Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Prakt_robot_nach_klasi_2012.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
910.34 Кб
Скачать

Показники функціонального стану серцево-судинної системи

Дата ____________ час _______ клас_____ школа______________________

Прізвище, ім’я, по батькові ______________________________________

Показники функціонального

стану організму

У спокійному стані

Після навантаження

(30 присідань за 30 с)

  1. Частота пульсу ЧП

  2. Систолічний тиск СТ

  3. Діастолічний тиск ДТ

  4. Пульсовий тиск ПТ

  5. Систолічний об’єм крові СОК

  6. Хвилинний об’єм крові ХОК

Рекомендована література

  1. Антипчук Ю.П., Вожик Й.Б., Лебедєва Н.С., Луніна Н.В. Анатомія і фізіологія дитини (з основами шкільної гігієни). – К.: Просвіта, 1984. – С.128-130.

  2. Валеологія: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти: В 2 ч. /В.І.Бобрицька, М.В.Гринькова та ін. /За ред. В.І.Бобрицької. – Полтава: „Скайтек”, 2001. – Ч.1. – С.94-98.

  3. Медико-біологічні основи валеології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /За редакцією П.Д.Плахтія. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2000. – С.143-145.

  4. Томан І. Як удосконалювати самого себе: Пер. з чес. – К.: Політвидав України, 1984. – 240с.

  5. Царенко А.В., Яцук Г.Ф. Практикум з валеології. ІІ частина (Посібник для лабораторних і самостійних робіт учнів старших класів загальноосвітньої школи). – Тернопіль, 1997. – С.25-29.

  6. Шевчук О.А. Валеологія. Розробки уроків для 5-7 класів: Методичний посібник для вчителів та учнів. – Рівне: „Ліста”, 2001. – С.123-128.

Семінарське заняття № 7

Тема. ПОЗАШКІЛЬНІ ЗАКЛАДИ та ВАЛЕОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ

Мета:ознайомитися з поняттям позашкільної освіти та особливостями валеологічного виховання у позашкільних навчальних закладах.

Обладнання:методичні розробки, література

Хід роботи

1. Теоретична частина

Позашкільний навчальний заклад є складовою системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров’я вихованців, учнів та слухачів

Екологічний центр, станція юних натуралістівпозашкільні навчальні заклади, основним напрямом яких є еколого-натуралістичний, що передбачає оволодіння вихованцями (учнями, слухачами) знаннями про навколишнє середовище, формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв’язання екологічних проблем.

Концептуальним положенням сучасної теорії позашкільної освіти є створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації, збереження та зміцнення здоров’я кожного вихованця. Тому вирішення валеологічних проблем, які постають перед позашкільним навчальним закладом, мають першочергове значення на сучасному етапі розвитку української освіти.

Позашкільний навчальний заклад – одна з основних ланок освіти в Україні, яка відіграє важливу роль у валеологічному вихованні дітей та молоді. Тому, перш ніж розкрити проблеми валеологічного виховання, розглянемо принципи, напрямки та особливості навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах.

Протягом останнього десятиліття завдяки спільним зусиллям органів управління освіти, педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів та педагогічної науки в Україні відбувається процес реформування позашкільної освіти й народження такої самостійної галузі педагогіки, як позашкільна педагогіка. Позашкільна освіта посіла вагоме місце в системі безперервної освіти і стала її невід’ємною й унікальною ланкою. Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту ” позашкільні навчальні заклади віднесено до системи загальної середньої освіти як “навчальні заклади для виховання дітей та задоволення їхніх потреб у додаткових знаннях, вміннях та навичках за інтересами (наукових, технічних, художньо-естетичних, спортивних тощо)” .

Прийнятий Верховною Радою Закон України “Про позашкільну освіту ” (2000 р.) визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні можливості.

