1. Об’єднане королівство Великої Британії та Північної Ірландії

1. Територiя краiни складає 244, 8 тис. км2, населення — 61, 2 млн. чол. державне свято — день народження королеви (1926) — вiдзначасться у другу суботу червня. Великiй Британії належить 15 заморських територiй, в т. ч. Гiбралтар, Бермудськi острови, частина Вiргiнських островiв, Фолклендськi острови, о. Св. Слени, територii в Антарктидi. Королева — номiнальний глава Спiвдружностi, до складу якоi входить 54 держави. Країна омивасться водами iрландського i Пiвнiчного морiв. Вiд континенту Британiя вiддiлясться дуврською протокою (Па-де-Кале) i Англiйським каналом (Ла-Манш). З Францiсю Британiю зв’язус тунель пiд Ла-Маншем довжиною 48 км. для Британії характерний пересiчний рельеф. Пiвнiчно-Шотландське нагiр’я вiддiлене вiд Пiвденно-Шотландського Середньо-Шотландською низовиною. У Шотландii розташована найвища точка краШи — гора Бен Невiс (1340 м). Гiрськi масиви займають Уельс (Кембрiйськi гори) i Корнуол. У середнiй частинi Пiвнiчноi Англii розташованi Пеннiнгськi гори, якi вiддiляють Ланкаширську низовину на заходi вiд Иоркширськоi на сходi, Країна вiдносно багата на корпснi копалини. Загальнi запаси кам’яного вугiлля — 190 млрд. т. (три основних басейни — Йоркширський, Нортумберленд-даремський, Пiвденно-Уельський), нафти — 1, 5 млрд. т (шельф Пiвнiчного моря), природного газу — 1, 8 трлн. м3, залiзноi руди — 4, 6 млрд. т. (пiвнiчний схiд Англii). Залiзна руда має невисокий вмiст металу — 22 — 33%. Зара.з iмспаортують руду з Швецii, Канади, Бразилii, Африки. У Шотландii є запаси урановгiх руд. є поклади вапняку, мiдi, солi, гiпсу, кремнезему. У краiнi переважають бурi лiсовi i пiдзолистi грунти. Гольфстрiм сприяс тому, що домiнус м’який, вологий, океанiчний клiмат. Зимою температура 3 — 7 гадусiв, влiтку 11 — 17. Снiг, якщо випадас зимою, вiдразу ж тане. Опадiв випадае вiд 800 ло 3000 мм. У Великiй Британії значна кiлькiсть рiчок. Найбiльшi — Темза (336 км), Северн, що протiкас з Уельсу до Брiстольсько затоки (328 км). Мiж рiками багато каналiв, якi нинi використовуються лише в спортивних цiлях. У Манчестерi є порт, який за допомогою каналу з’сднаний з морем. Рiки як джерело електроенергй використовуються мало, переважно в Шотландi та Уельсi. Найбiльше озеро розташоване у Пiвнiчнiй iрландii Лох-Нiх. У Шотландii знаходиться знамените озеро Лох-Нес. Лiси (хвойнi i широколистянi) займають 9% територii. Густота населення в краiнi одна з найвищих в свiтi — понад 240 чол. на км2. Середня тривалiсть життя — 78 рокiв. Майже 90% населення проживас у мiстах. Мiста свого часу забудовувалися за традицiйноiю схемою. У центрi знаходшшся 4-5-поверховi офiси, що являють собою монументальнi споруди вiкторiанськоi епохч. У захiднiй частинi мiста знаходяться старi комфортабельнi будинки знатi, зi сходу — промисловi квартали робiтникiв — зона занепаду, що вимагас реконструкцii далi два кiльця передмiсть — старого й нового. Британцi не лiЬблять багатоповерховi будинки. є мiста торговi, адмiнiстративнi для сiльськоi округи, курортнi, унiверситетськi (Кембридж, Оксфорд). Корiннi нацii краiнИ: англiйцi — 81, 5%, шотландцi — 9, 6%, iрландцi 2, 4%, валлiйцi — 1, 9%. у другiй половинi ХХ ст. спостерiгався значний притiк iммiгрантiв з Iндii, Пакистану, Бангладеш, краiн Карибського басейну, а наприкiнцi ХХ ст. з Кенii, угандi, Малавi. Вихiдцi з цих краiн складають понад 7 %. Пануюча церква в краiнi — англiканська (бл. 34 млн. послiдовникiв). Прихильникiв пресвiтерiанськоi церкви у Шотландii бл. 800 тис. у королiвствi бл. б млн. католикiв, 1, 5 млн. мусульман. Прирiст населення вiдбувасться переважно за рахунок iммiгрантiв. На одну британку припадас всього лише 1, 66 дитини. Але