
- •Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення. План
- •1. Українська мова – державна мова в Україні
- •2. Основні функції української мови
- •3. Стилі сучасної української мови
- •Науковий стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •Розмовний стиль
- •Офіційно–діловий стиль
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •Поняття літературної мови
- •Норми літературної мови
- •3. Культура мовлення
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •Особливості писемної форми мови
- •2. Технічні правила оформлення рукописних текстів та машинописних текстів
- •Оформлення адреси, списку літератури
- •Оформлення бібліографії
- •Правила скорочування слів
- •2.3. Правила цитування
- •2.4. Орфографічні і технічні правила переносу
- •2.5. Рубрикація текстів
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Мова і професія
- •Жанри публічних виступів
- •Підготовка тексту до виступу
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Загальне поняття про мислення
- •2. Розумові процеси
- •3.Розуміння
- •Думка і висновок
- •Предмет і основні завдання риторики
- •Закони риторики
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Сутність і зміст етики ділового спілкування
- •2. Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні
- •3. Невербальні засоби спілкування
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Форми і функції спілкування
- •2. Рівні і стилі ділового спілкування
- •3. Особливості ділового спілкування
- •Зони спілкування
- •4. Стратегія і тактика спілкування
- •5. Основні види ділового спілкування
- •1. Загальні принципи ділового спілкування фахівця
- •2. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів
- •3. Культура телефонного діалогу
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Терміни та їх місце у діловому мовленні
- •2. Виробничо-професійні та науково-технічні професіоналізми
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •1. Багатозначні слова та контекст
- •2. Пароніми та омоніми у професійному мовленні
- •3. Синонімічний вибір слова
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •Орфографічні норми української мови
- •Орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •Вимова приголосних
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •2. Особливості використання граматичних форм займенників у професійному мовленні
- •3. Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •1. Синтаксичні норми української літературної мови
- •2. Порядок слів як стилістичний засіб
- •3. Відокремлювані слова і конструкції у професійному мовленні
- •Аудиторна робота
- •1. Загальні вимоги до складання і оформлення документів
- •2. Текст і його оформлення
- •3. Реквізити ділових документів
- •Література
- •1. Особливості використання числівників у професійному мовленні
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Особливості використання дієслівних форму професійному мовленні
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •1. Особливості використання прийменників упрофесійному мовленні
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •1. Складання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Міністерство освіти і науки України Чернівецький індустріальний коледж наказ n 46-к
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Укладання довідково-інформаційних документів (службові листи, протоколи, витяги з протоколів, звіти, пояснювальна записка, доповідна записка, телеграма, телефонограма, факс)
- •Доповідна записка
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Укладання документів з господарсько-договірної діяльності (договір, трудова угода, контракт)
- •1. Предмет договору
- •2. Обов’язки сторін
- •3. Вимоги замовника до предмету договору
- •4. Вартість робіт і порядок розрахунків
- •5. Порядок здачi-приймання робiт
- •6. Термiн дiї цього договору
- •7. В1дповідальність сторін
- •8. Форс-мажор
- •9. Вирішення суперечок
- •10. Iншi умови
- •11. Юридичнi адреси, банкiвськi реквiзити:
- •Питання для самоперевірки
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Укладання обліково-фінансових документів (доручення, розписка, накладна (вимога), виробничі акти)
- •1. Укладання організаційних документів (положення, статут, інструкція, правила)
- •Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт
- •1. Загальні положення
- •2. Документи, які подаються для одержання дозволу
- •3. Порядок розгляду документів для надання дозволу
- •4. Перелік будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл
- •5. Відповідальність забудовника (замовника) та органу держархбудконтролю
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та предмет діяльності підприємства
- •3. Порядок розподілу прибутків та збитків
- •4. Порядок утворення майна підприємства та його викори- стання
- •5. Компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів
- •6. Орган управління підприємства
- •7. Припинення діяльності підприємства
- •1. Загальні положення
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Список літератури докурсу
1. Багатозначні слова та контекст
Лексичне значення слова хоч і стійке, проте не лишається абсолютно незмінним. Згодом слово може змінити значення, набути нового.
