§ 4. Відтворенняобстановки іобставин події

Відтворення обстановки і обставин події — самостійна слідча дія, яка проводиться з метою перевірки фактичної можливості здійснен­ня будь-якої події, дії чи явища за певних обставин і при відомих умовах.

Відтворення обстановки і обставин події спрямоване на перевірку доказів, що є в оперативних працівників, та отримання нових.

Іррадіація (від лат. іггайіагє — сяяти, випускати промені) — оптичне явище, яке полягає в тому, що світлі предмети на темному фоні видаються більшими за їхні справжні розміри, а темні на світлому фоні — меншими.

Психологічна особливість відтворення обстановки і обставин по­дії полягає в тому, що при їх проведенні відтворюється, моделюється ситуація, яка уявляється слідчим чи описана будь-ким (потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим, свідком), і здійснюються завчасно ви­значені дослідні дії. Щоб підкреслити принципову відмінність відтво­рення обстановки і обставин події від огляду, зробимо посилання на конкретний приклад. Упевнившись твердо, що віконна кватирка лег­ко відчиняється і достатньо велика для того, щоб підліток зміг через неї залізти в пограбовану квартиру на першому поверсі, слідчий кон­статує це як факт і зазначає його в протоколі огляду. Але перевірка можливості підлітку середньої статури піднятися на підвіконня, від­чинити і пролізти через кватирку в будинок є змістом експерименту як слідчої дії.

Так само суттєвою є відмінність відтворення обстановки і обставин події від упізнання. Воно може проходити в спеціально створеній об­становці, але при впізнанні відсутня основна риса відтворення обста­новки і обставин події — досвідчена перевірка можливості виконання будь-якої дії, наприклад можливості впізнання конкретної людини за певних умов і обставин спостереження. Тому для перевірки надійності попереднього впізнання проводиться відтворення обстановки і обста­вин події щодо виявлення можливостей розгледіти і впізнати людину за рисами обличчя на далекій відстані в умовах туману. Моделюючи відповідну обстановку і умови, слідчий встановлює¹:

• чи була можливість бачити, розрізняти і впізнавати певні пред­мети, їхні форми, розміри, колір за даних умов їх віддаленості освітлення, кута зору;

• чи можливо здійснити певні дії за даних умов за певний час;

• чи була можливість чути і розрізняти певні слова і звуки;

• чи володіє дана особа певними здібностями вчиняти цю дію?

Чим повніше враховані всі фактори, які можуть вплинути на резуль­тати відтворення обстановки і обставин події (наприклад, однорідність погодних і кліматичних умов, наявність першочергових засобів дій — знарядь, пристосувань, матеріалів та ін.), тим більш доказовими є ці ре­зультати. Найскладніше в проведенні відтворення обстановки і обста­вин події — моделювання суб'єктивних факторів. Загальновідомо, що афективна діяльність людини і її окремих дій, а також особливості пове­дінки багато в чому визначаються її тимчасовим психічним станом, від­творити який неможливо. Звичайно, що в ході відтворення обстановки і обставин події недоступне відтворення і самої події злочину.

До проведення відтворення обстановки і обставин події залуча­ється широке коло осіб: поняті, обвинувачений, потерпілий, спеціа­лісти різних галузей знань, технічний персонал. Керує відтворенням обстановки і обставин події слідчий: розміщує учасників і розподі­ляє між ними функції; створює умови, максимально наближені до тих, в яких відбувалася подія або дія, яка перевіряється; визначає чер­говість відтворення; зміст кожного з них; оцінює результати, отри­мані в ході експерименту і т. д. Присутність багатьох людей може певним чином вплинути на результати експерименту, зокрема вини­кнення соціально-психологічного феномена інгібіції може подавити активність людини. Необхідно також враховувати, що обвинуваче­ний (а інколи і потерпілий) не завжди виявляє наявні в нього знання, навички і вміння, старається часом приховати можливість правиль­ного сприйняття будь-якого явища чи відтворення будь-якої дії.

Як правило, відтворення обстановки і обставин події проводить­ся на місці події, що дає змогу змоделювати ситуацію з більшим сту­пенем вірогідності. Більше того, відтворення на місці злочину сприяє пожвавленню асоціативних зв'язків, кращому згадуванню обставин події злочину¹. Водночас у слідчій практиці трапляються випадки, коли відтворення проводять за межами місця події. Найчастіше це відбувається тоді, коли необхідно перевірити професійні знання і вміння обвинуваченого.