для порiвняння — в iспанii 1,15. в Тталi 1, 19, в ФРН 1, 34. Уряд намагасться стимулювати народжуванiсть. у 2004 р. допомога на першу дитину складала 16, 50 фунтiв в тиждень, на наступну — 11, 05 фунтiв. Крiм англiйськоi мови, в краiнi вживаються гельська мова у Шотландii та iрська — в Пiвнiчнiй iрландii. Бл. 26% жителiв Уельсу володiс валлiйською мовою, населення Нормандських островiв користусться французькою. Разом з тим для краiни харатернi iстотнi соцiальнi й демографiчнi проблеми. Половина чипсiв, що споживасться в Свропi, припадас на ВБ, кiлькiсть британцiв з зайвою вагою збiльшилася в 4 ради. З середини ХIХ до середини ХХ ст. ВБ покинуло 11 млн. осiб. Нинi ж небiлi складають в Лондонi 30%, а в Бiрмiнгемi — 75% (майже всi мусульмани). Англiя населення втрачас, а Шотландiя, Уельс, Пiвн. Iрландiя збiльшус. Британськими пабами все бiльше володiють iноземцi. Найбiльшим х власником є японський банк «Номмура». Лише 38% шлюбiв супроводжуються вiнчанням, до зайня’ггя сану свiщенника допустили жiнок. Близько 1 млрд. людей без вiзи можуть щорiчно в’iжджати до ВБ. У краiнi навчасться 300 тис. студентiв з iнших краiн. Лише третина англiйцiв вважають себе британцями, а серед iнших цей вiдсоток ще менший. Снiдають британцi о 7 — 8 годинi, о 11 — кава, о 13 — 14 — ланч (другий снiданок, о 16- 17 — пиття чаю, о 18-19 — обiд. Обожнюють камiни, суддi одягають перуки. За все потрiбно платити. Камiн в гуртожитку не включиться, доки не опустити монету. Проходячи через чужi володiння стежкою слiд опустити монету в скриньку бiля хвiртки. Протягом жи’ггя британцi активно загартовуються. Зимою не носять головних уборiв зате носять рукавички i шарфи. У британських будинках прохолодно, а спальнi взагалi не опалюються. У понад 50% шкiл хлопчики i дiвчатка навчаються окремо. У краiнi близько 40 унiверситетiВ. 2. Велика Британiя — конституцiйна монархiя. Конституцiя складається з ряду конституцiйних актiв, Глава держави — королева Слизавета Ii. За нею закрiплене формальне право скликати i роЗпускати парламент, призначати прем’ср-мiнiстра. Королева затверджус закони, схваленi парламентом, є верховним головнокомандувачем, главою судовоi влади i англiканськоi церкви. Королева мас право оголошувати вiйну й укладати мир, пiдписувати мiжнароднi договори й угоди. Попри те, шо королева є главою виконавчоi влади, практично всi i складовi зосередженi у прем’ср-мiнiстра. Вiн, як правило, є лiдером партi, що отримала перемогу на виборах. Нинi цю посаду займає консерватор девiд Камерон. Вищим органом законодавчо влади є парламент що складається з палати громад i палати лордiв. Палата громад обирасться раз на 5 рокiв за мажоритарною системою. Складається з 659 депутатiв. Основна функцiя палати громад - схвалення законiв i бюджету крани. Палата лордiв складається з спадкових, пожиггсвих, духовних i судових перiв (останнi три призначаються монархом). З часу схвалення Актiв про парламент 1911 i 1949 рр. право цiсi палати на вето тлодо законопроектiв сильно обмежено, але нона вiдiграс важливу роль у судовiй системi краiни. Пропонусться скоротити число спадкових лордiв, а пожиггсвих призначати мiжрпартiйними комiсiями з врахуванням результатiв парламентських виборiв. У Великiй Британії склалася двопартiйна система. до провiдних полiтичних партiй належать лейбористська i консервативна. Консервативна партiя втратила владу у 1997 р. Нинi лiдером є девiд Камерон. 