
- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
Меблі дитячих дошкільних закладів і шкіл повинні відповідати віковим анатомо-фізіологічним особливостям дитячого організму, передусім зросту, і задовольняти гігієнічні та педагогічні вимоги.
Основним типом шкільних меблів є учнівські парти (переважно для початкових класів) або столи зі стільцями (переважно в навчальних кабінетах і лабораторіях). Від їх раціонального влаштування, відповідності зросту залежить правильна фізіологічна поза учня, яка не вимагає зайвих витрат енергії, забезпечує оптимальне функціонування основних систем організму, запобігає розвитку втоми, порушенням постави, викривленню хребта і виникненню короткозорості.
Парти, столи і стільці для класів, кабінетів і лабораторій згідно з держстандартами 11015-77 "Столи учнівські" і 11016-77 "Стільці учнівські" поділяють на п'ять груп залежно від основних розмірів, до яких належать висота заднього, оберненого до учня, краю кришки та висота переднього краю сидіння над підлогою. Кожна група меблів позначається першими літерами абетки і призначена для учнів певного зросту з ростовим інтервалом 15 см (табл. 75). Парти виготовляють переважно трьох груп (А, Б, В), столи і стільці п'яти груп. Існують також універсальні меблі зі змінною висотою стола та сидіння, які можна пристосувати до будь-якої групи меблів.
Таблиця 75 |
|||
Розміри парт, столів і стільців для школярів |
|||
Група меблів |
Колір маркування |
Основні розміри меблів |
Зріст учнів, якому відповідають меблі певного розміру, см |
Висота заднього краю Висота переднього краю кришки над підлогою, см сидіння над підлогою, см |
|||
А Жовтий 54 32 до 130 |
|||
Б Червоний 60 36 130-145 |
|||
В Голубий 63 40 146-160 |
|||
Г Зелений 72 44 161-175 |
|||
Д БілиП 78 48 понад 175 |
Меблі сталих розмірів повинні мати фабричне маркування, за яким їх можна правильно підібрати для кожного школяра. Це маркування наносять на нижню поверхню кришки стола та сидіння стіль-
ця у вигляді дробу, в чисельнику якого ставлять групу, а у знаменнику — зріст дітей, для яких призначені ці меблі, наприклад
Крім
того, по обидва зовнішні
боки
стола (парти) наносять додаткове
колірне маркування у вигляді кола
діаметром 25 мм або горизонтальної
смуги завширшки 20 мм відповідного до
табл. 75 кольору. Крім
основних розмірів для гігієнічної
оцінки меблів і робочої
пози учнів використовуються допоміжні
розміри та
критерії
(мал.
59):
дистанція сидіння — віддаль по горизонталі від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю криш ки стола. Дистанція сидіння може бути від'ємною, якщо край си діння заходить під край стола, нульовою, якщо край стола і стільця розташовані на одній вертикалі, та додатньою, якщо край сидіння не сягає опущеної вертикалі. При письмі та читанні оптимальною є від'ємна дистанція 3-5 см за наявності відкидної кришки, що забез печує нормальне усаджування за стіл і вихід із-за нього;
дистанція спинки — віддаль від спинки стільця до заднього країо кришки стола, яка повинна перевищувати передньозадній роз мір грудної клітки учня на ширину дитячої долоні. Значне збіль шення дистанції спинки, яке зумовлює додатну дистанцію сидіння, призводить до надмірного нахилу тулуба уперед, мала дистанція спин ки затруднює екскурсію грудної клітки;
диференція парти — віддаль по вертикалі від заднього краю
кришки стола до площини сидіння, яка повинна дорівнювати віддалі від сидіння до ліктя вільно опущеної руки плюс 5-6 см та забезпечувати вільне розташування рук на столі та плечей у горизонтальному положенні паралельно до краю стола. Зменшення ди-ференції парти змушує учня сильно нахилятися уперед і спиратися на стіл, що призводить до стиснення органів грудної клітки і черевної порожнини, опущення правого плеча і виникнення лівобічного сколіозу, збільшення диференції зумовлює підняття правого плеча і правосторонній сколіоз;
глибина сидіння — передньозадній розмір сидіння, який по винен становити від 2/3 до 3/4 довжини стегна. За меншої глиби ни сидіння зменшується площа спирання, поза стає менш сталою і більш втомлюваною, за більшої — край сидіння стискає судинно- нервовий пучок у підколінній ямці;
висота сидіння, яка повинна відповідати довжині гомілки ра зом зі стопою з додаванням 1,5-2 см на висоту підбору, що забезпе чує згинання ніг у кульшовому та колінному суглобі під прямим кутом, спирання стопи на підлогу або підставку і запобігає розвит кові втоми;
висота спинки стільця (лавки у парті) повинна сягати рівня поперекового відділу хребта і забезпечувати спирання на неї груд ним відділом хребта;
кут нахилу кришки стола повинен дорівнювати 15°. Такий нахил кришки дозволяє учневі утримувати книжку або зошит під найбільшим кутом при найменшому нахилі голови на оптимальній віддалі (30-35 см) від очей, що забезпечує сталу акомодацію і запо бігає виникненню короткозорості;
рельєф сидіння повинен відповідати формі стегна та сідниць і мати невеличкий нахил назад, що дає змогу учневі не сповзати наперед.
Стіл (парта) повинні мати гачок (поличку) для портфеля, фіксований пенал для ручки для запобігання її скочування по похилій поверхні стола, можуть мати підставку для ніг. Учнівські столи (парти) роблять одномісними або двомісними. Забороняється застосовувати табурети і лавки.
