- •1. Країни азії та африки на початку новітньої історії Вплив Першої світової війни на колонії та напівколонії
- •Версальсько-Вашингтонська система. Переділ колоній і сфер впливу
- •Характер і завдання національно-визвольного руху в міжвоєнний період
- •2.Японія Економічне і політичне становище Японії на початок новітньої історії
- •Боротьба між демократією і авторитаризмом у 20-х роках XX ст.
- •Військові путчі 30-х років XX ст. Встановлення мілітаристського режиму
- •Зовнішня політика
- •3. Китай Основні риси сусгіільно-економічного ладу Китаю. Напівколоніальний статус
- •«Рух 4 травня» 1919 р.
- •Створення єдиного антиімперіалістичного фронту між Гомінданом і кпк
- •Національна революція 1925-1927 рр.
- •«Нанкінське десятиріччя». Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
- •Перша громадянська війна (1927-1937)
- •4. Монголія Соціально-економічне і політичне становище Монголії на початок новітніх часів. Національно-демократична революція 1921 р.
- •«Некашталістичний розвиток» Монголії
- •5. Французький індокитай
- •6. РВрма
- •7. Індонезія
- •Індія — британська колонія
- •Вчення м.К. Ганді. Тактика ненасильницького опору колонізаторам
- •Піднесення національно-визвольного руху в 1919-1922 рр. Перша кампанія громадянської непокори
- •Друга кампанія громадянської непокори та її наслідки
- •9. Афганістан Економічне і політичне становище Афганістану на початку новітньої історії
- •Боротьба Афганістану за незалежність. Третя англо-афганська війна
- •Афганістан у 30-х роках XX ст.
- •Іран на початку новітніх часів
- •Боротьба за владу
- •11. Туреччина Крах Османської імперії
- •Націонадьно-патріотичний рух. Перші заходи кемалістського уряду
- •Реформи 20-30-х років XX ст.
- •12. Арабські країни Арабський світ у міжвоєнний період
- •Створення Саудівської Аравії
- •Палестина
- •13. Країни тропічної і південної африки
- •14. Нащонально-визвольний рух і крах колоніалізму
- •Вибір моделей розвитку
- •Міжнародні організації
- •15.Японія Післявоєнні реформи. Конституція 1947 р.
- •Соціально-економічний розвиток. «Японське економічне диво»
- •Суспільно-полцтйчйв життя
- •Зовнішня політика
- •16. Китайська народна республіка Становище Китаю після Другої світової війни
- •Друга громадянська війна (1946-1949). Створення кнр
- •Перехід керівництва кнр до будівництва «соціалізму з китайською специфікою». Соціально-економічні експерименти кінця 50-х - пояатксу 60-х років XX ст.
- •«•Культурна революція» (1966-1976)
- •«Політика реформ і зовнішньої відкритості»
- •Зовнішня політика кнр
- •17. Сянган (гонконг). Аоминь. Тайвань Сянган (Гонконг) - спеціальний адміністративний район кнр
- •Повернення Аоминя під суверенітет Китаю
- •Економічний і політичний розвиток Тайваню в 50-90-х роках
- •18, АвОнголія «Будівництво соціалізму» в Монголії
- •Ліберальні реформи 90-х років XX ст.
- •19. Корейська народно-демократична республіка. Республіка корея Поділ Кореї на дві держави
- •Корейська війна та її наслідки
- •Розвиток кндр «соціалістичним шляхом»
- •Проблема об'єднання Кореї. Міжкорейський діалог
- •20. Сінгапур Суспільно-політичний лад
- •21. В'єтнам, лаос, камбоджа Війна Опору в Індокитаї (1946-1954). Женевські угоди
- •В'єтнамо-американська війна
- •Створення срв. Ринкові реформи на сучасному етапі
- •Камбоджа
- •22. М'янма Завоювання незалежності. Політична нестабільність
- •«Бірманський соціалізм»
- •Переворот 1988 р. Внутрішня і зовнішня політика військового режиму
- •23. Індонезія Національно-визвольний рух. Проголошення республіки
- •Режим особистої влади президента Сукарно
- •Державний переворот 1965 р. Розвиток країни у другій половині 60-х — 90-х рр. XX ст.
- •Криза кінця 90-х років. Початок демократизації
- •24. Республіка індія Піднесення національно-визвольного руху. Створення Республіки Індія
- •«Курс Неру» (1950-1964)
- •Індія в 90-х роках XX ст.
