- •1. Країни азії та африки на початку новітньої історії Вплив Першої світової війни на колонії та напівколонії
- •Версальсько-Вашингтонська система. Переділ колоній і сфер впливу
- •Характер і завдання національно-визвольного руху в міжвоєнний період
- •2.Японія Економічне і політичне становище Японії на початок новітньої історії
- •Боротьба між демократією і авторитаризмом у 20-х роках XX ст.
- •Військові путчі 30-х років XX ст. Встановлення мілітаристського режиму
- •Зовнішня політика
- •3. Китай Основні риси сусгіільно-економічного ладу Китаю. Напівколоніальний статус
- •«Рух 4 травня» 1919 р.
- •Створення єдиного антиімперіалістичного фронту між Гомінданом і кпк
- •Національна революція 1925-1927 рр.
- •«Нанкінське десятиріччя». Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
- •Перша громадянська війна (1927-1937)
- •4. Монголія Соціально-економічне і політичне становище Монголії на початок новітніх часів. Національно-демократична революція 1921 р.
- •«Некашталістичний розвиток» Монголії
- •5. Французький індокитай
- •6. РВрма
- •7. Індонезія
- •Індія — британська колонія
- •Вчення м.К. Ганді. Тактика ненасильницького опору колонізаторам
- •Піднесення національно-визвольного руху в 1919-1922 рр. Перша кампанія громадянської непокори
- •Друга кампанія громадянської непокори та її наслідки
- •9. Афганістан Економічне і політичне становище Афганістану на початку новітньої історії
- •Боротьба Афганістану за незалежність. Третя англо-афганська війна
- •Афганістан у 30-х роках XX ст.
- •Іран на початку новітніх часів
- •Боротьба за владу
- •11. Туреччина Крах Османської імперії
- •Націонадьно-патріотичний рух. Перші заходи кемалістського уряду
- •Реформи 20-30-х років XX ст.
- •12. Арабські країни Арабський світ у міжвоєнний період
- •Створення Саудівської Аравії
- •Палестина
- •13. Країни тропічної і південної африки
- •14. Нащонально-визвольний рух і крах колоніалізму
- •Вибір моделей розвитку
- •Міжнародні організації
- •15.Японія Післявоєнні реформи. Конституція 1947 р.
- •Соціально-економічний розвиток. «Японське економічне диво»
- •Суспільно-полцтйчйв життя
- •Зовнішня політика
- •16. Китайська народна республіка Становище Китаю після Другої світової війни
- •Друга громадянська війна (1946-1949). Створення кнр
- •Перехід керівництва кнр до будівництва «соціалізму з китайською специфікою». Соціально-економічні експерименти кінця 50-х - пояатксу 60-х років XX ст.
- •«•Культурна революція» (1966-1976)
- •«Політика реформ і зовнішньої відкритості»
- •Зовнішня політика кнр
- •17. Сянган (гонконг). Аоминь. Тайвань Сянган (Гонконг) - спеціальний адміністративний район кнр
- •Повернення Аоминя під суверенітет Китаю
- •Економічний і політичний розвиток Тайваню в 50-90-х роках
- •18, АвОнголія «Будівництво соціалізму» в Монголії
- •Ліберальні реформи 90-х років XX ст.
- •19. Корейська народно-демократична республіка. Республіка корея Поділ Кореї на дві держави
- •Корейська війна та її наслідки
- •Розвиток кндр «соціалістичним шляхом»
- •Проблема об'єднання Кореї. Міжкорейський діалог
- •20. Сінгапур Суспільно-політичний лад
- •21. В'єтнам, лаос, камбоджа Війна Опору в Індокитаї (1946-1954). Женевські угоди
- •В'єтнамо-американська війна
- •Створення срв. Ринкові реформи на сучасному етапі
- •Камбоджа
- •22. М'янма Завоювання незалежності. Політична нестабільність
- •«Бірманський соціалізм»
- •Переворот 1988 р. Внутрішня і зовнішня політика військового режиму
- •23. Індонезія Національно-визвольний рух. Проголошення республіки
- •Режим особистої влади президента Сукарно
- •Державний переворот 1965 р. Розвиток країни у другій половині 60-х — 90-х рр. XX ст.
- •Криза кінця 90-х років. Початок демократизації
- •24. Республіка індія Піднесення національно-визвольного руху. Створення Республіки Індія
- •«Курс Неру» (1950-1964)
- •Індія в 90-х роках XX ст.
