- •1.Предмет криміналістики.
- •2.Завдання криміналістики.
- •3.Криміналістика в системі наук.
- •4.Криміналістика і кримінальне право.
- •5.Криміналістика і кримінальний процес.
- •6.Криміналістика і кримінологія.
- •7.Криміналістика і логіка, психологія, судова медицина, бухгалтерський облік.
- •8.Криміналістика і оперативно-розшукова діяльність.
- •9.Система криміналістики.
- •10.Криміналістична техніка.
- •15.Системно-структурний підхід.
- •16.Роль логічних методів пізнання: індукції, дедукції, аналогії
- •17.Використання методу моделювання.
- •18.Система методів науки криміналістика.
- •19. Загальний метод науки «Криміналістика»
- •20. Загальнонаукові методи науки «Криміналістика»
- •21. Окремі, власне криміналістичні (спеціальні) методи
- •22. Критерії (принципи) допустимості застосування окремих, власне криміналістичних методів в кримінальному судочинстві
- •23. Поняття криміналістичної ідентифікації
- •24. Значення ідентифікації в судовій та слідчій практиці
- •25. Види криміналістичної ідентифікації
- •26. Об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •27. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації
- •28. Структура процесу ідентифікації. Поняття ідентифікаційних ознак і властивостей
- •29. Класифікація ідентифікаційних ознак
- •30. Суть ідентифікації за матеріально фіксованими відображеннями
- •31. Суть ідентифікації за ідеальними відображеннями, мисленими образами та уявленнями (слідами пам’яті)
- •32. Загальна методика ідентифікайної експертизи
- •33. Експертні ідентифікайні висновки та їх форми
- •34. Використання математичних методів і еом в ідентифікаційних дослідженнях
- •35. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа
- •36. Класифікація криміналістичних версій
- •37. Порядок побудови слідчих версій
- •38. Роль узагальнень для судово-слідчої практики, оперативно-розшукових даних та експертної практики для побудови слідчих версій
- •39. Основні правила та методи перевірки слідчих версій
- •40.Суб’єкти суспільства яких залучають до розкриття злочинів.
- •41.Форми участі громадськості у розслідуванні злочинів.
- •42.Умови залучення громадськості до участі в розслідуванні та розкритті злочинів.
- •43. Можливість і основні засади застосування технічних засобів при залученні громадськості.
- •44.Взаємодія слідчого й оперативно-розшукових органів у процесі розкриття та розслідування злочинів.
- •45.Основні тактичні положення взаємодії слідчого й оперативно-розшукових органів.
- •46.Особливості спільного планування розслідування.
- •47.Форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •48.Порядок відображення у процесуальних документах взаємодії слідчого з громадськими організаціями й органами дізнання.
- •49.Криміналістична техніка:поняття і задачі.
- •50.Джерела криміналістичної техніки.
- •51.Галузі криміналістичної техніки.
- •52.Роль криміналістичної техніки у попередженні злочинів.
- •53. Основні науково-технічні методи, які застосовуються в криміналістиці.
- •54.Основні технічні засоби, які використовуються в криміналістиці.
- •55.Оперативна техніка слідчого.
- •56.Науково-технічні методи й засоби, які використовуються у дослідженні речових доказів.
- •57.Мікроскопічні методи дослідження.
- •58.Вимірювальна техніка.
- •59.Суть і властивості уф-променів.
- •60.Суть і властивості іч-променів.
- •61.Суть і властивості рентгенівських променів.
- •62.Суть і властивості люмінесцентного аналізу.
- •63.Задачі, які вирішуються дослідженням з використанням радіоактивних ізотопів.
- •64.Суть спектрального і абсорбційного аналізу.
- •65. Використання кібернетичних методів.
- •66. Сучасні можливості використання запахових слідів.
- •67.Поняття судової фотографії.
- •68.Суб’єкти судової фотографії.
- •69.Види судової фотографії.
- •70.Судово-оперативна фотографія.
- •71.Методи судово-оперативної фотографії.
- •72.Поняття панорамного методу, його види.
- •73.Поняття вимірювального методу.
- •74.Поняття і суть репродукційного методу.
- •77. Поняття і суть орієнтуючої зйомки.
- •79. Поняття і суть вузлової зйомки.
- •80. Поняття і суть детальної зйомки.
- •83. Поняття і значення судово-дослідницької фотографії.
- •84. Поняття посилення яскравого контрасту.