Для фарбування парт та столів застосовують зелену гаму кольорів від світлого до темно-зеленого, а також колір дерева з коефіцієнтом відбиття 0,11-0,45. Найліпші умови видимості створюються при співвідношеннях яскравості зошита і стола 2:1—4:1.
Двомісні столи і парти розташовують вздовж класу поздовжньої конфігурації у три ряди, одномісні — у п'ять рядів. Віддаль від столів до зовнішньої стіни та ширина проходів між рядами повинна становити 0,6-0,7 м, до внутрішньої стіни 0,5 м, до задньої стіни 0,4-0,5 м. Віддаль від дошки до перших парт 2,4-2,7 м, до останніх парт не більше 8 м. Найвіддаленіші від вікон робочі місця повинні розташовуватися від них не далі ніж за б м. У класах і кабінетах квадратної та поперечної конфігурації меблі можуть бути розташовувані у чотири ряди з проходами між рядами 0,6 м на
віддалі 0,8-1,0 м від вікон, 0,9-1,0 м від задньої стіни і 3 м від дошки.
Учнів розсаджують з урахуванням їх зросту, стану здоров'я, зору і слуху, які визначаються під час медичного огляду. До початку навчального року медичний персонал школи разом з класними керівниками повинен подбати про укомплектованість кожного класу (навчального кабінету) столами (партами) кожної групи у кількостях, що відповідають кількості учнів певного зросту. У кожному класі треба мати столи (парти) декількох груп. Парти, столи і стільці менших розмірів розташовують ближче до дошки, більших — далі від неї. Для дітей зі зниженою гостротою зору або слуху столи, незалежно від їх групи, ставлять попереду, в крайніх рядах. За достатньої корекції гостроти зору окулярами учні можуть сидіти в будь-якому ряду. Школярів з ревматичними захворюваннями, таких, що часто хворіють на ангіну, гостре запалення верхніх дихальних шляхів, необхідно розсаджувати далі від вікон. Двічі на рік учнів, що сидять у крайніх рядах, міняють місцями, не порушуючи відповідності меблів їх зросту. Упродовж навчального року медперсонал і класні керівники контролюють розсаджування дітей шляхом визначення відповідності допоміжних розмірів столів (парт) анатомічним розмірам тіла учня і в разі потреби доукомплектовують класи потрібними меблями.
Для лабораторій фізики, хімії, біології передбачені спеціальні двомісні лабораторні столи, для кабінетів креслення, малювання, іноземних мов — одномісні столи. Для забезпечення відповідності столів зростові дітей кабінет або лабораторія повинні використовуватись лише для дітей паралельних або суміжних за роками навчання класів. Для навчання старших дітей профільні кабінети у школі повинні дублюватися.
Класи (кабінети) обладнують шафами, які розташовуються біля задньої стіни, і дошкою темно-зеленого або коричневого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,12 при співвідношенні яскравості дошка—зошит 1:3 — 1:10, обладнаною лотком для затримання крейдяного пилу і ванночкою для крейди та ганчірки. Нижній край дошки повинен бути розташований над підлогою на висоті 80-85 см у 1-4-х класах і 90-95 см у старших класах.
У майстернях з обробки дерева і металу обладнується звичайно 20 робочих місць зі столярськими верстатами, що розташовуються перпендикулярно або під кутом 30-45" до вікон при віддалі між верстатами 80 см, і слюсарними верстатами, які розташовані вздовж вікон в один або два ряди з віддаллю між рядами 1,2 м. Для усунення невідповідності між зростом учнів та висотою робочих місць застосовують підставки заввишки 5,10 і 15 см (у майстерні має бути по п'ять підставок кожної висоти).
В ігрових (групових) дошкільних закладів встановлюють столи та стільці за кількістю дітей у групі: середня, старша ясельні, молодша дошкільна групи обладнуються чотиримісними столами і додатково двомісними столами трапецієподібної форми, середня, старша
дошкільні та підготовча групи — двомісними столами зі змінним нахилом кришки. Розміри столів та стільців, які поділяються на шість груп залежно від їх висоти, мають відповідати вимогам держстан-дартів 19301.1-73 і 19301.2-73 "Меблі дитячі дошкільні. Функціональні розміри" (табл. 76). Столи розташовують біля стіни з вікнами при обов'язковому лівобічному їх освітленні не більше ніж у два ряди для чотиримісних і три ряди для двомісних столів. Віддаль між рядами столів має становити не менше ніж 0,5 м, від столів до стіни з вікнами — 1 м, до дошки — 3,0-2,5 м. Розмір дошки становить 0,75x1,5 м, висота її нижнього краю над підлогою 0,7-0,8 м. В ігрових (групових) встановлюють також шафи для іграшок.
У ігрових молодших ясельних груп влаштовують манеж і бар'єр на віддалі 1 м від вікон, паралельно до них довгою стороною, пеле-нальний стіл з вішаком для рушників і баком для брудної білизни, двомісні столи для годування дітей.
Спальні обладнують стаціонарними ліжками розміром 120x60 см зі змінною висотою ложа й огорожею для дітей до трьох років і 140x60 см для дітей 3-7 років. У дошкільних групах дозволяється застосовувати розкладні ліжка з твердим ложем.
Приймальні (роздягальні) обладнують шафами для верхнього одягу дітей і персоналу, туалети — вішаками з індивідуальними комірками і шафами (в ясельних групах) для зберігання горщиків.
Гімнастичні зали обладнують гімнастичною стінкою або драбинкою, гімнастичною лавкою, перекладиною із розмірами, що відповідають вікові дітей.
Меблі для дошкільнят мають бути портативні й доступні для легкої очистки і прибирання, поверхня меблів має бути водостійкою і витримувати обробку мийно-дезінфікуючими розчинами.