Тема 4.5 Договір контрактації сільськогосподарської продукції, комісії.

ПЛАН самостійного вивчення теми

1. Поняття, порядок укладення, зміст договору контрактації сільськогосподарської продукції.

2. Відповідальність сторін.

3. Договір комісії: поняття, загальна характеристика, порядок укладення.

4. Види договорів комісії в споживчій кооперації.

[32] стор. 466-478; [6] стор. 236; [9] стор. 166-167.

Кількість годин для самостійної роботи – 2 (дві)

Методичні вказівки

Продовжуючи розглядати окремі види зобов’язань, договори в цій темі звернемо увагу на договір контрактації і сільськогосподарської продукції і комісії, їх особливості.

У ЦКУ (ст. 713) та ГК (ст. 272-274) розкривається характеристика договору контрактації с/г продукції. Цитуємо статті ГК.

Стаття 272. Договір контрактації сільськогосподарської продукції

1. Державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сіль­ськогосподарської продукції.

2. За договором контрактації виробник сільськогоспо­дарської продукції (далі – виробник) зобов'язується пере­дати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі — контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується спри­яти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прий­няти і оплатити її.

3. У договорах контрактації повинні передбачатися:

– види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

• кількість продукції, яку контрактант приймає безпо­середньо у виробника;

• ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції;

• обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в орга­нізації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

• взаємна майнова відповідальність сторін у разі невико­нання ними умов договору;

• інші умови, передбачені Типовим договором контракта­ції сільськогосподарської продукції, затвердженим у по­рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 273. Особливості виконання договорів контрактації

1. Виробник повинен не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продук­ції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі.

2. Контрактант зобов'язаний прийняти від виробника всю пред'явлену ним продукцію на умовах, передбачених у до­говорі. Нестандартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені договором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що погоджені сторонами.

3. У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрак­тант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам. Решта продукції приймається контрактан­том на визначених договором приймальних пунктах, роз­ташованих у межах адміністративного району за місцезна­ходженням виробника.

4. Забезпечення виробників тарою та необхідними мате­ріалами для пакування продукції здійснюється у кількості, порядку та строки, передбачені договором.

5.Інші особливості виконання договорів контрактації встановлюються Положенням про контрактацію сільськогосподарської продукції, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 274. Відповідальність за договором контрактації

1. За нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому догово­ром, якщо інший розмір не передбачений законом.

2. За невиконання зобов'язання щодо приймання сіль­ськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явле­ної виробником у строки і в порядку, що погоджені сторо­нами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховую­чи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані вироб­никові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, — повну її вартість.

3. У разі якщо продукцію не було своєчасно підготовле­но до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завда­ні цим збитки.

У договорі контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне вико­нання зобов'язань відповідно до вимог цього Кодексу, а також ЦКУ ст. 1209-1211. Слід зазначити, що до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 1011-1028 ЦКУ дається характеристика договору комісії. Дію такого договору можна побачити у комісійних магазинах тощо. Звернемо увагу на такі поняття „умови”, „комісійна плата”, „виконання договору”, „субкомісія”, „треті особи”, „право власності комітента”, „зберігання майна комітента”.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язуєть­ся за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За умовою договору комісії:

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення те­риторії його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладен­ня договору комісії з іншими особами.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

У статті 1013 визначається поняття комісійної плати:

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Якщо комісіонер поручився за виконання правочину тре­тьою особою, він має право на додаткову плату.

Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із зви­чайних цін за такі послуги.

Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежа­ли від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на за­гальних підставах.

У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Виконання договору комісії передбачає такі правочини:

Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, най­більш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або ви­мог, що звичайно ставляться.

Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигід­них, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

У статті 1015 визначено поняття „Субкомісія”.

За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись від­повідальним за дії субкомісіонера перед комітентом.

За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіоне­ра права та обов'язки комітента.

У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси ко­мітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента.

Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у від­носини з субкомісіонером.

У статті 1016 визначено поняття виконання договору, укладеного комісіонером з третьою особою.

1. Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необ­хідним для виконання обов'язку перед третьою особою.

2. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіо­нер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане . за договором комісії.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, по­винен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважа­ється прийнятим.

Законодавством передбачено право і комітента і комісіонера на відмову від договору комісії. Розглянемо такі обставини.

Комітент має право відмовитися від договору комісії. .Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комі­тент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановле­ний, — негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

Комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента.

У разі відмови комісіонера від договору комісії комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

Питання для самоконтролю.

1. Назвіть сторони договору контрактації с/г продукції.

2. У чому сутність договору контрактації?

3. Які особливості цього договору?

4. Яка відповідальність передбачена за договором контрактації?

5. Що уявляє собою договір комісії?

6. Назвіть сторони договору комісії.

7. Чи мають право комітент і комісіонер відмовитися від договору комісії?

8. Що означає термін „субкомісія”?

Розділ IV.

ОСНОВИ цивільного права і цивільного процесу