9. 2 Серпня 1992 р. Набрала чинності Угода між Урядом України та Урядом Російської

Федерації про реалізацію права на закордонну власність колишнього СРСР, у якій ще раз було

закріплено право власності України на частку нерухомого майна обсягом 16,37 %, а також

визначені механізми і поетапність її передачі.

10. 9 Березня 1992 р. Було створено, а 9 жовтня 1992 р. Глави держав снд ухвалили

рішення про зупинення роботи Комісії у розгляді комплексу питань, пов’язаних з

правонаступництвом щодо боргів та активів колишнього Союзу РСР у п. 2 якого передбачалося,

що питання, пов'язані з правонаступництвом щодо боргів і активів колишнього СРСР будуть

вирішуватись на двосторонніх засадах.

11. 9 Грудня 1994 р. Було підписано “Угоду між Україною і Російською Федерацією про

врегулювання питань правонаступництва щодо зовнішнього боргу й активів колишнього Союзу

РСР” за схемою «нульового варіанту».

У ст. 3 Угоди зазначалося, що «Україна передає, а Російська Федерація приймає на себе

зобов'язання по виплаті частки України в зовнішньому державному боргу колишнього Союзу

РСР за станом на 1 грудня 1991 р.». Ст.4 визначала, що «Для виплати частини зовнішнього боргу,

закріпленого за Україною, Україна передає, а Російська Федерація приймає частку України в

активах колишнього Союзу РСР за станом на 1 грудня 1991 р.». З моменту набрання Угодою

чинності всі зазначені питання між Договірними Сторонами є цілком урегульованими.

На сьогоднішній день Верховна Рада України не ратифікувала Угоду у зв’язку з тим, що

Російською стороною не надано повної інформації стосовно боргів та активів колишнього СРСР,

що не дозволяє визначити реальну частку активів та боргів, які б мали належати Україні згідно

досягнутих домовленостей.

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

73

13. Правонаступництво країн снд щодо державних архівів срср відбувалося

відповідно до норм міжнародного звичаєвого права і ст.31 Віденської конвенції 1983 р., що

відображено в положеннях Угоди про правонаступництво щодо державних архівів колишнього

Союзу РСР від 6 липня 1992 р. Сторони визнали цілість і неподільність архівів Російської Імперії

і СРСР, що знаходяться за межами їх територій. Учасники взаємно визнали перехід під їх

юрисдикцію архівів СРСР, які знаходяться на їх території. Учасники Угоди зобов'язалися

забезпечувати відповідно зі своїм законодавством доступ дослідників до архівів і визнавати на

своїх територіях юридичну силу довідок, виданих державними архівними закладами країн СНД.

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

74

10. Міжнародна правосвідомість

10.1. Поняття міжнародної правосвідомості

Міжнародна правосвідомість - це сукупність поглядів, уявлень, ідей учасників

міжнародних відносин щодо сутності необхідних міжнародного права, міжнародної

законності і міжнародного правопорядку.

Явище міжнародної правосвідомості характерне для всіх етапів розвитку міжнародного

права.

Суттєве значення для становлення міжнародно-правової свідомості мало виникнення

держав - з’явилась потреба в особливій регламентації відносин між ними. Цю потребу було

реалізовано завдяки міжнародно-правової свідомості, яка склалася на основі налагодження

матеріальних відносин між державами як обмін речей.

Не одночасна поява "міжнародної правосвідомості" і "міжнародного права" має значення

для розуміння сутності міжнародної правосвідомості. На ранньому етапі розвитку суспільства, а

також в періоди соціальних катаклізмів місце правових норм займала правосвідомість. Тобто

конкретні ситуації вирішувались владами виходячи з їх уяви про правомірне і протиправне.

Міжнародна __________правосвідомість, будучи формою суспільної свідомості, разом з тим не

входить в поняття міжнародного права як системи правових норм.