Питання для самоконтролю.

1. Які правові акти України регулюють питання з оплати праці?

2. Що означає заробітна плата?

3. Назвіть структуру зарплати.

4. Назвіть систему, що закладена в основу зарплати.

5. Дайте характеристику оплати праці робітників і службовців.

6. Що означає мінімальна заробітна плата?

7. Як оплачується праця при важких і шкідливих умовах?

8. Власник підприємства перевів працівника Н. на іншу роботу, внаслідок виробничої необхідності, і призначив йому наказом заробітну плату нижче ніж він отримував на своєму робочому місці роботи. Працівник вирішив, що має місце порушення його трудового права і звернувся до комісії по трудовим спорам. Хто правий: працівник чи власник? Доведіть.

9. Як виплачується зарплата при звільненні працівника?

Розділ V

Основи трудового права.

Право соціального захисту

Тема 5.5 Індивідуальні трудові спори. Колективні спори.

План самостійного вивчення теми

1. Поняття і причини трудових спорів.

2. Органи, що розглядають трудові спори.

3. Підвідомчі трудових спорів. Комісії з трудових спорів (КТС).

4. Виконання рішення КТС.

5. Підвідомчість трудових спорів суду.

6. Строки звернення за вирішенням трудових спорів.

7. Поновлення на роботі неправильно звільнених, неправильно переведених працівників.

8. Оплата за вимушений прогул.

9. Порядок вирішення трудових спорів (конфліктів).

10. Законодавство України про порядок вирішення колективного спору.

[31] стор. 386-389; [11] стор. 450 – 455; [13] стор. 180 – 233; [3] стор. 112, стор. 140-157;. [36] стор. 409-478.

Методичні вказівки

Студенти закінчують тему “Трудове право” поняттям “Трудові спори”.

Існують індивідуальні і колективні трудові спори.

Індивідуальний трудовий спір – це спір між працівником і працедавцем з питань застосування норм трудового законодавства, про які заявлено в орган, компетентний розглядати трудові спори.

Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів урегульований главою XV Кодексу законів про працю України і Цивільно-процесуальним кодексом України.

Індивідуальні трудові спори розглядаються комісіями з трудових спорів і місцевими судами. Комісія з трудових спорів (КТС) обирається трудовим колективом з чисельністю працюючих не менш ніж 15 чоловік.

Працівник може звернутися і КТС ц тримісячний строк з дня, коли він дізнався чи мав дізнатися про порушення своїх прав. Заява працівника реєструється КТС і підлягає розгляду в десятиденний строк. Трудовий спір розглядається у присутності працівника, представника профспілкового органу чи адвоката (за бажанням працівника) і працедавця чи його представника. Рішення КТС приймається більшістю голосів її членів, що є присутніми на засіданні. Копії рішення вручаються працівнику і працедавцю. Рішення КТС може бути оскаржено сторонами в суді.

Працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався чи мав дізнатися про порушення свого права, у справі про звільнення – у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, а з питань виплати заробітної плати – безстроково.

Рішення суду за розглядом трудового спору підлягає негайному виконанню. Колективний трудовий спір виникає тоді, коли виникають розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин.

Відповідно до Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” (3 березня 1998 р.) колективний спір може виникнути відносно:

а) встановлення нових або зміни існуючих умов праці;

б) укладання чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди чи окремих їхніх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

При виникненні трудового спору вимоги трудового колективу затверджуються на загальних зборах (конференції). Адміністрація має розглянути ці вимоги в п’ятиденний строк. Якщо сторони колективного спору не дійшли до згоди, то спір розглядається у спеціально створених органах: у комісії з примирення або трудового арбітражі.

Рішення трудового арбітражу є обов’язковим, якщо сторони попередньо про це домовилися. Це рішення затверджується більшістю голосів, оформлюється протоколом і підписується всіма його членами. Крайнім засобом вирішення колективного спору є страйк.

Страйк – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпані) вирішення колективного трудового спору у зв'язку з відмовою власника чи уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги працівників чи уповноваженого ними органу.

Рішення про оголошення страйку затверджується загальними зборами (конференцією) працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість працівників або дві третини делегатів конференції. Закон забороняє проведення страйку працівниками органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки і правопорядку. Страйк вважається незаконним і тоді, коли спір попередньо не розглядався в комісії з примиренням і трудовому арбітражі. Рішення про визнання страйку незаконним може прийняти тільки суд, після чого страйкуючі мають стати до роботи.

Питання для самоконтролю

1. Що таке трудовий спір та його види?

2. Які органи мають право розглядати індивідуальні трудові спори?

3. Як вирішуються колективні спори?

4. З якою метою, на Вашу думку, в Конституції України передбачено право на страйк?

5. Які категорії працюючих не мають права на страйк? Чому?

Розділ V

Основи трудового права.

Право соціального захисту