- •29. Пакистан Виникнення і розбудова держави
- •26. Афганістан
- •Державний переворот 1973 р. Режим м. Дауда
- •Режим Народно- демократичної партії Афганістану
- •Режим моджахедів
- •Рух «Талібав». Режим талібів
- •Казахстан
- •Узбекистан
- •, Таджикистан
- •Туркменістан
- •Зовнішня політика центральноазіатських держав
- •Економічне й політичне Становище Ірану після Другої світової війни
- •«Біла революція* - серія реформ зверху
- •28. Туреччина Туреччина після Другої світової війни
- •Політика урядів а. Мендереса
- •Військові перевороти 60-80-х років XX ст.
- •Проведення ринкових реформ. Модернізація суспіл
- •Виникнення і розбудова держави
- •Держава і суспільство
- •Соціально-економічний розвиток
- •Зовнішня політика
- •31. Арабські країни: основні тенденції розвитку
- •Суспільно-політичні1 орієнтири
- •Економічні перетворення
- •Міжарабські відносини
- •Виникнення близькосхідної кризи. Палестинська війна (1948-1940)
- •Алгло-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту (1956)
- •Створення Організації визволеная Палестини
- •Арабо-ізраїльські війви 1967, 1973, 1982 рр.
- •Палестинська проблема на сучасному етапі
- •33. Єгипет Боротьба за національну незалежність. Революція 1952 р.
- •Правління г.А. Насера (1954-1970)
- •Правління а. Садата (1970-1981)
- •Правління X. Мубарака (з 1981 р.)
- •Завершення боротьби сирійського народу за незалежність
- •Політична нестабільність кінця 40-50-х років. Об'єднання Сирії з Єгиптом
- •Прихід до влади баасистського режиму, його внутрішня і зовнішня політика
- •Кризові явища кінця 70-х — початку 80-х років XX ст. Політика реформ
- •Прихід пасв до влади. Соціально-економічш і політичні
- •Встановлення тоталітарного режиму с. Хусейна, його політика
- •Економічний і політичний розвиток Алжирської Народно-Демократичної Республіки в 60-80-х роках XX ст.
- •Суспільно-політична криза другої половини 80-х років XX ст. Активізація ісламських сил
- •Завоювання незалежності. Монархічний режим
- •Революція 1969 р. Реформи 1969-1977 рр.
- •Створення Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахирії, її внутрішня і зовнішня політика
- •38. Монархії аравійського півострова Державний лад. Ісламське суспільство
- •Економіка
- •Соціальна політика
- •39. Країни тропічної і південної африки
- •Політичні процеси
- •Економічний розвиток
- •Етнічні відносини
- •Ліквідація режиму апартеїду на Півдні Африки
- •40. Україна і країни азії та африки Основні напрямки співробітництва України з країнами Азії та Африки
- •Зв'язки Сумщини з афро-азіатськими країнами
- •Факти і цифри
- •Словник термінів
- •Джерела та література Публікації документів і матеріалів
- •Підручники, посібники
- •Довідники. Словники
- •Періодичні видання
- •Загальні прані
- •Монголія. Корея
- •Держави Південно-Східної Азії
- •Держави Середнього Сходу
- •Держави Тропічної і Південної Африки
- •Новітня історія країн Азії та Африки (1918 - кінець XX ст.)
Правління X. Мубарака (з 1981 р.)
Хосні Мубарак зайняв пост президента Єгипту після загибелі А. Садата. Нова серія перетворень мала поліпшити економічну ситуацію в країні, забезпечити політичну стабільність. Перш за все були проведені заходи, які мали на меті встановлення контролю над мусульманськими фундаменталістськими організаціями. Були страчені бойовики, що підготували і здійснили вбивство А. Садата. Переслідувались нелегальні угруповання, які визнавали терор і насильство методами політичної боротьби. В той же час з тюрем звільнялись більш помірковані ісламські активісти, серед них і ті, хто критикував режим. Як і раніше, не допускалася ісламізація державних і юридичних структур, зате розширювався вплив релігії на побутовому рівні. Збільшилась кількість ісламських програм на радіо і телебаченні. Розпочалося будівництво нових мечетей. Більше стало видаватися релігійної літератури. Курс на деполітизацію ісламу в Єгипті^ дав позитивні наслідки. Екстремісти втратили значну частину своїх прихильників.
