35. Порівняльна характеристика впливу однорівневої та дворівневої банківської системи на процеси в національній економіці.

Залежно від підпорядкованості банків розрізняють два основні типи побудови банківської системи: однорівнева та дворівнева. Однорівнева банківська с-ма передбачає горизонтальні зв’язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні (включаючи й центральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури. Регулювання діяльності такої системи здійснюється директивно. Такий принцип побудови банківської системи характерний для економічно слаборозвинених країн, а також для країн з адміністративно-командним типом економічної системи.

Дворівнева банківська с-ма характерна для країн із ринковою економікою. Перший р-нь становить центральний банк, другий — мережа комерційних банків та інших фінансово-кредитних інституцій, які підпадають під правила його регулювання. На першому рівні банківської системи розміщений центр банк, який є емісійним центром країни і відповідає за стабільність і надійність грошової та банківської систем. Центр банки країн світу виконують переважно такі функції:розробка та реалізація грош-кред політики; емісія грошей і контроль за грош обігом у країні; фін обслуговування органів держ влади та управління; кредитно-розрахункове обслуговування банк інститутів; зберігання централізованих золотих і валютних запасів; управління валютним режимом; регулюв і нагляд за діяльністю кредитних організацій. На другому рівні банківської системи розміщені комерційні банки.. Комерц банк надає широкий спектр послуг кредитного, страхового і платіжного характеру, а також виконує різноманітні фін функції стосовно будь-якого п-ва задля одерж прибутку. Свої функції комерц банки реалізують через виконання певного набору операцій. Усі комерц виконують депозитні операції; операції, пов’язані з розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтури (розрахункові та касові операції) й операції з кредитного обслуговування клієнтів (кредитні операції). Разом із тим перелік операцій, які може здійсн сучасний комерц банк, значно ширше, а також змін-ся залежно від країни та виду банку.

37. Необх. І наслідки виконання банківською системою країни трансформаційної, емісійної та стабілізаційної функцій.

Трансформаційна функція банківської системи полягає в зміні (трансформації) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки. Значна роль при цьому належить центр банку, який активно здійснює всі види трансформац процесів на міжбанківському рівні — проводячи грошово-кредитну політику, трансформує ресурси грошового ринку за строками, за обсягами, за ризиками і в територіальному розрізі.

Функція створення платіжних засобів і регулювання грошового обороту (емісійна) полягає в тому, що банківська с-ма оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи чи зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші, тобто управляє пропозицією грошей. Це досягається методами й інструментами грошово-кредитної політики центрального банку, реалізацію якої забезпечує с-ма в цілому.

Крім зазначених функцій, банківська с-ма також вико­нує стабілізаційну функцію, тобто забезп сталості банк д-сті та грошового ринку. Оскільки для банк д-сті характерна висока ризикованість, і банки працюють в умовах постійної і підвищеної загрози втрати грошей та банкрутства, боротьба з ризиками є важли­вим завданням не лише окремих банків, а й усієї банківської системи. Банки, виступаючи посередниками грошового ринку, беруть на себе відповідальність перед інвесторами за банківський ризик своїх позичальників. Виконання банк системою стабілізац ф-ї забезп-ся прийняттям законів та ін норматактів, що регла­ментують д-сть усіх ланок банк системи, та ство­р належного механізму контролю і нагляду за додержан­ням як чинного законодавства, так і д-сті банків. Характер і умови функціонування банківських систем визначаються законодавчо і у кожній країні, мають певні особливості.