Позашкільна освіта – це сукупність знань, умінь та навичок, що отримують вихованці, учні та слухачі в позашкільних навчальних закладах у час, вільний від навчання у загальноосвітніх та інших навчальних закладах. Головними напрямами позашкільної освіти визначено: науково-технічний, художньо-естетичний, декоративно-прикладний, туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістичний, дослідницько-експериментальний, фізкультурно-спортивний, оздоровчий, військово-патріотичний, бібліотечно-бібліографічний, дозвіллєво-розважальний.

Позашкільний навчальний заклад є складовою системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров’я вихованців, учнів та слухачів.

Використавши передовий вітчизняний та зарубіжний досвід, Л.Ковбасенко визначає основні ідеї життєдіяльності позашкільного навчального закладу:

  1. Безперервність освіти як принцип планування в організації освітнього розвитку особистості.

  2. Визнання єдності та цілісності позашкільної освіти, де навчання й виховання є її складовими та двома підсистемами розвитку особистості.

  3. Особистісно зорієнтоване виховання, розвиток індивідуальних якостей засобами позашкільної освіти.

  4. Творча співпраця учасників навчально-виховного процесу в спільній продуктивній діяльності.

  5. Визнання сутності права дитини на вільне самовизнання й самореалізацію, невід’ємного права на вільний для себе вибір.

  6. Усвідомлена системна організація управління навчально-виховним процесом на основі стратегії інноваційного навчання й виховання.

  7. Соціалізація особистості засобами позашкільної освіти.

У державній національній програмі “Освіта” легітимізовано право на існування позашкільної педагогіки з метою забезпечення найважливішого принципу безперервної освіти – її цілісності.

За визначенням Т.Сущенко, позашкільна педагогіка – це педагогіка виховання вільної дитини, яка будується на основі закону творчості, що передбачає залучення дітей до реальної співтворчості інтелектуального діалогу, гармонізацію спілкування, успіх, здатність почувати себе вільними. Педагогічний процес у позашкільному закладі – явище більш виховне, аніж дидактичне, оскільки основною його характеристикою є не пізнання, а духовні стосунки. Цей процес за своєю природою схожий на розв’язання важливих життєвих ситуацій, які стимулюють свідоме й активне бажання самовдосконалюватися й оновлюватися, якщо таке прагнення стає невід’ємною рисою особистості. Позашкільний педагогічний процес логічно розглядати в руслі соціологічної комунікації як процес соціально-педагогічної взаємодії, де найважливішу роль відіграють феномени симпатії, рефлексивної саморегуляції.

Позашкільні навчальні заклади належать до так званих закладів неформального виховання. Але саме вони найдієвіше впливають на безперервне і свідоме духовне самовдосконалення та самовизначення дітей.

За Т.Сущенко позашкільний педагогічний процес розуміється як цілісна система навчання та виховання особистості у специфічних умовах її життєдіяльності – у сфері дозвілля, особливостями якої є невимушене, неформальне спілкування, вільний вибір форм і засобів діяльності, використання їх на свій розсуд, керуючись внутрішніми мотивами. Позашкільний педагогічний процес не можна ототожнювати зі шкільним ще й тому, що перед ним не ставиться завдання опрацювати державний стандарт загальної середньої освіти. Він охоплює ті галузі знань і практичної діяльності, що виходять за рамки уроку, навчального плану школи.

Провідними принципами позашкільного навчально-виховного процесу є його індивідуалізація, гуманізація, добровільність, співтворчість, єдність розвитку і саморозвитку, емоційна привабливість, пріоритет виховання, врахування власних бажань, природних схильностей та інтелектуальних здібностей дитини, практичне спрямування (рис. 1.1.).

У позашкільному педагогічному процесі дитина не просто відтворює засвоєне. Завдяки своїй унікальності й неповторності вона разом з педагогом розвиває і доповнює свої знання, схильності, здібності. У цьому полягає закон творчої поведінки особистості й особливість методики позашкільного педагогічного процесу, який будується на захопленості творчою діяльністю, творчому самовиявленні, багатстві вражень.

