19. . Інтереси України на пострадянському просторі та механізми їх реалізації. (підручник Львівського Університету, к-ра міжнародні відносини)

Участь України в міжнародному регіональному співробітництві є одним із основних пріоритетів зовнішньої політики держави на шляху забезпечення її національних інтересів. Особливо це стосується регіональних інтеграційних процесів на пострадянському просторі. Не таємниця, що відносини нашої держави з такими утвореннями як СНД, ЄЕП, ЄврАзЕС тощо є предметом жвавих дебатів, та предметом дискусій науковців, політиків, публіцистів.

В "Основних напрямах зовнішньої політики України" визначено ставлення України до СНД, яка розглядає Співдружність як міжнародний механізм багатосторонніх консультацій і переговорів, яка доповнює процес формування якісно нових повномасштабних двосторонніх відносин між державами-учасницями та має на меті сприяти більш успішному вирішенню проблем, які виникли після розпаду Союзу PCP.

Вступаючи до СНД, Україна заявила про те, що уникатиме участі в інституціоналізації форм міждержавного співробітництва в рамках СНД, здатних перетворити Співдружність на наддержавну (наднаціональну) структуру федеративного чи унітарного характеру. Це означало, що Україна розглядає Співдружність як консультативний механізм організації ефективного двостороннього співробітництва на регіональному рівні.

Особливості позиції України щодо інтеграційних процесів на пострадянському просторі призвели до неоднозначного трактування статусу нашої держави у рамках СНД в межах від повноправного члена організації до асоційованого членства. Справді, оскільки Україна стала однією зі засновників цієї Організації та підписантом Угоди про створення СНД від 8 грудня 1991 р., а також Протоколу до неї від 21 грудня 1991 р. (Алма-Атинська зустріч), можна було б вважати її повноправним членом цієї інституції.

Україна обмежує свою участь у багатосторонній військовій зовнішньополітичній прикордонній співпраці та миротворчій діяльності, вважаючи основним завданням Співдружності економічну співпрацю.

У співпраці з СНД Україна також не підтримує створення "спільних просторів" у межах СНД — Платіжного, Валютного та Митного союзів тощо, оскільки такі проекти спрямовані на ізоляцію економіки країн-учасниць від світової спільноти, зменшення ролі кожної держави у структурі Співдружності та поступове створення на основі СНД конфедеративного чи навіть федеративного об'єднання.

Україна надає пріоритет економічній співпраці в рамках СНД здебільшого на основі розвитку двосторонньої співпраці між державами-учасницями. У 1994 р. вона підписала Угоду про приєднання України до Економічного Союзу на правах асоційованого члена. Проте, незважаючи на неодноразові запевнення Росії у прихильності до цієї інституції, на сьогодні усі держави-засновниці СНД, окрім Російської Федерації, ратифікували згадану Угоду.

Інтеграційні утворення на пострадянському просторі й Україна

Важливим напрямом реалізації національних інтересів нашої держави є впровадження регіональних інтеграційних проектів, які покликані сприяти вливанню економіки нашої держави у світове господарство. У цьому контексті, після проголошення незалежності України, потужно розвивається співпраця у форматі Чорноморського економічного співробітництва. В його рамках реалізується чимало конкретних проектів і програм із розвитку торгівлі, різних галузей промисловості, енергетики, транспорту та зв'язку, науки і техніки, сільського господарства, екології та туризму тощо. ЧЕС було створено з ініціативи Президента Турецької Республіки Т. Озала 1992 р. одинадцятьма чорноморськими країнами з метою розширення співпраці в регіоні. Учасниками цієї організації стали Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина і Україна. Статус спостерігача в ЧЕС мають Австрія, Єгипет, Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина і Туніс.

Співпраця країн-учасниць ЧЕС відбувається на двосторонньому і багатосторонньому рівнях укладенням двосторонніх і багатосторонніх угод з конкретних проектів. До пріоритетних проектів можна віднести створення транспортного коридора Європа — Кавказ — Азія (ТКАСЕСА), будівництво нафто- і газопроводів, як-от трубопровід Новоросійськ — Бургас — Алек- сандрополіс, ділянки Баку — Батумі і Баку — Супса, впровадження інших комунікаційних проектів між Азією і Європою.

Співпраця у різних сферах регулюється низкою галузевих міждержавних угод, укладених в рамках ОЧЕС, як-от, Угода про співпрацю в галузі автомобільних перевезень, підписана 27 жовтня 2001 р. представниками країн — членів Чорноморського економічного співробітництва, котра регулює питання уніфікації деяких документів і тарифів при автоперевезеннях. Ідеться також про розробку проекту створення єдиної транспортної автомагістралі, яка б зв'язала всі країни—члени ОЧЕС.