Психологічні елементи підготовки до привселюдного виступу1

1. Настройтесь на уявну аудиторію.

2. Тримайтесь під час виступу впевнено, демонструючи тверду пе­реконаність у своїх словах.

3. Спрямовуйте свій погляд на слухачів. У жодному разі не уни­кайте поглядів, спрямованих на вас. Не дивіться в одну точку. Перед тим як почати виступ, обведіть поглядом аудиторію на­чебто ви хочете переконатися в тому, що вона готова до сприй­няття ваших слів.

4. Починайте говорити тільки після того як в залі запанує тиша.

5. Стежте за чіткістю вимови, не говоріть занадто швидко і ні в якому разі не монотонно.

6. З перших же слів уважно спостерігайте за реакцією аудиторії. Саме в критичні моменти виступу говоріть переконливо, най­більш впевнено, з наголосом на кожному слові.

7. У жодному разі не показуйте, що промова дається вам важко, що ви втомилися або в якісь моменти почуваєте себе непевно.

Додаток 14

Типи професійної мотивації

1. Адекватний тип. Ціннісні орієнтації і пов'язані з ними мотиви вступу до юридичного вищого навчального закладу цілком узгоджу­ються з реальною, суспільно значущою поведінкою особистості. В абітурієнта виявляється виражена мотивація "на діло", тобто на бо­ротьбу зі злочинністю, захист інтересів громадян. Така спрямова­ність, як правило, повинна поєднуватися з високим інтелектом, пра­вовою ерудицією, загальною культурою, достатньо ясним уявленням про майбутню професійну діяльність. Людей цього типу відрізняє уміння аналізувати детективну літературу з правового погляду.

2. Ситуативний тип. У цьому разі на вибір професії вирішальний вплив справляють матеріальні міркування, престиж професії, її роман-

Швальбе Б., Швальбе Х. Личность, карьера, успех: Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1993. — С. 240.

тична спрямованість. Прагнення поступити до юридичного вузу у та­ких людей обумовлено випадковими факторами (прагнення прести­жного становища в суспільстві без вираженого інтересу до самої спе­ціальності, вибір професії під впливом якогось її представника, а та­кож батьків або інших родичів). Ситуативний тип мотивації, як правило, пов'язаний із тенденцією до розчарування в своїй діяльнос­ті, незадоволеністю нею і як наслідок — формального ставлення до своїх обов'язків.

3. Конформістський тип. Вибір професії відбувається під тиском референтної групи, норми якої для людини є головним регулятором поведінки. Цей варіант мотивації стосується осіб, які працюють у правоохоронних органах на технічних посадах, дітей, батьки яких є представниками юридичних професій. До конформістського типу відноситься також мотив прагнення не відставати від ровесників, будь-що одержати вищу освіту.

Поряд із конформістськими тенденціями в абітурієнтів цієї групи може мати місце й адекватна мотивація, тому до них варто підходи­ти індивідуально.

4. Компенсаторний тип. Ця мотивація трапляється в абітурієнтів, що обирають юридичну професію як галузь діяльності, де є можливість змінити себе (перебороти в собі непевність, тривожність, переживання особистої неспроможності і т. п.). Можливі два варіанти розвитку осо- бистості абітурієнта з компенсаторним типом мотивації:

а) робота зі спеціальності не дає очікуваних результатів, а навпа- ки, збільшує переживання своєї неспроможності, сприяє виник- ненню емоційних стресів;

б) відбувається гіперкомпенсація слабких сторін особистості, фор- мується надмірна тенденція до домінування, а часом — до про- яву жорстокості, що призводить до серйозних професійних по- милок.

5. Кримінальний тип. Хоча цей тип мотивації трапляється серед абітурієнтів украй рідко, він потребує безумовного виявлення. Осо- би з таким типом мотивації прагнуть використовувати юридичну освіту в своїх цілях, що характеризується антисоціальною спрямова- ністю. Їм властива безпринципність, схильність до авантюри, нечес- ність і т. п.

Зазначені типи професійної мотивації вступу до юридичних вузів можуть трапляться в різноманітних поєднаннях, бо поведінка люди­ни завжди є полімотивованою.