Питання для самоконтролю

1. Назвіть основний законодавчий акт, який передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення.

2. Які види правопорушень Ви знаєте?

3. Як виконується адміністративне стягнення у вигляді оплати вилучення предмета?

4. У якому документі фіксується факт вчинення адміністративного правопо­рушення? Хто складає цей документ?

5. Яке адміністративне стягнення застосовується до неповнолітніх?

6. Які заходи впливу замість стягнень можуть застосовуватися до неповноліт­ніх у разі вчинення ними адміністративних проступків?

7. Опишіть процедуру провадження у справах про адміністративні правопорушення.

8. Які особливі випадки з адміністративного правових відносин розглядає суд?

9. Які особливості має адміністративне провадження у порівняні з кримі­нальним судочинством?

10. Чи можуть бути оскаржені рішення адміністративного провадження?

Розділ IV.

ОСНОВИ цивільного права і цивільного процесу

Тема 4.1 Поняття, джерела і завдання цивільного законодавства України. Юридичні особи. Право власності.

Тема 4.1.2 (1) Поняття юридичної особи у цивільному праві

ПЛАН самостійного вивчення теми

1. Органи і представники юридичних осіб.

2. Правові положення спільних, колективних підприємств.

3. Юридичні особи споживчої кооперації.

[6] стор. 29-68; [3] стор. 243-249;[21] стор. 298-304; [15] стор. 106-188.

Кількість годин для самостійної роботи – 1 (одна)

Методичні вказівки

Розглядаючи вище вказані питання студенти мають визначити, що згідно з ЦК України суб'єктами цивільного права можуть бути не лише громадя­ни, а й господарські та інші структури, державні, кооперативні, громадські організації, господарські товариства, приватні, орендні й колективні підприємства, господарські об'єднання (асоціації, спілки тощо). Учасниками цих відносин можуть бути спільні підприємства за участю закордонних фірм, релігійні об'єднання тощо.

Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському чи третейському суді (ст. 80-112 ЦКУ).

Юридична особа має такі самі цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть залежати тільки людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів.

У цивільному кодексі України органи і представники визначаються так. Цитуємо:

Глава 10

ОРГАНИ ТА ПРЕДСТАВНИКИ, ЧЕРЕЗ ЯКИХ ДІЮТЬ

ДЕРЖАВА, АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ,

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ У ЦИВІЛЬНИХ

ВІДНОСИНАХ

Стаття 170. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах

1. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки че­рез органи державної влади у межах їхньої компетенції, встанов­леної законом.

Стаття 171. Органи, через які діє Автономна Республіка Крим у цивільних відносинах

1. Автономна Республіка Крим набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи влади Автономної Республіки Крим у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Стаття 172. Органи, через які діють територіальні громади у цивільних відносинах

1. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у ме­жах їхньої компетенції, встановленої законом.

Стаття 173. Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад

1. У випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нор­мативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Рес­публіки Крим, територіальних громад за спеціальними доручен­нями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи дер­жавної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та орга­ни місцевого самоврядування.

Зазначимо також, що

1. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

2. Держава може створювати юридичні особи приватного пра­ва (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Наприклад ст.. 169 ЦКУ визначає:

Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах таким чином:

1. Територіальні громади діють у цивільних відносинах на рів­них правах з іншими учасниками цих відносин.

2. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією Укра­їни та законом.

3. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Друге питання самостійного вивчення теми присвячено поняттю об’єднання підприємств.

Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Цивільне право розглядає регулювання лише юридичних осіб приватного права.

Юридичною підставою діяльності будь-якої юридичної особи є установчі документи. Це комплект документів установленої законом форми, згідно з якими юридична особа виникає і діє як об'єкт цивільного права.

Для різних юридичних осіб – це різні комплекти документів, але основними з них є, по-перше, рішення одного чи кількох власників або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи. Якщо засновників двоє чи більше, рішенням про створення є засновницький договір. По-друге, це статут юридичної особи. Безумовно, це локальні нормативні акти, зміст яких не повинен суперечити чинному законодавству.

Об'єднанням підприємств є господарська організація, утво­рена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як дер­жавні чи комунальні господарські об'єднання.

Господарське об'єднання – об'єднання підприємств, утворе­не за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на доб­ровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Гос­подарські об'єднання діють на основі установчого договору та /або статуту, який затверджується їх засновниками.

Державне (комунальне) господарське об'єднання – об'єднан­ня підприємств, утворене державними (комунальними) підприєм­ствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначе­них законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпо­рації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, пе­редбачені законом.

У другому питанні зупинимось на стислому визначенні Підприємства колективної власності (ГЛ. 10 ЦКУ)

Підприємством колективної власності визнається корпора­тивне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колектив­ної власності є виробничі кооперативи, підприємства спожив­чої кооперації, підприємства громадських та релігійних органі­зацій, інші підприємства, передбачені законом.

Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднан­ня громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності. Спожив­ча кооперація в Україні — система самоврядних організацій гро­мадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху. Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство — самовряд­на організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.

Підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання гро­мадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань (Див. таблицю).

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затвер­джує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керів­ника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи тру­дової діяльності засновників (учасників), їх спільного управлін­ня справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Далі розглянемо поняття корпоративних прав підприємств колективної власності.

Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У третьому питанні, перш ніж перейти до детального розгляду споживчої кооперації, розкриємо поняття господарської діяльності кооперативів за ст. 94 ЦКУ і поняття „виробничий кооператив” за ст. 95 ЦКУ.