У мові є слова, зміст яких зводиться до називання якогось одного поняття, ознаки чи явища дійсності. Такі слова, що мають лише одне значення, називаються однозначними. Однак, у кожній мові є слова, які мають кілька значень. Здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією (гр. слово – багато, знак). Багатозначність закладена в самій природі слова, що узагальнює певну ознаку, яка може бути властива також іншим предметам чи явищам. Наприклад, слово дзвоник це і „1. Невеличкий предмет у вигляді порожнистої, зрізаної знизу груші, в середині якої підвішено ударник, серце”, і „2. Прилад для подавання звукових сигналів, що нагадують звуки цього предмета (електричний дзвоник)”, і „3. Самі звукові сигнали, певні характерні звуки”, і „4. Рослина з кольоровими квітками, що своєю формою нагадують маленькі дзвони”. Як видно з наведеного прикладу, слово фактично завжди узагальнює не одну, а кілька важливих ознак предмета або явища, у цьому разі його призначення – видавати звуки і його форму, а це ще збільшує можливість і навіть неминучість багатозначності.
Багатозначність слів здебільшого не заважає взаєморозумінню між людьми, оскільки слова при мовному спілкуванні завжди виступають у мовленні в певному контексті, в словесному оточенні і в конкретній мовленнєвій ситуації. Треба, однак, добре знати і розуміти значення слів, щоб належно користуватися ними, бо неправильно вжите слово може спричинити неясність або й перекручення думки.
2. Пароніми та омоніми у професійному мовленні
Пароніми – слова, а також фразеологічні одиниці й синтаксичні конструкції, подібні за звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся.
Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис та вимову потрібного слова. Порівняймо значення паронімів:
Адрес – письмове привітання на честь ювілею тощо. Адреса – напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місцезнаходження установи.
Виборний – вживається, коли йдеться про виборну посаду. Виборчий – пов’язане з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів (виборча кампанія, виборче право, виборчий бюлетень). Виключно – лише, тільки (виключно для співробітників комерційних банків). Винятково – дуже, особливо, надзвичайно (товарна біржа має винятково важливе значення).
Дипломат – посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю. Дипломант – особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.
Дипломник – автор дипломної роботи, підготовленої у вищому на- вчальному закладі чи коледжі.
Дільниця – це адміністративно-самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці, шахті (також виборча дільниця). Ділянка – частина якої-небудь поверхні, земельної площі, галузі, сфера діяльності (садова ділянка, дослідна ділянка).
Особистий – який належить певній особі, стосується окремої особи, виражає її індивідуальність (особистий підпис, особисте життя). Особовий – який стосується людини взагалі. Вживається в усталених словосполученнях: особова справа, особовий склад військових загонів, навчальних закладів. У російській мові на позначення цих двох понять є лише один відповідник: „личный”.
Покажчик – напис, стрілка, довідник. Показник – наочне вираження (у цифрах, графічно), наприклад: економічний показник.
Омонімами називають слова, які мають однакове звукове оформлення, але зовсім різні значення. Омоніми утворюються внаслідок випадкового збігу звучання слів (гостра коса і дівоча коса) і внаслідок певного розходження значень багатозначного слова, коли зв’язки між значеннями вже втрачені. Омоніми в мовленні, як і багатозначні слова, виступають звичайно в такому контексті, який не залишає сумнівів щодо їх значення. Тому наявність омонімів у мові здебільшого не викликає труднощів при спілкуванні. Про це свідчить і той факт, що кількість омонімів з розвитком мови не тільки не зменшується, а, навпаки, збільшується. Чимало омонімів виникає у зв’язку із запозиченням слів: бал – „танцювальний вечір” і бал – „оцінка, цифрове позначення” (за походженням – різні слова французької мови).
Розрізняються повні омоніми – слова однієї частини мови, що збігаються в усіх своїх формах (ключ у замку і ключ журавлів) і часткові омоніми, серед яких виділяють:
– омоформи – слова, що збігаються тільки в кількох або одній якійсь формі (найчастіше це слова різних частин мови): рідна мати – мати можливість;
– омофони – різні за значенням слова, що вимовляються однаково, але пишуться по-різному: сонце – сон це; роман – Роман;
– омографи – слова, що пишуться однаково, але вимовляються по-різному: зáмок – замóк, дорóга – дорогá.