5.5. Зміст основних принципів міжнародного права

Основні принципи міжнародного права за своїм походженням є звичаєвими нормами. Всі

основні принципи можна охарактеризувати за такими ознаками:

А. Юридичний зміст. Для кожного принципу важливо встановити джерела, в яких він

закріплений. Якщо принцип випливає з міжнародно-правових звичаїв і не був кодифікований,

необхідно __________підтвердити його наявність відповідною згодою держав. Принцип повинен вміщувати

конкретні права і обов'язки суб'єктів міжнародного права.

Достатнім підтвердженням наявності основного принципу міжнародного права є

застосування його в такій якості в міжнародній судовій практиці.

Міжнародний Суд ООН встановив, що "принципи міжнародного права залишаються

обов'язковими як звичаєві, не дивлячись на те, що вони були також включені в договірно-правові

постанови".

Б. Сфера застосування. Кожний принцип міжнародного права має свій об'єкт правового

регулювання - конкретні міждержавні відносини.

Одні і ті ж самі відносини не регулюються двома принципами.

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

29

В. Механізм застосування принципу. На етапі встановлення юридичного змісту

принципу міжнародного права необхідно виявити юридичні факти, при яких наступає відповідна

реакція принципу, тобто, коли переходять в стан динаміки права і обов'язки.

Міжнародно-правові відносини - важливий компонент механізму застосування принципу.

Вони є свідченням ефективності регулюючої дії принципу на міжнародні відносини. Кожен

основний принцип міжнародного права має власні правовідносини.

Співвідношення основних принципів системи, принципів галузі і інституту,

універсальних, регіональних і партикулярних принципів.

Декларація принципів Заключного акту Наради по безпеці і співробітництву в Європі

(1975 р.) формулює принцип непорушності державних кордонів, а універсальне міжнародне

право такого принципу не знає, то очевидно, що цей принцип - є нормою регіональної сфери дії.

Статут ОАЄ сформулював принципи, які відображали специфіку африканського регіону,

а саме: "відданості справі повного звільнення тих африканських територій, які ще залишились

залежними", "засудження вбивств з політичних мотивів і підривної діяльності". На базі

проголошених вказаних принципів розвивалися стабільні правові відносини і вони застосовувалися

в судових справах саме як норми права.

Регіональні і партикулярні принципи міжнародного права, як правило, конкретизують

основні принципи (а партикулярні - основні і регіональні), стосовно певного регіону чи сторін. В

цьому їх основне призначення.

Важливим фактором прийняття (вироблення) регіональних і партикулярних принципів є

потреба заповнити існуючі прогалини в міжнародному праві, при неможливості домовитись про

більш конкретне нормативне регулювання.

Принципи міжнародного права можна розмістити в ієрархічну залежність:

- партикулярні від регіональних і універсальних,

- регіональні - від універсальних.

1. Принципи "нижчого порядку" приймаються для конкретизації принципів "вищого

порядку".

2. Принципи "нижчого порядку" інколи приймаються з метою заповнення прогалин в

праві, тобто вирішення тих проблем, які не врегульовані основними принципами.

3. Регіональні і партикулярні принципи частіше всього створюються з метою більш

сприятливого регулювання, ніж то випливає з універсальних принципів. Це не суперечить

загальним принципам.

Інститутські і галузеві принципи міжнародного права базуються на основних принципах

міжнародного права. Вони доповнюють основні принципи в складному механізмі міжнародно-

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

30

правового регулювання, заповнюють відповідні прогалини в міжнародному праві. Галузеві і

інститутські принципи відіграють роль системоутворюючого фактору на своєму рівні.