення киян у Дніпрі, скинення у воду Перуна). В результаті – входження Русі у коло тогочасних цивілізованих держав.

988 р. – адміністративна реформа – поділив Русь між синами, заміна родо-племінного устрою на територіальний.

Володимир карбував власну монету, з гербом “тризубом”. Спорудження першої кам’яної (Десятинної) церкви. Відкриття школи для дітей знаті, розширення території міста (“місто Володимира”)

1015-1019 р. – усобиця між синами Володимира. Святополк убив Бориса і Гліба, за що його назвали Окаянними, але Ярослав у 1019 р. у битві на р. Альті переміг військо Святополка і став княжити у Києві. 1024 р. – претензії на Київський престол виявив тмутораканський князь Мстислав Володимирович. Він переміг військо Ярослава, але брати домовилися поділити Русь по Дніпру. Правий берег – Ярослав у Києві, а лівий берег – Мстислав у Чернігові. Разом правили до 1036 р., коли після смерті Мстислава Ярослав знову став одноосібним правителем.

1019-1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого. Відвоював втрачені землі на Заході, продовжував будівництво “Змієвих валів”. 1036 р. – розгром печенігів під Києвом, заснування на місці битви Софійського Собору. Розширення території столиці (“град Ярослава”), спорудження Золотих Воріт. 1051 р. – заснування Києво-Печерського монастиря, в цьому ж році Ярослав призначив митрополитом першого русича Іларіона, який виголосив “Слово про закон і благодать” (у ньому підкреслено незалежність київського князя від Візантії, обґрунтовано право руської держави на самостійний політичний розвиток). Ярослав зібрав багато книг, створив велику бібліотеку. Укладення зводу законів “Руська правда”, за якою універсальною формою покарання був штраф (вира), але ще дозволялася кровна помста. Ярослав породичався з багатьма європейськими володарями (тесть Європи). Анна Ярославна стала дружиною французького короля.