§3. Психологічніособливостідіяльності господарськогосуду

Господарський суд захищає порушені або ті, що заперечуються, права підприємств, установ, громадян-підприємців шляхом вирішен­ня спорів між ними, а також спорів між сторонами зовнішньоекономі­чних відносин. Господарський суд приймає самостійне, засноване на законі, рішення, сприяє досягненню угоди між сторонами і ухвалює рі­шення відповідно до досягнутої угоди, якщо воно не суперечить зако­нодавству і не порушує права третіх осіб, які охороняються законом.

У діяльності господарського суду головна функція — посередниц­тво, необхідність якого виникає в разі якщо не знайдене рішення при безпосередньому врегулюванні суперечки між сторонами.

Закрите акціонерне товариство "Банк Вологжанин " звернулося в обласний арбітражний суд із позовом до районної державної подат­кової інспекції про визнання недійсним її рішення, яким із позивача стя­гнено пеню за затримку виконання платіжних доручень платника по­датків по платежах у бюджет і позабюджетні фонди. Як випливає з матеріалів справи, у клієнта банку ЗАТ "Монзенський ліспромгосп" у період із 21 липня по 8 грудня 1999 р. знаходилися платіжні дору­чення на перерахування податків у бюджет і внески до позабюджет­них фондів.

Проте банк раніше названих платіжних документів виконав інка­сове доручення, направлене профкомом ЗАТ "Монзенський ліспром­госп", і провів списання коштів за посвідченнями, виданими робітни­кам ліспромгоспу відповідно до рішення комісії з трудових спорів, на стягнення заборгованості по заробітній платі за березень — квітень

1999 р.

Рішенням відповідача з банку стягнена пеня за затримку виконання платіжних доручень про перерахування податків у бюджет і внески в позабюджетні фонди.

Суди двох інстанцій не установили порушення банком черговості, передбаченої чинним законодавством, при списанні коштів із розрахун­кового рахунку ЗАТ "Монзенський ліспромгосп", водночас погодилися з доказами податкової інспекції.

Обласний арбітражний суд зазначені судові акти скасував, позов задовольнив. Рішення районної державної податкової інспекції про стя­гнення з позивача пені визнано недійсним¹.

Посередництво господарського суду як форма ділового спілку­вання являє собою переговорний процес. Переговори — складна сфе­ра людської взаємодії, метою якої є прагнення домовитися про щось. Отже, залежно від того, про що домовляються сторони, і від того, як вони це роблять, розрізняються і види переговорів. Це можуть бути переговори про укладання господарських договорів або зміну, розі­рвання і виконання їх тощо. В окремих випадках переговори спря­мовані на зняття конфлікту між двома особами або організаціями. Господарський суд як державно-санкціоноване посередництво вико­нує функцію незалежного експерта.

Психологія переговорів — сукупність цілей, потреб, інтересів, пси­хологічних і соціально-психологічних явищ, що визначають і відби­вають характер взаємодії сторін в господарському суді. Світ психіч-

них явищ будь-якого розв'язання спору судово неосяжний і частіш за все невидимий. І проте юристу-судді можна знайти важелі керування цим неосяжним і невидимим світом. Розглянемо основні психологіч­ні передумови успішності проведення переговорів при вирішенні спо­ру в господарському суді.

Перша з них — єдність і узгодженість цілей спільної діяльності перего­ворної групи і кожного з опонентів. Основне завдання посередника поля­гає у тому, щоб допомогти іншій стороні побачити проблему очима опо­нента, показати наявність реальної можливості кожній зі сторін одержа­ти бажане, домогтися взаємовигідного задоволення своїх інтересів.

Друга психологічна передумова успішності спору — упевненість сторін у правильності його вирішення, упевненість сторін у правиль­ності узгодженої концепції переговорів. Упевненість ґрунтується на діловому аналізі проблеми, ретельному вивченні умов розв'язання спору, а також на знанні власних переваг і недоліків у зайнятій пози­ції стосовно опонента. У формуванні такої впевненості велика роз'яс­нювальна роль судді господарського суду.

Третьою важливою психологічною передумовою успішності досяг­нення угоди є чітке уявлення сторін про можливі труднощі і шляхи їх подолання. Суддя господарського суду, висуваючи об'єктивно можли­ві варіанти вирішення спору, може послатися на досвід врегулювання аналогічних спірних ситуацій і назвати як складні такі моменти: пере­пади кон'юнктури ринку на цей товар, раптові претензії опонентів один до одного за умовами угоди та ін. Усвідомлення цих труднощів і спільний пошук шляхів їх подолання — конкретний крок щодо досяг­нення угоди.

Четверта передумова успішності рішення спору стосується, влас­не, "людського фактору" і рівня знань суддею індивідуальних особ­ливостей сторін на переговорах. Досвідчений суддя пізнає психічні особливості людини і тоді, коли вивчає справу, що надійшла в суд, і тоді, коли безпосередньо знайомиться з людьми, і тоді, коли справа розглядається в арбітражному суді. Для нього суттєві всі деталі: як говорить людина, як вона дивиться на опонента, як виражає свої пе­реживання в невербальній формі (жести, міміка, інтонація, поза та ін.), як обстоює свою думку тощо. В усіх цих деталях суддя розпізнає особливості людини і використовує надалі ці знання для врегулюван­ня спору.

П'ята передумова успішності досягнення угоди на переговорах — створення обстановки порозуміння. Для цього суддя повинен демон­

струвати зацікавлене ставлення до обох сторін спору, надавати мож­ливість кожній із них пропонувати варіанти розв'язання й обґрунту­вання їх, знімати прояви ворожості, знервованості, припиняти грубі обвинувачення й образи опонентами один одного. У ході діалогу сто­рін він повинен постійно контролювати спрямованість і ступінь уста­леності своєї уваги: про що говорить ця особа, що ховається за її дум­ками, чи готова вона йти на поступки опоненту, чи бачить засіб знят­тя суперечностей в позиціях сторін і т. д. Створення обстановки порозуміння вимагає від судді жорсткого самоконтролю власних по­ривів і спонукань. Варто визнати, що звичка переривати того, хто го­ворить, властива багатьом людям, у тому числі і юридичним праців­никам. Зізнаватися в такій "ваді" людині дуже важко, але необхідно. Більше того, судді бажано виробити "контрзвичку" — установку на рішуче самоприпинення будь-якого поривання перервати розповідь одного з учасників переговорів. Навіть якщо йому здається, що усе зрозуміло і питання вичерпане. Навчитися терпіти багатослівність позивача або відповідача — це і є вираження зацікавленості до лю­дини і справи, що її хвилює.

Суддя, який організує взаємодію сторін, повинен відзначатися підвищеною раціональністю, об'єктивністю, здатністю передбачати можливу поведінку сторін і за необхідності нейтралізувати прояви конфронтаційної свідомості особистості. Природно, головна гідність судді господарського суду полягає в його здатності приймати закон­ні, обґрунтовані і справедливі рішення в розв'язанні спору.

Розділ 13

ПСИХОЛОГІЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ І СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА