303. Заг умови та порядок вибору напряму розслід

Вибір напряму розслідування – це уявна прогностична діяльність слідчого, спрямована на оцінку первинної зібраної інформації щодо події злочину. Потреба в оцінці на виборі напряму слідчої та розшукової діяльності виникає відразу після одержання повідомлення стосовно вчиненого злочину. На місці події слідчий, провівши огляд, отримує первинну інформацію щодо ознак злочину, кількості злочинців, яким шляхом прийшов та як пішов злочинець, які його ознаки та ін.Ці питання коротко викладені В.П. Колмаковим. Якщо огляд місця пригоди не є першочерговою слідчою дією, то визначення напрямку розслідування формується під час вивчення матеріалів, що є у розпорядженні слідчого. Зокрема матеріали, одержані під час оперативної роботи, вивчаються разом з оперативним працівником міліції (прокурором), визначається напрям розслідування, приймається рішення щодо реалізації оперативних матеріалів, інколи складається план спільних слідчих та оперативних дій. Основу напрямів розслідування складають певні методологічні засади, які приписують використання системи методів пізнання, відомих у філософії, загальні, загальнонаукові та приватні. Методологічною основою напряму розслідування є загальні положення, принципи та рекомендації, наприклад: яким чином діяти під час вирішення конкретної ситуації, які рішення приймати на основі конкретної інформації.

304. Поняття та роль методологічних основ напрямку розслідування

Методика розслідування злочинів може розглядатися у двох аспектах. По-перше, це сам процес розслідування злочинів як специфічна діяльність уповноважених законом органів та осіб, що здійснюється на підставі застосування засобів криміналістичної техніки, прийомів слідчої тактики, методів розслідування певних видів злочинів. По-друге, це розділ науки криміналістики, який містить систему комплексних криміналістичних рекомендацій щодо виявлення, розслідування та профілактики окремих видів злочинів. Саме у взаємозв’язку цих двох напрямів — практичного і теоретичного — методика розслідування злочинів виявляє своє призначення, сприяючи розробці наукових рекомендацій і запровадженню їх у практику розслідування злочинів. Методи розслідування ділять на три групи: 1) методи практичної діяльності осіб, які проводять слідство. В їх основі наукові (загальнонаукові та спеціальні наукові) методи пізнання; 2) організаційно-управлінські методи провадження слідства збирання та обробки інформації; 3) аналітичні методи, методи аналізу події злочину та зібраної інформації - вони побудовані на законах інформатики, математичної статистики та прийо­мах логічного пізнання.

305. Особливості організування планування на окремих етапах розслідування

За змістом — це пізнавальний процес, що має на меті виявити всі необ­хідні обставини події, яка розслідується, встановити істину в справі. За змістом планування складається з таких елементів: визначення обставин і питань, що підлягають з'ясуван­ню, кола необхідних слідчих дій і доручень органам ді­знання, термінів їх проведення. План не можна розглядати як нерухому схему — це гнучка програма роботи. Одержані слідчим докази оцінюються і співставляються з наявними, план допов­нюється і уточнюється під час всього розслідування, а тому планування здійснюється безперервно. Техніка складання письмового плану зводиться до коротких записів за визначеною формою. Після закінчення слід­ства план зберігається в наглядовому провадженні по справі. План може ма­ти додатки: картки на об­винувачених, у які вносять дані про наявні докази і роблять записи про обставини, що підлягають з'ясуван­ню, і необхідні слідчі дії. Слідство в таких справах планують, як правило, за версіями чи епізодами або за обвинуваченими. При плануванні за епізодами розробляють окремі плани розслідування, а при плануванні за особами — плани, що передбачають дослідження злочинної діяльності обвинуваченого за всі­ма епізодами. При розслідуванні складних справ доцільно складати також графічні схеми.