Питання для самоконтролю

1. Доведіть, що адміністративне право є самостійною галуззю права.

2. Чи регламентує адміністративне право відносини, суб’єктами яких є лише громадян України?

3. Яке співвідношення переконання та примусу в державному управлінні?

4. Назвіть основні обов’язки службовців.

5. Визначте повноваження головдержслужби.

6. Хто очолює головдержслужбу?

7. Якщо Ви є державним службовцем, складіть план своїх зобов’язань і визначте свої права.

8. Хто має право на державну службу?

Розділ ІІІ.

ОСНОВИ адміністративного ПРАВА

Тема 3.1 Адміністративно-правові норми адміністративно-правові відносини

Тема 3.1.2 Адміністративне правопорушення й адміністративна відповідальність

ПЛАН самостійного вивчення теми

1. Органи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

2. Види адміністративних стягнень.

3. Порядок накладення адміністративних стягнень.

[31] стор. 456-469; [18] стор. 103-194; [21] стор. 296 – 297, [2] стор. 3 – 136; [12] стор. 697-728; [32] стор. 573-597.

Кількість годин для самостійної роботи – 2 (дві).

Методичні вказівки

Продовжуючи вивчати поняття адміністративного правопорушення й адміністративні відповідальності, пропонуємо звернути увагу і чітко визначити органи, які уповноважені розглядати адміністративні справи.

Важливе місце в системі суб'єктів, що вирішують справи, від­ведене органам і посадовим особам, що уповноважені розгляда­ти справи про адміністративні правопорушення. Система таких органів визначена третім розділом КУпАП. У ст. 213 КУпАП закріплюється, що справи про адміністративні правопорушен­ня розглядають:

– адміністративні комісії при районних державних адмініст­раціях і виконавчих комітетах, міських, районних у містах, се­лищних і сільських рад. Вони вирішують всі справи про адмі­ністративні правопорушення, за винятком тих, які належать до компетенції інших органів. Комісія створюється відповідною держадміністрацією чи виконавчим комітетом у складі голови, секретаря і членів комісії;

– виконавчі комітети селищних і сільських рад уповноваже­ні розглядати справи про порушення громадського порядку, пра­вил торгівлі та інші аналогічні порушення;

– місцеві суди (судді) розглядають справи про адміністра­тивні правопорушення, віднесені до їх компетенції Кодексом. Судді одноособово розглядають справи про дрібне хуліганство, порушення правил адміністративного нагляду тощо;

– органи внутрішніх справ (ОВС), органи державних інспек­цій та інші уповноважені органи (їхні посадові особи) розгля­дають справи, віднесені до їх компетенції законодавством. Так, наприклад, ОВС (їхні посадові особи) розглядають справи про порушення громадського порядку, порушення правил паспорт­ної системи, правил прикордонного режиму, правил перебуван­ня в Україні і транзитного проїзду через територію України іно­земних громадян і осіб без громадянства, правил дорожнього ру­ху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про не­законний відпуск і незаконне придбання бензину чи інших па­льно-мастильних матеріалів.

Отже, закон визначає систему органів, що мають право роз­глядати справи про адміністративні правопорушення та визна­чає їхню підвідомчість.

Види адміністративних стягнень

Щодо громадян і службових осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, КпАП України передбачено застосування адміністративних стягнень.

Адміністративне стягнення — це міра відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КпАП України).

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення (ст. 24 КпАП України) (див. таблицю):

Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адмі­ністративні правопорушення, визнаються (ст.34 КпАП):

• щире розкаяння винного;

• відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення завданої шкоди;

• вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких обставин чи сімейних обставин;

• вчинення правопорушення неповнолітнім;

• вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Далі зупинимось на порядку накладання адміністративних стягнень, які визначені в КУпАП (Розділ IV, V).

Стисло викладемо наступне.

Накладення стягнення відбувається після винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення (ст..ст. 298-330 КУпАП). Наприклад, у ст.. 307 КУпАП зазначено, що штраф як адміністративне стягнення має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови.

Штраф – грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення судами та іншими органами адміністративної юрисдикції. Постанова відповідного органу про накладення адміністративного штрафу є обов'язковою до виконання. У разі її невиконання впродовж встановленого терміну штраф стягується у примусовому порядку.

Оплатив вилучення предмета, який був знаряддям скоєння або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат для реалізації вилученого предмету.

Конфіскація предмета, який став знаряддям скоєння чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфіскованим може бути лише предмет, що знаходиться в приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Позбавлення спеціального права, наданого конкретному громадянину (права керування транспортними засобами, права полювання), застосовується на строк до 3-х років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами у зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також у разі невиконання вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Адміністративний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 12 років, до осіб, які не досягли 18 років, до інвалідів І і II груп.

Слід зауважити, що оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення. Інші адміністративні стягнення можуть застосовуватися тільки як основні.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладене основне або основне і додаткове стягнення.

Питання для самоконтролю

1. Які органи вповноважені розглядати адміністративні справи?

2. Визначте види адміністративних стягнень.

3. Чи доводилося Вам здійснити адміністративне правопорушення? Як Ви були притягнуті до відповідальності?

4. Визначте особливості кожного виду стягнення і порядок його накладення.

Розділ ІІІ

ОСНОВИ адміністративного ПРАВА