- •29. Пакистан Виникнення і розбудова держави
- •26. Афганістан
- •Державний переворот 1973 р. Режим м. Дауда
- •Режим Народно- демократичної партії Афганістану
- •Режим моджахедів
- •Рух «Талібав». Режим талібів
- •Казахстан
- •Узбекистан
- •, Таджикистан
- •Туркменістан
- •Зовнішня політика центральноазіатських держав
- •Економічне й політичне Становище Ірану після Другої світової війни
- •«Біла революція* - серія реформ зверху
- •28. Туреччина Туреччина після Другої світової війни
- •Політика урядів а. Мендереса
- •Військові перевороти 60-80-х років XX ст.
- •Проведення ринкових реформ. Модернізація суспіл
- •Виникнення і розбудова держави
- •Держава і суспільство
- •Соціально-економічний розвиток
- •Зовнішня політика
- •31. Арабські країни: основні тенденції розвитку
- •Суспільно-політичні1 орієнтири
- •Економічні перетворення
- •Міжарабські відносини
- •Виникнення близькосхідної кризи. Палестинська війна (1948-1940)
- •Алгло-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту (1956)
- •Створення Організації визволеная Палестини
- •Арабо-ізраїльські війви 1967, 1973, 1982 рр.
- •Палестинська проблема на сучасному етапі
- •33. Єгипет Боротьба за національну незалежність. Революція 1952 р.
- •Правління г.А. Насера (1954-1970)
- •Правління а. Садата (1970-1981)
- •Правління X. Мубарака (з 1981 р.)
- •Завершення боротьби сирійського народу за незалежність
- •Політична нестабільність кінця 40-50-х років. Об'єднання Сирії з Єгиптом
- •Прихід до влади баасистського режиму, його внутрішня і зовнішня політика
- •Кризові явища кінця 70-х — початку 80-х років XX ст. Політика реформ
- •Прихід пасв до влади. Соціально-економічш і політичні
- •Встановлення тоталітарного режиму с. Хусейна, його політика
- •Економічний і політичний розвиток Алжирської Народно-Демократичної Республіки в 60-80-х роках XX ст.
- •Суспільно-політична криза другої половини 80-х років XX ст. Активізація ісламських сил
- •Завоювання незалежності. Монархічний режим
- •Революція 1969 р. Реформи 1969-1977 рр.
- •Створення Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахирії, її внутрішня і зовнішня політика
- •38. Монархії аравійського півострова Державний лад. Ісламське суспільство
- •Економіка
- •Соціальна політика
- •39. Країни тропічної і південної африки
- •Політичні процеси
- •Економічний розвиток
- •Етнічні відносини
- •Ліквідація режиму апартеїду на Півдні Африки
- •40. Україна і країни азії та африки Основні напрямки співробітництва України з країнами Азії та Африки
- •Зв'язки Сумщини з афро-азіатськими країнами
- •Факти і цифри
- •Словник термінів
- •Джерела та література Публікації документів і матеріалів
- •Підручники, посібники
- •Довідники. Словники
- •Періодичні видання
- •Загальні прані
- •Монголія. Корея
- •Держави Південно-Східної Азії
- •Держави Середнього Сходу
- •Держави Тропічної і Південної Африки
- •Новітня історія країн Азії та Африки (1918 - кінець XX ст.)
«Некашталістичний розвиток» Монголії
і, Монголія розвивалась у тісному союзі з Радянською Росією, а^потім з СРСР» взявши за зразок радянську модель суспільно-Яр^літичного і економічного розвитку. Радянське керівництво
33
висунуло концепцію переходу відсталої феодальної Монголії до соціалізму, проминувши капіталізм. На практичне втілення цього теоретичного постулату виділялися значні кошти. Згідно з розробленою схемою Монголія мала спочатку пройти підготовчий період, в ході якого створити певні передумови переходу до будівництва соціалізм^за радянською схемою в сталінському варіанті. Одразу будувїййв' «основи соціалізму» заважали надзвичайно низький рівень виробництва і культури населення, стійкість докапіталістичних форм господарства, складна політична обстановка, вплив релігії, суперництво великих держав у регіоні.
В перші роки після революції ліквідовувалось кріпосне право, відмзідя^сь Особливі іі^вва і привілеї феодалів, вводилась рівністЬіВеіх соціальних груп перед законом. Була проведена націоналізація землі. Вводвовся дол.охрдний податок на монастирські госпо^^іі^ва.; Стара адміністрація на місцях замінялась демокра-тичнрзд^оі^анЙми. влади'- народними хуралами. Позбавлялись влйса^суч даозейні комівавдї, ІП?з'їзд МНП {1924) записав у своїй резоЗйОцК: «Монголія не повинна повторювати шлях, пройдений іншими народами світу, який е шляхом тяжкого капіталістичного рабства, а повинна розвиватися в дусі справжнього народного ладу відповідно до сучасного міжнародного розвитку». В листопаді 1924 р. відбувся І Великий народний хурал, який прийняв першу в історії Монголії конституцію. Країна проголошувалась народною республікою, в якій влада належить трудящим.
