- •Тема 1.1. Конституція України та її політичне і юридичне значення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ і Основи конституційного права України
- •Тема 1.1 Конституція України її політичне і юридичне значення
- •Тема 1.1.3 Конституційні гарантія прав і свобод. Обов'язки людини і громадянина. План самостійного вивчення теми
- •Методичні вказівки
- •Конституційний статус національних меншин і корінних народів України.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1.1. Конституція України та її політичне і юридичне значення
- •Характеристика законів „Про свободу совісті та релігійні організації” та „Про правовий статус іноземців”.
- •Тема 1.1. Конституція України та її політичне і юридичне значення
- •Методичні вказівки
- •Тема 1.1. Конституція України та її політичне і юридичне значення
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Основи теорії держави і права
- •Тема 2.1 Загальне вчення про держави
- •Тема 2.1.2 Правова та соціальна держава План самостійного вивчення теми
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.1 Загальне вчення про право
- •Тема 2.2 Загальне вчення про право
- •Тема 2.2.2 Правотворення як процес самоорганізації права
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Основи теорії держави і права
- •Тема 2.2 Загальне вчення про право
- •Тема 2.2.3 Правові відносини план самостійного вивчення теми
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Адміністративно-правові норми адміністративно-правові відносини
- •Тема 3.1.1 Поняття адміністративного законодавства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Адміністративно-правові норми адміністративно-правові відносини
- •Тема 3.1.2 Адміністративне правопорушення й адміністративна відповідальність
- •Тема 3.1 Адміністративно-правові норми адміністративно-правові відносини
- •Тема 3.1.3 Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.1 Поняття, джерела і завдання цивільного законодавства України. Юридичні особи. Право власності.
- •Тема 4.1.2 (1) Поняття юридичної особи у цивільному праві
- •Глава 10
- •Господарська діяльність кооперативів
- •Виробничий кооператив
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ IV. Основи цивільного права і цивільного процесу
- •Тема 4.1 Поняття, джерела і завдання цивільного законодавства України. Юридичні особи. Право власності.
- •Тема 4.1.2 (2) Захист права власності в цивільному праві. Суб’єкти господарювання. План самостійного вивчення теми
- •Методичні вказівки
- •Господарські договори
- •1. Предмет договору
- •Тема 4.2 Загальні положення про зобов'язання, правочин, договір.
- •Тема 4.2.1 Зобов'язання: поняття, зміст, підстави виникнення.
- •Тема 4.2 Загальні положення про зобов'язання, правочин, договір.
- •Тема 4.2.2 Правочин, загальні поняття, види правочинів
- •Зразок позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду
- •Позовна заява
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ IV. Основи цивільного права і цивільного процесу
- •Тема 4.3 Договір купівлі-продажу, міни, дарування, позики.
- •Тема 4.3.1 Договір купівлі-продажу, міни, дарування, позики: порядок укладання, сторони , вимоги до форми. План самостійного вивчення теми
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ IV. Основи цивільного права і цивільного процесу
- •Тема 4.4 Договір поставки. Порядок прийняття продукції за кількістю і якістю.
- •План самостійного вивчення теми
- •Методичні вказівки
- •Договір поставки товару
- •1. Предмет договору
- •2. Обсяг (кількість) 1 терміни поставки
- •3. Асортимент
- •4. Якість 1 комплектність
- •5. Гарантійний термін
- •6. Терміни 1 порядок поставки
- •8. Порядок розрахунків
- •9. Умови поставки
- •10. Місце виконання зобов'язань
- •11. Тара 1 упаковка
- •12. Маркірування
- •13. Відвантаження 1 транспортування
- •Мінімальна норма відвантаження _______________________________________транспортом є _____________________________________________________________________________________
- •14. Передача товару
- •15. Термін дії цього договору
- •16. Відповідальність сторін
- •Тема 4.5 Договір контрактації сільськогосподарської продукції, комісії.
- •Тема 4.6 Договір майнового найму, оренди, підряду, перевезення. Спадкове право.
- •Методичні вказівки
- •Договір майнового найму
- •1. Предмет договору
- •2. Обов'язки і права сторін
- •3. Розмір та строки внесення плати за найняте майно
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Строк дії договору
- •6. Порядок вирішення спорів
- •7. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін
- •Договір оренди майна
- •1. Предмет договору
- •2. Ціна договору
- •3. Умови платежу
- •4. Терміни виконання зобов'язань
- •5. Зобов'язання сторін
- •6. Відповідальність сторін
- •7. Дія непереборної сили
- •Договір
- •4. Умови договору
- •5. Порядок продажу квитків та взаєморозрахунків ,
- •6. Відповідальність сторін
- •7. Розірвання договору та процедура вирішення спірних питань
- •8. Терміни дії договору та юридичні адреси сторін
- •Мовою документів
- •Тема 5.1 Поняття, принципи та джерела трудового права. Основні трудові права громадян
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.2 Трудовий договір. Прийняття на роботу. Укладення трудового договору.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.3 Робочий час. Час відпочинку. Право на відпустку.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.4 Пільги для осіб які поєднують роботу з навчанням. Оплата праці. Форми і системи оплати праці.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 5.5 Індивідуальні трудові спори. Колективні спори.