Нове керівництво Єгипту пішло на співробітництво з іншими напрямками опозиції. Були звільнені політв'язні, розширена діяльність легальних політичних партій, зняті обмеження для засобів масової інформації. Відбулася демократизація єгипетського суспільства. Для заснування нової партії необхідно було звертатися в Комітет з політичних партій, який складався з трьох
214
міністрів (внутрішніх справ, юстиції і в справах парламенту) і трьох призначених урядом чиновників на чолі зі спікером. Рішення комітету має бути одноголосним. Нині в Єгипті діє 14 партій. Закон про вибори (1983)-ввів систему пропорційного представництва в парламенті. Для' проведення своїх кандидатів у вищий законодавчий орган партії повинні набрати 8% голосів виборців. Опозиція має в ньому близько третини місць. Правляча Напіонально-демократична партія, очолювана президентом X. Мубараком, контролює парламент і уряд і може на законних підставах здійснювати свою полі'ийіву.
В економіці була проведена перебудова інфітаху з урахуванням помилок, допущених попередай»1 режимом. Вводився новий порядок залучення іноземних інаюстипій у виробничі галузі за умови, що вони не заважатимутК і розвиватися єгипетській промисловості. Державний сектор'реорі'анізовувався на ринкових засадах, нерентабельні підприємсфва приватизувались. Про* те повністю він не ліквідовувався. У-мвдеряівації зони Суецько-го каналу були задіяні американські, англійські, японські капітали. Побудовані риболовецький порт, дві ГЕС, водогінні станції, дороги вздовж узбережжя і в бікКаїра, кілька сотень туристичних комплексів, яхт-клуб. Після остаточного виведення ізраїльської армії з Синайського півострова (19.82) тут створюється новий потужний економічний район ійляхо'и' залучення як державних, так і приватних національних "і іноземних інвестицій. Будується 8 нових міст: Рас-Сидр, Абу-Рудейед^О!рсина„Шармеш-Шейх, Загаб, Нувейба, Санкт-Катрин« А^у*^р|;0^ма« Значно посилилась увага держави до сільськогосводаїкЯгі^рго виробництва, були виділені значні капіталовкладення. Заохочувалось фермерство. Президент X. Мубарак висунув лозунг «Назад - до землі!»
За всіх помітних досягнень в економіці (?гидту залишилось багато невирішених проблем. Валовий яіЯЙ^іРадьияй продукт зростає повільно і переважно за рахунок зедвнішяіх джерел: (експлуатація Суецького каналу, продаж ді^фї»^ надходження від єгиптян, що працюють за кордоном, турдо^ї%й°с,тають, зовнішні борги. Складними соціальними проблематицішвидкий приріст населення, забезпечення продовольством, ур^нізашіїЯ, зосередження більшої частини жителів країни в дойКИ^^Ї^иу. •••,;,
В царині зовнішньої політики X. Мубарак досаг значних успіхів» Збереглися «особливі стратер4^^1йгреу!@аси» із США. У 80-х - на початку 90-х років Єгипет 9(ій|в(№ ТОЇВДге місце за обсягами військової і економічної американської допомоги серед країн, що розвиваються. В той же .чци^Х-Мубарак покращив відносини з великою групою країн/ Вйт висунув тезу про те, що мир на Близькому Сході для Єгипту,^ стратегічною метою, але двосторонні відносини з Ізраїлем залежать від вирішення
215
палестинської проблеми. Арабські країни відновили з Єгиптом дипломатичні відносини. Він знову став членом Ліги арабських держав, а штаб-квартира цієї організації знову знаходиться в Каїрі. Єгипет виступав на боці міжнародної коаліції, очолюваної СІЛА, в ірако-кувейтській війні 1991 р. Така позиція сприяла не лише відновленню його авторитету як одного з лідерів арабського світу, але й позитивно вплинула на розв'язання проблеми зовнішніх боргів. Нафтовидобувні країни Перської затоки списали йому борг в 15 млрд. дол. СІЛА, у свою чергу, анулювали воєнні борги в 7,1 млрд. дол. і виділили щорічну субсидію в 2 млрд. дол.
Результатом діяльності X. Мубарака на посту президента Єгипту стали внутрішня стабільність, успіхи в розвитку національної економіки, збалансованість у зовнішній політиці. Він завоював авторитет у країні і світі своїм виваженим курсом, в основі якого лежить повага до історії, до досягнень його політичних попередників, до прагнень різних груп єгипетського суспільства.
34. СИРІЯ