58. . Стан та перспективи відносин Україна – нато.

Відносини між Україною та НАТО мають вагоме значення для гарантування миру і стабільності на євроатлантичному просторі. Географічно Україна посідає ключове місце на перетині Східної та Західної Європи. Україна має спільний кордон з чотирма країнами НАТО — Угорщиною,Польщею, Румунією та Словаччиною. У політичному плані, після набуття державного суверенітету у 1991 році, Україна завжди була відданою справі підтримання міжнародної безпеки та розвитку добросусідських відносин у регіоні. Починаючи з 1994 р., Україна бере активну участь у програмі «Партнерство заради миру» (ПЗМ), в рамках якої українські військові були залучені до кількох десятків спільних з країнами-членами та партнерами НАТО миротворчих навчань як на території країни, так і за кордоном. Подальше поглиблення співпраці відбулось у 1997 році внаслідок підписання Хартії про Особливе партнерство в Мадриді, яка відкрила шлях для проведення консультацій та співпраці з питань євроатлантичної безпеки. Відповідно до Хартії була створена Комісія Україна — НАТО. Цей орган ухвалює рішення та здійснює управління заходами співробітництва. У листопаді 2002 року з метою поглиблення та розширення відносин Україна — НАТО був підписаний у Празі План дій Україна — НАТО, який має на меті сприяти реформаторським зусиллям України на шляху до цілковитої інтеграції до євроатлантичних структур безпеки. В рамках нього реалізується щорічний Цільовий план Україна — НАТО.

Інтенсифікований діалог з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ було започатковано 21 квітня 2005 року у Вільнюсі. Процес Інтенсифікованого діалогу пропонується країнам, що висловили зацікавленість стати членами Альянсу, і є першим етапом офіційного процесу підготовки країн-аспірантів до членства в НАТО. Виконання ПДЧ є останнім етапом на шляху до отримання країною-претендентом запрошення приєднатися до Альянсу.

Слід усвідомлювати що можливість вступу до НАТО була пов’язана з зовнішньо-політичною доктриною президента Буша-молодшого. Сьогодні ж США віддалились від України, і ініціативу перехопила російська сторона. Після провалу в отриманні ПДЧ в 2008мому наші стосунки з НАТО вже так не розвивались як до цього. З приходом до влади Януковича це питання взагалі не обговорюється, в законі «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» питання вступу до НАТО взагалі не згадується, акцент переноситься на Європу і ЄС. Янукович говорячи про підтримання співпраці з НАТО на старому рівні фактично розпочав його згортання. 2 квітня 2010 Віктор Янукович своїм рішенням, ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО і ліквідував національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.

Щодо подальших перспектив, то Я думаю що нічого нам не світить.Обама відмовився від яскравої жорсткої наступальної політики («Решительная Сила» Буша), позначилась на цьому і нова політика президента України. Таким чином активність США в цьому питанні знизилась, України – взагалі відсохла, про Росію – мовчу, особливо з огляду на заманювання до ТС РФ, Б, Каз.

Просто Гляньте ось –це і вам все стане зрозуміло, це десь займає 1\ 10 якщо не менше від усього документу де в основному пишеться рпо корупцію, ЄС і права людини…. Але ніяк аж не про якесь серйозне партнерство)

Якщо У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2011 рік то:

1.3. Зовнішня політика

Україна з урахуванням своїх національних інтересів проводить збалансовану зовнішню політику, що грунтується на принципах міжнародного права, зокрема принципах рівноправності та взаємовигідного співробітництва. Україна продовжуватиме розвивати політичний діалог та практичне співробітництво з Альянсом в усіх сферах, які становлять взаємний інтерес, для активізації внутрішньодержавних демократичних перетворень, сприяння реалізації політики європейської інтеграції, а також зміцнення своїх позицій на міжнародній арені.

