- •1.Предмет криміналістики.
- •2.Завдання криміналістики.
- •3.Криміналістика в системі наук.
- •4.Криміналістика і кримінальне право.
- •5.Криміналістика і кримінальний процес.
- •6.Криміналістика і кримінологія.
- •7.Криміналістика і логіка, психологія, судова медицина, бухгалтерський облік.
- •8.Криміналістика і оперативно-розшукова діяльність.
- •9.Система криміналістики.
- •10.Криміналістична техніка.
- •15.Системно-структурний підхід.
- •16.Роль логічних методів пізнання: індукції, дедукції, аналогії
- •17.Використання методу моделювання.
- •18.Система методів науки криміналістика.
- •19. Загальний метод науки «Криміналістика»
- •20. Загальнонаукові методи науки «Криміналістика»
- •21. Окремі, власне криміналістичні (спеціальні) методи
- •22. Критерії (принципи) допустимості застосування окремих, власне криміналістичних методів в кримінальному судочинстві
- •23. Поняття криміналістичної ідентифікації
- •24. Значення ідентифікації в судовій та слідчій практиці
- •25. Види криміналістичної ідентифікації
- •26. Об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •27. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації
- •28. Структура процесу ідентифікації. Поняття ідентифікаційних ознак і властивостей
- •29. Класифікація ідентифікаційних ознак
- •30. Суть ідентифікації за матеріально фіксованими відображеннями
- •31. Суть ідентифікації за ідеальними відображеннями, мисленими образами та уявленнями (слідами пам’яті)
- •32. Загальна методика ідентифікайної експертизи
- •33. Експертні ідентифікайні висновки та їх форми
- •34. Використання математичних методів і еом в ідентифікаційних дослідженнях
- •35. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа
- •36. Класифікація криміналістичних версій
- •37. Порядок побудови слідчих версій
- •38. Роль узагальнень для судово-слідчої практики, оперативно-розшукових даних та експертної практики для побудови слідчих версій
- •39. Основні правила та методи перевірки слідчих версій
- •40.Суб’єкти суспільства яких залучають до розкриття злочинів.
- •41.Форми участі громадськості у розслідуванні злочинів.
- •42.Умови залучення громадськості до участі в розслідуванні та розкритті злочинів.
- •43. Можливість і основні засади застосування технічних засобів при залученні громадськості.
- •44.Взаємодія слідчого й оперативно-розшукових органів у процесі розкриття та розслідування злочинів.
- •45.Основні тактичні положення взаємодії слідчого й оперативно-розшукових органів.
- •46.Особливості спільного планування розслідування.
- •47.Форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •48.Порядок відображення у процесуальних документах взаємодії слідчого з громадськими організаціями й органами дізнання.
- •49.Криміналістична техніка:поняття і задачі.
- •50.Джерела криміналістичної техніки.
- •51.Галузі криміналістичної техніки.
- •52.Роль криміналістичної техніки у попередженні злочинів.
- •53. Основні науково-технічні методи, які застосовуються в криміналістиці.
- •54.Основні технічні засоби, які використовуються в криміналістиці.
- •55.Оперативна техніка слідчого.
- •56.Науково-технічні методи й засоби, які використовуються у дослідженні речових доказів.
- •57.Мікроскопічні методи дослідження.
- •58.Вимірювальна техніка.
- •59.Суть і властивості уф-променів.
- •60.Суть і властивості іч-променів.
- •61.Суть і властивості рентгенівських променів.
- •62.Суть і властивості люмінесцентного аналізу.
- •63.Задачі, які вирішуються дослідженням з використанням радіоактивних ізотопів.
- •64.Суть спектрального і абсорбційного аналізу.
- •65. Використання кібернетичних методів.
- •66. Сучасні можливості використання запахових слідів.
- •67.Поняття судової фотографії.
- •68.Суб’єкти судової фотографії.
- •69.Види судової фотографії.
- •70.Судово-оперативна фотографія.
- •71.Методи судово-оперативної фотографії.
- •72.Поняття панорамного методу, його види.
- •73.Поняття вимірювального методу.
- •74.Поняття і суть репродукційного методу.
- •77. Поняття і суть орієнтуючої зйомки.
- •79. Поняття і суть вузлової зйомки.
- •80. Поняття і суть детальної зйомки.
- •83. Поняття і значення судово-дослідницької фотографії.
- •84. Поняття посилення яскравого контрасту.
- •85. Фотографічні методи зміни контрастів.
- •86. Поняття кольороподілу на кольоророзрізнення.
- •87. Суть фотозйомки у невидимих променях спектра.
- •88. Суть фотозйомки в ультрафіолетових променях.
- •89. Зйомка в ультрафіолетових променях.
- •90. Зйомка в інфрачервоних променях.
- •91. Зйомка в рентгенівських променях.
