- •2. Відносини єс – Росія – Україна: фактори формування, інтереси сторін та механізм їх реалізації
- •4, 13 .Основні засади та напрямки зовнішньої політики України.
- •5. . Гууам: створення, мета та основні напрямки діяльності. (сайт організації)
- •7.Діяльність урср в оон 1945-90рр
- •1. Совершенствование и упрощение нормативно-
- •2. Применение в полном объеме межправи-
- •3. Разработка механизмов реализации заключен-
- •4. Реализация совместных работ и проектов,
- •5. Развитие научно-технического сотрудничества
- •6. Развитие межрегионального и приграничного
- •18. І 44 Україна чорноморсьй регіон
- •19. . Інтереси України на пострадянському просторі та механізми їх реалізації. (підручник Львівського Університету, к-ра міжнародні відносини)
- •Інтеграційні утворення на пострадянському просторі й Україна
- •Регіональний вимір зовнішньої політики України
- •22. Укр.. Відносини з країнами азії, африки та лат америки
- •23. Концепція “нейтралітету” та “позаблоковості” в зовнішній політиці України
- •Експерт: багатовекторна політика була можлива лише за часів Кучми
- •Інституційна структура багатостороннього виміру “Східного партнерства”
- •*** Порядок денний асоціації та Угода про асоціацію
- •28. Міжнародно-договірна база відносин Україна – єс.
- •30 Міжнародно-договірна база співробітництва Україна – нато.
- •1991 Рік — Вступ України до Ради північноатлантичного співробітництва;
- •Документи України щодо відносин з нато (мзс україни)
- •Національні інтереси України (зовнішній аспект).
- •34. . Основні напрямки та засади зовнішньої політики України. Базові документи
- •36. Проблема кордонів України: стан та механізми її вирішення.
- •Українсько-російський кордон
- •Українсько-румунський кордон
- •Українсько-молдавський кордон
- •Україна-єеп
- •ЄврАзЕс
- •40. Україна щодо питань звичайного озброєння
- •42. Позиція України щодо співробітництва в рамках снд
- •43. Політика єс стосовно України.
- •47. Причини створення нкзс урср наприкінці Другої світової війни.
- •48. Проблеми кордонів урср.
- •49, Проблема множинного представництва в процесі створення оон та місце урср в ній.
- •30 Квітня 1945р. Виконавчий комітет Конференції вислав урядам України і Білорусії офіційні запрошення прислати своїх делегатів на конференцію.
- •50 Морський кордон між укр. Та рф
- •52. Питання чф рф в українсько-російських відносинах
- •53. Проблеми українсько-американських відносин та механізми їх вирішення.
- •58. . Стан та перспективи відносин Україна – нато.
- •60. Укр. Та єс щодо европ.Безпеки
- •61. . Аналіз переговорного процесу щодо нової угоди між Україною та єс
- •Основні напрямки і тенденції співробітництва Україна – єс на сучасному етапі.
- •62. Відносини України з країнами цсє: фактори формування, проблеми та механізми їх вирішення.
- •63. Створення, структура і розгортання діяльності нкзс урср.
- •66. . Тенденції, принципи, основні напрямки співробітництва Україна – єс.
- •69. Укра-китайскі відносини
- •70. Укр.- японські відносини
- •Хронологія українсько-американських відносин:
- •73. Створення, структура і розгортання діяльності нкзс урср.
- •74 Та 81 урср на конфер в сан-франциско
- •75. Участь урср у вирішенні Дунайської проблеми після завершення іі світової війни.
- •76. Урср на парижській мирній конференції
- •82. Діяльність урср в міжнародних організаціях 1945-1990 рр
- •84. Урср у розв’язанні повоєнних проблем
- •Участь урср у роботі Паризької мирної конференції
- •86. . Проблема ядерного роззброєння України, вплив на зовнішню політику.
49, Проблема множинного представництва в процесі створення оон та місце урср в ній.
Створення ООН.
січень 1942- 26 країн підписали Вашингтонську декларацію, де була розроблена стратегія влаштування повоєнного світу. Домовились про створення міжн.організації, котра б базувалась на принципах демократичного світу.(Ініціатори: СРСР, США, ВБ)
1943- Московська декларація міністрів закордонних справ СРСР, США, ВБ, Китай (уряд Гоміндан/Чан Кайши)
Листопад/грудень 1943-Тегеранська декларація глав урядів СРСР, США ВБ
Серпень/вересень 1944 – рішення конференції в Думбатрон-Оксі. Вперше піднято питання радянською делегацією про участь УРСР в установчій конференції ООН.
Лютий 1945- Ялтинська (Кримська конф.). Згода учасників конференції на участь двох республік (Білорусь/Україна) в майбутній організацій.
***
Конференції в Думбартон-Оксі; в Ялті Питання про участь України як члена-засновника у створенні та діяльності ООН було поставлене радянською стороною на конференції у Думбартон-Оксі (серпень-вересень 1944р.). Представники США й Англії посилалися на свою неготовність відповісти на вимогу надати право участі у майбутній організації 15-ти союзним республікам СРСР. Особливо гострою виявилась позиція Рузвельта, котрий вбачаючи у пропозиції СРСР зайняти домінантне становище у пост воєнному світі висунув контрпропозицію про включення в статусі первинних членів ООН 50 американських штатів. Аргументом до цієї позиції була невідповідність радянської Конституції, котра не давала союзним республікам здійснювати власну зовнішню політику. Саме в даному контексті були прийняті поправки до Конституції СРСР: 1 лютого 1944 р.лбб сесія Верховної Ради СРСР схвалила закон "Про надання Союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх зносин та про перетворення у зв'язку з цим Народного Комісаріату Закордонних Справ із загальносоюзного в союзно-республіканський комісаріат".
У Ялті подібну пропозицію було поновлено у зміненій редакції: тепер йшлося вже про дві-три республіки: Україну, Білорусію і, можливо, Литву.
8 лютого зафіксовано спільну позицію всіх учасників конференції: «делегації Великобританії та Сполучених Штатів підтримують СРСР в тому, щоб серед первинних членів організації були дві радянські республіки» (заявив представник ВБ. Іден.).
Установча конференція ООН в Сан-Франциско відкрилась 25 квітня 1945р., в котрій прийняло участь 50 країн. Україна та Білорусь поки що не мали офіційного письмового запрошення на конференцію.
Заява уряду України.Уряд України звернувся безпосередньо до держав з офіційною заявою. У офіційній Заяві містився аналіз нового міжнародного статусу України. Наголошувалося, що вона на підставі закону, прийнятого 4 березня 1945р. Верховною Радою УРСР (1 лютого 1944 ВР СРСР), «відновила право, що раніше належало їй і яким вона добровільно поступилася СРСР у 1922р. на встановлення безпосередніх зносин з іноземними державами, укладення угод з ними, незалежне представництво на міжнародних конференціях і в органах, створюваних останніми». Далі у Заяві акцентувалося на причинах зацікавленості України в охороні власної та міжнародної безпеки, на її внеску в справу перемоги.