На противагу концепції некапіталістичного розвитку в 1926-1928 рр. група діячів МНРП висунула теорію «капіталістичного дозрівання» відсталих країн, відповідно до якої необхідно було створювати і всіляко підтримувати національне приватне підприємництво, розвивати товарність сільського господарства на приватній основі, яке мало виробляти сировину на ринок, заохочувати іноземні капіталовкладення. В суспільній сфері проводилась ідея єдності нації на противагу ідеї: класового антагонізму, «єдиного монгольського кореня», що зміцнить країну. VII з'їзд МНРП (1928) визнав теорію «капіталістичного дозрівання» контрреволюційною, її прихильники зазнали .переслідувань.
В результаті механічного запозичення .радянського досвіду монгольське керівництво в кінці 20-зь - на початку 30-х років спробувало провести колективізапідо сільського господарства. Одночасно велась безпрецедентна «джасова компанія», спрямована проти ламаїстського духівництва. Закривались монастирі, звідки виганялись лами. Богослужіння заборонялись. Релігійні почуття віруючих не брались до уваги. В 1932 р. в Монголії розпочалось повстання проти режиму МНРП. III надзвичайний пленум МНРП оголосив колективізацію «лівацьким перекрученням», прийняв рішення про розпуск сільськогосподарських
34
кооперативів і врегулювання господарських відносин з ламаїстською церквою.
Як і в Радянському Союзі, в Монголії тривав пошук «ворогів народу», які нібито заважали некапіталіетичному розвитку і несли відповідальність за всі труднощі в житті країни. Й.В. Сталін неодноразово зустрічався з монгольськими прем'єр-міністрами 30-х років П. Генденом, А. Амаром, X. Чайбалсаном. Під час цих зустрічей постійно піднімалось питання про роль лам і монастирів у Монголії. Й.В. Сталін був упевнений у контрреволюційності релігійних діячів, вимагав ліквідувати ламство, а стосовно віруючих проводити «надзвичайно тверду» політику. Коли прем'єр П. Генден у 1934 р. необережно сказав, що лами мають більший вплив на суспільство, ніж партія і уряд, а після п'ятої зустрічі з Й.В. Сталіним усе ще не міг уявити, як знищити понад 100 тис. лам, він сам був репресований. Місцеві спец-служби, щоб задовольнити^ радянських кураторів і мати солідні показники по виявленню »ворогів народу», нерідко пред'являли заарештованим безглузді, навіть фантастичні обвинувачення. Так, одному з них ставилось у вину те, що він на коні доскакав до Японії, отримав цінні вказівки і таким же чином повернувся. Інший нібито на аероплані долетів до вершини якоїсь сопки, де зустрівся з гітлерівськими агентами і одержав завдання. В 1938-1939 рр. у Монголії були закриті всі монастирі й ліквідоване ламство як соціальна група.
Радянська сторона контролювала й господарські процеси в Монголії. В 1928 р. між СРСР і Монголією була укладена торгова угода. Виникали монгольсько-радянські акціонерні торгово-заготівельні і транспортні організації. Радянська сторона надавала пільгові кредити, сприяла організації Монгольського торгово-промислового банку і створенню національної валюти. МНР поставляла в Радянський Союз вовну, шкірсировину і живу худобу, а ввозила звідти бавовняні тканини, борошно, цукор, чай; тютюн, нафтопродукти. При технічному сприянні СРСР будувались всі промислові об'єкти Монголії. В 1931 р. почалося зведення першого великого промислового підприємства-промкомбінату в Улан-Баторі, який складався з шкіряного Заводу, фабрики первинної обробки вовни, суконної фабрики, кожушно-шубної фабрики.
Радянський Союз зробив значний внесок у підготовку монгольських національних кадрів. Молодь навчалась у Москві, Ленінграді, Іркутську, Улан-Уде, Кях-гі. В 1930 р. в Улан-Уде був створений монголробітфак - навчальний заклад з підготовки до навчання в технікумах і вузах СРСР.
Зовнішня політика Монголії визначалась ситуацією в регіоні. В; 1931 р. Японія окупувала Маньчжурію і створила вогнище
35
напруженості біля кордонів СРСР і МНР. У травні 1939 р. японські війська вторглись на територію МНР в районі р. Халхін-Гол. Радянські збройні сили разом із частинами Монгольської народно-революційної армії розгромили японських мілітаристів і звільнили територію країни.
В 1940 р. Х з'їзд МНРП (березень) і VIII Великий народний хурал (червень) констатували закінчення демократичного етапу монгольської революції і наявність передумов для переходу до будівництва основ соціалізму.