7.Діяльність урср в оон 1945-90рр

Міжнародна діяльність України в період 1944-1990 років була в основному зорієнтована на участь у роботі Організації Об'єднаних Націй (ООН), що давало можливість, хоча й символічну і обмежену, інформувати світову громадськість про життя України, брати участь у обговоренні світових та регіональних проблем, здобувати досвід у сфері багатосторонньої дипломатії.

Як держава-засновниця ООН Україна (Українська РСР) брала участь у розробці Статуту цієї організації, формуванні її структури, органів та установ.

1945 р. Українська РСР стає членом Міжнародного Суду,

1946 р. - Всесвітньої організації охорони здоров'я,

1947 р. - Всесвітнього поштового союзу, Міжнародний союз електрозв`язку

1948 р. - Всесвітньої метеорологічної організації, Всесвітня організація охорони здоров"я

1954 р. - Міжнародної організації праці (МОП,) ЮНЕСКО,

1956 р. - Європейської Економічної Комісії,

1957 р. - МАГАТЕ.

1958 - Українська РСР сприяла створенню Міжнародного Надзвичайного фонду ООН допомоги дітям

1970- Всесвітня організація інтелектуальної власності

1985- Організація Об"єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО)

У 1948-1949 і 1984-1985 роках Україна обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН. Однак лише у 2000-2001 роках, коли Україна була втретє обрана до РБ ООН, наша держава діяла як незалежний учасник міжнародних відносин.

У радянські часи Україна ставала членом

• ЕКОСОР, останнiй раз - 1993-1995 рр

• Адміністративної Ради МОП,

• Ради керівників Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП),

• керівників МАГАТЕ,

• Комітету боротьби з апартеїдом та із здійснення невід'ємних прав палестинського народу. Серед проблем, що вирішувалися ООН за активної участі України, були проблеми роззброєння, зокрема заборони хімічної зброї, незастосування сили, демілітаризації космосу, ліквідації залишків колоніалізму, заборони найманства.

• На 45-й сесії ГА ООН (1990 р.) 126 країн прийняли резолюцію про міжнародне співробітництво з подолання наслідків Чорнобильської аварії.

• обиралася непостiйним членом Ради Безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001 рр.),

• У 1997 р. Мiнiстра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесiї Генеральної Асамблеї ООН

52-а сесiя ГА ООН, яка увiйшла в iсторiю як "сесiя реформ", схвалила всеохоплюючу програму реформування Органiзацiї, запропоновану її Генеральним секретарем К.Аннаном, i надала потужного iмпульсу широкомасштабному оновленню Органiзацiї.

• Представника України Посла В.Василенко було обрано до складу суддiв ad litem Мiжнародного кримiнального трибуналу для колишньої Югославiї.

Співробітництво України та ЮНЕСКО. Одним із важливих аспектів, який визначає активність України та її роль в діяльності ЮНЕСКО, є її участь у керівних та програмних органах ЮНЕСКО.

Україна є членом Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки i культури (ЮНЕСКО) з 12 травня 1954 року. З грудня 1962 року в Парижі функціонує Постійне представництво України при ЮНЕСКО.

Мета членства. Членство України в ЮНЕСКО стратегічно орієнтоване на сприяння розширенню міжнародного співробітництва наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення їх участі у програмній діяльності Організації. Метою такого співробітництва є зміцнення інтелектуального потенціалу країни та залучення його до загальносвітових процесів в гуманітарній сфері, а також використання в національних інтересах можливостей ЮНЕСКО та міжнародного досвіду в галузях її компетенції.