Як зазначає у своїх дослідженнях В.Редіна, методика позашкільного навчально-виховного процесу не може бути нормативною. Вона будується з урахуванням психічного стану і настрою кожної дитини, що зумовлює педагога залежно від ситуації перебудовувати і створювати авторські програми, власні методичні підходи й прийоми. Відсутність загальних і єдиних навчальних планів і програм – важлива умова забезпечення творчої свободи педагога позашкільного навчального закладу.

Участь дітей у кількох педагогічних процесах (сім’я, школа, позашкільний заклад тощо) вимагає взаємозв’язку між усіма компонентами. Доведено, що позашкільні заняття – це не тільки пізнання й оволодіння практичними навичками, це передусім процес духовного збагачення, інтелектуального використання свого дозвілля.

Педагогічний процес у позашкільному навчальному закладі передбачає свободу визначення темпів творчого просування. Аналіз позашкільного навчально-виховного процесу свідчить, що всебічне виховання особистості можливе в умовах дивергентного типу пізнання, за якого дитина займає власну позицію, виявляючи особисту активність і свідоме прагнення до самовизначення, що конкретизується у таких поняттях, як спрямованість у майбутнє, життєві плани, система близьких цілей, уявлення про способи їх досягнення.

Характерною особливістю позашкільного навчання та виховання є те, що воно здійснюється на основі добровільності: кожен вихованець за власним бажанням обирає для себе той чи інший вид діяльності. Визначальним стимулом стає інтерес, який спонукає їх до активної самостійної діяльності.

Навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі треба розглядати з таких позицій:

  • формування цілісної особистості можливе лише в цілісному педагогічному процесі, де забезпечено гармонічний педагогічний вплив;

  • термін „процес” означає рух, прямування до кінцевої мети;

  • педагогічний процес у позашкільному навчальному закладі рівноцінний поняттю „творчий процес”;

  • педагогічний процес, спрямований на розвиток творчої особистості, має бути побудований на пізнанні внутрішнього світу підлітка за законами творчої поведінки (не просто відтворення, а активна участь в якісному розвитку засвоєних знань, культури і себе самої).

Позашкільні навчальні заклади разом зі школою покликані виховувати національну свідомість, прищеплювати любов до праці, розвивати всебічні якості людини, формувати позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя. Розрізняють два типи позашкільних установ: загальні (комплексні) і спеціальні (профільні). До загальних позашкільних навчальних закладів належать будинки школярів, дитячі сектори Палаців культури, дитячі містечка, табори. До спеціальних – дитячі спортивні школи, станції юних техніків і юних натуралістів, дитячі бібліотеки й театри, екскурсійно-туристичні станції.

Рис 1.1. Провідні принципи організації позашкільного навчально-виховного процесу

Окремо слід виділити позашкільні навчальні заклади еколого-натуралістичного профілю0 у яких важливим засобом гармонійного розвитку підлітка виступає природа. Ще К.Ушинський зазначав, що вчитель чи вихователь не знайде більш багатого, різноманітного та доступного матеріалу для розвитку мислення і мови, ніж природа довкілля. Тому валеологічне виховання старших підлітків-гуртківців пов’язане безпосередньо з довкіллям і вирішується різними формами навчально-виховного процесу: організацією виховної та освітньої роботи з дітьми; інструктивно-методичною роботою з учителями, працівниками позашкільних установ, громадськістю й активом учнів та вихованців; вивченням, узагальненням і розповсюдженням передового педагогічного досвіду позашкільної роботи.

До основних завдань позашкільної роботи в позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного профілю на сучасному етапі реформування системи освіти належать:

- поглиблене засвоєння знань з певної галузі біологічної науки;

- виявлення і сприяння розвитку інтересів учнів до окремих природничих дисциплін, розділів, тем;

- забезпечення формування сенсорних рис учнів різного віку;

- створення передумов креативності як основи науково-дослідницької діяльності;

- забезпечення закладених природою ціннісних орієнтацій як соціального, так і духовного спрямування;

- засвоєння соціальних норм і правил, традиційної спадщини, культурних та статево-рольових стандартів повсякденної поведінки;

- вироблення і використання на практиці елементів превентивної педагогіки;

- формування практичних навичок;

- допрофесійна підготовка цілеспрямованої молоді.

