17.2. Структура міжнародної законності

Міжнародна законність - складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних

відносин і їх компонентів. Виділяють в міжнародній законності компонентну, предметну,

суб'єктну, юридичну, інтегральну та ін. структури. До компонентної структури можна віднести:

а) міжнародно-правові, політичні та ін. норми; б) політичні інститути (стан інституційного

механізму і діяльність міжнародних міжурядових і неурядових організацій); б) політичні режими

(демократичний, колоніальний, режим опіки та ін.).

Предметну структуру міжнародної законності складають компоненти різного соціального

змісту залежно від зони функціонування: а) економічна зона (соціальний зміст: торгівельні,

валютно-кредитні, науково-технічні і т.п. відносини спрямовані на обмін та розподілення

матеріальних благ - угоди по цукру, пшениці, ловлі риби і т.п.); б) політична зона (соціальний

зміст: міжнародні, міжнаціональні відносини, формування держав і міжнародних організацій,

діяльність ООН та ін. міжнародних організацій по підтримці і зміцненню миру і міжнародної

безпеки та ін.); в) соціально-культурна зона (соціальний зміст: діяльність ВООЗ, ЮНЕСКО,

МОП, охорона навколишнього середовища і т.п.).

Окремі зони функціонування міжнародної законності можна виділити в її суб'єктній

структурі, зокрема: а) зона діяльності держав (критерій деталізації: порядок утворення, права і

обов'язки, статус, функції, зміст, форми і методи діяльності і т.п.); б) зона діяльності міжурядових

і зона діяльності неурядових організацій (критерій деталізації: порядок утворення, права і

обов'язки, статус, функції зміст, форми і методи діяльності, матеріальне забезпечення і

фінансування, правове становище органів та ін.); в) зона діяльності націй і народів (критерій

деталізації: зміст, форми і методи діяльності, міжнародно-правовий статус тощо); г) зона

діяльності фізичних осіб (критерій деталізації: права і обов'язки, правовий статус, умови

існування особи і т.п.); д) зона діяльності юридичних осіб (критерій деталізації: права і обов'язки,

правовий статус, умови існування і діяльності і т.п.).

Юридична структура міжнародної законності поділяється на чотири основних зони

функціонування: а) використання юридичних суб'єктивних прав; б) виконання юридичних

обов'язків; в) дотримання юридичних заборон; і г) застосування юридичних правил (як правило,

судами і арбітражними установами, але можливо і іншими органами, наприклад, Радою Безпеки).

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

137

Інтегральна структура міжнародної законності охоплює юридичні характеристики

діяльності (кількість правомірних дій і кількість неправомірних дій при використанні юридичних

суб'єктивних прав, виконанні юридичних обов'язків, дотриманні юридичних заборон і

застосуванні юридичних правил) суб'єктів відносин (держав, міждержавних організацій,

міжнародних неурядових організацій, націй і народів, фізичних і юридичних осіб та ін.) в

політичній, економічній, соціально-культурній та ін. сферах міжнародних відносин.

По структурі міжнародної законності визначається її рівень: відношення правомірних дій

до всіх юридично значимих дій в конкретній зоні міжнародних відносин (компонентній,

предметній, юридичній, суб'єктивній та ін.). Найбільш повно рівень міжнародної законності

визначається по інтегральній структурі міжнародної законності.

Знання рівня міжнародної законності допомагає: 1) розкрити соціальний зміст процесу

зміцнення міжнародної законності; 2) визначити завдання, цілі зміцнення міжнародної

законності, підвищити питому вагу правомірних дій в масі юридично значимих дій певного виду;