У змістовному плані більшість відтворень обстановки і обставин події являють собою вивчення і оцінку психофізіологічних, фізичних, психологічних можливостей людини, а саме:

а) сприйняття будь-якого об'єкта чи предмета за певних умов (від- чути запах, розрізнити або побачити об'єкт, почути звуки або людську мову і т. д.);

б) здійснення тієї чи тієї дії (злом сейфа, проникнення в гараж че- рез вирізаний отвір, виготовлення підробленої печатки і т. д.).

"...На одному із ринків Ташкента при спробі розрахуватися підробкою за куплений пучок цибулі був затриманий реалізатор фальшивих купюр, росіянин за національністю. Чоловік запанікував, зрозумів, що сильно "вля-

Глазырин В. Ф. Психология следственных действий. — Волгоград: Высш. следст. шк. МВД СССР, 1983. — С. 118.

пався", спробував викинути свої сумки і втекти, але працівники міліції його затримали. На першому ж допиті з'ясувалося, що це якийсь Гурі-нов — житель Іркутська. В нього ... виявили 211 казначейських білетів п'ятирублевого номіналу, виготовлених не виробництвомДержзнаку.

Припертий до стінки, Гурінов визнав, що фальшиві грошові знаки друкував сам, у себе вдома. А тим часом, в автоматичній камері збері­гання ташкентського вокзалу співробітники відділу боротьби з фаль-шивомонетництвом Головного управління боротьби з економічними злочинами знайшли сумку з речами Гурінова. Крім сорочок і штанів, на дні сумки лежало триста новеньких 5-рублевих купюр. Гурінов сказав, що ні сном ні духом не знає, чия це сумка, але викликана з Іркутська його дружина впізнала сумку і речі чоловіка.

Дав свої результати і обшук на іркутській квартирі Гурінова: там знайшли поліграфічні валики, ручний прес, фарби, клей і багато чого іншого. Проведений слідчий експеримент показав, що Гурінов не міг діяти самостійно. Багаторазові експерименти друкування грошей на квартирі Гурінова закінчувалися невдачею. Отриманий в слідчому експерименті результат переконав оперативних співробітників у то­му, що в цій справі замішана принаймні ще одна людина. Так вони ви­йшли на співучасника Гурінова — якогось Варфоломєєва. Зрозумівши, що слідчі сіли йому на хвіст, Варфоломєєв зумів знищити вдома під­пільну лабораторію, а те, що не встиг знищити, викинув в Ангару. Зовсім випадково, але шість кліше для друкування 5-рублевих купюр були знайдені студентами, які відпочивали на березі річки.

Отже, відтворення обстановки і обставин події щодо вивчення мож­ливості друкування фальшивих грошей однією особою в певних умовах дав змогу слідству вийти на спільника і успішно завершити цю справу "¹.

Теоретичне вивчення і реальна практика слідчих дій переконує, що досліди з відтворення обстановки і обставин події краще прово­дити багаторазово. При цьому доцільно виконувати дослідні дії за­лежно від ступеня адаптації людини в конкретних умовах, варіюючи окремі умови дії. Багаторазове проведення одного й того ж експери­менту дає змогу детальніше і глибше пізнати явище, що вивчається, впевнитися в тому, що отримані результати не є випадковими². По-

Див.: В поисках фальшивых купюр // Мир новостей. — 2000. — 11 нояб. — № 46(360). Белкин Р. С. Теория и практика следственного эксперимента. — М.: Высш. шк. МВД СССР, 1959. — С. 99.

вторні дослідні дії повинні бути проведені стільки разів, скільки не­обхідно для того, щоб можна було впевнитися в закономірності отри­маного результату. Як зазначалося, в процесі багаторазового прове­дення відтворення доцільно варіювати окремі умови дій. Так, при пе­ревірці можливості чіткого сприйняття обличчя людини свідкам можна міняти місце спостереження, інтенсивність освітлення і т. ін. Варіативність може бути пов'язана і зі змінами психологічного стану осіб, які виступають у ролі досліджуваних.