Ініціативи в ЮНЕСКО. За період членства в ЮНЕСКО Україна виступила ініціатором багатьох міжнародних програм та проектів, зокрема:

• використання засобів інформації з метою зміцнення миру

• недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами, що дало поштовх до розробки i прийняття відповідної Декларації (1978 рік)

• один з iнiцiаторiв розробки Декларації про раси i расові забобони

• започаткування проектів стосовно ролі ЮНЕСКО у встановленні нового міжнародного економічного порядку

• вивчення та поширення слов'янських культур

Сьогоднi Україна є членом Комiтету з програми i координацiї, Спецiального комiтету з операцiй з пiдтримання миру, Комiтету з внескiв, Комiтету з використання космiчного простору в мирних цiлях, Комiтету з питань здiйснення невiд'ємних прав палестинського народу, Консультативного комiтету з навчання, вивчення, розповсюдження та штршого визнання мiжнародного права, Комiтету з енергетики та природних ресурсiв, Комiсiї з роззброєння, Комiсiї з народонаселення та розвитку, Комiсiї з наркотичних засобiв, Виконавчої ради Програми розвитку ООН/Фонду ООН з питань народонаселення, Виконавчої ради Дитячого фонду ООН (ЮНIСЕФ), Виконавчої ради Мiжнародної органiзацiї працi, Ради керуючих МАГАТЕ.

8.( див 7 та 82 пит)

10.. Економічна складова російсько-українських відносин.

http://www.uceps.org/ukr/files/category_journal/NSD108_rus.pdf с . 15 – 23

http://www.fes.kiev.ua/new/wb/media/publikationen/letzte-Fassung.pdf

Згідно Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією:

Стаття 13

Високі Договірні Сторони розвивають рівноправне і взаємовигідне співробітництво в економіці, утримуються від дій, які можуть завдати економічної шкоди одна одній. У цих цілях, визнаючи необхідність поетапного формування і розвитку загального економічного простору шляхом створення умов для вільного пересування товарів, послуг, капіталів і робочої сили, Сторони вживають ефективних заходів для погодження стратегії здійснення економічних реформ, поглиблення економічної інтеграції на основі взаємної вигоди, гармонізації господарського законодавства.

Високі Договірні Сторони забезпечуватимуть широкий обмін економічною інформацією і доступ до неї підприємств, підприємців та вчених обох Сторін.

Сторони прагнутимуть до узгодження своєї фінансової, грошово-кредитної, бюджетної, валютної, інвестиційної, цінової, податкової, торгово-економічної, а також митної політики, до створення рівних можливостей і гарантій для господарюючих суб'єктів, сприятимуть формуванню і розвитку прямих економічних і торговельних відносин на всіх рівнях, спеціалізації і кооперації технологічно пов'язаних виробництв, підприємств, об'єднань, корпорацій, банків, виробників і споживачів продукції.

Високі Договірні Сторони сприятимуть збереженню і розвитку на взаємовигідній основі виробничої і науково-технічної кооперації між промисловими підприємствами при розробці і виробництві сучасної наукоємної продукції, включаючи продукцію для потреб оборони.

Стаття 14

Високі Договірні Сторони забезпечать сприятливі умови для прямих торговельних та інших економічних відносин і співробітництва на рівні адміністративно-територіальних одиниць відповідно до діючих національних законодавств, приділяючи особливу увагу розвитку економічних зв'язків прикордонних регіонів.

Стаття 15

Високі Договірні Сторони забезпечують сприятливі економічні, фінансові і правові умови для підприємницької та іншої господарської діяльності підприємств і організацій другої Сторони, включаючи стимулювання і взаємний захист їхніх інвестицій. Сторони заохочуватимуть різні форми кооперації і прямих зв'язків між господарюючими суб'єктами обох держав незалежно від форм власності.

***

27 февраля 1998г. - Договор об экономическом сотрудничестве на 1998-2007гг., которым утверждены Программа экономического сотрудничества между Украиной и РФ на 1998-2007гг.

22 июня 2007г. - Программа экономического сотрудничества РФ и Украины на 2008-2010гг.

Кроме того, главами держав были подписаны План действий Россия-Украина на 2005-2006гг. и План действий Россия-Украина до 2009г.,

На сегодня, сторонами подписаны и вступили в действие 58 межгосударственных и межправительственных договоров и соглашений, а также значительное количество двусторонних межрегиональных и межведомственных документов, которые в той или иной мере направлены на развитие сотрудничества в экономической сфере.