1.3.1. Конструктивне партнерство з Організацією Північноатлантичного договору ( 950_008 ) у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь і підтримка миротворчих операцій і місій під егідою Альянсу. Україна продовжуватиме робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами, братиме активну участь в операціях та місіях під егідою Альянсу в Ісламській Республіці Афганістан, Косово, Республіці Ірак. Триватиме військово-морське співробітництво України та Альянсу в рамках антитерористичної операції НАТО в Середземному морі "Активні зусилля". Здійснюватимуться дальші кроки для практичної реалізації зобов'язань України щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО. Україна й надалі надаватиме підтримку миротворчим та гуманітарним місіям і операціям Альянсу, вивчатиме можливість здійснення внеску в антипіратські операції. Середньострокові цілі: проводити засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони держав - членів Альянсу та глав дипломатичних представництв держав - членів Альянсу;

розробити механізм проведення консультацій у форматі Комісії Україна - НАТО в разі виникнення прямої загрози суверенітету, незалежності, територіальній цілісності та непорушності кордонів України;

продовжувати участь українського миротворчого контингенту та миротворчого персоналу у миротворчих місіях і операціях Альянсу;

забезпечити участь підрозділів Збройних Сил України у багатонаціональних навчаннях, що проводяться в рамках Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО;

здійснювати підготовку підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу у сфері боротьби з тероризмом;

вивчити можливість взаємодії України з НАТО у питаннях протиракетної оборони.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розвивати діалог України з Альянсом шляхом проведення засідань Комісії Україна - НАТО;

проводити експертні консультації Україна - НАТО на високому рівні та консультації спільних робочих груп з питань воєнної реформи, економічної безпеки, планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна - НАТО;

проводити спільні засідання і консультації з Комітетом НАТО з питань політики та партнерства щодо актуальних питань зовнішньої політики України і співробітництва між Україною та Альянсом;

залучати авіаційні транспортні засоби до перевезення вантажів та особового складу збройних сил держав - членів і держав - партнерів Альянсу, які беруть участь у миротворчих місіях і операціях Організації Північноатлантичного договору ( 950_008 );

забезпечувати діяльність українського миротворчого контингенту в рамках участі у міжнародній миротворчій операції НАТО в Косово (КФОР);

забезпечити участь миротворчого персоналу України в операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Ісламській Республіці Афганістан;

надавати повітряний коридор для здійснення перельотів літаків військово-транспортної авіації збройних сил держав - членів Альянсу через територію України в рамках участі в операції МССБ в Ісламській Республіці Афганістан;

забезпечити активну участь представників України у засіданнях Північноатлантичної ради НАТО (на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони, постійних представників у форматі держав - контрибуторів МССБ, КФОР), Військового комітету НАТО (на рівні начальників генеральних штабів та військових представників у форматі держав - контрибуторів МССБ, КФОР), а також Комітету НАТО з питань політики операцій;

забезпечити участь кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських операціях у Середземному морі в рамках операції Організації Північноатлантичного договору ( 950_008 ) "Активні зусилля", а також діяльність первинного національного Контактного пункту операції Організації Північноатлантичного договору ( 950_008 ) "Активні зусилля" та обмін інформацією про судна, що викликають підозру;

продовжити забезпечення участі миротворчого персоналу України у складі Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак;

продовжити планову підготовку підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу з метою досягнення цілей партнерства шляхом участі у процесі планування та оцінки сил в рамках Програми НАТО "Партнерство заради миру" ( 950_001 ).

59. Відносини Україна – ОБСЄ.