У процесі відтворення обстановки і обставин події його учасники перебувають у складному психологічному стані, мають, як правило, значне емоційне напруження, що впливає на характер їхніх дій, пове­дінку і мову. Це повинно враховуватися слідчим як при підготовці, так і в процесі самого відтворення обстановки і обставин події. Річ у тім, що відтворення обстановки і обставин події є сильним засобом психологічного впливу на його учасників, оскільки його результати підозрюваному чи обвинуваченому важко заперечити.

Так, підозрюваний у вбивстві шофера-експедитора в автофургоні ГАЗ-53 на допиті заперечував свою причетність до злочину. Було проведе­но відтворення обстановки і обставин події, у процесі якого вдалося вста­новити: один ключ із вилученої при особистому обшуку підозрюваного зв'яз­ки ключів підходить до замка стартування автофургона потерпілого, а другий — до замка його будинку, із якого зникли носильні речі та аудіо- і відеотехніка. Заперечити результати відтворення обстановки і обставин події підозрюваний не зміг, а після того як при обшуку в його квартирі знай­шли речі і апаратуру вбитого, визнав свою вину і почав давати свідчення.

У відтворенні обстановки і обставин події головними є проведен­ня дослідів і правильна оцінка отриманих результатів. Щодо події, яка проходить перевірку, отримані результати можуть бути:

а) позитивними (ця подія могла відбуватися);

б) негативними (ця подія могла не відбуватися).

Результати відтворення обстановки і обставин події інтерпрету­ються як наявність об'єктивних можливостей здійснення певної події (дії) і як суб'єктивна можливість виконання певної дії цією особою.

Позитивний результат відтворення обстановки і обставин події дає змогу слідчому зробити вірогідний висновок про те, чи відбулася ця подія насправді. Чому тільки вірогідний висновок, а не однознач­ний? Тому що можливість розрізняти риси зовнішнього вигляду лю­дини, можливість чути крики або характерні звуки, можливість ви­конувати будь-які дії (наприклад, самостійно зібрати тротилову ша­шку), сама собою не є ще доказом того, що ця особа дійсно розрізня­ла, чула, зробила щось. Не доводить цього і суб'єктивна можливість особи, яку випробовують. Такий висновок буде правомірним у тому разі, коли він заснований на сукупності наявних доказів, а не на оці­нці результатів одного експерименту.

Спеціалісти вважають, що ще складнішою є оцінка отриманих ре­зультатів відтворення обстановки і обставин події¹. Для дослідів, які перевіряють об'єктивну можливість існування певної події (дії), нега­тивний результат дає можливість найчастіше робити достовірний ка­тегоричний висновок про те, що можлива подія (дія) не могла стати­ся. Для отримання абсолютної впевненості в такому висновку дослі­ди проводяться багаторазово і зі змінами виконавців цієї дії (необхідно враховувати, що психологічні особливості окремих інди­відуумів можуть значно відрізнятися від посередніх людських мож­ливостей). Що стосується негативних результатів досліджень, які пе­ревіряють суб'єктивні можливості певної особи, то вони повинні оці­нюватися, виходячи із зайнятої цією особою позиції. Зокрема, якщо людина не бажає показувати свої навички і вміння, виконувати ті чи інші дії, то експеримент втрачає сенс. А якщо в особи, яку випробо­вують, є бажання досягти позитивного результату у відтворенні об­становки і обставин події, то її нездатність виконати певні дії, які їй нібито вдавалися раніше, може мати кілька причин:

• її твердження про те, що вона вчинила цю подію (дію) в мину­лому, не відповідає дійсності;

• навички і вміння, які були в минулому, з часом утрачені, а пси­хофізичні параметри втратили свою чутливість і гостроту;

• неповторність психічних явищ — пізнавальних, емоційних, во­льових процесів, станів людини. Відомо, що в момент пригоди стан афекту, який виникає, може викликати в індивідуума при­плив незвичайної сили, різко актуалізувати його здібності і чи­нити те, чого він повторити не зможе. Крім того, необхідно ма­ти на увазі, що дії людей в значній мірою визначаються їхніми мотиваційними спонуканнями, які є різними в момент вчинен­ня події і в процесі відтворення обстановки і обставин події.

Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология: Учеб. для вузов. — М.: Новый юрист, 1999. — С. 387.

Отже, оцінюючи результати відтворення обстановки і обставин події, які мають на меті перевірити суб'єктивні можливості виконан­ня певних дій цією особою, необхідно врахувати вплив описаних ви­ще факторів.