Зовнішня політика центральноазіатських держав

Після здобуття незалежності кожна нова суверенна держа­ва почала формувати зовнішню політику, виходячи зі своїх на­ціональних інтересів. Одночасно проявились і спільні тенденції в їх міжнародній діяльності. Казахстан відмовився від статусу ядерної держави (1993) і. ратифікував договір про нерозповсю-джения ядерної зброї. Із США була підписана угода про демон­таж шахтно-пускових установок колишніх радянських балістич­них ракет. На проведення цих робіт американська сторона ви­ділила 88 млн. дол. США вивезли з Казахстану близько 600 кг високозбагаченого урану з ракетного палива, а Казахстан отри­мав свою частку доходів від його продажу. Узбекистан виступив за повну ліквідацію ядерної зброї і оголошення центральноазі­атського регіону без'ядерною зоною. Туркменістан вибрав курс на постійний нейтралітет. Офіційно цей статус йому наданий спеціальною резолюцією Генеральної Асамблеї 00Н від 12 грудня 1995 р. Для вирішення спільних економічних проблем Казах­стан, Узбекистан І.Киргизстан заснували Центральноазіатський союз. Узбекистан разом із Туркменістаном пропагандує ідею відродження Великого Шовкового шляху і створення транскас-пійського коридору Таїдкент - Баку - Тбілісі - Поті. Він вхо­дить також до міжнародної організації ГУУАМ, де співпрацює з Грузією, Україною, Азербайджаном, Молдовою. *

Держави Центральної Азії прагнуть ослабити вплив Росії і зменшити свою залежність від неї. На двосторонні відносини впли­ває ряд чинників як негативного, так і позитивного плану. Свою роль відіграє політична, ідеологічна, психологічна конфронтація.

777

Російські політики дозволяють собі різко критикувати автори* / тарні методи керівництва лідерів нових суверенних держав, нама­гаються нав'язати їм своє розуміння демократії і проведення» ре­форм. Російські шовіністи прямо вимагають зміни кордонів, .на­в'язування волі Росії колишнім союзним республікам. Гострою е проблема становища російськомовної діаспори в Центральній Азії. У свою чергу, антиросійські настрої розпалюються місцеви­ми націоналістами, ісламськими фундаменталістами, які не бажа­ють співіснувати з колишньою імперією, заперечують все , що дало їхнім народам перебування в СРСР. Позитивні тенденції прояв­ляються у взаємозалежності і взаємодоповнюваності/ економік, перспективах і можливостях, їх взаємовигідного співробітництва. Спільних дій вимагає вирішення таких питань, як захист довкіл­ля, боротьба з тероризмом і торгівлею наркотиками, експлуатація систем транспорту і зв'язку тощо.

Центральноазіатські республіки є членами СНД, беруть участь у його самітах, розробці і прийнятті численних документів. 9 жов­тня 1992 р. в Бішкеку було укладено угоду про співробітництво в захисті кордонів, яку підписали Росія, Казахстан, Таджикис­тан, Узбекистан, Киргизстан, Вірменія*,Білорусь. На основі міждер­жавних документів зберігається російська військова присутність у регіоні, російські війська захищають кордони Таджикистану,

Туркменістану, Киргизстану.

Росія, Казахстан, Туркменістан, Азербайджан як незалежні держави мають вихід у Каспійське море. Згідно з договорами між РРФСР/СРСР та Іраном 1921 і 1940 рр. Каспійське море вважалось об'єктом їх спільного користування, а діяльність інших країн там заборонялась. Офіційно ніякого кордону у водах Каспійського моря не існувало, СРСР та Іран Мали рівні права на судноплавство і рибальство на всій його акваторії, на практиці ж вова була негласно розділена на сектори (СРСР - 88%, Іран — 12%). Іран ие міг налагодити видобуток нафти на Каспії »:бо самостійно йому це було технічно не під силу, а запросити інпгі країни він не мав права. ПісляКраху СРСР Азербайджаніі Казахстан запропонували поділити Каспійське море на національні сектори від центральної точки між п'ять­ма державами. Цю 'позицію підтримали ті країни, що були зацікавлені в проникненні до нафтових багатств Каспію, зок­рема, СІЛА, Японія', Великобританія, Франція, ФРН, Туреччина,' Пакистан'та іи. -Були 'висунуті проекти транспортування Кас­пійської нафти в Європу в обхід території Росії, в т.ч. і череІ Україну. Росія виступає категорично проти поділу Каспійсь­кого моря, наполягає на збереженні його в'спільному корис­туванні прибережних держав, укладенні додаткових угод # охорони біоресурсів і захисту екосистеми. Азербайджан»!

178

Казахстан, Туркменістан виділили «свої» прикордонні й еко­номічні зони. Переговори тривають.

Держави Центральної Азії розширюють зв'язки з мусуль­манським світом, у першу чергу з Туреччиною та Іраном. В 1992 р. Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, Туреччина, Іран, Пакистан, Афганістан сформува­ли Організацію економічного співробітництва. Велика увага приділяється розвитку транспорту, прокладенню шляхів із Росії та інших країн СНД через Іран і Пакистан до Індійського океа­ну («Північ - Південь») і через Кавказ і Туреччину в Європу («Схід - Захід»), ОЕС збирається залучати до здійснення цих проектів, які мають світове значення, зацікавлені країни і міжна­родні організації.

28. ІРАН