83. Поняття і значення судово-дослідницької фотографії.

Судово-дослідницька фотографія як розділ криміналістичної техніки досліджує методи та засоби природничих і технічних наук і на цій основі розробляє нові засоби й методики або пристосовує вже розроблені для дослідження матеріальних джерел доказової інформації. Судово-дослідницька фотографія як практична галузь – це сукупність засобів криміналістичної техніки та спеціальних засобів і методів зйомки речових доказів з метою одержання доказової інформації, яку важко одержати шляхом звичайної фотозйомки.

Судово-дослідницька фотографія – це система спеціальних методів, прийомів і засобів, що застосовуються для одержання нових фактів при провадженні судових експертиз. Дослідження з використанням засобів і методів судової фотографії передбачає виявлення слабовидимих або зовсім невидимих за звичайних умов ознак, подібності або різниці між ними. Судово-дослідницьку фотографію іноді називають експертною, через те що її методи і засоби застосовують експерти під час своїх досліджень. Об'єктами судово-дослідницької фотографії є речові докази, які піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки та матеріали, що використовуються під час експертизи. Така фотографія здійснюється за особливих умов освітлення, проведенням зйомки в невидимих променях, зйомкою люмінесценції, посиленням контрастів, із використанням розрізнення кольорів, методом мікрофотографії тощо.

84. Поняття посилення яскравого контрасту.

Яскравий контраст – це співставлення двох суміжних дільниць або зон, різних за освітленням. Яскравістю називається співвідношення освітлення суміжних поверхонь. Кордон між ними може бути чітким, розмитим або погано розрізнюваним. Фотографічні методи дослідження дозволяють змінювати яскравість суміжних поверхонь, робити кордони між ними добре розрізнюваними та чіткими. В цьому, власне, й полягає суть дослідної фотографії – невидиме зробити видимим, а погано розрізнюване – чітким. Це завдання вирішується за допомогою спеціальних методів.

85. Фотографічні методи зміни контрастів.

Фотографічні методи зміни контрастів – це спеціальні прийоми і засоби, що використовуються у процесі зйомки. Вони дозволяють змінювати пороги контрастності (яскравості) між суміжними ділянками. Контрастуючі методи поділяються у свою чергу на фізичні, фотографічні та хімічні. До фізичних контрастуючи методів відносять зйомку в косопрямованому освітленні, розсіяному світлі, проникаючому – зйомка «напросвіт». До методів фотографічної зміни яскравого контрасту відносять кольороподільний та кольоророзрізнювальний – зйомка в різних ділянках спектра із застосуванням світлофільтрів, а також зйомка на матеріалах різної чутливості на контрастності. Хімічні методи збільшення контрастності полягають у спеціальній обробці негативного або позитивного матеріалу. Для цього існують хімічні засоби, які називаються посланниками та посилювачами.

86. Поняття кольороподілу на кольоророзрізнення.

Кольороподіл та кольоророзрізнення – це різні методи відновлення невидимого та збільшення контрасту. Кольороподіл полягає в наступному: з документа, що досліджується, виготовляють два контрастних негативи, сполучають їх і друкують два дублі-негативи. Потім процедура повторюється до тих пір, доки не буде досягнуто бажаного контрасту.

Кольоророзрізнювання – зйомка в різних ділянках спектра – використовується зараз в експериментах дослідження для поновлення замазаних барвником текстів, розрізнення штрихів текстів, які мають близькі кольорові відтінки, які важко або взагалі не можна розрізнити. Наприклад, для того щоб прочитати залитий фіолетовим барвником текст, достатньо документ сфотографувати з фіолетовим світлофільтром, а щоб виявити порошинки та кіптяву навколо вогнепального пошкодження, залитого кров’ю, треба його сфотографувати з червоним світлофільтром.