- •Методичні вказівки
- •Тема 5.6 Матеріальна відповідальність працівників. Охорона праці.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.7 Право соціального захисту.
- •Методичні вказівки
- •Види пенсій за законодавством України
- •Юридичні гарантії права на охорону здоров'я
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ VI основи кримінального права
- •Тема 6.1 Кримінальна відповідальність та її підстави. Поняття злочину та його ознаки. Покарання за кримінальним правом. Співучасть у злочині. План самостійного вивчення теми
- •Методичні вказівки
- •Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Криміпально-процесуальний кодекс України. Розгляд кримінальних справ судами
- •Злочини проти основ національної безпеки України
- •Злочини проти особи: загальна характеристика
- •Злочини проти власності
- •Злочини проти громадського порядку і моралі
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ VI основи кримінального права
- •Тема 6.2 Відповідальність за окремі види злочинів план самостійного вивчення теми
- •Методичні вказівки
- •Злочини у сфері господарської діяльності Питання для самоконтролю.
- •Методичні вказівки
- •Майнові права подружжя
- •Взаємні права та обов'язки батьків і дітей
- •Не можуть бути усиновлювачами особи
- •Не може бути опікуном, піклувальником особа, яка:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vіі Основи сімейного права. Нотаріат в Україні
- •Тема 7.2 Загальні положення нотаріату в Україні
- •План самостійного вивчення теми
- •Методичні вказівки
- •Заповіт
- •Тема 8.1 Фінансова діяльність і фінансове право України
- •Методичні вказівки
- •Відповідальність за порушення законодавства про податки
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vііі Основи фінансового права україни
- •Тема 8.1 Фінансова діяльність і фінансове право України
- •Тема 8.1.2 Законодавство України про банки і банківську діяльність. План самостійного вивчення теми
- •Методичні вказівки Законодавство України про банки і банківську діяльність
- •Питання для самоконтролю
Тема 2.2 Загальне вчення про право
Тема 2.2.2 Правотворення як процес самоорганізації права
ПЛАН самостійного вивчення теми
Право творення як процес самоорганізації права.
Поняття законодавства, його система.
Правові норми, ознаки, структура та види.
Пам’ятки права України.
[22] стор.65-66; [16] стор.159-177; [28] стор.44-46; [31] стор.32-44, 52-85; [32] стор.117-137.
Кількість годин для самостійної роботи – 2 (дві)
Методичні вказівки
Правотворення розуміється у двох значеннях: походження права і творення окремих юридичних законів.
Під творенням права у вигляді окремих юридичних законів розуміють процес закріплення правил поведінки людей, що склалися в суспільстві, які перекладаються мовою нормативів, приписів та існують у конкретній юридичній формі. Ця діяльність має дві основні стадії: усвідомлення необхідності правового врегулювання суспільних відносин і правотворча діяльність.
Перш ніж стати юридичною нормою, те чи інше правило поведінки може виступати як філософський, правовий, етичний, політичний або інший принцип, звичай чи традиція. Головним на стадії усвідомлення необхідності регулювання суспільних відносин є юридичний мотив, тобто погляди, уявлення, думки про певну сукупність соціальних зв'язків, визначений варіант поведінки учасників суспільних відносин, які повинні стати загальнообов'язковими правилами поведінки, вміщеними в певному джерелі права, наприклад у нормативно-правовому акті.
Правотворчість – це діяльність державних органів і посадових осіб, громадських організацій, уповноважених на те державою, а також усього народу країни, що спрямовується на утворення, зміну чи скасування нормативно-правових актів.
Розрізняють такі види правотворчості, як безпосередня, делегована, санкціонована.
Суб'єктами правотворчої діяльності є держава та її органи; весь народ країни на випадок референдуму.
Правотворча діяльність характеризується певним юридичним процесом, що має три етапи.
На підготовчому етапі готують проект нормативно-правового акта.
Другий етап видання нормативно-правового акта охоплює такі стадії: внесення проекту нормативно-правового акта на обговорення правотворчого органу (посадової особи); обговорення проекту, можливість кількох читань; прийняття нормативно-правового акта і процедура його підписання; можливість права відкладного вето для законів.
Третій етап – це набрання нормативно-правовим актом чинності через опублікування чи доведення до виконавців у інший спосіб.
Отже, процес утворення права будується за певними принципами, має свої стадії, етапи, суб'єкти та поділяється нарізні види. Безпосередня правотворчість здійснюється народом, делегована парламентом та іншими конституційними суб'єктами.
Система права – це система усіх діючих юридичних норм певної держави.
Система права має свою структуру, об’єктивно обумовлену внутрішню організацію права конкретно держави, яка полягає в єдності й узгодженості всіх юридичних норм держави і в їх розподілі за інститутами права. Структурні елементи системи права: норми права, інститути права, галузі права.