- •92. Поняття мікрофотографії, її задачі.
- •93. Поняття трасології та її наукові основи.
- •94. Поняття сліду в трасології і механізм в його утворенні.
- •95.Класифікація слідів.
- •96. Загальні правила виявлення, фіксації та вилучення слідів.
- •97. Будова шкіри на долоні руки, властивості й види папілярних візерунків.
- •98. Механізм утворення слідів
- •99. Способи і техніка фіксації слідів рук
- •100.Фізичні методи і засоби виявлення слідів рук
- •101.Хімічні методи і засоби виявлення слідів рук
- •102.Радіоактивні методи й засоби виявлення слідів рук
- •104.Види слідів ніг людини
- •106.Фотозйомка, вимірювання, опис слідів ніг.
- •107. Способи фіксації слідів ніг
- •108.Способи виготовлення зліпків на сипучих грунтах
- •109.Техніка виготовлення зліпків заливним способом
- •110.Способи виготовлення зліпків контакту взуття (на папері, фарбованих і полірованих поверхнях)
- •115. Механізм утворення слідів знарядь злому: слідів тиснення, ковзання, свердлення, розпилу, кочення.
- •116. Засоби і способи фіксації слідів знарядь злому.
- •121. Поняття слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини (губ, щік, підборіддя, носа, вушної раковини).
- •123. Загальний порядок призначення трасологічної експертизи (підготовка зразків і об’єктів дослідження).
- •124. Методика викладання трасо логічної експертизи.
- •126. Поняття судової балістики, її наукові основи.
- •128. Поняття вогнепальної зброї і її класифікація.
- •129. Поняття, класифікація та характеристика нарізної, гладкоствольної, нестандартної й атипічної зброї.
- •131. Механізм утворення слідів на кулях і снарядах.
- •132. Механізм утворення слідів на гільзах.
- •133. Поняття слідів пострілу та їх класифікація.
- •136. Призначення судово-балістичної експертизи. Підготовка матеріалів і формування питань експерту.
- •137. Не ідентифікуючі задачі, які вирішує судово-балістична експертиза.
- •138. Основи методики проведення судово-балістичного дослідження.
- •139. Поняття і види техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •140. Загальні правила обходження з документами – реч. Доказами.
- •142. Поняття підчистки і її ознаки.
- •143. Поняття травлення, змивання текстів та їх ознак.
- •144. Поняття дописки і вставки до тексту та їх ознаки.
- •148. Поняття технічної підробки підпису.
- •149. Ознаки технічної підробки підписів і способи їх виявлення.
- •150. Сучасні можливості технічної експертизи документів, порядок підготовки матеріалів до дослідження.
- •151. Підготовка спалених документів до експертизи, сучасні можливості їх експертного дослідження.
- •152.Поняття і види печаток і штампів
- •156. Друкарські машинки,їх класифікація і ознаки…
- •157.Огляд та попереднє дослідження машинописних текстів
- •161.Поняття почеркознавтва та його наукова основа.
- •162.Поняття навичок письма і закономірності його формування
- •164.Поняття письма і його види
- •165. Поняття почерку, його і його властивості.
- •166. Поняття ідентифікаційних ознак письма, їх класифікація
- •169.Поняття ознак почерку, його види
- •171.Поняття і види окремих ознак почерку
- •172.Ознаки змінення почерку і встановлення їх
- •171. Поняття і види окремих ознак почерку.
- •172. Ознаки змінення почерку і встановлення їх.
- •174. Поняття вільних зразків і порядок їх отримання.
- •175. Поняття експериментальних зразків і порядок їх отримання.
- •178. Питання, що вирішуються почеркознавчою експертизою.
- •179. Методика почеркознавчого дослідження письма.
- •180. Поняття авторознавчої експертизи і питання, що вирішуються нею.
- •182. Поняття і значення криміналістичної ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •183. Поняття ознак зовнішності і їх класифікація.
- •184. Анатомічні ознаки.
- •185. Поняття функціональних ознак зовнішності.
- •186. Поняття особливих прикмет зовнішності.
- •187. Поняття «словесного портрета» і методика його складання.
- •188. Розшук злочинця за словесним портретом.
- •189. Поняття суб'єктивних портретів.
- •191. Мальований суб'єктивний портрет
- •223. Логіко-інформаційна структура слідчої дії і тактичної комбінації в інформаційно-пізнавальній структурі слідчої дії повинні бути виділені наступні стадії:
- •228. Поняття, види і принципи тачних операцій.
- •229. Підготовка до проведення тактичних операцій.
- •230. Поняття тактичної комбінації.
- •231. Поняття планування розслідування злочинів.
- •232. Поняття організації розслідування злочинів.
- •233. Рівні та етапи планування розслідування.
- •234. Етапи планування окремих слідчих дій.