Основними структурними компонентами змісту позашкільної освіти еколого-натуралістичної спрямованості є:

  • глибокі знання з природничих наук на рівні новітніх наукових даних про навколишнє середовище;

  • вербальні та науково-практичні методами пізнання й орієнтації в навколишньому середовищі;

  • сенсорні еталони набуття практичних навичок та елементів креативності в природному та соціальному середовищі;

  • усвідомлення кожною дитиною своєї природовідповідності;

  • вміння дітей самостійно робити висновки, узагальнення та винятки із загальних положень, конкретних справ і напрямів своєї діяльності.

Розвивальний аспект змісту позашкільної освіти спрямовано на виявлення інтересів та формування досвіду пізнавальної та творчої діяльності. Позашкільна освіта за своєю суттю є неперервною. Одне із завдань позашкільної освіти – сприяння розвитку здібностей дитини і, найголовніше, – розвиток і формування сенсорних рис на основі вмінь слухати, бачити, відчувати, розуміти.

Обов’язковими складовими змісту позашкільної освіти еколого-натуралістичного спрямування є оволодіння учнями пізнавальними методами, набуття практичних навичок, розвиток емоційно-спостережливих рис, забезпечення умов самореалізації та самовираження. Виховна функція природничого змісту пов’язана із засвоєнням особистістю елементів екологічної структури; усвідомлення нею цінності здоров’я і здорового способу життя, залежності людини від наявності об’єктів природи та їх стану.

Серед різноманітних напрямів діяльності позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю особливо актуальним є організація валеологічної освіти. Українському народові традиційно властивий культ здоров’я. Народні валеологія та валеософія, змикаючись через традиції та звичаї етносу, вчать кожного цінувати, зберігати та відновлювати власне здоров’я.

Основним завданням валеологічного напряму роботи є формування у молоді здорового способу життя та валеологічної культури, прищеплення оздоровлюючих навичок та вмінь, уміння спілкуватися між собою.

Основна мета валеологічного виховання позашкільного навчального закладу еколого-натуралістичного профілю полягає в усвідомленні учнями відповідно до вікової категорії внутрішніх та зовнішніх чинників, що впливають на фізичний і психічний розвиток. Педагоги повинні розрізняти вікові анатомо-фізіологічні особливості дітей та учнів; вміти так організувати навчально-виховний процес, щоб максимально зменшити негативний вплив дидактогенних факторів на здоров’я учнівської молоді; оволодіти практичними навичками першої медичної допомоги, само- і взаємодопомоги при травмах, що загрожують життю і стану здоров’я у школі та на природі, при стихійних лихах, аваріях та в інших екстремальних умовах.

Валеологізація навчально-виховного процесу передбачає:

  • усвідомлення нерозривного зв’язку людини з довкіллям, залежності здоров’я від стану навколишнього середовища;

  • аналіз та знання впливу антропогенних факторів на різні сторони життєдіяльності людини: пізнання оздоровчої дії природи для поновлення фізичних і духовних сил;

  • ознайомлення учнів з особливостями накопичення радіонуклідів рослинами;

  • вивчення рослин радіопротекторної дії;

  • дотримання правил санітарної гігієни, безпечної поведінки в побуті та на природі;

  • дотримання принципів раціонального харчування (помірність, збалансованість, різноманітність і фізіологічна повноцінність продуктів харчування).

Цілеспрямована валеологізація позашкільного навчального закладу еколого-натуралістичного профілю дає можливість прищепити дітям і учнівській молоді потяг до здорового способу життя, сформувати дбайливе ставлення до власного здоров’я, відчуття повноти життя.

Валеологічне виховання в позашкільних навчальних закладах є діяльністю, яка здійснюється за певною методикою, тому доцільно розглядати її з точки зору системного підходу, досліджувати як методичну систему, в якій основними елементами виступають мета, зміст, форми, методи та засоби виховання.