3 1988 р., коли лiберали об’сдналися з соцiалдемократами, лiберальнiй пратii вдалося дещо посилити своi позицi. У краiнi є ряд партiй, що формуються за регiональною (з етнiчним чи релiгiйним акцентом) ознакою: Плайд Камрi (Уельс), Шотландська нацiональна партiя, Ольстерська юнiонiстська партiя, Шин Фейн (полiтичне крило Iрландськоi республiканськоi армii). Останнi парламентськi вибори вiдбулися б травня 2010 р. Перемогу отримала Консервативна партiя, яка отримала 305 мiсць. друге мiсце посiла Лейбористська партiя — 255 мандатiв. Лiберальнi демократи отимали 61 мiсце, незалежнi депутати — 29. для створення бiльшостi в 326 мандатiв консерваторам довелося пiти на союз з лiберальними демократами. Iх лiдер Нiк Кегг став вiце-прем’сром. Посаду прем’ср-мiнiстра посiв лiдер консерваторiв девiд Камерон. Країна складається з 4 iсторичних провiнцiй — Англii, Шотландii, Уельсу i Пiвнiчно Iрландi. В адмiнiстративному вiдношеннi подiлясться на графства, округи i мiста. Англiя i Уельс подiляються на графства, Шотландiя — на райони. Графства i райони подiляються на округи. В серединi ХХ ст. б мiських агломерацiй буди видiленi в самостiйнi адмiнiстративнi округи — метрополiтанськi графства. 3 1986 р. вони фактично лiквiдованi. Особливий статус у 1964 р. отримав Великий Лондон. для останнього десятилiггя для королiвства характерний процес деволюцii — децентралiзацii влади. 3 1998 р. обирасться Асамблея Пiвнiчноi iрландй, а з 1999 р. — Нацiональна асамблея Уельсу i парламент Шотландii. Провiднi полiтичнi партii по-рiзному вiдносяться до цього процесу. Лейбористи фактично його iнi цiювали, консерватори до останнього часу виступали категорично проти, а лiберали вимагають поглиблення деволюцii i перетворення королiвства у федерацiю. до початку 1970-х рр. британська зовнiшня полiтика проводилася по трьох основних напрямах: 1) стосунки з колишнiми колонiями, 2) вiдносини з США, 3) стосунки з провiдними свропейськими кранами. З того часу перший напрям втратив для Великоi Британії прiоритетне значення. Натомiсть, Лондону вдалося зберегги i, певною мiрою, навiть посилити особливi вiдносини з США i значно посилити свропейський вектор свос зовнiшньоi полiтики. Королiвство є ядерною краiною — мас на озбросннi пiдводних човнiв близько 200 боеголовок. Вiйськово-морська база ВБ роЗташована в Плiмутi. Неоднозначним є вiдношення ВБ до свроiнтеграцii. Негативнi результати по конституцii ЄС з боку Францii та Нiдерландiв були на руку Лондон. Британський уряд вчергове висловився за iдею не полiтичного об’сднання. а створення единого економiчного простору. З моменту вступу до ЄС ВБ займала вiдмiнну вiд Парижа й Берлiна позицiю. Разом з тим спроби ВБ стати третiм лiдером ЄС були нереалiзованi. Одним з болючих моментiв для вiносин ВБ i ЄС було питания британського чекю>, Воно було в основному врегульоване у 1984 р., коли ВБ почала отримувати 2/3 свого внеску до ЄС назад. Країна пiдписала Маастрiхський договiр, але термiн федеральний» пiд тиском ВБ був вмлучений з договору. ВБ не присдналася до зони свро. Як альтернативу пропонували iдею сильного ЕКЮ. Мейджор виносив це питання навiть на референдум. Лондон вчступив проти iде Парижа про створення Сврокорпусу. У кранi е Партiя незалежного Об’еднаного королiвства (ЮКiП), яка однозначно вчсловлюсться за вихiд ББ з ЄС. Лондон свого часу запропонував iдею <двохшвидкiсно Європи», яка передбачас поряд з розвчтком процесу евро iнтеграцй поглиблення спiвпрацi мiж окремчми кранами — членами ЄС. Найближчими союзниками ББ у ЄС є данiя, Нiдерланди, Португалiя, що виразно дотрчмуються, як i Лондон, проатлантично iнтеграцй. З нових членiв орiентуються певною мiрою на позицiю ВБ Чехiя, Угорщина, Польща, Кiпр, Мальта, Словакiв, Словенiя, Прибалтiйськi кранч. Лондон висловлюсться за прийняття до ЄС Хорватi i Туреччини. Разом з тим з середини 1990-х рр. на ЄС припадас 60% брчтанського експорту. у 1996 р. у зв’язку з коров’ячою кризою (енцифалiт) було уведено ембарго на експорт британсько яловичини до ЄС, знчщено 1,2 