Питання для самоконтролю

1. Які види відповідальності застосовуються у трудових правовідносинах?

2. Які види дисциплінарних стягнень передбачені КЗпП України?

3. Працівник здійснив прогул 1 червня. Керівнику підприємства стало відомо це 2 червня. З 10 по 15 червня працівник був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. 20 липня керівник видав наказ про його звільнення. Чи буде працівник поновлений на роботі судом, якщо він звернеться до нього? Мотивуйте свою відповідь.

4. Дайте загальну характеристику порядку звільнення працівника за порушення трудової дисципліни.

5. Що спільного і чим відрізняються між собою матеріальна і цивільно-правова відповідальність?

6. Які існують види матеріальної відповідальності? У яких випадках застосовується повна матеріальна відповідальність?

Розділ V

Основи трудового права.

Право соціального захисту

Тема 5.7 Право соціального захисту.

План самостійного вивчення теми

1. Поняття права соціального захисту та соціального забезпечення.

2. Правові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

3. Соціальні гарантії встановлені державою.

4. Соціальні ризики. Права особи на соціальне забезпечення.

5. Пенсійне забезпечення в Україні.

6. Основні нормативні акти, що регулюють порядок пенсійного забезпечення в Україні.

[31] стор. 391-407; [34] стор. 6-110, 305-386; [12] стор. 119-136; [3] гл. XVII; [22] стор.285-287

Кількість годин для самостійного вивчення теми – 1 (одна).

Методичні вказівки

Соціальне забезпечення – це система державних і громадських заходів, спрямованих на матеріальне і культурно-побутове забезпечення непрацездатних громадян.

Ст. 46 Конституції України закріпила право громадян на соціальний захист та встановила види соціального забезпечення. Зокрема, закріплюється право на забезпечення у старості, при втраті годувальника, у разі повної чи часткової втрати працездатності, при тимчасовій втраті працездатності, а також у випадку безробіття з незалежних від громадянина причин.

Видами (формами) соціального забезпечення є:

• обов'язкове державне пенсійне страхування;

• обо'язкове державне соціальне страхування працівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

• соціальне забезпечення за рахунок Державного бюджету України, коштів соціальних фондів юридичних осіб, об'єднань громадян, власних накопичень громадян у недержавних пенсійних фондах, приватними пенсійними системами;

• адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, багатодітним сім'ям, непрацездатним громадянам за рахунок державного чи місцевого бюджетів;

• утримання непрацездатних осіб у державних, комунальних та інших установах соціального призначення (наприклад, утримання перестарілих та інвалідів у будинках – інтернатах).

Зазначені соціальні права громадян України гарантуються загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати праце­здатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно з Концепцією соціального забезпечення населення України від 21 грудня 1993 року та ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року встановлено такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

• пенсійне страхування – створюється відповідний пенсійний фонд для виплат пенсій;

• страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням – створюється страховий фонд зі страхування у зв'язку з тим­часовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

• медичне страхування – створюється страховий фонд з медичного страхування;

• страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату пра­цездатності — створюється страховий фонд зі страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• страхування на випадок безробіття (створюється страховий фонд зі страхування на випадок безробіття) та інші види страхування, передбачені законами України.

Створені страхові фонди беруть на себе зобов'язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків. Тобто страхові фонди с органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводять збір страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Усі застраховані громадяни є членами відповідних страхових фондів залежно від виду соціального страхування.

Крім соціального страхування, Концепцією соціального забезпечення населення України передбачено виплату соціальної допомоги непрацездатним, малозабезпеченим громадянам і найменш захищеним категоріям населення за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів. Це виплата соціальної пенсії особам, які не мають права на трудову пенсію, надання допомоги сім'ям, що виховують дітей, обслуговування пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян у будинках-інтернатах і допомоги вдома, надання натуральної допомоги малозабезпеченим громадянам шляхом забезпечення безоплатними обідами, одягом тощо.

Одним із видів матеріального забезпечення громадян є компенсації та пільги громадянам, які потерпіли від техногенно-екологічних та природних катастроф.

При цьому Конституція наголошує на тому, що пенсії, а також інші види соціальної допомоги, які є основним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, що встановлюється законодавством (ч.3 ст.46).