- •85. Фотографічні методи зміни контрастів.
- •86. Поняття кольороподілу на кольоророзрізнення.
- •87. Суть фотозйомки у невидимих променях спектра.
- •88. Суть фотозйомки в ультрафіолетових променях.
- •89. Зйомка в ультрафіолетових променях.
- •90. Зйомка в інфрачервоних променях.
- •91. Зйомка в рентгенівських променях.
- •92. Поняття мікрофотографії, її задачі.
- •93. Поняття трасології та її наукові основи.
- •94. Поняття сліду в трасології і механізм в його утворенні.
- •95.Класифікація слідів.
- •96. Загальні правила виявлення, фіксації та вилучення слідів.
- •97. Будова шкіри на долоні руки, властивості й види папілярних візерунків.
- •98. Механізм утворення слідів
- •99. Способи і техніка фіксації слідів рук
- •100.Фізичні методи і засоби виявлення слідів рук
- •101.Хімічні методи і засоби виявлення слідів рук
- •102.Радіоактивні методи й засоби виявлення слідів рук
- •104.Види слідів ніг людини
- •106.Фотозйомка, вимірювання, опис слідів ніг.
- •107. Способи фіксації слідів ніг
- •108.Способи виготовлення зліпків на сипучих грунтах
- •109.Техніка виготовлення зліпків заливним способом
- •110.Способи виготовлення зліпків контакту взуття (на папері, фарбованих і полірованих поверхнях)
- •115. Механізм утворення слідів знарядь злому: слідів тиснення, ковзання, свердлення, розпилу, кочення.
- •116. Засоби і способи фіксації слідів знарядь злому.
- •121. Поняття слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини (губ, щік, підборіддя, носа, вушної раковини).
- •123. Загальний порядок призначення трасологічної експертизи (підготовка зразків і об’єктів дослідження).
- •124. Методика викладання трасо логічної експертизи.
- •126. Поняття судової балістики, її наукові основи.
- •128. Поняття вогнепальної зброї і її класифікація.
- •129. Поняття, класифікація та характеристика нарізної, гладкоствольної, нестандартної й атипічної зброї.
- •131. Механізм утворення слідів на кулях і снарядах.
- •132. Механізм утворення слідів на гільзах.
- •133. Поняття слідів пострілу та їх класифікація.
- •136. Призначення судово-балістичної експертизи. Підготовка матеріалів і формування питань експерту.
- •137. Не ідентифікуючі задачі, які вирішує судово-балістична експертиза.
- •138. Основи методики проведення судово-балістичного дослідження.
- •139. Поняття і види техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •140. Загальні правила обходження з документами – реч. Доказами.
- •142. Поняття підчистки і її ознаки.
- •143. Поняття травлення, змивання текстів та їх ознак.
- •144. Поняття дописки і вставки до тексту та їх ознаки.
- •148. Поняття технічної підробки підпису.
- •149. Ознаки технічної підробки підписів і способи їх виявлення.
- •150. Сучасні можливості технічної експертизи документів, порядок підготовки матеріалів до дослідження.
- •151. Підготовка спалених документів до експертизи, сучасні можливості їх експертного дослідження.
- •152.Поняття і види печаток і штампів
- •156. Друкарські машинки,їх класифікація і ознаки…
- •157.Огляд та попереднє дослідження машинописних текстів
- •161.Поняття почеркознавтва та його наукова основа.
- •162.Поняття навичок письма і закономірності його формування
- •164.Поняття письма і його види
- •165. Поняття почерку, його і його властивості.
- •166. Поняття ідентифікаційних ознак письма, їх класифікація
- •169.Поняття ознак почерку, його види
- •171.Поняття і види окремих ознак почерку
- •172.Ознаки змінення почерку і встановлення їх
- •171. Поняття і види окремих ознак почерку.
- •172. Ознаки змінення почерку і встановлення їх.
- •174. Поняття вільних зразків і порядок їх отримання.
- •175. Поняття експериментальних зразків і порядок їх отримання.
- •178. Питання, що вирішуються почеркознавчою експертизою.
- •179. Методика почеркознавчого дослідження письма.
- •180. Поняття авторознавчої експертизи і питання, що вирішуються нею.
- •182. Поняття і значення криміналістичної ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •183. Поняття ознак зовнішності і їх класифікація.
- •184. Анатомічні ознаки.
- •185. Поняття функціональних ознак зовнішності.