- •236. Планування за бригадним методом розслідування у багато епізодичних справах.237. Форми планування окремих слідчих дій.
- •238. Загальні положення тактики огляду місця події.
- •239. Учасники, етапи і об’єкти огляду.
- •240. Види слідчого огляду.
- •241. Методи слідчого огляду і дослідження обстановки – джерела доказової інформації.
- •242. Використання науково-технічних засобів у слідчому огляді.
- •243. Роль спеціалістів в слідчому огляді.
- •244. Поняття негативних обставин та їх роль для розпізнання інсценування злочинів.
- •245. Засоби та прийоми фіксації слідчого огляду.
- •246. Поняття слідчого експерименту та його криміналістичне значення.
- •247.Наукові основи слідчого експерименту та його загально-тактичні положення
- •248. Види слідчого експерименту:
- •249. Учасники слід.Експер. Роль спеціаліста.
- •250. Підготовка і тактика проведення слідчого експер.
- •251. Основні та додаткові засоби та способи фіксації результатів слідчого експер.
- •252. Оцінка результатів слідч.Експерем.
- •253. Поняття відтворення обстановки, обставин події.
- •254. Поняття перевірки показань на місці та їх відмінність від інших слідчих дій
- •255. Пізнавальна функція та психологічні основи тактики перевірки показань на місці
- •256. Тактичні прийоми перевірки показань на місці:
- •257. Технічні засоби та прийоми, використання їх для перевірки показань на місці
- •258.Поняття обшуку та виїмки, їх криміналіст. Значення
- •259. Психологічні положення та тактика проведення обшуку та виїмки
- •260. Види обшуку та виїмки. Підготовка до обшуку
- •261. Тактичні прийоми обшуку в приміщенні
- •262. Тактика обшуку особи
- •263. Тактичні прийоми обшуку на відкритій місцевості
- •264. Тактика виїмки. Виїмка поштово-телеграфної кореспонденції
- •265.Прийоми та засоби фіксації результатів обшуку та виїмки
- •266. Поняття допиту та його види
- •267. Психологічні властивості тактики допиту.
- •269. Тактичні прийоми допиту.
- •270. Тактичні прийоми надання допомоги допитуваному під час відтворювання забутого.
- •271. Психологічні прийоми впливу на допитуваного з метою одержання об’єктивної інформації.
- •272. Допит на очній ставці.
- •273. Допит неповнолітнього.
- •274. Технічні засоби та тактичні прийоми фіксації допиту.
- •276. Психологічні основи впізнання.
- •277. Підготовка до пред’явлення для впізнання людей та предметів.
- •278. Тактика пред’явлення для пізнання людей та предметів.
- •279. Тактика пред’явлення для пізнання ділянок місцевості, будівель.
- •280. Тактика пред’явлення для впізнання трупів та тварин.
- •281. Особливості тактики впізнання за фотовідбитками, відеофільмами.
- •282. Тактика впізнання за функціональними властивостями та ознаками.
- •283. Прийоми та технічні засоби для фіксації впізнання.
- •284. Поняття судової експертизи, її роль у розслідуванні злочинів.
- •285. Класифікація судових експертиз.
- •286.Організація та структура експертних установ в Україні
- •287.Підготовка до призначення та проведення експ
- •289.Підготовка матеріал для проведен експ.Визначен цілей і формул-ня завд.
- •294.Інф та наук-практ джерела крим-ної методики
- •297.Заг полож крим-ної методики
- •299.Прин-пи та можлив вик-ння сучасн методів пізнання для розкрит злоч минул років
- •303. Заг умови та порядок вибору напряму розслід
- •304. Поняття та роль методологічних основ напрямку розслідування
- •305. Особливості організування планування на окремих етапах розслідування
- •306. Поняття криміналістичної характеристики злочинів
- •307. Елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •308. Співвідношення криміналістичної характеристики з кримінально-правовою, кримінологічною, адміністративно-правовою
- •309. Значення криміналістичної характеристики для методики розслідування окремих видів злочинів
- •310. Поняття розкриття та розслідування злочинів
- •311. Поняття розкриття злочинів по «гарячих» слідах
- •312. Розкриття як слідча діяльність та результат розслідування
- •313. Структура окремих методів розкриття злочинів по «гарячих» слідах
- •314. Поняття і задачі залучення громадськості до розслідування злочинів
- •315. Принципи використання та участі громадськості в розслідуванні
- •316. Форми використання громадськості в слідчих діях
- •317. Поняття і завдання профілактичної діяльності слідчого
- •318. Методи та засоби профілактичної діяльності слідчого
- •319. Форми профілактичної діяльності на різних етапах розслідування злочинів
- •320. Класифікація злочинів проти особи
- •321. Класифікація злочинів проти життя, здоров’я, волі і гідності особи
- •322. Криміналістична характеристика злочинів проти життя, здоров’я, волі і гідності особи
179. Методика почеркознавчого дослідження письма.