млн. БРХ. Ембарго дiяло З роки. Особливi вiдносини пов’язують ББ i США. Бонн особливо змiцнилися в перiод правлiння М. Тетчер i Р. Рейгана. США тодi пiдтримали ВБ у конфлiктi з Аргентиною щодо Фолклендських островiв та надали своi бази для передислокацi британських вiйськових пiдроздiлiв. Цi вiдносини посилися пiсля операцii 1991 р. у Перськiй затоцi, Тодi ВБ надiслала до затоки 45 тис. воякiв, що за чисельнiстю поступалися лише вiйськовим контингентам з США та Саудiвсько Аравi. Для прикладу Францiя надiслала лише 14700 воякiв. <Особливi» вiдцосини також проявляються у тому, що ВБ вiдiграе роль посередника мiж Старчм i Новим свiтом. уряд ББ постiйно пiдкреслюс ключову роль НАТО в обороноздатностi Захiдно Європи. Стосунки з Францiсю розвивалися нерiвномiрно. Францiя пiдтримала ВБ у питаннi щодо Фоклендiв. у 1985 р. було схвалене рiшення про будiвництво тунелю пiд ЛаМаншем. у Боснi буди створенi об’еднанi британсько-французькi ЗС. Обидвi краiни пiдтрчмали позицiю США щодо недопущения зняття ембарго на поставку зброi мусульманам Боснi. Певною мiрою пiд впливом ВБ Ж. Ширак схвалчв рiшення про переведення формування французькоi армi на добровiльнiй основi за британським зразком. Але залчшалися роЗходження щодо питання розширення ЄС. Певне охолодження спостерiгалося пiсля iракськоi крчзи 2002 — 2003 рр. i кризи в ЄС 2005 р. Стосунки з ФРН є бiльш рiвнимч. На кiнець 1990-х рр. ФРН перетворчлася на основного економiчного партнера ВБ — майже 11%. ФРН залишаеться найбiльшим сподивачем британськоi нафти i основним реципiентом британських капiталiв. у 2005 р. Т. Блер запропонував План Маршалла для Африки». Тiснi зв’язки ВБ пiдтргiмуе з Кенiею, Нiгерiею, Угандою. Особлчвi вiдносини склалчся з ПАР. У 1995 р. вдалося залучити до Спiвдружностi Мозамбiк i Камерун. Другим реципiентом британських капiталiв в Африцi пiсля ПАР є Нiгерiя. ББ брала участь в урегулюваннi конфлiкту в Сьсра-Леоне. ВБ є крупнчм iмпортером iндiйськчх товарiв i найбiльшим iнвестором в iндiйську економiку. Важливим елементом зовнiшньоi полiтики ББ є економiчна дчпломатiя. Зарубiжнi активи ВБ перевищували ВВП у 3,3 ради. За iнвестицiями в iншi краiни ВВ поступасться лише США. ВБ є постiйним членом Ради Безпекч ООН. З. у 1970-х рр. (телекомунiкацiйнi технологи), Ейч-ес-бi-сi (банкiвська справа), Юнiлевер (парфумерiя i харчова промисловiсть). Як виробник продуктiв Юнiлевер займає друге мiсце серед ТИК, поступаючись лише Нестле. Столиця краiни — Лондон — є крупнмм свiтовим фiнансовим центром. Тут здiйснюсться кожна третя валi-отна операцiя в свiтi. За обсягом фiнансових операцiй Лондон поступасться лише Нью-Иорку. У Лондонi знаходиться третя в свiтi (пiсля Нью-Иорка i Токiо) фондова бiржа i найбiльша в Свропi нафтова бiржа. до провiдних галузей промисловостi нiлежить добувна: у королiвствi добувасться бл. 100 млн. т. нафти i бл. 100 млрд. м3 природного газу. Разом з тим, зважаючи на те, що нафта з Пiвнiчного моря легка, продовжусться iмпорт важкоi нафти з Близького Сходу. Пiк видобування нафти й газу вже пройдений i через 10-15 рокiв за прогнозами % нафти i природного газу будуть iмпортуватися. Свого часу у 1913 р. ВБ видобувала 292 млн. т. кам’яного вугiлля, нинi майже в 10 ра.