Галузь права – це певна система юридичних норм, які регулюють конкретну сферу громадських стосунків специфічним методом правового регулювання. Первинним фактором для об’єднання норм права в галузі права є предмет правового регулювання. Галузі права можуть бути класифіковані на чотири основні групи:
1) Профілюючі галузі складають правові системи держави. До них належать конституційне право, цивільне право, адміністративне право, карне право; 2) Спеціальні галузі служать для забезпечення спеціального правового режиму, окремих сфер громадських відносин. Це трудове право, земельне право, фінансове право, сімейне право, кооперативне право, господарче право, екологічне право та ін.; 3) Комплексні галузі забезпечують правове регулювання окремих сфер громадських відносин на основі поєднання профілюючих та спеціальних галузей. До них належать банківське право, житлове право, гірниче право, авторське право, страхове право, податкове право, морське право, повітряне право, виправне-трудове та ін.; 4) Процесуальні галузі регулюють порядок використання матеріального права. Такими є: цивільно-процесуальне право, карно-процесуальне право, адміністративно-процесуальне право, арбітражно-процесуальне право та ін.
Інститут права – це сукупність правових норм, що регулюють певну сторону однорідних суспільних відносин.
Інститут права поділяють на галузеві, що вміщають норми всередині однієї галузі, та міжгалузеві, що об’єднують норми, які належать до різних галузей права. Основними елементами системи права, що визначає зміст галузей та інститутів права, є норма права. Юридична норма – це первинна “клітка” системи права.
Правова норма – це формально закріплене загальнообов’язкове правило фізичної поведінки, встановлене або санкціоноване державою. Правова норма характеризується наявністю трьох обов’язкових елементів: диспозиції, гіпотези та санкції.
Диспозиція – це центральна частина норми. В ній указана можлива (дозволена), обов’язкова (необхідна) або заборонена (неприпустима) поведінка суб’єкта правових відносин. Гіпотеза визначає умови, з настанням яких діє диспозиція. Ці умови називаються терміном “юридичний факт”. Санкція показує засоби державного примушування при невиконанні, порушенні диспозиції.
Систематизація законодавства – це діяльність по зведенню нормативно-правових актів (або їх елементів) у цілісний комплекс. Систематизація необхідна для з’ясування й усунення дефектів законодавства, підвищення його ефективності, сприяння його вивченню та дослідженню. Систематизація законодавства здійснюється двома основними способами: інкорпорацією та кодифікацією.
Інкорпорація – це спосіб систематизації законодавства, який полягає в об’єднанні за певними критеріями групи нормативно-правових актів в одному збірнику.
Кодифікація законодавства – це спосіб систематизації законодавства, заснований на змістовній переробці й узгодженні певної, пов’язаної загальними предметом. Розрізняють такі види кодифікації: за обсягом – галузева, міжгалузева, спеціальна; за формою вираження – основи законодавства, кодекси, статути, закони, положення та ін. Найвідомішим кодифікаційним актом є кодекс – єдиний законодавчий акт, що забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин (цивільний кодекс, кримінальний кодекс, сімейний кодекс тощо). Становлення власної правової системи в Україні потребує проведення повномасштабної нової кодифікації: 12 квітня 1994 року Постановою Верховної Ради України було створено Національну кодифікаційну комісію.
Система законодавства – це сукупність нормативно-правових актів, розташованих у певному порядку. Розрізняють вертикальну (ієрархічну) і горизонтальну (галузеву) структуру законодавства. Ієрархія в широкому розумінні слова означає порядок підпорядкування нижчих форм вищим.
Система законодавства України містить:
Конституцію України;
звичайні (поточні) закони;
міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України;
підзаконні акти.
Система законодавства і система права становлять дві сторони, два аспекти однієї й тієї ж сутності – права. Система права включає, крім нормативно-правових актів, інші джерела права (правові звичаї, юридичні прецеденти, нормативні договори).
Найважливіші правові пам’ятки України. Про рівень правової культури українського народу промовисто свідчать створені впродовж його багатовікової історії юридичні пам’ятки, багато з яких сьогодні широко відомі в усьому світі.
“Руська правда” – найважливіша пам’ятка права Київської Русі (XI ст.) – “Правда Ярослава” і “Правда Ярославичів (XIII – XVII ст.); “Литовські статути” XVIст.; “Магдебурзьке право” (XVI – XVIIIст.); “Березневі статті” Богдана Хмельницького (1654); Конституція Пилипа Орлика (1710), “Права, за якими судиться малоросійський народ” (1744); система козацьких судів (1760 – 1763).
Універсали Української Центральної Ради (чотири універсали 1917–1918рр.).
Конституція Української Народної Республіки 1918 р.
Конституція Радянської України 1919, 1929, 1937, 1978 рр.
Декларація про державний суверенітет України 1990 р.
Акт проголошення незалежності України 1991 р.
Конституція України 1996 р.