Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект по мпп.docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
467.74 Кб
Скачать

14.7. Відповідальність міжнародних організацій

Відповідальність міжнародних (міжурядових) організацій має особливості, які випливають

з її правосубєктності. МП визнає, що міжнародні організації є субєктами МПВ і субєктами

міжнародних домагань.

Відповідальність міжнародних організацій передбачена в їх статутах та в ряді

універсальних міжнародних договорів.

МПВ міжнародних організацій наступає в разі порушення її органами статутні

зобовязань, чинних норм загального міжнародного права чи норм внутрішнього права

організації.

Міжнародним організаціям властива як політична, так і матеріальна відповідальність.

Політична відповідальність міжнародної організації можлива у разі прийняття

дискримінаційного рішення, з обмеженням державного суверенітету як членів, так і держав-

нечленів організації; порушення положень угоди про штаб-квартиру, неправомірне застосування

збройних сил тощо.

Матеріальна відповідальність міжнародної організації може мати два результати:

1) Безпосередню відповідальність;

2) Солідарну відповідальність міжнародної організації і держав-членів.

Міжнародна організація несе відповідальність за протиправну поведінку своїх виконавчих

органів і персоналу.

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

115

15. Міжнародно-правові санкції

15.1. Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій

Міжнародно-правові санкції (МПС) – це правомірні примусові заходи, які

застосовують субєкти міжнародного права для припинення міжнародного правопорушення,

відновлення прав потерпілих субєктів і виконання правопорушником зобовязань внаслідок

відповідальності, яка виникла у відповідь на правопорушення.

МПС не є лише формою міжнародно-правової відповідальності, адже міжнародно-правова

відповідальність це обовязок відновлення порушених прав та відшкодування, а міжнародно-

правові санкції - це засіб, з допомогою якого відновлюють порушені права та домагаються

відшкодування.

МПС є формою дозволеного примусу в міждержавних стосунках. Примусові заходи

можуть бути санкціоновані і несанкціоновані.

Несанкціоновані примусові заходи застосовуються до виникнення міжнародно-правової

відповідальності як реакція на недружні акти, ситуації, неподолану силу, конфліктні ситуації.

Більшість таких правомірних заходів із виникненням міжнародно-правової відповідальності

набувають характеру МПС

Право на примусові заходи належить кожному субєкту міжнародного права. Держави

реалізовують це право індивідуально, колективно і за допомогою міжнародних організацій.

Застосування санкцій - односторонній процес. Субєкт, який застосовує санкцію не може

бути стороною-правопорушницею.

МПС можуть бути застосовані лише у відповідь на правопорушення. В цьому їх різниця

від неправомірного застосування сили в міжнародних відносинах і від правомірних превентивних

примусових заходів.

Підставою для застосування санкцій є не стільки факт міжнародного правопорушення,

скільки відмова виконати міжнародні зобовязання по ліквідації наслідків такого

правопорушення.

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

116

Схема застосування МПС:

В сучасному МП сформувався особливий інститут застосування міжнародно-правові

санкції. Норми цього інституту забезпечують порядок примусового відновлення первинних

(тобто таких, що функціонували до правопорушення) правових відносин, а якщо це неможливо,

то заміни їх на адекватні. Вони забезпечують відшкодування збитків, які наступила в результаті

правопорушення і відмови добровільно виконати зобовязання щодо відшкодування. Кінцева

мета міжнародно-правових санкцій відновлення безперебійно функціонуючого механізму

міжнародно-правового регулювання.