- •186. Поняття особливих прикмет зовнішності.
- •187. Поняття «словесного портрета» і методика його складання.
- •188. Розшук злочинця за словесним портретом.
- •189. Поняття суб'єктивних портретів.
- •191. Мальований суб'єктивний портрет
- •223. Логіко-інформаційна структура слідчої дії і тактичної комбінації в інформаційно-пізнавальній структурі слідчої дії повинні бути виділені наступні стадії:
- •228. Поняття, види і принципи тачних операцій.
- •229. Підготовка до проведення тактичних операцій.
- •230. Поняття тактичної комбінації.
- •231. Поняття планування розслідування злочинів.
- •232. Поняття організації розслідування злочинів.
- •233. Рівні та етапи планування розслідування.
- •234. Етапи планування окремих слідчих дій.
- •236. Планування за бригадним методом розслідування у багато епізодичних справах.237. Форми планування окремих слідчих дій.
- •238. Загальні положення тактики огляду місця події.
- •239. Учасники, етапи і об’єкти огляду.
- •240. Види слідчого огляду.
- •241. Методи слідчого огляду і дослідження обстановки – джерела доказової інформації.
- •242. Використання науково-технічних засобів у слідчому огляді.
- •243. Роль спеціалістів в слідчому огляді.
- •244. Поняття негативних обставин та їх роль для розпізнання інсценування злочинів.
- •245. Засоби та прийоми фіксації слідчого огляду.
- •246. Поняття слідчого експерименту та його криміналістичне значення.
- •247.Наукові основи слідчого експерименту та його загально-тактичні положення
- •248. Види слідчого експерименту:
- •249. Учасники слід.Експер. Роль спеціаліста.
- •250. Підготовка і тактика проведення слідчого експер.
- •251. Основні та додаткові засоби та способи фіксації результатів слідчого експер.
- •252. Оцінка результатів слідч.Експерем.
- •253. Поняття відтворення обстановки, обставин події.
- •254. Поняття перевірки показань на місці та їх відмінність від інших слідчих дій
- •255. Пізнавальна функція та психологічні основи тактики перевірки показань на місці
- •256. Тактичні прийоми перевірки показань на місці:
- •257. Технічні засоби та прийоми, використання їх для перевірки показань на місці
- •258.Поняття обшуку та виїмки, їх криміналіст. Значення
- •259. Психологічні положення та тактика проведення обшуку та виїмки
- •260. Види обшуку та виїмки. Підготовка до обшуку
- •261. Тактичні прийоми обшуку в приміщенні
- •262. Тактика обшуку особи
- •263. Тактичні прийоми обшуку на відкритій місцевості
- •264. Тактика виїмки. Виїмка поштово-телеграфної кореспонденції
- •265.Прийоми та засоби фіксації результатів обшуку та виїмки
- •266. Поняття допиту та його види
- •267. Психологічні властивості тактики допиту.
- •269. Тактичні прийоми допиту.
- •270. Тактичні прийоми надання допомоги допитуваному під час відтворювання забутого.
- •271. Психологічні прийоми впливу на допитуваного з метою одержання об’єктивної інформації.
- •272. Допит на очній ставці.
- •273. Допит неповнолітнього.
- •274. Технічні засоби та тактичні прийоми фіксації допиту.
- •276. Психологічні основи впізнання.
- •277. Підготовка до пред’явлення для впізнання людей та предметів.
- •278. Тактика пред’явлення для пізнання людей та предметів.
- •279. Тактика пред’явлення для пізнання ділянок місцевості, будівель.
- •280. Тактика пред’явлення для впізнання трупів та тварин.
- •281. Особливості тактики впізнання за фотовідбитками, відеофільмами.
- •282. Тактика впізнання за функціональними властивостями та ознаками.
- •283. Прийоми та технічні засоби для фіксації впізнання.
- •284. Поняття судової експертизи, її роль у розслідуванні злочинів.
- •285. Класифікація судових експертиз.
- •286.Організація та структура експертних установ в Україні
- •287.Підготовка до призначення та проведення експ
- •289.Підготовка матеріал для проведен експ.Визначен цілей і формул-ня завд.
