136. Призначення судово-балістичної експертизи. Підготовка матеріалів і формування питань експерту.

Під час судово-балістичної експертизи встановлюють вид, зразок (модель) вогнепальної зброї за стріляними кулями, гільзами, слідами пострілу; конкретний екземпляр зброї за стріляними кулями та гільзами; справність і придатність до стрільби зброї та боєприпасів; однорідність патронів, куль, гільз, шроту, картечі; обставини, пов'язані із застосуванням вогнепальної зброї (рикошет кулі; відповідність калібрів зброї і патронів, використаних для стрільби; кількість зроблених пострілів; місцезнаходження особи, яка стріляла; напрям і дистанцію пострілу; взаєморозташування перешкоди і зброї в момент пострілу).

За допомогою експертних судово-балістичних досліджень розв'язують завдання як ідентифікаційного, так і неідентифікаційного характеру.

Залежно від завдання, яке розв'язують, судово-балістичні дослідження поділяють на ідентифікаційні, класифікаційні, діагностичні та ситуаційні.

137. Не ідентифікуючі задачі, які вирішує судово-балістична експертиза.

- судово-балістичне дослідження зброї для визначення її стану дає змогу встановити, чи є предмет вогнепальною зброєю, придатність до стрільби та його балістичні характеристики;

- з’ясування обставин за яких відбулися певні дії;

- перевірка зброї на справність, чи вона могла вистрелити без натиску на спусковий гачок;

- встановлення механізму виникнення пошкоджень.

138. Основи методики проведення судово-балістичного дослідження.

Методика судово-балістичного дослідження, так само як і інша ідентифікація, складається з окремих і порівняльних досліджень, оцінки результатів і формулювання висновків

Всі задачі, що вирішуються в балістичних дослідженнях, поділяються на ідентифікаційні і дослідницькі. До перших відносяться: ототожнення зброї по стріляним кулям, гільзам, дробу; встановлення групової належності, в тому числі загального джерела походження боєприпасів, їх компонентів, частин; ідентифікація шляхом встановлення цілого по частині (куля і гільза, пиж і частина аркушу паперу). До діагностичних задач відносяться: а) задачі, пов’язані з встановленням відповідності об’єкту заданим характеристикам: чи є даний об’єкт вогнепальною зброєю; чи справна вогнепальна зброя і чи придатна вона для стрільби; чи можливий постріл з даної зброї без натиску на спусковий гачок; чи є даний об’єкт вибуховим пристроєм, тощо; б) задачі по виясненню механізму події, що відбулася: встановлення факту пострілу; визначення його напрямку і дистанції; встановлення місця пострілу, місця вибуху,

139. Поняття і види техніко-криміналістичного дослідження документів.

Криміналістична документалістика – розділ криміналістики, що досліджує засоби і способи відображення (документування) інформації на матеріальних носіях, які застосовуються як джерела доказів у кримінальному судочинстві.

Види:- письмові акти, які можуть слугувати доказами юридичних відносин або фактів, що викликають правові наслідки;- офіційні посвідчення документів – паспорт, трудова книжка, посвідчення особи;- історичні достовірні письмена (архівні документи);- матеріальні об’єкти, в яких міститься певна інформація (перфокарта, дискета).