Методика почеркознавчого дослідження письма така:
• попереднє дослідження — огляд матеріалу, що надійшов на експертизу, фіксація його цілісності, визначення характеру пакування, наявність засвідчених підписів;
• окреме дослідження — визначення кількості зразків, що порівнюються, виокремлення загальних та індивідуальних ознак у тексті, який досліджують, і в зразках, а також визначення частоти їх повторювань (стійкості); відтворення ознак тексту документа, який досліджують, і зразків почерку на окремих аркушах (для цього складають таблицю, у першій графі якої пишуть літеру (знак), у другій — цю саму літеру з особливостями виконання, які властиві почерку, поданому на зразках);
• порівняльне дослідження — порівняння зразків ознак почерків, які досліджують, виокремлення збіжних і розбіжних ознак. Математичними методами розраховують ступінь надійності ознак, які збігаються, і формують ідентифікаційний комплекс, оцінюють його як неповторний з урахуванням розбіжних ознак;
• оцінювання результатів порівняльного дослідження та висновки експерта — виявлені та сформовані збіжні й розбіжні ознаки зважують і оцінюють з позиції їх індивідуальності та значущості для встановлення тотожності виконавця тексту. На цьому оцінюванні базуються відповіді на питання, які поставив слідчий. Авторознавча експертиза допомагає встановити автора — укладача документа. Автор і виконавець можуть бути різними особами, якщо документ написаний під диктовку чи просто переписаний (передрукований). Виконавця тексту встановлюють за ознаками почерку, тому для дослідження необхідний зразок почерку — графічне зображення письма. Для встановлення автора зразок почерку мати не обов'язково, бо автора встановлюють дослідженням ознак писемної мови — стилістичних, лексичних і граматичних, які можуть бути як у рукописному тексті, так і в друкованому чи переписаній копії.
180. Поняття авторознавчої експертизи і питання, що вирішуються нею.
Авторознавча експертиза - це різновид криміналістичної експертизи, під час якої досліджується текст документів (рукописних, друкарських, поліграфічних та ін.) для встановлення його автора. При цьому вирішуються питання ідентифікаційного та діагностичного характеру. Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту. Даною експертизою можуть також встановлюватися (найчастіше в імовірній формі) деякі со-ціально біографічні риси автора тексту (його рідна мова, рівень освіти, володіння науковим, діловим або іншим функціональним стилем мови). Типовими питаннями, що вирішує авторознавча експертиза, є такі: чи є певна особа автором даного тексту; чи є певна особа автором декількох різних текстів; чи є у тексті ознаки, які свідчать про соціально-біографічні риси його автора і які саме. Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менш ніж 500 слів).
181. Методика проведення авторознавчої експертизи.
Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менше 500 слів).
Готуючи матеріали для проведення авторознавчої експертизи з метою встановлення авторства, слідчий (суддя) повинен зібрати вільні, умовно-вільні й експериментальні зразки писемного мовлення особи, яка підлягає ідентифікації.
Зразки писемного мовлення засвідчуються слідчим (суддею) за правилами посвідчення зразків почерку Вільні зразки повинні відповідати досліджуваному тексту за мовою, на якій його складено, і по змозі - за часом виконання; за характером документа, виходячи з його призначення і сфери обігу (доповідна записка, особистий лист, скарга тощо); за іншими суттєвими обставинами, які могли впливати на формування ознак. Вільні зразки писемного мовлення повинні надаватися не менш як на 25 аркушах.
Умовно-вільні зразки надаються як доповнення до вільних, експериментальних, якщо останні не вдалося зібрати в достатньому обсязі.
Експериментальні зразки повинні виконуватись мовою документа, що досліджується.
Під час відбирання експериментальних зразків спочатку особі, яка підлягає ідентифікації, пропонують написати текст на вільно обрану нею тему, аналогічну за своїм функціональним призначенням (скарга, особистий лист, службовий лист тощо). Після цього відбираються зразки, аналогічні досліджуваному тексту за своїм функціональним призначенням та за темою тексту. Наприклад, пропонують написати скаргу на дії службової особи.
Мінімальний обсяг кожного зразка - 500 слів. Якщо текст зразка виявився меншим за мінімальний, слід відібрати зразки на інші близькі теми.
За клопотанням експерта можуть відбиратися експериментальні зразки, які за стилем і деякими іншими характеристиками не відповідають документу, що досліджується.
При визначенні характеру й обсягу експериментальних зразків слідчий (суддя) ураховує, наскільки повно зібрані вільні та умовно-вільні зразки, і поповнює їх нестачу за рахунок експериментальних зразків.
Загальний обсяг експериментальних зразків повинен складати - 25-30 сторінок тексту.