зiв менше. В оброблюванiй промисловостi лiдирус машинобудування, зокрема електротехнiчна промисловiсть, оптичне приладобудування, виробництво транспортных засобiв. Втiм всi вiдомi британськi марки легкових авто скупленi iноземними ТИК, зокрема БМВ та Форд. Марку <Лотус» купила малазiйська компанiя сПротон». У ВБ є фiлii японських ТНК (Ніссан», Хонда>, <Тойота», французькоi «Пежо». Зростас роль хiмiчноi промисловостi (етилен, пропiлен, лаки, бензин, фарби, шампунi). за розвитком якоi Британiя в Свропi поступасться лише ФРН. За рiвнем розвитку фармацевтики Країна поступасться лише США. Провiднi позицii в свiтi належать Британії у виробництвi обладнання для морського видобування нафти. Текстильна промислоВiсть занепадас, зростас iмпорт З iндi, Пакистану й Китаю. Знизилася роль металургii (бл. 10 млн, т. сталi) та цивiльного суднобудування. Значне мiсце в енергетицi краiни належить атомному сектору — 22%. Але кожний другий реактор вичерпус свiй потенцiал. Кожна третя теплоелектростанцiя працюс на вугiлли. Британия мас високотехнологiчне сiльське господарство. Вирощуються пшениця, ячмiнь, рапс, картопля та iн. У краiнi багато фруктових садiв. За рiвнем розвитку тваринництва крана наблйжасться до дани i Нидерландив. Поголiв’я ВРХ складає бл. 12 млн. голiв, 22% з якого є молочним. Чисельнiсть овець нараховус бл. 29 млн. голив i мас тенденцiю до поступового скорочення. Поголiв’я свиней, навпаки, зростас — 8 млн. Сильське господарство забезпечус бл. 65% потреб краiни. Сiльськогосподарськi угiддя складають майже половину територii краiни. Центром сильськогосподарського виробнинтна є Пивденно-Захидний район. Основний транспорт в краiнi — автомобiльный. Автодориг в краiни багато, але ноны переважно вузьки. Залiзнйчний транспорт поступово втрачас свос значення — мережа зализниць скорочусться. Теж саме можна сказати про рiчковый транспорт. Морський транспорт зберiгас свос значення, але чисельнисть британського флоту зменшусться. Нинi в краiни нараховусться бл. 590 суден з них 140 танкерiв. Основний напрям товарообiгу в краiнi — Лондон-Лiверпуль. динамiчно розвивасться авiатранспорт. «Брiтiш Еруей» - одна з провидних мижнародних авиакомпаний. В краiнi розвинена iндустрия туризму. Щороку краiну вiдвiдують понад 20 млн. туристiв. Найбiльше вiдвiдувачив прибувас з США, Франциi, Нiмеччини, Iрландиi, Нiдерландiв. В основу соцiально-економiчного розвитку Брытанii покладена модель акцiонерного капiтализму. для не характерно роЗпилення акцiонерноi власности — так звана «теория демократii власникив». Лише протягом 1980 — 2000 рр. приватизацii було пiддано бл. 100 державних пидприсмств. За индексом економичноi свободи ВБ займає б мiсце, поступаючись Сiнгапуру, Новий Зеландiї, США, Швейцарії i Малайзii. основни зовнишньоекономични партнеры — краiни ЄС i США. В краiни є 11 економичних районiв — по одному у Шотландii, Уельси та Пiвнiчний iрландii i 8 у Англii. Значну роль в економичному жиiти краiни видиграють конурбацii — Великий Лондон, Великий Манчестер, Великий Бiрмингем, Захiдний Иоркшир (Лiдс), Мерсейсайд (Лiверпуль), Пiвденний Иоркшир (Шеффiлд), Тайнсайд (Ньюкасл). ВБ називали <хворою людиною Європи». Реформи М. Тетчер сприялч пожвавленню економiки. З 1993 по 2008 р. економiчнчй рiст в кранi складав в середньому 2, 8% (в ЄС — 2,4, а в Країнах сiмки — 2%). Велика Британiя займає 4-5 мiсце серед розвинених краiн свiту — близько 3% свiтового ВВП (2,7 трлн. дол.). Ще бiльша роль крани у свiтовiй торгiвлi — 4,5 — 5%. iнфлянiя краiни тримаеться поблизу показника 2%: безробiтгя складае бп. 5%. Загальнi тенденцii розвитку економiки полягають у збiльшеннi ролi сфери послуг, зниження у ВВП продукцii сiльського господарства. За останнi десятилiггя iстотно знизилася роль вугiльноi промисловостi, а зросла — нафтогазово. Серед 500 ТНК британськi за чисельнiстю (29) поступаються лише Тi-ГК США i Японii. Серед них Брiтiш Петролеум Ройял Датч Шелл (британсько-голландська) (нафтога.зовий сектор), Глаксо Смiт Клайн, Астра Зенака (фармацевтика), Водафон ВБ внесла значний внесок у науково-технiчний прогрес. У 1803 р. Р. Тревiток створив паротяг, 1825 р. д. Стефенсон — залiзнгiцю з паровою тягою, Бесемер винайшов спосiб виробництва сталi.