Україна у 2001-2006 рр.

Політичне життя. Збільшення державно-адміністративного апарату (особливо у середній та вищій ланках). Прийняття у 2001-2003 кодексів: Бюджетний, Митний, Земельний, Громадянський, Господарський, Цивільний.

“Помаранчева революція” в Україні – від 22 листопада 2004 р. (масові виступи на Майдані незалежності проти фальсифікації президентських виборів на користь провладного кандидата В. Януковича) до 3 грудня 2004 р. – рішення Верховного Суду України про переголосування другого виборів президента. За його результатами – президентом став В. Ющенко. Цією подією завершився посткомуністичний період у житті України.

Але після цього – продовження політичного протистояння, суперечки у “Помаранчевій коаліції”. У кінці 2005 р. американські дослідницькі центри Україну внесли до рейтингу нестабільних держав світу.

2006 р. – парламентські вибори: прохідний бар’єр подолали 5 партій (у порядку відсотків – Партія регіонів (лідер – колишній кандидат на виборах президента В. Янукович), Блок Юлії Тимошенко, Блок “наша Україна”, Соціалістична партія, Комуністична партія). Знову проявилося розмежування виборців по лінії: Схід і Південь за Партію регіонів, Захід і Центр – за БЮТ.

Економіка. Підтримка малого підприємництва через пільгове оподаткування (в сновному сфера торгівлі та послуг). Але енергозалежність України від Росії: “газові кризи”. Застарів і зносився парк виробничих потужностей, мало технологічних інновацій. У с/г – переважно орендна система землекористування.

30 грудня 2005 р. – Європейський Сою визнав Україну державою з ринковою економікою, січень 2006 р. – це визнали США, що стало передумовою вступу України до Світової організації торгівлі.

Головна політико-економічна проблема: Єдиний економічний простір (тобто орієнтація на Росію та СНД) чи Європейський Союз?

Велика проблема сучасного українського суспільства – роздвоєність про те, що люди одночасно вважають себе українцями і радянськими. У 2004 р. Інститут соціології НАН провід дослідження: перше питання – “Як Ви ставитеся до розпаду СРСР?” (Позитивно – 20%, негативно або байдуже – 60%). Але одночасно на питання “Як Ви ставитеся до проголошення незалежності України” (Позитивно – 43%, негативно або байдуже – 36%). Більшість населення негативно ставиться до власної держави, тому що вони ототожнюють не з собою, а з пануванням олігархів і корумпованих чиновників.

Негативна позиція російської національної меншини до української державності пояснюється їх зміною статусу із титульної нації на національну меншину, з останнім вони не погоджуються і фактично не є нею. Ситуацію ускладнє той факт, що суспільство поділене на 4 специфічні лінгвоетнічні групи: україномовних українців, російськомовних українців, російськомовних росіян і україномовних росіян. Якщо друга група досить чисельна, і це дуже погано, то четверта мізерна, і це теж дуже погано для розбудови національної державності.

Культура. У період президентства Ющенка – різко збільшилися асигнування на освіту та культуру, державна турбота про культурну спадщину. Велика проблема: мовний тиск в інформаційному просторі та прагнення надати російській мові статус другої державної.

З вересня 2001 р. – поступовий перехід до 12-річного навчання у середній школі (зараз – повернення до одиннадцятирічки). Але – зниження якості освіти, сільські школи часто не дають освіту, яка відповідає державному стандарту. Державна програма “Інформаційні і комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 рр”. 2005 р. – Україна приєдналася до Болонського процесу створення єдиної системи вищої освіти (ступені – бакалавр та магістр).

2004 р. – перемога українки Руслани на пісенному конкурсі “Євробачення”. Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті В. Горовця (голова журі – композитор М. Скорик)., київський дитячий хор “Щедрик” переміг у двох номінаціях на конкурсі “Духовна музика в Римі”. 2006 р. – плани створення комплексу культури і мистецтва “Київський Арсенал”, відкрито у Москві Бібліотеку української літератури.