Україна є учасницею ОБСЄ з 30 сiчня 1992 року. З цього часу вона бере активну участь у роботi всiх колективних керiвних органiв Органiзацiї, виробленнi та прийняттi ними рiшень з рiзних аспектiв її дiяльностi. Україна активно спiвпрацює з iнститутами Органiзацiї, у першу чергу, з Верховним комiсаром ОБСЄ у справах нацiональних меншин (ВКНМ), Бюро з демократичних iнститутiв i прав людини (БДIПЛ) та Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМI. Крiм того, важливим напрямком спiльної дiяльностi стало спiвробiтництво з Мiсiєю ОБСЄ в Українi, а нинi з Координатором проектiв ОБСЄ в нашiй державi. У центрi уваги ВКНМ, перебуває питання надання допомоги Українi у справi облаштування кримських татар та представникiв iнших, колись депортованих народiв, що зараз повертаються на свою iсторичну батькiвщину. А також є вивчення ситуацiї щодо становища росiйської меншини в Українi та вiдповiдно української в Росiї. БДIПЛ, вiдповiдно до свого мандату, органiзовує роботу спостережних мiсiй за президентськими та парламентськими виборами у країнах-учасницях ОБСЄ, у тому числi в Українi, а також реалiзує рiзного роду проекти, спрямованi на розвиток та змiцнення її демократичних iнститутiв. Зокрема, в Українi в рамках таких проектiв надається рiзного роду допомога у справi органiзацiї роботи офiсу омбудсмена, реформування адмiнiстративної структури Конституцiйного суду України, удосконалення виборчого законодавства, створення Нацiональної ради iз запобiгання торгiвлi жiнками тощо. БДIПЛ спiльно з iнститутом Координатора проектiв ОБСЄ в Українi бере участь, зокрема, у реалiзацiї проекту "Всестороннiй огляд законодавства України у галузi прав людини". За iнiцiативою Уряду України у серпнi 1994 року була заснована Мiсiя ОБСЄ в Українi. Основну увагу Мiсiї було зосереджено на питаннях пiдтримки суверенiтету, територiальної цiлiсностi та непорушностi кордонiв України у вiдповiдностi до основоположних принципiв ОБСЄ. Активно працюючи на цьому напрямi, Мiсiя зробила позитивний внесок у справу стабiлiзацiї ситуацiї в Автономній Республіці Крим. 30 квiтня 1999 р. Мiсiя ОБСЄ в Українi завершила свою роботу у зв'язку з виконанням свого мандату, що стало першим в iсторiї Органiзацiї випадком, коли Мiсiя ОБСЄ припинила своє iснування саме завдяки успiшному виконанню покладених на неї завдань. За результатами дво- та багатостороннiх переговорiв стосовно нових форм спiвробiтництва нашої держави з iнститутами Органiзацiї було прийнято рiшення щодо заснування з 1 червня 1999 р. посади Координатора проектiв ОБСЄ в Українi. Завдання Координатора i його офiсу полягає у пiдготовці та реалiзацiї в Українi рiзного роду проектiв вiдповiдно до компетенцiї ОБСЄ та забезпечення їх фiнансування за рахунок видiлення цiльових коштiв мiжнародними органiзацiями чи iншими державами-учасницями ОБСЄ. На посаду Координатора було призначено представника Швейцарiї П.Буркхарда. Iснуючi на сьогоднiшнiй день та перспективнi проекти передбачають активне залучення до їх реалiзацiї таких iнститутiв ОБСЄ як БДIПЛ та Представника з питань свободи ЗМI. Важливим напрямком спiвпрацi України з iнститутами ОБСЄ, у тому числi й через нову форму спiвробiтництва, має стати сприяння здiйсненню нашою державою реформ у рiзних сферах суспiльного життя країни. У першу чергу це стосується вирiшення таких завдань, як приведення чинного законодавства України у вiдповiднiсть до законодавства ЄС, забезпечення законодавчої пiдтримки проведенню iнституцiйних та економiчних реформ. Принциповi пiдходи України з найбiльш актуальних питань дiяльностi ОБСЄ послiдовно реалiзуються в ходi Вiденських переговорiв, у яких делегацiя нашої країни вiдiграє одну з провiдних ролей. Зусилля делегацiї України послiдовно спрямовуються на подальше забезпечення iнтересiв нашої держави в ОБСЄ, змiцнення її авторитету, пiдвищення ефективностi взаємодiї з делегацiями iнших держав-учасниць Органiзацiї, у першу чергу ЄС. Протягом останнього часу мали мiсце критичнi зауваження на адресу України з боку Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМI. Делегацiя нашої держави активно протистоїть спробам звинуватити Україну у недостатньому дотриманнi взятих на себе зобов'язань у цiй галузi та намагається налагодити спiвробiтництво з офiсом Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМI i спрямувати його дiяльнiсть у конструктивне русло. Позитивним кроком у планi розвитку спiвпрацi стало проведення у Києвi у груднi 1999 року за сприяння та участi Уряду України "круглого" столу з питань забезпечення свободи ЗМI в нашiй державi. Було надано необхiдне сприяння проектам щодо випуску вiдповiдних телевiзiйних програм, проведення аналогiчних за тематикою семiнарiв. Уряд України пiдтримав iдею пiдключення до реалiзацiї цих пропозицiй Координатора проектiв ОБСЄ в Українi.