Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.

Лекція №11 (самостійне вивчення)

Тема «Радіаційна небезпека»

План навчального заняття

1. Джерела радіації та класифікація радіаційних аварій.

2. Одиниці вимірювання радіації

3. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.

4. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.

Ключові терміни і поняття

٭ природна радіоактивність; ٭ штучна радіоактивність; ٭ радіаційно небезпечний об’єкт (РНО); ٭ радіаційна аварія; ٭ гіпотетична аварія; ٭ ядерний вибух; ٭ еквівалентна доза; ٭ експозиційна доза; ٭ поглинута доза;

٭ радіоактивне забруднення; ٭ зона радіоактивного забруднення; ٭ режим радіоактивного захисту; ٭ радіаційний контроль; ٭ іонізуюче випромінювання; ٭ λ -, β -, γ – випромінювання; ٭ опромінення гостре; ٭ опромінення хронічне

1. Джерела радіації та класифікація радіаційних аварій

Розрізняють:

• природну радіоактивність, яка є результатом розпаду важких елементів, що існують у природі (урану, торію тощо). Разом з продуктами розпаду і радіонуклідами, утвореними при взаємодії космічного випромінювання з атмосферою, вони становлять природну радіоактивність;

• штучну радіоактивність, яка є результатом свідомої діяльності людини. Це випробування ядерної зброї (атмосферні, наземні і підземні вибухи), ядерні реактори, прискорювачі тощо. Штучна радіоактивність широко використовується в техніці, науці, медицині та інших галузях. Внаслідок цього , звичайно, поступово збільшується і радіаційний фон Землі.

1.1.Радіаційно небезпечні об’єкти

Об’єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні речовини, а також інші об'єкти, що створюють загрозу виникнення НС є потенційно небезпечними об'єктами. Особливу небезпеку для людей і навколиш-нього середовища становлять радіаційно небезпечні об'єкти (РНО).

До РНО належать: атомні електростанції (АЕС), підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива, підприємства поховання радіоактивних відходів, науково-дослідні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту та ін.

В Україні діють 5 атомних електростанцій (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька і Чорнобильська); з 16 енергетичними ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактори та більше 8 тис. підприємств і організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні радіоактивні речовини, а також зберігають і переробляляють радіоактивні відходи.

З усіх можливих аварій на РНО найбільш небезпечними є радіаційні аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Радіаційні аварії — це аварії з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих випромі-нювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів, у кількостях понад установлену межу їх безпечної експлуатації.

Прогноз і оцінювання радіаційної обстановки передбачають два види можливих аварій:

• гіпотетична аварія - це аварія, для якої проектом не передбачаються технічні заходи, що забезпечують безпеку АЕС. Може утворитись небезпечна радіаційна обстановка при викиданні в атмосферу радіоактивних речовин, що може призвести до опромінення населення.

• аварія з руйнуванням ядерного реактора може відбутися в результаті стихійного лиха, вибуху боєприпасів, падіння повітряного транспорту на споруди АЕС та ін., що може призвести до миттєвої втрати герметичності конструкцій реактора, сплавлення тепловидільних елементів і викиду радіоактивних речовин з парою в навколишнє середовище, можливе розкидання радіоактивних осколків, уламків конструкцій паливних елементів.

На території України також розташовано понад 8000 різних установ і організацій, діяль-ність яких призводить до утворення радіоактивних відходів (РАВ).