- •294.Інф та наук-практ джерела крим-ної методики
- •297.Заг полож крим-ної методики
- •299.Прин-пи та можлив вик-ння сучасн методів пізнання для розкрит злоч минул років
- •303. Заг умови та порядок вибору напряму розслід
- •304. Поняття та роль методологічних основ напрямку розслідування
- •305. Особливості організування планування на окремих етапах розслідування
- •306. Поняття криміналістичної характеристики злочинів
- •307. Елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •308. Співвідношення криміналістичної характеристики з кримінально-правовою, кримінологічною, адміністративно-правовою
- •309. Значення криміналістичної характеристики для методики розслідування окремих видів злочинів
- •310. Поняття розкриття та розслідування злочинів
- •311. Поняття розкриття злочинів по «гарячих» слідах
- •312. Розкриття як слідча діяльність та результат розслідування
- •313. Структура окремих методів розкриття злочинів по «гарячих» слідах
- •314. Поняття і задачі залучення громадськості до розслідування злочинів
- •315. Принципи використання та участі громадськості в розслідуванні
- •316. Форми використання громадськості в слідчих діях
- •317. Поняття і завдання профілактичної діяльності слідчого
- •318. Методи та засоби профілактичної діяльності слідчого
- •319. Форми профілактичної діяльності на різних етапах розслідування злочинів
- •320. Класифікація злочинів проти особи
- •321. Класифікація злочинів проти життя, здоров’я, волі і гідності особи
- •322. Криміналістична характеристика злочинів проти життя, здоров’я, волі і гідності особи
156. Друкарські машинки,їх класифікація і ознаки…
Документ може бути надрукований на друкарській машинці чи принтері комп'ютера. Друкарські машинки поділяють за класами на електричні та механічні, за типами — канцелярські, портативні, дорожні та спеціальні, а за системами й моделями — "Ундервуд", "Москва", "Еврика", "Континен-таль", "Олімпія" та ін.
Будь-яка друкарська машинка має такі ознаки:
власне мишинки — крок головного механізму, ширина інтервалів між рядками, тип клавіатури, ознаки шрифту (марка), а також окремі індивідуальні ознаки виключно цієї машинки;
виконавця тексту (відбиток, спосіб розташування тексту, сила удару по клавішах та розташування забарвлення знака).
157.Огляд та попереднє дослідження машинописних текстів
Документ може бути надрукований на друкарській машинці чи принтері комп'ютера. Друкарські машинки поділяють за класами на електричні та механічні, за типами — канцелярські, портативні, дорожні та спеціальні, а за системами й моделями — "Ундервуд", "Москва", "Еврика", "Континен-таль", "Олімпія" та ін.
Будь-яка друкарська машинка має такі ознаки:
власне мишинки — крок головного механізму, ширина інтервалів між рядками, тип клавіатури, ознаки шрифту (марка), а також окремі індивідуальні ознаки виключно цієї машинки;виконавця тексту (відбиток, спосіб розташування тексту, сила удару по клавішах та розташування забарвлення знака).
Для встановлення класу, типу чи моделі друкарської машинки слідчий здійснює попереднє дослідження машинописних текстів. Для цього він визначає загальні ознаки (крок головного механізму, ширину інтервалів між рядками, тип клавіатури, марку шрифту) і ці дані порівнює з аналогічними за каталогом.
Попереднє дослідження слідчий здійснює під час огляду документів після їх виявлення чи перед призначенням експертизи. Для ідентифікації друкарської машинки експерт повинен мати документ, поданий на експертизу, і зразки, складені в той же час, що й досліджуваний документ, з урахуванням того, що ремонт друкарської машинки знищує більшість окремих індивідуальних ознак (зразки необхідно добирати такі, що мають загальні ознаки, однакові з досліджуваним документом).
157-160. Дослідження машинописних документів.
Крок головного механізму — це відстань, на яку переміщується каретка друкарської машинки після натискання на клавішу чи педаль. Якщо виміряти відстань між однаковими літерами на початку та в кінці рядка і поділити цей показник на загальну кількість літер між ними, одержимо значення головного кроку машинки. Для визначення інтервалу між рядками вимірюють кілька рядків по вертикалі й одержаний показник ділять на кількість рядків. Пізніше за каталогом з урахуванням цих даних визначають модель машинки, на якій надруковано документ.
Тип клавіатури друкарської машинки характеризується розташуванням знаків і літер, а також їх кількістю для кожного конкретного типу машинки. У цьому зв'язку для експертизи необхідно відбирати відбитки всіх друкарських машинок, що фігурують, і подавати на експертизу достатню кількість порівнюваного матеріалу. Ще однією ознакою друкарської машинки є тип шрифту, його марка. У вітчизняних машинках найчастіше застосовують марки Р-1; Р-2; Р-3; Р-4; 125,5; 100, а також "Зірочку".