Етапи співробітництва:

Падение: 1990-е годы. После распада СССР в силу объективных и субъективных причин имеющийся потенциал экономических связей был дезорганизован. При этом наибольшие потери понесли высокотехнологические отрасли. В Украине объемы производства минеральных удобрений уменьшились на 50%, химических волокон и нитей – почти в шесть раз, средств защиты растений – в 50 раз.

Невозможность самостоятельно решить экономические проблемы в условиях сохранения высокой взаимозависимости экономик стала одной из причин экономических конфликтов между Украиной и РФ.

Так, переориентация добывающей промышленности на мировые рынки привела не только к сокращению внутреннего производства в обеих странах, но и объемов взаимной торговли: объем двустороннего товарооборота с 1996г. по 1999г. уменьшился с $14,4 млрд. до $8 млрд. или на 55,5%, а доля РФ в украинском товарном экспорте сократилась с 38,7% до 20,7%.

В целях предупреждения дальнейшего ухудшения ситуации оба государства были вынуждены прилагать огромные усилия для переориентации предприятий на выпуск новой продукции. Однако, это потребовало значительных средств, одним из реальных путей получения которых стало наращивание объемов экспорта стратегического сырья в третьи страны.

Активизация: 2000-2004гг. Переориентация торговых отношений между двумя странами началась с 2000г., когда после затяжного периода падения впервые был зафиксирован рост взаимной торговли.В 2004г. году объем торговли товарами между Украиной и РФ составил уже $17,6 млрд., что в 2,2 раза превысило показатели 1999г. Украинский экспорт в РФ за этот период ичился в 2,5 раза, российский импорт

в Украину – в 2,1 раза.

Благоприятные для Украины позиции РФ во многом определялись задекларированными украинской стороны намерениями ском пространстве (ЕврАзЭС, ЕЭП) и готовностью

идти на встречу России в учете ее экономических иполитических интересов.

Стабильный рост: 2005-2008гг. Несмотря на охлаждение отношений в политической сфере, после-

довавшее после президентских выборов в Украине 2004г., экономическое сотрудничество между Украиной

и Россией продолжало развиваться.

Экономика Украины оставалась зависимой от российского импорта, но в его товарной структуре преобладали энергоносители (в 2007г. – 46,8%, в 2008г. – 42,8%) и сырьевая продукция1.

Кроме того, РФ стабильно занимала 6-7 место среди стран - основных инвесторов Украины. Так, если по состоянию на 1 января 2006г. общий объем российских инвестиций составлял $835,8 млн., то на начало

2009г. – $1,85 млрд.

Стагнация: II половина 2008г. - начало 2009г. Негативное влияние глобального финансового кризисна и рецессия мировой экономики не могли не отразится на состоянии торгово-экономического сотрудничества между странами.

Так, месячные показатели экспорта украинской продукции в РФ, снизились с $1,6 млрд. в сентябре 2008г., до $1,2 млрд. в октябре, $797 млн. – ноябре, и $876 млн. – в декабре.

ПРОБЛЕМИ

Украинские экспортеры при поставке товаров в РФ зачастую сталкиваются со следующими препятствиями:

• искусственными барьерами, создаваемыми на пути движения товаров, применением тарифных и нетарифных ограничений поставок продукции на российский рынок;

• значительными затратами времени и средств на получение сертификатов соответствия на украинские товары в России;

• использованием методов недобросовестной конкуренции со стороны российских товаропроизводителей и импортеров, ориентированных на страны далекого зарубежья;

• завышенными транспортными тарифами.

МЕХАНІЗМИ ВИРІШЕННЯ:

Эти проблемы можно было бы постепенно решить путем развития кооперационных связей, создания сов-

местных предприятий и промышленно-финансовых групп. Однако, этому препятствует отсутствие надлежащей нормативно-правовой базы регламентирующей порядок сотрудничества субъектов

хозяйствования и прописывающей механизмы регулирования двустороннего сотрудничества на уровне хозяйствующих субъектов и взаиморасчетов между ними.