Привертає увагу досвід роботи з валеологічного виховання Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Тут впроваджено інноваційну форму роботи з творчо обдарованою молоддю, яка реалізується через науково-практичні заняття психолого-педагогічного колегіуму, що проводиться для слухачів літньої школи здоров’я – дітей, котрі проживають і навчаються на радіаційно забруднених територіях, переважно в сільській місцевості. Мета занять колегіуму полягає в ознайомленні вихованців з соціальними, моральними, духовними, інтелектуальними, творчими та психофізіологічними якостями особистості, з методами їх виявлення, самопізнання та самовиховання, гармонізації внутрішнього світу та міжособистісних взаємин, формування здорового способу життя.

Заняття проводяться у формі лекцій, семінарів, практикумів, дискусій, співбесід, інтерв’ю, комп’ютерного тестування, творчих ігор та тренінгів. Ці інноваційні методи роботи з обдарованою молоддю розроблено творчим колективом Інституту психології АПН України під керівництвом провідних наукових співробітників.

При Харківському державному університеті створено науково-дослідну валеологічну лабораторію. У той же час для реалізації завдань валеологічного виховання у позашкільних навчальних закладах було створено Центр валеологічних знань на базі Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості, науковцями якого значна увага приділяється валеологізації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, розробці валеологічних технологій, які можна використати у виховній роботі.

Формування здорового способу життя дітей та підлітків набуває особливого значення на сучасному етапі, коли екологічна ситуація в Україні є кризовою, і йдеться вже про фізичне збереження нації. Тому в програмі кожного творчого об’єднання передбачено курс із валеології Заслуговує на увагу досвід роботи Центру валеологічних знань при Харківському обласному Палаці дитячої та юнацької творчості, науковою і методичною базою якого стала перша в Україні міжфакультетська науково-дослідна валеологічна лабораторія Харківського національного університету ім. В.Каразіна.

Центр валеологічних знань є структурним підрозділом Обласного Палацу дитячої та юнацької творчості м. Харкова і здійснює наукову й експериментально-дослідницьку роботу в галузі передових валео-педагогічних технологій, а також упровадження цих технологій у всі форми навчально-виховного процесу систем освіти України. Центр створює умови для спілкування родин різних вікових категорій, залучення їх до участі в різноманітних заходах, спрямованих на забезпечення реалізації державної сімейної політики, відродження традицій української родини, уславлення знаменитих і творчих династій, пропаганду здорового способу життя.

Основи валео-педагогічних технологій будуються з урахуванням:

  • досвіду роботи Інституту змісту методів навчання Міністерства освіти і науки України;

  • досвіду роботи Міжнародного Університету Культури Здоров’я;

  • результатів діяльності науково-дослідної валеологічної лабораторії при Харківському національному університеті ім. В.Каразіна;

  • педагогічних знань та праць найталановитіших представників педагогічної майстерності минулих часів і сьогодення.

Головна мета Центру полягає в реалізації державної політики в галузі всебічної наскрізної неперервної валеологічної освіти, що навчає дітей і молодь формувати, забезпечувати й підтримувати фізичне, психічне і духовне здоров’я, а також у підготовці та перепідготовці викладачів валеології.

Важливе місце в роботі Центру посідає формування нового світосприймання, а саме розуміння :

  • єдності еволюційного розвитку Космосу й людини;

  • цілісності духовного й фізичного світу людини;

  • здорового способу життя;

  • факторів, які впливають на здоров’я людини;

  • розвитку творчих можливостей людини на базі духовного, психологічного та фізичного здоров’я людини.

Реалізація мети відбувається завдяки виконанню таких завдань:

  1. Організації та координації в регіоні пропаганди й популяризації валеологічних знань і валеологічної практики для всіх прошарків населення і насамперед – для дітей.

  2. Аналізу стану здоров’я населення Харківської області і складання рекомендацій з валеологічних методів поновлення й покращення здоров’я.

