Злочини проти власності

Злочини проти власності – це діяння, що посягають на економічні відносини власності.

Відмінною рисою злочинів проти власності є їхній умис­ний характер. Лише два злочини – необережне знищення або пошкодження чужого майна, а також злочинно-недбале ставлення до охорони чужого майна – є необережними.

За способом вчинення, мотивом і метою злочини про­ти власності розподіляються на три групи: корисливі зло­чини з ознаками розкрадання; корисливі злочини без ознак розкрадання; некорисливі злочини. Під розкрадан­ням розуміють незаконне безоплатне обернення чужого майна на свою користь чи користь інших осіб із корисли­вих мотивів.

Корисливі злочини з ознаками розкрадання:

1) крадіжка — таємне викрадення чужого майна;

2) грабіж — відкрите викрадення чужого майна;

3) розбій — напад з метою заволодіння чужим май­ном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства;

4) вимагання — вимога передачі чужого майна під загрозою насильства над потерпілим або його близь­кими родичами, пошкодження або знищення їхньо­го майна;

5) шахрайство — заволодіння чужим майном шля­хом обману чи зловживання довірою;

6) присвоєння, розтрата чужого майна або заволо­діння ним шляхом зловживання службовим ста­новищем.

Корисливі злочини без ознак розкрадання:

1) заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою за відсутності ознак шахрай­ства;

2) привласнення особою знайденого чужого майна або такого, що випадково опинилося в неї.

Некорисливі злочини:

1) умисне знищення або пошкодження чужого май­на, якщо воно завдало шкоди у великих розмірах. Необережне знищення або пошкодження чужого майна є злочином лише тоді, коли воно спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей;

2) погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим небезпечним способом, за наяв­ності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози;

3) порушення обов'язків щодо охорони чужого май­на, яке спричинило тяжкі наслідки для власника майна.

Злочини проти громадського порядку і моралі

Злочини проти громадського порядку і моралі – це діяння, що посягають на впорядковані соціальними нор­мами життя діяльність, побут і відпочинок людей.

Злочини проти громадського порядку відрізняються, як правило, умисною формою вини. За об'єктом посягання розрізняють злочини проти громадського спокою; злочи­ни проти моральних засад суспільства; злочини, що пося­гають на культурні цінності.

До злочинів проти громадського спокою належать: групове порушення громадського порядку; масові безладдя, тобто дії натовпу, що супроводжуються погромами, підпа­лами, захопленням будинків, насильством над особою; публічні заклики до масового безладдя.

Серед злочинів проти моральних засад суспільст­ва найбільш поширеним є хуліганство, тобто грубе пору­шення громадського порядку за мотивами явної непова­ги до суспільства, що супроводжується особливою зухва­лістю чи надзвичайним цинізмом. Об'єктивна сторона хуліганства може виявлятися в завданні побоїв, знищенні або пошкодженні майна, вчиненні дебошу, безсоромних дій, знущанні над хворою, літньою чи безпомічною лю­диною. Відмітна риса цього злочину – виключно внут­рішні спонукання до хуліганських дій, а саме: безкуль­тур'я, жорстокість, невихованість, презирство до суспіль­ства й особи..

Поряд з хуліганством до злочинів цієї групи належать: наруга над могилою; жорстоке поводження з тваринами; ввезення, виготовлення чи розповсюдження творів, що про­пагують культ насильства і жорстокості; ввезення, виго­товлення або розповсюдження порнографічних предметів; створення чи утримання місць розпусти і звідництва; про­ституція; залучення неповнолітніх до злочинної діяльно­сті; пияцтво, жебрацтво, зайняття азартними іграми.

До злочинів, що посягають на культурні цінності, належать знищення, руйнування або псування пам'ятни­ків історії чи культури.