До окремих індивідуальних ознак друкованого тексту належать дефекти, які утворюються під час експлуатації машинки: викривлення штрихів, овалів, зміна інтервалів між літерами та нахилу, неоднакове розташування барвника у відбитку літер, відсутність деяких знаків або окремі їх дефекти.
Для встановлення класу, типу чи моделі друкарської машинки слідчий здійснює попереднє дослідження машинописних текстів. Для цього він визначає загальні ознаки (крок головного механізму, ширину інтервалів між рядками, тип клавіатури, марку шрифту) і ці дані порівнює з аналогічними за каталогом.
Попереднє дослідження слідчий здійснює під час огляду документів після їх виявлення чи перед призначенням експертизи. Для ідентифікації друкарської машинки експерт повинен мати документ, поданий на експертизу, і зразки, складені в той же час, що й досліджуваний документ, з урахуванням того, що ремонт друкарської машинки знищує більшість окремих індивідуальних ознак (зразки необхідно добирати такі, що мають загальні ознаки, однакові з досліджуваним документом).
За допомогою криміналістичної експертизи друкарських текстів можна встановити виконавця тексту; ідентифікувати друкарську машинку; визначити час, коли надруковано текст, а також кількість примірників, надрукованих в одній закладці; з'ясувати, надруковано документ на одній машинці чи на кількох.
Ці питання вирішують також під час аналізу текстів, надрукованих на безважільних машинах з монолітним або комбінованим шрифтоносієм.
Останнім часом дедалі частіше замість друкарських машинок для виготовлення документів застосовують принтери комп'ютерів. Залежно від того, за допомогою якого саме засобу наносять барвник мовних знаків на основу документа, розрізняють матричні, струминні та лазерні принтери.
У матричних принтерах барвник наноситься за допомогою голок, розташованих у друкувальній голівці, і фарбованої стрічки. Залежно від конструкції голівки мовні знаки можуть наноситися 9 або 24 голками. За дефектами друкувальної головки (зношеністю голок, їх формою, особливостями розташування) можна встановити, на якому принтері друкувався документ.
У струминних принтерах барвник (чорнило) розпилюється через сопла. Можливі два варіанти конструкції таких принтерів: зі стаціонарною друкувальною головкою (типу "Ерзоп") або зі змінною —картриджем (типу "Сапоп" та ін.). Ідентифікувати такий принтер можна за ознаками дефектів друкувальної головки, особливостями конфігурації сопла, їх пошкодженнями та закупорками. Ідентифікувати принтер, у якому застосовується картридж, важко, бо їх періодично замінюють.
У лазерних принтерах для створення тексту чи іншого зображення застосовують селеновий барабан. Принцип утворення зображення аналогічний застосовуваному у ксероксі. Ідентифікувати такі принтери можна за допомогою виявлення та дослідження дефектів на основному елементі (барабані), які утворюються внаслідок експлуатації.
Після друкування на принтерах усіх видів на папері можуть залишатися сліди від роликів механізму подачі паперу.
Встановлення способу виготовлення документа. Документи, бланки, книги, газети та інша продукція, виготовлена друкарським машинним способом, називається поліграфічною; вона також може бути підроблена малюванням з імітацією друкарського шрифту; електрографічним копіюванням; термокопіюванням; плоским офсетним друком з форм, виготовлених фотохімічним методом; фотографічним способом; здійсненим кустарним способом друкуванням з набору; друкуванням на принтері комп'ютера.
Техніко-криміналістична експертиза поліграфічної продукції дає змогу встановити спосіб виготовлення документа; ідентифікувати в окремих випадках друкарську форму (агрегат); визначити застосовувані матеріали (барвники, порошки); встановити приблизний час (давність) виконання документа.
Дослідження матеріалів документів (чорнила й паст для авторучок, штемпельних фарб, мастик; чорнила для фломастерів, канцелярського чорнила, туші; копіювального паперу; картону і виробів з нього; клею; захисних покриттів; речовин для коригування типу "штрих").
За допомогою техніко-криміналістичного дослідження матеріалів письма експертними методами можна встановити вид матеріалу чи виробу з нього; споживче призначення матеріалу виробу; джерело походження матеріалу та приблизний час виготовлення матеріалу.