  3. Проведенню валеологічних семінарів для дітей, молоді, вчителів, батьків з метою вивчення соціально-психологічних та економічних проблем багатодітних, неповних, прийомних сімей, соціально неспроможних і соціально неблагополучних сімей та надання їм усебічної допомоги й підтримки, а також координації дій державних і громадських організацій у сфері сім’ї.

  4. Розробці технологій, виробництво й упровадження валеологічних препаратів та екологічно чистих продуктів харчування.

  5. Виданню наукової й науково-методичної літератури з питань валеології.

Структуру Центру складають сім постійно діючих секторів: науково-дослідний, навчально-просвітницький, діагностико-корегуючий, редакторсько-друкарський, сектори валеотехнології і валеоспівробітництва, сектор сім’ї „Родинний дім”.

Певна робота у справі формування валеологічного світогляду та навичок здорового способу життя проводиться у позашкільних навчальних закладах освіти м. Чернівці. У Палаці творчості дітей і молоді діє школа виживання для підлітків „Діалог”. Пропагування здорового способу життя є складовою діяльності обласного еколого-натуралістичного центру для дітей та юнацтва. За перемогу в екологічній акції його вихованці одержали відеотеку „Екологія XX століття”, що містить цікаві фільми про здоров’я людини. У пропаганді здорового способу життя беруть участь міська дитяча асоціація „Юні чернівчани” та громадське екологічне об’єднання „Паросток”, які разом з учнями шкіл та вихованцями позашкільних навчальних закладів проводять акції оздоровлення міста, тренінги для прищеплення дітям корисних навичок. Активну роботу проводять волонтери організації „Молодь плюс” у справі формування негативного ставлення до алкоголю та наркотиків.

Заслуговує на увагу досвід Херсонського Палацу дітей та юнацтва з питань просвітницької роботи „Здоровий спосіб життя”, „Сучасна дівчина”. Там розроблено програму засвоєння здорового способу життя у гуртках та творчих об’єднаннях. У Палаці створено „Школа тренінгів”, заняття якої проходять під девізом „Підліток – підлітку”. Діє певна система валеологічної навчально-виховної роботи, яка забезпечує планування, координацію та методичну допомогу в позашкільних навчальних закладах За майже п’ятдесят років своєї роботи Бердянська станція юних натуралістів, має певні досягнення з питань пропаганди та культивування серед вихованців здорового способу життя як через традиційні форми діяльності (туристичні походи, експедиції, бесіди, тренінги, лекторії, культурно-масові заходи, міські ековалеологічні вікторини тощо), так і нетрадиційні (фітовітальня, фіточаї. ароморелаксація, лікарський сад та город, стежина „Здоров’я”). З 2000 року станція юннатів стала експериментальним майданчиком досліджень кафедри валеології та безпеки життєдіяльності Бердянського державного педагогічного університету.

Однією з ефективних і досить доступних форм валеологічного виховання є туристичні походи, експедиції по рідному краю. За даними багатьох авторів (Г.Пустовіт, В.Редіна, С.Хрущов) оздоровчі туристичні походи по рідному краю дають як оздоровчий так і тренувальний ефекти. Будь-який туристичний похід чи експедиція характеризуються відносно великим об’ємом фізичного навантаження при досить помірній інтенсивності: від 4 до 8 переходів з тривалістю безперервного руху від 40 до 60 хвилин кожний. Така тривалість у часі неможлива у дітей ні за якої іншої спортивно-фізкультурної діяльності, і забезпечується вона насамперед специфічним позитивним емоціональним фоном постійного спілкування з природою, що дозволяє виконати досить об’ємну м’язову роботу, не докладаючи при цьому до значних вольових зусиль.

Треба зазначити, що туристичні походи дають можливість не тільки активного оздоровлення і фізичного вдосконалення підлітків, а і їх духовного збагачення, виховання та освіти. Зокрема, виховується патріотизм, любов до природи рідного краю, формуються дисциплінованість, наполегливість, ініціативність, витривалість.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]